ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
04.08.2009 року Справа № 9/153
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лазненко Л.Л.
суддів Перлова Д.Ю.
Якушенко Р.Є.
секретар
судового засідання Жиленко Д.В.
та за участю
представників сторін:
від позивача: Колотович Д.О., дов. № 23/юр, від 28.04.2009;
від відповідача: Головін О.Є., дов. № 916, від 15.05.2009;
розглянув
апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк» в особі філії «Відділення Промінвестбанку у м. Алчевську», м. Алчевськ Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 24.06.2009
по справі № 9/153 (суддя - Ворожцов А.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марс», м. Луганськ
до відповідача Закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»в особі філії «Відділення Промінвестбанку у м. Алчевську», м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 65430 грн. 89 коп.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марс», м. Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»в особі «Відділення Промінвестбанку»у м. Алчевську Луганської області 21288 грн. 18 коп. пені, 23670 грн. 61 коп. інфляційних нарахувань 2434 грн. 18 коп. –3 % річних, 18037 грн. 92 коп. –суми нанесених матеріальних збитків.
Заявою від 27.05.2009 №793/7-7 (а.с. 93-97, т.1) позивачем уточнені позовні вимоги по справі, з такого він прохає стягнути з відповідача на свою користь –32376 грн. 00 коп. пені та 18037 грн. 92 коп. матеріальних збитків.
Судом першої інстанції прийнята заява про уточнення позовних вимог, бо вона не суперечить чинному законодавству.
Рішенням господарського суду Луганської області від 24.06.2009 по справі №9/153 (суддя –Ворожцов А.Г.) позов був задоволений частково: з відповідача стягнута пеня у розмірі 32376 грн. 00 коп., у задоволенні вимог про стягнення суми збитків у розмірі –18037 грн. 92 коп. відмовлено за необґрунтованістю.
Суд дійшов висновку, що відповідачем –установою банку порушені строки виконання доручення клієнта, передбачені договором про інкасацію коштів, за що передбачена відповідальність.
Відповідач у справі оскаржив до Луганського апеляційного господарського суду вищевказане рішення місцевого господарського суду Луганської області по справі № 9/153, вважаючи що судом порушені норми матеріального права, а зроблені висновки не відповідають обставинам у справі, викладеним судом першої інстанції в рішенні.
Апелянт прохає повністю скасувати рішення господарського суду Луганської області по справі №9/153, а за прийнятим новим відмовити позивачеві в задоволенні позову.
За доводами апеляційної скарги № 1/1079 від 07.07.2009 банком не виконані зобов’язання по договору інкасації №38 від 10.12.2004, укладеного з позивачем, оскільки був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 07.10.2008 до 06.04.2009.
Заявник апеляційної скарги наполягає на тому, що впродовж дії мораторію пеня та збитки за невиконання банком будь –яких зобов’язань не можуть нараховуватися.
У доповненні до апеляційної скарги по справі 9/153установою банку доведено суду, що судом першої інстанції порушені приписи ст. 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність», статті 614 Цивільного кодексу України щодо наявності обов’язкової ознаки складу порушення зобов’язання - вини, а також додатково до апеляційної скарги надані копії постанов Вищого господарського суду України за позовами до Промінвестбанку про стягнення штрафних санкцій (по справі № 6/486/08 та 18/372).
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 13.07.2009 по справі №9/153 для розгляду апеляційної скарги акціонерного комерційного промислово –інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Алчевськ Луганської області» від 07.07.2009 №1/1080 на рішення господарського суду Луганської області від 24.06.2009 у справі №9/153, керуючись ст. 28 Закону України «Про судоустрій України», призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. –суддя –головуючий; Перлов Д.Ю.- суддя; Якушенко Р.Є.- суддя.
Ухвалою судової колегії від 13.07.2009 порушено апеляційне провадження по справі №9/153.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.08.2009 по справі №9/153, згідно ст. 28 Закону України «Про судоустрій України», ст. 4 6 Господарського процесуального кодексу України, здійснено заміну та призначено іншого головуючого суддю: виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі №9/153 головуючого суддю Медуницю О.Є. та введена до складу колегії головуюча суддя Лазненко Л.Л.
Позивачем відзивом № 907/7-3 від 04.08.2009 заперечив проти апеляційної скарги Відповідача, вважає її необґрунтованою та такою яка не підлягає задоволенню, рішення господарського суду Луганської області від 24.06.2009 вважає законним та винесеним із повним дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши компетентних та повноважних представників сторін, судова колегія вважає, що оскаржене по справі рішення прийнято судом обґрунтовано та правомірно, з дотриманням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Підстави для задоволення апеляційної скарги по справі відсутні з такого.
Судовими органами встановлено що:
· між сторонами по справі укладений договір №38 від 10.12.2004 про інкасацію коштів (а.с. 44-47 т.1);
· предмет договору: здійснення банком власними силами та засобами в погодженні дні і години інкасацію коштів Клієнта (позивача по справі);
· сторонами по договору узгоджені порядок, умови інкасації, приймання банком коштів і своєчасне зарахування коштів на рахунки Клієнта, розмір, строки, сплата Клієнтом банку коштів за надані послуги з інкасації готівки.
За умовами договору б/н від 10.12.2004 на приймання торгівельної виручки (а.с. 49-51, т.1), укладеного між сторонами по справі, позивачем у справі (Клієнтом) доручено, а банком прийнято на себе зобов’язання своїми силами здійснити приймання торгівельної виручки та перерахувати її на користь Клієнта не пізніше наступного дня після їх зарахування.
Вищевказані договори за своєю правовою природою є договорами надання послуг, що регулюються нормами глави 63 Цивільного кодексу України про надання послуг, передбачають по замовленню однієї сторони надавати платні послуги, які споживаються в процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності.
Діючим законодавством України встановлена відповідальність установи банку, який обслуговує отримувача, пов’язану з проведенням переказу та строків його проведення (ст. 32 Закону України «Про платіжна системи та переказ коштів в України».)
У разі порушення банком встановлених строків виконання доручення Клієнта та переказ, цей банк зобов’язаний сплатити пеню у розмірі 0,1 % суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більш ніж 10 % суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними (п.32.2 ст.32 вищевказаного Закону України).
Відповідачем у справі не доведено суду, згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, виконання своїх зобов’язань щодо вчасного надання позивачеві послуг по інкасації грошових коштів і зарахування цих коштів на рахунки Клієнта (позивача.)
Банком підтверджено суду що фактично ним не виконані договірні зобов’язання стосовно приймання торгівельної виручки та перерахування позивачеві відповідних отриманих грошових коштів до кредитної установи.
Грошові кошти в сумі 356700 грн. 00 коп. стягнуті з установи банку в судовому порядку рішенням від 18.12.2008 по справі № 6/220, яке набрало чинності.
Відповідачем повернуті належні грошові кошти лише 05.01.2009, що підтверджується представником в судовому засіданні.
Таким чином, відповідачем у справі не заявлено суду заперечень проти порушення строку виконання доручення Клієнта –позивача на переказ, на час розгляду апеляційної скарги по справі не наданий контррозрахунок суми пені.
З оглядом на викладені обставини, судова колегія вважає, що позов у справі про стягнення пені задоволений з наявних обставин і правомірно.
Доводи відповідача відносно введення мораторію на задоволення вимог кредиторів і відсутністю з цього права у позивача нараховувати штрафні санкції (пеню) судова колегія визначає необґрунтованими та безпідставними
Згідно ст. 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Протягом дії мораторію:
1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;
2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операції, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв’язку із зобов’язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.
Окрім цього, відповідачем у справі не спростовано суду, що договори на інкасацію, на приймання торгівельної виручки є договорами про надання послуг, а не кредитними, не містять умов про надання кредитів (банківської позики).
На час звернення позивача з позовом у справі, він не значився відносно відповідача ні кредитором ні боржником.
З такого, спірні відносини не мають регулюватися Законом України «Про банки і банківську діяльність», а ґрунтуються на нормах Цивільного законодавства України, Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»(ст. 32).
Понад з цим, офіційне опублікування введення мораторію за Постановою Правління Національного Банку України від 07.10.2008 року, згідно до статті 79 Закону України «Про банки та банківську діяльність»відбулося лише в газеті «Урядовий Кур’єр»№189 від 10.10.2008 року, та підстави для його введення (мораторію) є порушення вимог банківського законодавства України з боку відповідача.
Таким чином, дія мораторію не розповсюджується на правовідносини між Позивачем та Відповідачем за договором про надання послуг - інкасації та приймання торгівельної виручки, що знайшло своє повне підтвердження у судовому рішенні господарського суду Луганської області та Луганського апеляційного господарського суду по справі №6/216пн від 27.01.2009 року, яке набрало законної сили.
Посилання відповідача на судову практику Вищого господарського суду України не заслуговують уваги, бо в них йде мова про спори, які виникають з договорів банківських рахунків (№6/486/08 від 02.07.2009, тощо), а не стосовно договорів про надання банком послуг, які регулюються Цивільним законодавством України, а не законодавством, що стосуються безпосередньо питань банківської діяльності.
Висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості вимог про стягнення збитків судова колегія зазначає правомірним.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті Державного мита за подання апеляційної скарги по справі покладаються на її заявника.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 49, 85, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу № 1/1080 від 07.07.2009 Закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»в особі філії «Відділення Промінвестбанку у м. Алчевську», м. Алчевськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 24.06.2009 у справі № 9/153 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 24.06.2009 по справі № 9/153 (суддя – Ворожцов А.Г.) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Луганський апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошено в судовому засіданні.
Головуючий суддя Л.Л.Лазненко
Суддя Д.Ю.Перлов
Суддя Р.Є. Якушенко