Судове рішення #5627680

 

 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

   Справа  № 22-а-21216/08 р.                                  Головуючий у першій інстанції:  Чугуївська Т.П.

                                                                                                        Суддя -доповідач: Швед Е.Ю.

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

7 липня 2009 року                                                                                          м. Київ

 

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Шведа Е.Ю., суддів Хрімлі О.Г. та Горяйнова А.М., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівського обласного військового комісаріату на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії, -

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

  У грудні 2008 року позивач звернувся в Ічнянський районний суд Чернігівської області з позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії, просив надати компенсацію за дві невикористан6і путівки. В судовому засіданні змінив позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача надати за 2004 та 2007 роки путівки для санаторно-курортного лікування. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що являється пенсіонером Міністерства оборони України та як інвалід війни 2-ої групи має право на безкоштовне позачергове щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням, але в 2004 та 2007 роках путівки для лікування не надавалися.

Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2008 року позовні вимоги задоволено. Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідно до п.3 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни та прирівняним до них особам надаються пільги, як безоплатне позачергове щорічне забезпечення санітарно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову як незаконну та необґрунтовану та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

         Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком Ічнянського районного суду Чернігівської області, що те, що військовий комісаріат не може забезпечити всіх бажаючих путівками до військового санаторія, оскільки  путівки в такій кількості не надаються. Не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 26 листопада 2002 року ОСОБА_1 отримує пенсію за інвалідністю (а.с.2) та  є інвалідом 2 групи і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується  посвідченням НОМЕР_2, видане 26.11.2002 року (а.с.26).

Відповідно до ст. 13 ч.1 п. З Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни та прирівняним до них особам надаються пільги, як безплатне позачергове щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією «вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад.

Інваліди війни забезпечуються путівками відповідно органами соціального захисту населення, охорони здоров'я,   Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, служби безпеки України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України та іншими органами за місцем перебування

за обліку або за місцем роботи.

Не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги щодо того, що згідно п. 5.18 наказу Міністра оборони України від 19.12.2005 року № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2005 року  ветерани війни і ветерани військової служби  та члени їх сімей, працівники ЗС України, які використали протягом року своє право на санітарно-курортне лікування на пільгових умовах, можуть бути за медичними показаннями направлені на повторне санаторне лікування у поточному році з дозволу директора Департаменту охорони здоров'я МО України на підставі висновку ГВЛК з оплатою цими особами повної вартості (собівартості) санаторної путівки, а відповідні документи позивачем до структурних підрозділів МО України надано не було, до директора Департаменту охорони здоров'я МО України з наданням висновку ГВЛК позивач не звертався. Вказані доводи є безпідставними, оскільки в 2004 та 2007 роках позивач не використав протягом року своє право на санаторно-курортне лікування на пільгових умовах, що не заперечується відповідачем.  

З врахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку  про задоволення позовних вимог, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а рішення суд без змін.

         За таких підстав апеляційна скарга підлягає  залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

 

          Апеляційну скаргу Чернігівського обласного військового комісаріату - залишити без задоволення.

          Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

             Повний текст ухвали виготовлений 13 липня 2009 року.      

       

           Головуючий суддя                                                                Е.Ю. Швед

 

Суддя                                                                                     О.Г. Хрімлі

                     

                      Суддя                                                                                    А.М. Горяйнов

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація