ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "28" липня 2009 р.                                                           Справа № 14/96-09

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

                                                                                   

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Кульчицького О.В. - директора,

                        Мельниченка К.П. - представника за довіреністю від 27.07.2009р.,

                        Петренка В.В. - представника за довіреністю від 27.07.2009р.,

від відповідача: не з'явився,

  

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоРемСервіс", с.Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області   

на рішення господарського суду Вінницької області

від "09" червня 2009 р. у справі № 14/96-09  (суддя Залімський І.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''КБК", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоРемСервіс", с.Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області   

про  стягнення 30419,00грн.,  

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Вінницької області від 09.06.2009р. у справі №14/96-09 Товариства з обмеженою відповідальністю ''КБК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоРемСервіс" про стягнення 30419,00грн. задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоРемСервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КБК" 30419грн. боргу, 304,19грн. витрат на сплату державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "ЕнергоРемСервіс" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та припинити провадження у справі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- господарським судом першої інстанції неправомірно відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, чим порушено право останнього на судовий захист своїх інтересів. Зокрема, розглянувши дане клопотання відповідача, де вказувалось про неможливість забезпечити явку юрисконсульта товариства, суд зазначив, що він визнавав явку обов'язковою представника з повноваженнями, визначеними ст.28 ГПК України, та не зобов'язував забезпечити явку в судове засідання виключно юрисконсульта відповідача, однак, судом не взято до уваги, що на                     ТОВ "ЕнергоРемСервіс" працює лише один юрисконсульт і саме до його посадових обов'язків входить представництво інтересів товариства в судових органах;

- судом необґрунтовано не прийнято до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо неналежного виконання позивачем робіт, визначених у договорі, оскільки значна частина порушень виконаних робіт була виявлена після прийняття             ТОВ "Енергоремсервіс" виконаних робіт та підписання відповідних актів;

- позивачем, в порушення ст.56 ГПК України, не надіслано на адресу відповідача всіх документів, на які він посилався в позовній заяві, зокрема, листи з вимогою щодо сплати боргу, які відповідач не отримував, і які, як зазначає місцевий господарський суд у своєму рішенні, залишені відповідачем без належного реагування.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що за умовами п.7.9 укладеного з позивачем договору №0109-01 від 01.09.2008р. ТОВ "КБК" взяло на себе обов'язок з гарантування відповідності виробів вимогам відповідних діючих норм та стандартів на час підписання договору, а також взяло на себе відповідні гарантійні зобов'язання й надати документи, що підтверджують відповідність встановленого обладнання та переданих матеріалів вимогам діючого в Україні законодавства, а за відсутності таких документів замовник (відповідач) не має наміру здійснювати оплату виконаних позивачем робіт.  

Позивач в письмовому відзиві від 27.07.2009р. №12/2 на апеляційну скаргу та його представники в судовому засіданні заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи. Просять залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

27.07.2009р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання №ерс/320 від 23.07.2009р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути в засідання суду представника через його перебування у відпустці.

Враховуючи, що відповідач був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги шляхом надсилання копії ухвали про призначення розгляду справи на 28.07.2009р. рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 07.07.2009р., а також, зважаючи на положення ст.101 цього Кодексу про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами й відхилити клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач в обґрунтування свого клопотання надав ксерокопію наказу товариства від 22.07.2009р. №22.07-1В, який в розумінні ст.36 ГПК України не є належним доказом, а отримавши ухвалу суду від 06.07.2009р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, відповідач мав можливість завчасно вирішити питання про представництво його інтересів в апеляційному суді відповідно до ст.28 ГПК України та, крім того, свою позицію щодо оскарженого рішення відповідач виклав в апеляційній скарзі.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕнергоРемСервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КБК" було укладено договір №0109-01 (а.с.9-11), предметом якого є виготовлення, доставка та монтаж Підрядником (ТОВ "КБК") на замовлення Замовника                              (ТОВ "ЕнергоРемСервіс") виробів з алюмінієвого профілю та прийняття і оплата Замовником даних виробів (п.1 договору).

Пунктом 5 даного договору передбачено, що прийняття виробів відбувається за товарно-супровідними документами відповідно до погодженої сторонами форми поставки товару (акт здачі-прийняття, накладні, товарно-транспортні накладні, тощо).

Пунктами 7,9 договору визначено, що підрядник гарантує відповідність виробів вимогам відповідних діючих норм та стандартів на час підписання даного договору. Гарантійний термін експлуатації виробів становить: 5 років - на виріб з алюмінієвого профілю, склопакет, гумовий ущільнювач, 3 роки - на фурнітуру з моменту здачі виробів в експлуатацію.

Відповідно до п.п.22-24 договору від 01.09.2008р. вартість виробів встановлюється в Доповненні №1 до даного договору (а.с.12), де зазначено, що загальна вартість виробів складає 304189,00грн. Перший платіж - 90% вартості виробів- сплачується замовником авансом в строк до 12.09.2008р. включно в розмірі 273770,10грн. після підписання даного договору. Другий платіж - 10% вартості виробів - сплачується Замовником протягом 3-х робочих днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт в розмірі 30418,90грн.

Умовами Доповнення №1 до договору №0109-01 від 01.09.2008р. також визначено, що вироби повинні бути виготовлені та встановлені протягом                            30 календарних днів з моменту передплати та повної готовності розрізів під конструкції. Доставка виробів здійснюється автотранспортом Підрядника, який, в свою чергу, несе відповідальність за якість монтажних робіт та неушкодженість виробів під час монтажу.

Згідно п.36 договору від 01.09.2008р. у встановлений договором строк Замовник зобов'язаний прийняти вироби, виготовлені та змонтовані Підрядником, оглянути їх і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них Підрядникові.  

Як передбачено п.37 договору, вироби приймаються Замовником за товарно-супровідними документами (накладними), або актами виконаних робіт.

Зауваження щодо кількості та якості виробів Замовник зазначає в окремому акті, підписаному сторонами, який є невід'ємним додатком до відповідного замовлення (п.38 договору).

Виявлені в ході приймання недоліки мають бути усунені в погоджений сторонами строк, а у випадку недосягнення згоди щодо строку виправлення недоліків - протягом 10 робочих з дати приймання (п.39 договору).

Про виправлення недоліків складається акт, підписаний сторонами (п.40 договору).

Відповідно до п.п.41,42 договору, якщо після прийняття виробів Замовник виявив відступи від умов Договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (приховані недоліки), він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. Приховані недоліки мають бути усунені Підрядником в погоджений сторонами строк, а у випадку недосягнення згоди щодо строку виправлення прихованих недоліків - протягом 20 робочих днів з дати отримання Підрядником відповідного письмового повідомлення про виявлені приховані недоліки.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і                  ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статей 6 та 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Згідно із п.1 ч.1 ст.208 та                                     ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, сторони у письмовій  формі   погоджують  умови   договору.

В даному випадку, договір від 01.09.2008р. підписано сторонами та скріплено їх печатками, а тому його умови є обов'язковими для виконання.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акта №45 від 18.11.2008р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) Виконавцем - ТОВ "КБК" були проведені роботи (надані послуги) по договору №0109-01 від 01.09.2008р. на загальну суму 304189,00грн. (а.с.19). В даному акті відсутні будь-які застереження зі сторони ТОВ "ЕнергоРемСервіс" з приводу недоліків у виконаній роботі та в ньому чітко зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Однак, своє зобов'язання щодо оплати виконаних підрядником робіт замовник виконав не в повному обсязі, на суму 273770,00грн., у зв'язку з чим ТОВ "КБК" 12.01.2009р. та 22.01.2009р. надіслало ТОВ "ЕнергоРемСервіс" претензії №2/12-86 від 23.12.2008р. та №2/12-87 від 12.01.2009р. (а.с.20-23), в яких ставило вимогу сплатити, заборгованість по договорам №0605-01 від 06.05.2008р., №0109-01 від 01.09.2008р. та №1010-01 від 10.10.2008р., зокрема, по договору №0109-01 від 01.09.2008р. - борг в сумі 30419,00грн.

Проте, вказані претензії залишені ТОВ "ЕнергоРемСервіс" без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим ТОВ "КБК" звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом до ТОВ "ЕнергоРемСервіс" про стягнення боргу в сумі 30419,00грн.

Доводи відповідача про те, що вказані претензії ним не отримані, спростовуються відміткою про вручення їх представникові ТОВ "ЕнергоРемСервіс" (а.с.21,23).

Відповідач же у відзиві на позовну заяву (а.с.42-43) зазначив, що після завершення виконання робіт ТОВ "КБК" та підписання актів виконаних робіт, в процесі експлуатації будівництва виявлено ряд недоліків та неякісно виконаних позивачем робіт. Відповідач також зазначає, що замовник даного будівництва ТОВ "Фірма "Юність" неодноразово звертався до генеральної підрядної організації - ТОВ  "ЕнергоРемСервіс" та до ТОВ "КБК" про усунення даних порушень, але останнім жодних дій вчинено не було

У зв'язку з цим відповідач просив відкласти розгляд справи до вирішення питання щодо усунення недоліків та виправлення неякісно виконаних робіт зі сторони позивача з метою встановлення остаточної суми належної до виплати за виконані роботи

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Статтями 857 та 858 ЦК України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Сторонами за договором від 01.09.2008р. №0109-01 передбачено порядок прийняття виконаних підрядних робіт, усунення недоліків, виявлених як в момент прийняття підрядних робіт, так і після їх прийняття (п.п.36-42 договору).

Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач звертався до позивача з відповідною заявою з приводу виявлення недоліків та вимогою їх безоплатного усунення в розумний строк чи пропорційного зменшення ціни роботи, або  відшкодування своїх витрат  на  усунення  недоліків. Так само відсутні й докази, що підтверджують факт неякісно виконаних робіт.

Не подано таких доказів і в суд апеляційної інстанції. Наявні в матеріалах справи ксерокопії фотознімків (а.с.44-49) не є належними та допустимими доказами в розумінні ст.34 ГПК України.

Враховуючи наведене та, беручи до уваги ту обставину, що під час підписання акта здачі-прийняття робіт №45 від 18.11.2008р. відповідач не мав жодних претензій до виконаних робіт (наданих послуг), доводи відповідача стосовно неналежного виконання позивачем робіт по договору №0109-01 від 01.09.2008р. є безпідставними.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції сторони підписали та скріпили своїми печатками акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2009р. (а.с.55), з якого вбачається, що відповідачем сплачено позивачеві за договором №0109-01 від 01.09.2008р. 273770,00грн.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 30419,00грн. (304189грн. - 273770грн.), що відповідач не спростовує.

Оцінивши доводи сторін, наявні в матеріалах справи докази в сукупності з аналізом норм чинного законодавства, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в сумі 30419,00грн.

Колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача про те, що господарським судом першої інстанції неправомірно відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, чим порушено право останнього на судовий захист своїх інтересів.

Зокрема, як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.27), відповідачеві копію судової ухвали про призначення розгляду справи на 09.06.2009р. було вручено 27.04.2009р., тобто, відповідач мав достатньо часу для вирішення питання щодо представництва інтересів відповідача в суді та забезпечення явки представника в судове засідання.

Відповідач є юридичною особою, і тому, в разі відпустки (тим більше “запланованої”) свого представника, не позбавлений був права та можливості забезпечити, в разі необхідності, участь у судовому засіданні іншого представника, з урахуванням кола осіб, які можуть бути представниками, визначеного статтею 28 Господарського процесуального кодексу України.

Решта доводів апеляційної скарги спростовується наведеним вище та не є підставою для скасування оскарженого рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Вінницької області у даній справі слід залишити без змін, а подану відповідачем апеляційну скаргу з вимогою про його скасування - без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                              

                                        

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 09 червня 2009 року у справі №14/96-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоРемСервіс", с.Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області - без задоволення.

2. Справу №14/96-09 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

                                                                                             

 Віддрук. 5прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу, с.Вінницькі Хутори Вінницької області, вул.Леніна,1

4 - відповідачу - м.Вінниця, вул. Козицького,51 корпус 1

5 - в наряд