Справа № 2-196-2007

_{РІШЕННЯ}

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

2 лютого 2007 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Гусинського М. О.,

при секретарі - Поляцько О.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника позивача - адвоката ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Слов'янську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселенні, визначення порядку користування квартирою,

ВСТАНОВИВ:

20.11.2006 року ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселенні, визначення порядку користування квартирою, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним: на підставі рішення Апеляційного суду Донецької області від 04.07.2006р. ОСОБА_1 належить по праву власності 1/2 частка трикімнатної квартири НОМЕР_1, розташованої в будинку АДРЕСА_1. Друга частка вказаної квартири належить відповідачу. Але, незважаючи на це, відповідач перешкоджає йому у здійсненні його права власності, не пускає його до квартири, не передає йому ключі, у зв'язку з чим він вимушений проживати у своїх батьків. Просить зобов'язати відповідача не перешкоджати йому у користуванні спірною квартирою, вселити його в дану квартиру, зобов'язати відповідача передати йому ключі від квартири та визначити порядок користування квартирою, а саме: передати йому у користування кімнату площею 16,9 м² (літ. 1-4), залишити у користуванні відповідача кімнати площею 11,3 м² (літ. 1-8) та площею 10,1 м² (літ. 1-5); залишити всі підсобні приміщення (коридор, ванну кімнату, туалет, лоджію, комору) у спільному користуванні.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, дав суду пояснення, які співпадають з наведеним у позовній заяві, просить суд задовольнити його позовні вимоги, судові витрати та витрати по проведенню експертизи покласти на нього з врахуванням наявності на утриманні у відповідача їх спільної дитини.

Представник позивача - ОСОБА_3 позовні вимоги позивача підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що дійсно вона та відповідач є власниками квартири НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1, кожному з них належить по 1/2 частці квартири. Вона ніколи не перешкоджала позивачу у користуванні квартирою, але ключів вона йому не давала, оскільки він не звертався до неї з цим питанням. Заперечує проти виділення позивачу кімнати площею 16,9 м², оскільки вважає, що це буде обмежувати переміщення дітей у квартирі. Вона згодна відмовитися від аліментів, які стягуються з відповідача з умовою, що він відмовиться від своєї частки в квартирі, або сплатити йому у розстрочку вартість цієї частки. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, представника позивача, вивчивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу з наступних обставин:

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 4 липня 2006 року за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частку квартири НОМЕР_1 у буд. АДРЕСА_1.

Згідно ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, ОСОБА_1 є власником 1/2 частки спірної квартири, що встановлено у порядку цивільного судочинства та не оспорюється сторонами.

Вселення позивача ОСОБА_1 в квартиру НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1    та встановлення запропонованого позивачем   варіанту порядку користування квартирою не порушує законних прав та інтересів сторін по справі, відповідає діючому       цивільному законодавству України.

Згідно ст. 4 Закону України „Про власність" власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ст. 155 ЖК України житло, що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою).

Згідно ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою угодою, співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Проведеною по справі судово-технічною експертизою встановлено, що з технічної точки зору встановити в квартирі НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 порядок користування між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливо за запропонованим варіантом, при цьому виділені сторонам житлові площі максимально наближені до рівних часток у спільному користуванні. Виділення у користування ОСОБА_1 кімнати площею 16,9 м² не суперечить технічним умовам.

Таким чином, вимоги ОСОБА_1 повністю обґрунтовані, не суперечать вимогам діючого законодавства, не порушують прав співвласника квартири, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне їх повністю задовольнити.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив всі витрати, пов'язані з судовим розглядом справи покласти на нього, з врахуванням наявності на утриманні у відповідача їх спільної дитини.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213-218 ЦПК України, ст. ст. 4, 48-50 Закону України „Про власність", ст.317, 358 ЦК України, ст. 155 ЖК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву    ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про

усунення перешкод у користуванні квартирою, вселенні, визначення порядку користування квартирою задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні спільним майном - квартирою НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1.

Вселити ОСОБА_1 в квартиру НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1.

Встановити наступний порядок користування квартирою НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1: ОСОБА_1 виділити у користування кімнату площею 16,9 м² , зазначену в інвентарній справі під літ. 1-4, а ОСОБА_2 - дві кімнати: одну - площею 10,1 м², зазначену в інвентарній справі під літ. 1-5 та другу - площею 11,3 м², зазначену в інвентарній справі під. літ.1-8 та лоджію площею 2,4 м², залишивши підсобні приміщення в квартирі (коридор, кухню, ванну кімнату, туалет, комору) у загальному користуванні.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Апеляційний суд Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його оголошення, а апеляційна скарга на рішення може бути подана в Апеляційний суд Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або протягом 10 днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а якщо була подана заява про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього   строку.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду М. О. Гусинський