У х в а л а

01 червня 2016 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

КоротунаВ.М., Мазур Л.М., НагорнякаВ.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання додаткової угоди недійсною, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2015 року, додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2016 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що відповідачка має заборгованість перед банком у розмірі 199 775,33 дол. США, яка утворилася внаслідок неналежного виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором від 15 жовтня 2008 року № DNU0GI0000003443, за яким остання отримала кредит у розмірі 282 825 грн зі сплатою 15,00 % річних, з кінцевим терміном повернення 15 лютого 2033 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором банку була передана в іпотеку квартира АДРЕСА_1.

Позивач просив в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на вказану квартиру шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк», з укладанням від імені відповідачки договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування з можливістю здійснення банком всіх передбачених дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити відповідачки та інших осіб, які зареєстровані або проживають у спірній квартирі.

ОСОБА_4 подала до суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсною додаткової угоди, в якій посилається на те, що між банком та нею 15 лютого 2008 року було укладено договір про іпотечний кредит, згідно з яким вона отримала кредит у розмірі 282 825 грн зі сплатою 15,00 % річних, з кінцевим терміном повернення 15 лютого 2033 року та договір іпотеки.

15 жовтня 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит, згідно з якою кредит переведено з валюти гривня у валюту долар США. Розмір кредиту після проведення конвертації з урахуванням винагороди банку склав 56 148,12 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Будь-які зміни, пов'язані з укладанням додаткової угоди щодо зміни грошової одиниці до іпотечного договору не вносилися. При укладанні додаткової угоди від 15 жовтня 2008 року відповідачем порушено ряд положень чинного законодавства, які дають підстави вважати дану додаткову угоду недійсною.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2015 року позов задоволено частково.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNU0GI0000003443 від 15 лютого 2008 року у розмірі 199 775, 30 дол. США, що складає 1 596 204 грн 89 коп., звернуто стягнення на квартиру № 99 загальною площею 44,70 кв. м, житловою площею 30,50 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, з проведенням дій щодо оформлення та з отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.

Виселено ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1.

В іншій частині позову відмовлено.

Звернення стягнення на предмет іпотеки зупинено на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська визначено, що заборгованість за кредитним договором № DNU0GІ0000003443 від 15 лютого 2008 року становить 199 775,33 дол. США, що за курсом Національного банку України 7 грн 99 коп. становить 1 596 204 грн 89 коп. та складається із: заборгованості за тілом кредиту - 56 088 дол. США, заборгованості за відсотками за користування кредитом - 57 594,66 дол. США, заборгованості з комісії за користування кредитом - 57 594,66 дол. США, пені - 72 047,69 дол. США, штрафу (фіксованої частини) - 31,29 дол. США, штрафу (процентної складової) - 9 511,62 дол. США.

Визначено початкову ціну предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 у розмірі 379 484 грн.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2016 року рішення суду першої інстанції змінено, доповнено його резолютивну частину застереженням, що рішення суду в частині виселення не підлягає виконанню протягом дії Закону України від 03 червня 2014 року № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Додаткове рішення змінено в частині визначення розміру пені в сумі 72 047,69 дол. США за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором про іпотечний кредит, вказавши суму пені у гривнях в розмірі 785 320 грн, змінено в частині визначення розміру штрафу (фіксована частина) у розмірі 31,29 дол. США, вказавши суму штрафу (фіксована частина) у гривнях у розмірі 682 грн 12 коп., змінено в частині визначення розміру штрафу (процентна складова) у розмірі 9 511, 62 дол. США, вказавши суму штрафу (процентна складова) у гривнях в розмірі 207 353 грн 31 коп.

Додаткове рішення в частині визначення початкової ціни предмета іпотеки скасовано.

Початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В іншій частині додаткове рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовити, зустрічний позов задовольнити.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Оскільки наведені в касаційній скарзі доводи дають підстави для висновку, що порушення судом норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Керуючись ч. 5 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання додаткової угоди недійсною призначити до судового розгляду на 20 липня 2016 року о 10 год. 00 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає.

В.М. Коротун    Л.М. Мазур В.А. Нагорняк