Справа № 755/16628/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Чех Н.А.

за участю секретаря - Кузьменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини, об'єднаний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, приєднаний позов третьої особи ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання матері,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовами (первісним та об'єднаним) про стягнення аліментів на своє утримання та на утримання дитини, посилаючись на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 26.08.1999 року, від шлюбу мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 17.02.2015 року шлюб було розірвано. Син проживає з нею, знаходиться на її утриманні. Під час перебування в шлюбі з відповідачем, внаслідок ДТП 14.09.2013 року вона зазнала травми, внаслідок якої по сьогоднішній день займається лікуванням та відновленням свого стану здоров'я, їй було проведено в загальному 9 оперативних втручань і надано 2-гу групу інвалідності, у зв'язку з чим вона не працює, отримує пенсію в сумі 1 200 грн., інших джерел доходів не має, тому її матеріальне становище є вкрай важким і вона потребує матеріальної допомоги. Лікування та відновлення її здоров'я вимагає значних коштів. Відповідач має можливість надавати їй матеріальну допомогу і на підставі ст.ст. 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 90 СК України просила стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі ? частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17.02.2015 року (з часу розлучення). Крім цього, по об'єднаному позову просила стягувати з відповідача аліменти на утримання їх сина ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до повноліття сина, посилаючись на те, що син проживає з нею, знаходиться на її утриманні, вона оплачує всі витрати на навчання, лікування, розвиток, їжу, одяг. Все це є значними витратами і її доходу, яким є пенсія, не вистачає, є недостатнім для належного забезпечення сина всім необхідним. В судовому засіданні позивач та її представник підтримали всі заявлені ними позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі та врахувати надані ними пояснення в судовому засіданні та в письмовому вигляді щодо всіх позовів, в тому числі заперечення щодо позову ОСОБА_3 та щодо доказів, наданих стороною відповідача.

Третя особа ОСОБА_3 пред'явила позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батьків (матері), посилаючись на те, що відповідач є її сином, а вона є пенсіонерка, має дохід лише пенсію у розмірі 1 149,56 грн. щомісяця, інших доходів не має, знаходиться на повному утриманні свого сина - відповідача. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік, батько відповідача, і її фінансове становище стало ще більш обтяжливим. Враховуючи викладене, просила стягувати з відповідача на її користь аліменти у розмірі ? частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову, довічно. В судовому засіданні представник ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги останньої, просив їх задовольнити в повному обсязі, враховуючи обгрунтування, підстави, вказані в позовній заяві. Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання сина та на її утримання, зазначив, що залишає їх на розсуд суду.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні надав заяву про визнання позову, пред'явленого його матір'ю ОСОБА_3 Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання не визнав в повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні. Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання сина - визнав частково, а саме: просив визначити розмірі аліментів у сумі 20 000 грн. щомісяця, оскільки саме таку суму щомісяця він перераховує сину і дану суму вважає достатньою. Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на дружину просив врахувати покази свідка ОСОБА_6, якими підтверджено негідну поведінку позивача в період шлюбу з відповідачем, та той факт, що позивач має можливість працювати згідно медичних довідок, враховуючи, що вона за фахом - психолог, але не має бажання працювати, звільнилася з роботи за власним бажанням. Вказане свідчить про те, що позивач не має права на утримання, свідомо поставила себе в становище, що потребує матеріальної допомоги. Просив врахувати вимоги законодавства, якими передбачено, що аліменти на дружину стягуються у випадку, якщо вона потребує матеріальної допомоги, якщо її дохід (заробітна плата, пенсія інше) не забезпечує йому прожиткового мінімуму, встановленого законом. Враховуючи розмір пенсії, яку отримує позивача, слідує, що він не нижчий встановленого законодавством прожиткового мінімуму. Закон не зобов'язує надавати утримання колишній дружині для забезпечення їй рівня життя, яки вона мала в шлюбі. Просив врахувати і те, що відповідач сплачує кредит, який був ним отриманий в інтересах сім'ї, на придбання квартири в м.Одеса. Дана квартира є спільною сумісною власністю колишнього подружжя, але позивач жодних витрат по її утриманню та погашенню за неї кредиту не несе. Крім цього, у відповідача на утриманні мати (а до травня 2016 року і пенсіонер батько), пенсійного віку, яка має лише пенсію, і не має можливості самостійно отримувати додатково до пенсії доходи, тоді, як позивач може працювати та матеріально себе забезпечувати. Витрати, які несе відповідач, є і пов'язанні з наданням щомісяця коштів сину, у розмірі по 20 000 грн. Саме цю суму і просив залишити при стягненні аліментів на утримання сина. Просив врахувати надані ним письмові пояснення, заперечення щодо позовів ОСОБА_1

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, її представника, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи - позивача ОСОБА_3, свідка ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В суді встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 26.08.1999 року, від шлюбу мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 17.02.2015 року шлюб сторін було розірвано.

Згідно свідоцтва про народження відповідач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьками є: мати ОСОБА_3, батько - ОСОБА_7. Відповідно до свідоцтва про смерть, батько відповідача - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Мати відповідача - ОСОБА_3, 1931 року народження, є пенсіонеркою, має вік - 85 років, розмір її пенсії складає - 1 149,56 грн. До матеріалів справи долучено копії нотаріально посвідчених заяв батьків відповідача, складених 01.10.2015 року про перебування кожного з них на утриманні відповідача і кошти, якими їх забезпечує син (відповідач), є для них постійним і основним джерелом засобів для існування.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період перебування в шлюбі з відповідачем ОСОБА_2, 14.09.2013 року, внаслідок ДТП зазнала травми, а саме: відкритий перелом с/з лівої гомілки, відкритий перелом лівої п'яткової кістки, розрив лівого ахілового сухожилка, перелом лівої таранної кістки, перелом II-V плеснових кісток, множинні садни нижніх кінцівок, шок II-III ст.). З часу ДТП позивачу ОСОБА_1 було проведено 9 оперативних втручань. Згідно довідок МСЕК ОСОБА_1 з 01.06.2015 року встановлена друга група інвалідності до 01.06.2017 року. В зазначених довідках вказано, що за висновками лікарів ОСОБА_1 може працювати у відповідно створених умовах. З архівної довідки Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 06.10.2015 року слідує, що позивач ОСОБА_1 навчалася у вказаному університеті в період з 2002 по 2007 роки на факультеті соціології та психології, і в червні 2007 року закінчила навчання, здобула кваліфікацію "Психолог, викладач психології", отримала диплом. З 01.02.2011 року позивач ОСОБА_1 працювала у ТОВ "Центрспецбуд" на посаді заступника директора, звільнилася 01.07.2014 року на підставі ст.38 КЗпП України - за власним бажанням.

Встановлено, що син сторін - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з матір'ю - позивачем ОСОБА_1, на даний час навчається, є неповнолітнім.

Статтями 180, 183, 184 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Розмір аліментів, що буде стягуватися на дитину, визначається судом від частки від заробітку (доходу) платника у разі наявності постійної роботи або в твердій грошовій сумі у разі наявності нерегулярного, мінливого доходу.

Статтями 202-205 СК України передбачено, що повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Крім сплати аліментів діти зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю. Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи вказані статті законодавства та встановлені в судовому засіданні факти, обставини, долучені до справи документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання сина та позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батьків (матері) знайшли своє підтвердження в суді. Позовні вимоги ОСОБА_3, згідно поданої відповідачем заяви, визнані останнім. При цьому судом не враховуються заперечення позивача ОСОБА_1, оскільки безпідставними є посилання на те, що позов матері відповідача подано лише з метою зменшення розміру аліментів на її (ОСОБА_1.) користь. Як зазначалося вище, мати відповідача є пенсіонеркою, має вік 85 років, чоловік помер, має лише пенсію у розмірі 1 149 грн., що є недостатньою для життя, лікування, враховуючи ситуацію в державі. Той факт, що відповідач утримував матір добровільно, про що зазначено в заявах батьків, не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Отримання матеріальної допомоги від сина в добровільному порядку чи за рішенням суду є правом самого позивача. Стосовно наявності у ОСОБА_3 ще одного сина, встановлено, що даний факт не оспорюється ніким, однак з пояснень представника відповідача слідує, що брат останнього не має можливості надавати матері матеріальну допомогу, він сам її потребує. Доказів на спростування цієї інформації суду не було надано.

Стосовно розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 суд приходить до того, що з відповідача має бути стягнуто аліменти у розмірі ? частини його доходів. Прохання позивача ОСОБА_1 стягнути на утримання сина аліменти у розмірі 1/3 частини доходів, на думку суду, є необгрунтованим. Безпідставним є і прохання сторони відповідача щодо встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, так як відповідач має постійну роботу, дохід, що свідчить про необхідність стягнення аліментів у відсотках. Крім цього, у відсотках стягуються аліменти і на користь матері відповідача.

Таким чином, з відповідача мають бути стягнуті аліменти на утримання непрацездатної матері та на утримання неповнолітнього сина, на кожного з них по ? частині доходів відповідача. При цьому, на утримання матері аліменти мають стягуватися з часу звернення до суду - з 30.10.2015 року, довічно, а на утримання сина - з 01.02.2016 року до досягнення повноліття. Змінюючи час, з якого слід стягувати аліменти на утримання сина, а саме: не з дати звернення до суду, суд виходив з наступного. Відповідачем надано до справи квитанції за період з серпня 2015 року по січень 2016 року включно про перерахування ним на користь та на рахунок сина ОСОБА_4 щомісяця по 20 000 грн. Дана інформація підтверджена і довідкою АТ "ОСОБА_9 Аваль" Жашківське відділення від 21.01.2016 року. Доказів на спростування факту отримання сином сторін грошових коштів стороною позивача не було надано.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.76 СК України після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. По даній справі встановлено, що з урахуванням вимог вказаної статті, та встановлених в суді фактів (час отримання інвалідності, час розірвання шлюбу), позивач ОСОБА_1 може бути визнана тією особою, яка має право на утримання після розірвання шлюбу.

Статтею 75 СК України визначено, що право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом.

В суді встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію, розмір якої не є нижчим ніж встановлений законом прожитковий мінімум. З довідок МСЕК слідує, що позивач ОСОБА_1 може працювати у відповідно створених умовах. З документів про освіту позивач ОСОБА_1 має можливість працювати психологом, викладачем. Всі ці дані свідчать про те, що позивач ОСОБА_1, при наявності бажання, має повну можливість працювати, покращити своє матеріальне становище. Суд враховує і те, що відповідач має обов'язок утримувати непрацездатну 85-тирічну матір та неповнолітнього сина, і в загальному розмір аліментів на них становить 50%.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів з відповідача на її утримання.

Посилання сторони відповідача ще на одну обставину щодо відмови в указаних позовних вимогах ОСОБА_1, а саме - негідна поведінка позивача ОСОБА_1 в шлюбних відносинах (ч.5 ст.75 СК України), про що зазначала сторона відповідача та надала покази свідок ОСОБА_6, суд не приймає до уваги, оскільки дана обставина є недоведеною в суді.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.75, 76, 180, 182, 183, 184, 202-205 СК України, ст.ст.60, 174, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини - залишити без задоволення.

Об'єднаний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Львову, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 01.02.2016 року до досягнення повноліття.

Позов третьої особи ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання матері - задовольнити

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Львову, аліменти на користь та на утримання ОСОБА_3 у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 30.10.2015 року, довічно.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 102 грн. 40 коп. в доход держави.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: