КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-21367/08 Головуючий у І інстанції: Євпак В.В.
Суддя-доповідач: Швед Е.Ю.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Шведа Е.Ю., суддів Хрімлі О.Г. та Горяйнова А.М., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України в Житомирській області, Державної податкової адміністрації України про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
В листопаді 2007 року позивач звернувся в суд з позовом до Державної податкової адміністрації України в Житомирській області, Державної податкової адміністрації України про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.11.2006 року за висновками медико-соціальної (експертної) комісії м. Житомира позивачу була встановлена 2-га група інвалідності по захворюванню, яке отримане в період проходження служби в органах ДПС. Державна податкова адміністрація України в Житомирській області відповідно до вимог Закону зобов'язана була надати пакет документів для НАСК «Оранта» для виплати йому страхової суми, але не виконала вимог Закону чим були порушені його права.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2008 року позов задоволено частково, а саме: стягнуто з Державної податкової адміністрації України на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 55553 грн. 56 коп.; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України в Житомирській області про визнання неправомірної бездіяльності посадових осіб Державної податкової адміністрації України в Житомирській області та зобов'язання вчинення певних дій відмовлено за безпідставністю заявлених вимог.
Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що немає підстав вважати неправомірною бездіяльність саме Державної податкової адміністрації України в Житомирській області з обов'язків виплати позивачу одноразової грошової допомоги. Разом із тим, договір з ВАТ НАСК «Оранта» про виплату коштів відсутній, з іншою страховою компанією договір не укладений, належні до виплати позивачу кошти відповідно до вимог закону на час винесення рішення не виплачені, тому для поновлення порушення права позивача необхідно стягнути одноразову грошову допомогу з Державної податкової адміністрації України, як головного розпорядника коштів та органу визначеного законом для проведення одноразової грошової допомоги.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Державна податкова адміністрація України звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги Державна податкова адміністрація України посилалася на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.1994 року № 349 «Про затвердження Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби» проведення обов'язкового страхування здійснюється страховиком, який одержав відповідну ліцензію в Державіній комісії регулювання ринків фінансових послуг і визначений за погодженням з страхувальником.
Позивач та представник Державної податкової адміністрації України в Житомирській області в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Державної податкової адміністрації України, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню з постановленням нової, з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 198, п.3. 4 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову, якщо висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Житомирський окружний адміністративний суд прийшов до висновку, що для поновлення порушеного права позивача необхідно стягнути одноразову грошову допомогу в розмірі 55553 грн. 56 коп. з Державної податкової адміністрації України, як головного розпорядника коштів та органу визначеного законом для проведення одноразової грошової допомоги.
З таким висновком не можна погодитися, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2006 року позивач був звільнений з військової служби з посади старшого оперуповноваженого управління податкової міліції ДПА в Житомирській області через хворобу. 20.11.2006 року за висновками медико-соціальної (експертної) комісії м. Житомира йому була встановлена 2-га група інвалідності по захворюванню отриманого в період проходження служби в органах податкової міліції ДПА України. Отримання інвалідності призвело до втрати 70 % працездатності, що не оспорюється сторонами.
Ст. 26 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту передбачені статтями 20-23 Закону України „Про міліцію".
Відповідально до вимог ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про міліцію» від 25.12.1990 року, стаття 23 набрала чинності після затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 року №59 Положення про порядок і умови державного обов'язкового страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України (далі - Положення), яким визначено порядок і умови проведення страхових виплат, передбачених законом у разі настання подій, вичерпний перелік яких наведено в законі, встановлено критерії визначення розміру відшкодування в залежності від ступеня втрати працездатності в межах граничної суми, встановленої цією нормою закону. Визначено особу страховика - Національну акціонерну страхову компанію «Оранта» ( до 2005 року на підставі безпосередньо положень цієї постанови, а з 2005 року - згідно з результатами проведених тендерів) за рахунок цільових бюджетних коштів, які йому перераховувалися МВС України.
За змістом пунктів 1, 3, 4, 5 Положення Міністерство внутрішніх справ України перераховує страхові платежі з державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України на спеціальний рахунок Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», яка при настанні страхових подій, передбачених п. 2 цього Положення, проводить виплату страхових сум. Спори, які виникають з приводу виплати страхових сум, вирішуються в судовому порядку, сторонами в якому є застрахований (його спадкоємці) і страхових - Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і деяких інших осіб» від 3 листопада 2006 року № 328-V ст. 23 Закону України «Про міліцію» було викладено в новій редакції, яка набула чинності з 1 січня 2007 року.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, а також визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки» від 29 червня 1991 року № 59.
Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707, з 1 січня 2007 року нарахування та виплата одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції здійснюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 року № 386 назву і текст Порядку та умов після слів «працівник міліції» в усіх відмінках доповнено словами «податкової міліції»; після слів «орган внутрішніх справ» в усіх відмінках і формах числа доповнено словами «орган державної податкової служби» у відповідному відмінку і числі.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося вище, 20.11.2006 року за висновками медико-соціальної (експертної) комісії м. Житомира позивачу була встановлена 2-га група інвалідності по захворюванню, яке отримане в період проходження служби в органах ДПС, в зв'язку з чим, ним 29.11.2006 року було надано пакет документів для НАСК «Оранта» у відділ кадрів УПДПА в Житомирській області. 18 грудня 2006 року на засіданні комісії Державної податкової адміністрації в Житомирській області по розгляду справ щодо виплати страхових сум при проведенні обов'язкового державного особистого страхування податкових осіб органів державної податкової служби було розглянуто, в тому числі, заяву ОСОБА_1 та вирішено документи ОСОБА_1 направити до НАСК «Оранта» для виплати страхової суми після офіційного дозволу з ДПА України. В Житомирський окружний адміністративний суд з даним позовом позивач звернувся 11 листопада 2007 року.
Тобто, на час настання страхового випадку та розгляду справи в суді першої інстанції, Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 на органи державної податкової служби не поширювався, таким чином Житомирський окружний адміністративний суд при вирішенні справи по суті неправильно застосував цей Порядок.
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що в даному випадку слід було керуватися Порядком та умовами обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 1994 року № 349, відповідно до п. 5 вказаного Порядку у разі втрати застрахованим працездатності в результаті поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися під час виконання службових обов'язків - страховик виплачує страхові суми у розмірі, що залежить від ступеня втрати працездатності. Згідно з п. 11 для вирішення питання про виплату страхової суми у випадках, передбачених п. 5 цього Порядку та умов застрахований або його спадкоємець оформляють у відповідному органі державної податкової служби та подають страховику заяву за встановленою формою, а також пред'являють документ, що засвідчує особу.
В даному випадку ці документи повинні були подаватися до НАСК «Оранта», яка визначена законодавчо страховиком.
З врахування того, що позивач не дотримався даного Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби, а суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не врахував вимог вищезазначених норм і безпідставно поклав на Державну податкову адміністрацію України обов'язок по відшкодуванню позивачу одноразової грошової допомоги, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2008 року підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації України - задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2008 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України в Житомирській області, Державної податкової адміністрації України про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено 27 липня 2009 року.
Головуючий суддя Е.Ю. Швед
Суддя О.Г. Хрімлі
Суддя А.М. Горяйнов