КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-21286/08 Головуючий у І інстанції: Василенко О.М.
Суддя-доповідач: Швед Е.Ю.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 липня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Шведа Е.Ю., суддів Хрімлі О.Г. та Костюк Л.О., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 27 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області про проведення перерахунку та стягнення недоотриманих пенсій, -
В С ТА Н О В И Л А:
У січні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області доплатити йому недоплачені суми щомісячних доплат до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю як інваліду 2 групи за 2005-2007 роки.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 27 лютого 2008 року позов задоволено частково, а саме: зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 11.01.2007 року, з послідуючим її перерахуванням у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з послідуючим її перерахуванням у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Рішення суду обґрунтовано тим, що розмір додаткової пенсії та доплати до пенсії позивача не відповідав розміру встановленому ст. 39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але з врахуванням того, що відповідач наполягає на застосуванні ст. 99 КАС України, позовні вимоги підлягають задоволенню з 11.01.2007 року.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Таращанський районний суд Київської області в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з 11.01.2007 року, проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції в частині визначення дати, з якої і по яку підлягає стягненню доплата до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому рішення суду підлягає зміні, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпим від аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 2 групи, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серія НОМЕР_1 (а.с.7), довідкою (а.с.4).
Крім того, матеріалами справи встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером та зареєстрований і постійно проживає в АДРЕСА_1, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.07.1991 № 106 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Позивачу згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - Закон) призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Проте ці виплати здійснюються відповідачем з розрахункової величини 19 грн. 91 коп. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інвалід II групи, яка, у свою чергу, має бути виплачені управлінням відповідно до мінімальної пенсії за віком, розмір якої передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не Постановою КМУ.
Наявність такого права у позивача є визначальним моментом для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Безпідставними є посилання відповідача на частину п'яту статті 54 Закону, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Судовою колегією не приймаються до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду II групи, захворювання якого пов'язано з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, судова колегія дійшла висновку, що відповідачем у період дії наведених редакцій ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було порушено право позивача на отримання належних йому виплат, розрахованих відповідно до мінімальної пенсії за віком.
Крім того, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796 (далі - Закон № 796), пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.
Матеріалами справи встановлено, що розрахунок підвищення до пенсії позивача, як непрацюючого пенсіонера, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідачем здійснено згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 № 836 (далі - Постанова № 836).
Пунктом 30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 №489, зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39, статей 40, 41, 44, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону № 796.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (далі - Рішення КСУ) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема, пункт 30 ст.71, яким зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на доплату до пенсії за проживання на території посиленого радіоактивного забруднення в розмірі заробітної плати, передбаченої ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» починаючи з 09.07.2007 року, тобто з дати винесення рішення № 6-рп Конституційним судом України і по 31. 12. 2007 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 27 лютого 2008 року підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині визначення дати, з якої підлягає стягненню доплата до пенсії позивачу відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 201, 205, 212 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області - задовольнити частково.
Змінити постанову Таращанського районного суду Київської області від 27 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області про проведення перерахунку та стягнення недоотриманих пенсій, а саме:
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік з розрахунку мінімального розміру заробітної плати, встановленого ст. 79 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
В інший частині постанову Таращанського районного суду Київської області від 27 лютого 2008 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлений 7 липня 2009 року.
Головуючий суддя Е.Ю. Швед
Суддя О.Г. Хрімлі
Суддя Л.О. Костюк