КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-53/09 Головуючий у І інстанції: Потоцький В.В.
Суддя-доповідач: Швед Е.Ю.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Шведа Е.Ю., суддів Хрімлі О.Г. та Горяйнова А.М., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Переяслав-Хмельницький Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 1 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Переяславі-Хмельницький Київської області про перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
В С ТА Н О В И Л А:
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Переяславі-Хмельницький Київської провести перерахунок та виплачувати щомісячно йому пенсію згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком з моменту подачі заяви у УПФУ у м. Переяслав - Хмельницький; стягнути з УПФУ в м. Переяслав - Хмельницькому 26 677, 86 грн.
Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 1 квітня 2009 року позов задоволено. Визнано незаконними дії управління Пенсійного фонду України в м. Переяслав-Хмельницький Київської області по відмові у перерахунку пенсії за заявою ОСОБА_1; зобов'язано управління Пенсійного фонду України м. Переяслав-Хмельницький Київської області зробити перерахунок пенсії ЗОСОБА_1 відповідно до норм ст. ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішення суду вмотивовано тим, що, оскільки позивачу слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що необхідно зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням мінімального розміру пенсії за віком встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України Про Державний бюджет на відповідний рік. Колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом 2 групи.
Позивачу згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - Закон) призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Також у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону, якою передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по другій групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам. Віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії. Та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Проте вищевказані виплати здійснюються відповідачем з розрахункової величини 19 грн. 91 коп. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та підвищення до пенсії як інваліду II групи, які, у свою чергу, мають бути виплачені управлінням відповідно до мінімальної пенсії за віком, розмір якої передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не Постановою КМУ.
Наявність такого права у позивача є визначальним моментом для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Безпідставними є посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вбачається, що під час визначення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Судовою колегією не приймаються до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та пенсії як інваліду II групи, захворювання якого пов'язано з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, судова колегія дійшла висновку, що відповідачем у період дії наведених редакцій ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було порушено право позивача на отримання належних йому виплат, розрахованих відповідно до мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним змінити постанову суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Із системного аналізу вимог ст. ст. 158, 160, 161, 162 вбачається, що висновки суду першої інстанції повинні гарантувати дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Судове рішення має бути зрозумілим, повним, безальтернативним, тобто висновок по суті вимог має бути сформульований так, щоб його можна було виконати в один спосіб.
Так, в резолютивній частині постанови Переяслав-Хмельницького суду Київської області від 1 квітня 2009 року не вказано з якого періоду і по який зобов'язано відповідача зробити перерахунок пенсії позивачу.
З врахуванням позовних вимог та обставин даної справи, які проаналізовані судом вище, колегія суддів приходить до висновку, про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Переяслав-Хмельницький Київської області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до норм ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає зміні, із зазначенням періоду за який відповідача зобов'язано зробити перерахунок пенсії позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 201, 205, 212 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Переяслав-Хмельницький Київської області - залишити без задоволення.
Змінити третій абзац резолютивної частини постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 1 квітня 2009 року, виклавши його таким чином: зобов'язати управління Пенсійного фонду України м. Переяслав-Хмельницький Київської області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до норм ст. ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року.
В решті постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 1 квітня 2009 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлений 27 липня 2009 року.
Головуючий суддя Е.Ю. Швед
Суддя О.Г. Хрімлі
Суддя А.М. Горяйнов