УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №22-ц/0690/444/11 Головуючий у 1-й інст. Костенко

Категорія 19, 27 Доповідач Косигіна Л. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Жигановської О.С., Котік Т.С.

при секретарі Ганько Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк“ до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк“ про розірвання кредитного договору, припинення нарахування відсотків

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 грудня 2010 року, -

встановила:

У лютому 2010 ПАТ “Універсал Банк“ звернулося до суду з позовом, вимоги якого під час розгляду справи уточнювало \а.с. 73-74\, та остаточно просило стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № СL 75917 від 14.08.2008 року в сумі 3519 грн. 48 коп., заборгованість за процентами - 29638 грн. 65 коп., суму кредиту, яка достроково стягується - 55537 грн. 06 коп., підвищені відсотки - 2462 грн. 16 коп., 911 грн. 57 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 92188 грн. 91 коп.

У травні 2010 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов \а.с. 54- 56\, в якому просила розірвати кредитний договір, а саме додаток № 1 та додаток № 2. В заявлених вимог посилалася на те, що у зв’язку із тяжким економічним станом на підприємстві, зменшився розмір її заробітної плати, у зв’язку з чим вона немала можливості сплачувати кредит. Про вказані обставини вона повідомляла Банк та просила відстрочити сплату коштів, проте Банк їй відмовив. Крім того, позивач в односторонньому порядку змінив порядок виконання кредитного договору, звернувшись до суду з позовом про стягнення всієї суми кредитних коштів та відсотків, хоча договір є діючим Та не розірваним. Тому, відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України договір необхідно розірвати.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27 грудня 2010 року позов ПАТ “Універсал Банк“ задоволено повністю. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з’ясування обставини справи, просить рішення скасувати. Зазначила, що Банком порушено умови п. 6.6 кредитного договору щодо попереднього направлення письмового зобов’язання про дострокове погашення кредиту. Тому, підстав для дострокового стягнення всієї суми кредиту у суду не було. Крім того, судом неправильно зазначено підстави її позову.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія судців приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що 14 серпня 2008 року між ВАТ “Універсал Банк“ правонаступником якого є ПАТ “Універсал Банк“ \а.с. 26-29, 30-31\ та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № СL 75917 та два додатки до нього \№№ 1, 2\. На підставі даних документів відповідачка отримала у кредит 60000 грн. до 10 серпня 2015 року, з процентною ставкою - 38,6% річних, підвищеною процентною ставкою у разі прострочення платежу - 115,8% річних. Між сторонами було погоджено та підписано графік внесення щомісячних платежів \а.с. 6-11, 12, 13­15, 16, 17-18, 23\.

Пунктом п. 4 ст. 2 кредитного договору передбачено, якщо оплата простроченої суми основного боргу Позичальником не була здійснена протягом перших трьох календарних днів з дати прострочення сплати суми боргу, то на прострочену суму основного боргу Позичальника нараховується підвищена процентна ставка, починаючи з першого дня виникнення такого прострочення.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зі справи вбачається, що ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту і відсотків, у зв'язку з чим станом на 30.11.2009 року утворилась прострочена заборгованість за кредитом в сумі 3519 грн. 48 коп., за процентами - 29638 грн, 65 коп. \а.с. 22, 75\

13.05.2009 року Банком надіслано відповідачці повідомлення про погашення заборгованості за кредитом \а.с. 24, 25\. У листі зазначено, що у разі невиконання цієї вимоги, Банк буде вимушений звернутися з відповідним позовом до суду.

Оскільки ОСОБА_1 не виконала вимоги листа-повідомлення, позивач звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу. 07.10.2009 року Богунським районним судом м. Житомира видано наказ про стягнення з відповідачки всієї суми боргу з відсотками в сумі 72783 грн. 18 коп. 27.10.2009 року даний наказ скасовано за заявою відповідачки.

Отже, ОСОБА_1 достовірно знала про наявність заборгованості за кредитним договором, отримала повідомлення Банку про необхідність її погасити, отримала судовий наказ про дострокове стягнення з неї всієї суми заборгованості. За таких обставин, доводи відповідачки про порушення Банком п 6.6. кредитного договору є безпідставними.

Крім того, під час апеляційного розгляду представник відповідачки пояснила, що з липня 2009 року ОСОБА_1 повністю припинила сплачувати кредит та відсотки. Такі дії свідчать про порушення відповідачкою умов кредитного договору та є підставою для дострокового стягнення всієї суми бору.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачка не виконала зобов’язання за кредитним договором, у зв’язку з чим повинна нести повну відповідальність щодо дострокового повернення кредитних коштів та відсотків.

з

Частиною 2 ст. 652 ЦК України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:

-в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

-зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

-виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

-із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

ОСОБА_1 не було доведено як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, що розірвання умов договору викликано наявністю ідеальної сукупності всіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, що є обов’язковою умовою для вирішення питання про розірвання договору.

Саме по собі зменшення прибутків відповідачки не є обставинами, які можна віднести до форс-мажорних, а світова фінансова криза є явищем, яке не відноситься до обставин непереборної сили, що позбавляють ОСОБА_1 виконувати умови укладеного договору.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування судового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: