ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

14 червня 2016 року                                                              Справа № 913/680/16

                                                                                 Провадження № 24/913/680/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 22 870 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Рябцева О.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Гудей Н.Ф.

у засіданні брали участь:

від позивача – представник не прибув;

від відповідача – ОСОБА_1 – представник за довіреністю від 20.05.2016 № 29.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" 01.06.2016 звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в розмірі 22 870 грн. 00 коп.

На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що згідно накладної № 50603711 відповідач у грудні 2015 року зі станції Краснодон Донецької залізниці здійснив відправлення вагону № 52597044 на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. При проходженні вагону через станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вагоні № 52597044 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, а саме: в накладній № 50603711 маса вантажу у вагоні складає 70 000 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 67 300 кг, що на 2 700 кг менше, ніж вказано у накладній. Статтею 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. За вказане порушення позивачем нараховано штраф у розмірі п’ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення в сумі 22 870 грн. 00 коп.

Відповідач відзивом від 08.06.2016 № 12/46 проти заявлених вимог не заперечує та просить зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, посилаючись на тяжке матеріальне становище підприємства, пов’язане з проведенням антитерористичної операції, вимушеним призупиненням до 01.06.2016 виробничої діяльності, збитковості господарської діяльності, невиконання контрагентами грошових зобов’язань та наявність в провадженні господарського суду Луганської справи про банкрутство відповідача. Крім того, відповідач вказує, що своїми діями збитків і втрат позивачу не завдав. На підтвердження заявленого відповідачем надано копію звіту про фінансовий стан Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" за 2015 рік, баланс підприємства на 31.12.2015 та на 31.03.2016, а також копію ухвали суду від 30.05.2006 про порушення провадження у справі про банкрутство підприємства.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що у грудні 2015 року зі станції відправлення Краснодон Донецької залізниці на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці за накладною № 50603711 Публічне акціонерне товариство "Краснодонвугілля", яке рішенням загальних зборів акціонерів від 29.04.2016 перейменовано у Приватне акціонерне товариство "Краснодонвугілля", відправило вантаж (концентрат вугільний) у вагоні № 52597044, одержувачем за накладною відповідачем зазначено ПАТ "Запоріжкокс".

25.12.2015 на попутній станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці здійснена контрольна перевірка маси вантажу у вагоні № 52597044 на 150-тонних вагонних вагах. За результатами такого переваження встановлено, що у вагоні № 52597044 в накладній № 50603711 вказано маса вантажу 70 000 кг, фактично ж встановлено – 67 300 кг, тобто на 2 700 кг менше, ніж вказано у накладній.

Викладене підтверджується випискою з книги обліку контрольних зважувань по станції Синельникове-1.

По даному факту складено комерційний акт від 25.12.2015 серії РА № 012274/207/2575 та акт загальної форми від 25.12.2015 № 2827.

В комерційному акті містяться відомості про те, що завантаження у вагоні вище бортів 0,1 м, шапкообразне, без виїмок і поглиблень. Вантаж у вагоні маркований катком ущільнювачем, маркування не порушено. Вагон у технічному відношенні справний, бездверний, люка закриті, течі вантажу немає.

Належність відповідачеві вантажу у спірному вагоні на момент відправлення відповідачем не оспорюється.

Вищезазначена невідповідність маси вантажу також була підтверджена при повторному переваженні спірного вагону, про що був складений комерційний акт від 25.12.2015 серії РА № 012274/207/2575 з відповідною відміткою у розділі "Є".

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України нарахував штраф в сумі 22 870 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача.

Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

          Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом – Статут) накладна – це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи – одержувача і супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статут залізниць України визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту України Правила перевезень вантажів, які є обов’язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1 розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138), та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил № 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом – Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 50603711 вказано спосіб визначення маси у вагоні № 52597044 – на 150-тонних вагонних вагах; у графі "Відправник" вказано найменування відправника – ПАТ "Краснодонвугілля", тобто відповідача у справі.

          Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов’язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150-тонних тензометричних вагах (державна повірка яких проведена 27.11.2015 згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 52597044, що була зазначена відповідачем у перевізних документах – 70 000 кг, фактичній масі вантажу – 67 300 кг, що менше даних, вказаних у накладній.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено комерційним актом від 25.12.2015 серії РА № 012274/207/2575 та актом загальної форми від 25.12.2015 № 2827, які складені з дотриманням вимог чинного законодавства та підписані уповноваженими на це посадовими особами.

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв’язку з цим збитки.

Згідно ст.ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 50603711 за вагон № 52597044 становить 4 574 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 22 870 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 ЦК України у разі порушення зобов’язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна – це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи – одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, відправником вантажу згідно накладної № 50603711 є ПАТ "Краснодонвугілля", тобто відповідач у справі.

Правильність внесених відомостей в накладній № 50603711 підтверджено підписом представника відправника згідно п. 2.3 Правил № 765/19503.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу підтверджений матеріалами справи.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню штраф в сумі 22 870 грн. 00 коп.

Втім, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, суд задовольняє його частково, зменшуючи заявлений до стягнення штраф на 50% з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

В ч. 3 ст. 551 ЦК України вказано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України також передбачено, що в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

В п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов’язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов’язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов’язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як свідчать обставини справи, позивач не зазнав збитків від неправильного зазначення маси вантажу (яка є фактично меншою, ніж вказано в накладній).

Судом приймається до уваги те, що встановлений факт недовантаження не завдав загрози залізничному руху, а також тяжкий фінансовий стан відповідача, який документально підтверджений. Судом також враховується, що у зв’язку з проведенням антитерористичної операції ведення господарської діяльності відповідачем і виконання соціальних зобов’язань перед працівниками підприємства є утрудненим, у зв’язку з чим є можливим застосування до правовідносин сторін п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

З урахуванням викладеного, позов слід задовольнити частково в сумі 11 435 грн. 00 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову, в сумі 1 378 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

          У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, п. 3 ст. 83, ст.ст. 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" про стягнення 22 870 грн. 00 коп. задоволити частково.

           2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 54, ідентифікаційний код 32363486 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815 в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, проспект Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237 штраф в сумі 11 435 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 1 378 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

           3.У задоволенні решти позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 11 435 грн. 00 коп., зменшеного в порядку п. 3 ст. 83 ГПК України, відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Повне рішення складено і підписано - 21.06.2016.

Суддя                                                                                                      О.В.Рябцева