Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
20.07.2009 Справа № 2-а-2208/08/6/0170
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Щепанської О.А.
секретар судового засідання Клюкіна Н.С.
за участю:
позивача ОСОБА_1, паспорт серії ЕЕ НОМЕР_1, виданий Київським РВ Сімферопольського МУ ГУМВС України в АР Крим ІНФОРМАЦІЯ_1р.,
відповідач Прокурор АР Крим Бойко Володимир Никифорович у судове засідання не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 06.02.09 у справі № 2-а-2208/08/6/0170
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Прокурора Автономної Республіки Крим Бойка Володимира Никифоровича (вул. Севастопольська 21, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)
про визнання дій незаконними,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2008 року Краснянський Володимир Петрович звернувся з адміністративним позовом до суду до Прокурора Автономної Республіки Крим Бойко Володимира Никифоровича, мотивуючі свої вимоги, тим що, протягом 2003-2007 років, за наслідками розгляду прокуратурою АР Крим заяви позивача та акціонерів ЗАТ “Кримводбуд” про повідомлення про порушення норм законодавства з боку посадових осіб ЗАТ “Кримводбуд” було винесено 13 постанов про відмову в порушенні кримінальної справи. У подальшому дані постанови були скасовані Генеральною прокуратурою України. На думку позивача, дії прокурора АР Крим суперечать чинному законодавству, у зв'язку з чим він просить визнати відповідача причетним до порушення Конституції України, Законів України “Про прокуратуру”, “Про звернення громадян” та відшкодувати витрати, пов'язані з відрядженнями у м. Київ на суму 255 грн. та матеріальну шкоду у розмірі 1 грн.
Згодом, позивач, доповнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 272,92 грн., які витратив на останню поїздку до Генеральної прокуратури України та уточнив вимоги щодо стягнення моральної шкоди з відповідача у сумі 1 грн., оскільки останній спричинив йому моральні страждання і тривалий час позивач вимушений приймати заходи для захисту своїх порушених прав.
Постановою Окружного адміністративного суду автономної Республіки Крим від 06.02.2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Прокурора Автономної Республіки Крим Бойка Володимира Никифоровича про визнання дій незаконними, відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду автономної Республіки Крим від 06.02.2009 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при вирішенні спору порушив норми матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2009р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1.
Ухвалою судової колегії від 22.04.2009р. справа призначена до апеляційного розгляду на 20.07.2009р., об 11.30 годин.
Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених у неї вище підстав.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщений належним чином, причин нез'явлення суду не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившегося відповідача, визнаючи достатніми для розгляду скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження по справі закриттю з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлені вимоги до прокурора Автономної республіки Крим Бойка В.Н. про стягнення витрат, пов'язаних із відрядженням позивача до м.Київ а також моральної шкоди. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідач на численні звернення позивача та акціонерів ЗАТ „Кримводбуд” про порушення кримінальних справ стосовно посадових осіб ЗАТ „Кримводбуд” які здійснили незаконний розподіл акцій товариства, допустив порушення законних прав позивача, що виразилось у прийнятті прокуратурою АР Крим постанов про відмову у порушенні кримінальних справ. У подальшому зазначені постанови були скасовані Генеральною прокуратурою України. У зв'язку з відрядженням до Генеральної прокуратури України позивачем були понесені розходи у сумі 527,92грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у задоволенні позову, виходив з того, що відповідачем не припущено порушень прав та законних інтересів позивача.
Однак зазначені висновки зроблено з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в ому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Аналізуючи позовні вимоги ОСОБА_1, судова колегія дійшла до висновку про те, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства у зв'язку з наступним.
Застосовуючи до зазначених правовідносин норми Кодексу адміністративного судочинства України суд не врахував, що органи прокуратури та їх посадові особи не відносяться до суб'єктів відповідальності за цими нормами, оскільки органи прокуратури не є органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Виходячи з положень ст.121 Конституції, ст.ст. 1, 3, 4, 5, 7, 13 Закону України „Про прокуратуру” органи прокуратури складають єдину відокремлену централізовану систему державних органів, на які покладено функції нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів, підтримання державного обвинувачення в суді та представництво інтересів громадянина або держави в суді в передбачених законом випадках.
Відповідно до п.3 ст.121 Конституції, ст.ст. 12,30 Закону „Про прокуратуру”, здійснюючи свої повноваження щодо нагляду за виконанням законів органами дізнання, досудового слідства, прокурор зобов'язаний, зокрема, перевіряти виконання вимог закону про прийом, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень громадян про вчинені злочини.
Судовою колегією встановлено, що правовідносини сторін виникли з підстав відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої позивачу, на його думку, бездіяльністю органів прокуратури АР Крим та їх посадових осіб у зв'язку з незабезпеченням нагляду за діями працівників прокуратури та невжиття органами прокуратури заходів щодо розгляду у встановленому законом (Кримінально-процесуальним кодексом) порядку заяв позивача та інших осіб -акціонерів ЗАТ „Кримводбуд”, що призвело до прийняття незаконних постанов про відмову у порушенні кримінальної справи.
Відповідно до частини 6 статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до ч.1 яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Відповідальність за шкоду, завдану фізичній чи юридичній особі рішеннями, діями або бездіяльністю працівника під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків згідно зі ст.1172 ЦК України покладається на юридичну особу, з якою цей працівник перебуває в трудових правовідносинах.
Враховуючи вище зазначене, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що пред'явлений позивачем позов підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства за правилами глави 82 Цивільного кодексу України.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, із закриттям провадження по справі.
Керуючись п.1 ч.1 ст.157, ст.195, ст.196, п.4 ч.1 ст.198, ч.1 ст.203, п.4 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства, суд
УХВАЛИВ :
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 06.02.09 у справі № 2-а-2208/08/6/0170 -скасувати.
Провадження по адміністративній справі № 2-а-2208/08/6/0170 за позовом ОСОБА_1 до Прокурора Автономної Республіки Крим Бойка Володимира Никифоровича про визнання дій незаконними -закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлений 27 липня 2009 року.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.Р.Лядова