КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-21308/08 Головуючий у І інстанції -Батрин О.В.
Суддя-доповідач Данилова М.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М.В.,
суддів: Бараненка І.І. та Бистрик Г.М.,
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Замостянського районного суду міста Вінниці від 26 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок, -
в с т а н о в и л а:
У лютому 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2.
Зазначали, що у період з 11 березня 2000 року по 14 грудня 2006 року вони проходили дійсну військову службу у військовій частині НОМЕР_2, мали право на отримання продовольчого пайка або відповідної грошової компенсації в рахунок нього, проте, починаючи з 11 березня 2000 року не отримували ні пайка, ні відповідної компенсації.
Посилаючись на порушення положень Конституції України, Законів України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про Збройні Сили України», - просили визнати дії командування військової частини НОМЕР_2 неправомірними та стягнути на їх користь компенсацію за продовольче забезпечення у сумі 30932,72 грн. кожному.
Постановою Замостянського районного суду міста Вінниці від 26 квітня 2007 року позовні вимоги було задоволено та стягнуто з військової частини НОМЕР_1 компенсацію за неотриманий продовольчий пайок за період з 11 березня 2000 року по 14 грудня 2006 року в розмірі 30932,72 грн. кожному позивачу.
Не погоджуючись з судовим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права; у задоволенні позову відмовити.
Вказали, що військовослужбовці військової частини НОМЕР_2 не знаходяться на продовольчому забезпеченні у військової частини НОМЕР_1 та мають власну продовольчу і фінансову службу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 проходили дійсну військову службу у військовій частині НОМЕР_2 у період з 11 березня 2000 року по 14 грудня 2006 року.
Згідно довідки, виданої командиром військової частини НОМЕР_2, військова частина НОМЕР_2 знаходилась на продовольчому забезпеченні у військової частини НОМЕР_1.
Також позивачам надані довідки про те, що вони у період з 11 березня 2000 року по 14 грудня 2006 року харчуванням та продовольчим пайком не забезпечувалися, компенсацію замість пайка не отримували.
Задовольняючи позовні вимоги, Замостянський районний суд міста Вінниці виходив з того, що хоча з 11 березня 2000 року дія частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» зупинена, але з 2001 року набрала чинність стаття 16 Закону України «Про Збройні Сили України». Нею гарантуються отримання військовослужбовцями за рахунок держави різних видів забезпечення, у тому числі і продовольчого, у зв'язку з чим суд повинен керуватися вимогами цього Закону.
Проте, з таким твердженням суду погодитися не можна з наступних підстав.
Відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
За змістом частини 2 статті 9 Закону порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
На виконання вимог вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 12 березня 1996 року № 316 «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ».
Дію частини 2 статті 9 вказаного Закону призупинено Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них. Закон набрав законної сили з 11 березня 2000 року.
З 01 січня 2001 року набула чинності стаття 16 Закону України «Про Збройні Сили України», якою військовослужбовцям гарантувалося одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.
Закон не передбачав отримання грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення.
29 березня 2002 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації», яка також не передбачала компенсації за продовольче забезпечення.
Тобто грошова компенсація замість продовольчих пайків була передбачена законодавством України в період з 20 грудня 1991 року по 10 березня 2000 року.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Замостянського районного суду - скасуванню, з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до частини першої статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі викладено, керуючись статтями 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 квітня 2007 року скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.
Повний текст постанови виготовлено 31 липня 2009 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді:
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-21308/08 Головуючий у І інстанції -Батрин О.В.
Суддя-доповідач Данилова М.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М.В.,
суддів: Бараненка І.І. та Бистрик Г.М.,
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Замостянського районного суду міста Вінниці від 26 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок, -
У зв'язку зі складністю справи, відповідно до вимог cтаттей 158, 160 КАС України суд оголошує вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись статтями 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 квітня 2007 року скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.
Повний текст постанови буде виготовлено 31 липня 2009 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: