Львівський апеляційний адміністративний суд

у х в а л а

Іменем  україни

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області від 10 січня 2008 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Львові про спонукання до вчинення дій,

в с т а н о в и л а:

07.11.2007 року управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова звернулось до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Львові про спонукання до вчинення дій та просить зобов'язати відповідача прийняти до заліку виплачену суму пенсії за період з 01.04.2001 року по 30.04.2005 року та включити  в списки на відшкодування до щомісячних актів звірок сум пенсії ОСОБА_1 в розмірі 7268,52 грн. (а.с.4-7).

Постановою господарського суду Львівської області від 10.01.2008 року в позові відмовлено (а.с.56-58).

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, яке покликається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та задоволити позов (а.с.63-65).

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просить її задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

В справі встановлено, що УПФУ в Галицькому районі м. Львова провело в період з 01.04.2001 року по 30.04.2005 року виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1, а відповідач відмовився зарахувати дану суму до заліку, що стало приводом для звернення до суду.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції правильно виходив з того, що Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер від нещасного випадку на виробництві, затвердженим спільною постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №4/4 від 04.03.2003 року, встановлено вимогу підписання актів звірки розрахунків у разі відсутності спору між сторонами.

В разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві вимоги органу пенсійного фонду про стягнення відповідних сум мають вирішуватися в судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.

Аналогічним шляхом йде судова практика, так, Верховний Суд України в ухвалі від 20.03.2007 року в справі аналогічної категорії вказав, що обраний управлінням Пенсійного фонду спосіб захисту (відновлення) порушеного права (спонукання до прийняття до заліку сум), не відповідає змісту прав Пенсійного фонду України.

Таким чином, господарський суд правильно вважав, що при наявності спору між сторонами вимог позивача спонукати відповідача до заліку суми відповідних виплат не врегульовує спірних правовідносин, а відтак правомірно відмовив в задоволені позову.

Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим судом нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що орган пенсійного фонду вправі поставити питання про зобов'язання судом відповідача включити спірні суми виплачених пенсій до акту звірки спростовуються нормами матеріального права та на висновки господарського суду не впливають.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 10 січня 2008 року у справі №32/113-А - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.