Справа № 2-11/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2007 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого - судді Грещука Р.П.
секретаря - Юрик М.В. за участю адвоката позивача- ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Надвірна справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення з ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» середнього заробітку з за час вимушеного прогулу з 25.02.2004 року по день поновлення на роботі, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мотивуючи тим, що на ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» він пропрацював 17 років. Однак наказом НОМЕР_1 від 24.02.2004р. по ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» його було звільнено з роботи, як записано «за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на ОСОБА_2 трудовим договором, п.3 ст.40 КЗпП України». Позивач своє звільнення вважає незаконним та стверджує, що порушення йому вигадували з мотивів переслідування, записували їх заднім числом і вони не стосуються виробничих обов'язків. Його позбавили можливості опротестувати вигадані провини, ховали тексти наказів. Стверджує, що за жоден наказ про дисциплінарне стягнення він не розписувався та не давав пояснення, а тільки підписався під наказом про своє звільнення, який йому відмовились видати на руки. Наказ по цеху НОМЕР_2 від 01.12.2003р. він змушений був силою зірвати зі стіни та подати на опротестування, однак, КТС цей наказ розглянула неналежним чином.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві.
Просить суд постановити рішення, яким поновити його на роботі у ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», а також стягнути з відповідача в свою користь втрачений середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.02.2004р. по день поновлення на роботі.
Представник відповідача заявлений позов не визнав, заперечив проти його задоволення, суду пояснив, що з боку ОСОБА_2 мало місце неналежне ставлення до трудової та виробничої дисципліни на підприємстві, несумлінне ставлення до праці, систематичність невиконання обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, за що на нього і були накладені дисциплінарні стягнення, аж до вчинення ним дисциплінарного проступку, який став однією з підстав для його звільнення відповідно до наказу НОМЕР_1 від 24.02.2004р.
ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» вважає, що товариством при винесенні наказу НОМЕР_1 від 24.02.2004 року повністю додержано правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, передбачений чинним законодавством України. Жодних
2
порушень п.3 ч.1 ст.40, ст.ст.141-1, 148, 149 КЗпП України ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» не вчинено, про що свідчать наявні матеріали справи , докази.
Крім того, представник ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» вважає, що позиція підприємства в повній мірі відповідає вказівкам та висновкам , що містяться в ухвалі Верховного Суду України від 21.06.2006р., що ще раз підтверджує законність та обгрунтованість звільнення ОСОБА_2 на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України. ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» вважає позовні вимоги ОСОБА_2 необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Просить суд постановити рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову.
Третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 в судове засідання з невідомих суду причин не прибув, хоча про розгляд справи був повідомлений заздалегідь та належним чином.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.56, 60 ЦПК України, і які вони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, взявши до уваги покази свідків та інших учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту ст.60 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а також доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
В судовому засіданні з'ясовано, що позивач звільнений з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 залізничного депо цеху № З ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.
Відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо7 до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Як роз'яснив у п.23 Постанови № 6 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» Пленум Верховного Суду України, за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених па нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті випадки дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП У), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до Положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше 1-го року.
При видачі наказу НОМЕР_1 від 24.02.2004р., який став причиною звернення до суду, адміністрація ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» не навела даних про те, яке конкретно порушення, вчинене ОСОБА_2 після накладення на нього останнього дисциплінарного стягнення наказом НОМЕР_3 від 30.01.2004р. стало приводом до його звільнення, в чому проявилось таке порушення, яка вина позивача у його вчиненні, а
3
також не дотримано відповідачем передбачених ст.ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень безпосередньо при видачі наказу про звільнення.
Згідно ст.149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни до порушника може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_2 про поновлення на роботі.
У відповідності до ст.235 КЗпП України до задоволення підлягають і вимоги позивача про стягнення з відповідача ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу .
На підставі ст.ст.232, 235 КЗпП України та керуючись ст.ст. З, 10, 15, 57, 60, 208, 209, 212-215,218,223 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 задоволити.
Поновити ОСОБА_2 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 залізничного депо цеху №3 ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», допустивши рішення в цій частині та в частині стягнення середньомісячного заробітку за один місяць в сумі 593 грн.04 коп. до негайного виконання.
Стягнути з ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» на користь ОСОБА_2 20 837 грн. 28 коп. втраченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25.02.2004 року по час поновлення на роботі, після відрахування обов'язкових платежів до бюджету та 300 грн. витрат за надання юридичної допомоги.
Стягнути з ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» 208 грн. 37 коп. судового збору в користь держави.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», р/р 26000252193001 КБ «ПриватБанк», м. Івано-Франківськ, МФО 336677, код 00152230 - 20 837 грн. 28 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заява про апеляційне оскарження не була подана. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна заява не була подана в строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.
Суддя
З оригіналом згідно:
Суддя
Р.П.Грещук Р.П. Грещук