30.05.2011

справа № 2-а-7050/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

м. МИКОЛАЄВА

54018, м. Миколаїв , вул. Космонавтів, 68-А, тел. 55-95-00

Постанова

Іменем україни

30 травня 2011 року 14 год. 20 хв. суддя Ленінського районного суду м.Миколаєва Коваленко І.В. розглянувши одноособово в приміщенні Ленінського районного суду міста Миколаєва в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання незаконними дій та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

 У травні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій та зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок і виплату пенсії. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в січні 2011 року на підставі частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу за 2010 рік, в сумі 1982,63 грн. Проте, відповідач перерахунок пенсії здійснив із показника за 2007 рік – 1197,91 грн. Не погоджуючись із проведеним перерахунком позивач звернулася до суду та просить визнати неправомірними дії відповідача та зобов’язати його здійснити перерахунок і виплату пенсії із застосуванням показника за 2010 рік, починаючи з 01.01.2011.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) даний позов підлягає розгляду в порядку скороченого провадження одноособово суддею, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10.05.2011, яку відповідач отримав 23.05.2011, відкрито скорочене провадження по справі.

27.05.2011 відповідач надав до канцелярії суду заперечення проти позову від 24.05.2011 № 7648/09.  

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92).

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення передбачаються законами про пенсійне забезпечення. Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг встановлено статтею 8 даного Закону.

Відповідно до частини  четвертої  статті  42  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI, які рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 у справі № 10-рп/2008 визнанні неконституційними) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.  

Підпунктом 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше як 24 місяців  страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.  Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників  у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до даного закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та має право на її перерахунок.

У січні 2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії як працюючому пенсіонеру відповідно до вимог статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Однак, визнаючи право позивача на перерахунок пенсії, відповідач замість показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу за 2010 рік застосував показник за 2007 рік.

У доведення правомірності своїх дій відповідач у запереченнях проти позову посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та спільний лист Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11.03.2009.

Проте, вказані доводи не відповідають вищенаведеним положенням норм матеріального права, а спільний лист Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11.03.2009, яким істотно обмежено право позивача на перерахунок пенсії, не підлягає застосуванню, оскільки належить до службової кореспонденції і не може встановлювати правової норми. Крім того, цим листом надано роз’яснення з перерахунку пенсій у 2009 році, тоді як позивач звернувся про перерахунок пенсії у 2011 році, що ще раз підтверджує неправомірність його застосування відповідачем.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписом статті 22 Конституції України  зміст та обсяг існуючих прав і свобод не може бути звужений при прийнятті нових чи внесенні змін у діючі закони, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  

За таких обставин дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік при перерахунку позивачу пенсії у 2011 році, що не ґрунтуються на вимогах закону та обмежують право позивача як працюючого пенсіонера на отримання пенсії в розмірі, встановленому статтями 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є протиправними.

Згідно частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому суд бере до уваги положення частини другої цієї статті, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Миколаєва, яке відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, є належним відповідачем по даній справі, не надало суду доказів в обґрунтування правомірності своїх дій щодо застосування при перерахунку пенсії позивача у 2011 році за показником середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік.

Тому, враховуючи позовні вимоги, суд приходить до висновку, що перерахунок пенсії позивачу необхідно здійснити з 01.01.2011 з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2010 рік.

Щодо доводів відповідача про те, що кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України і можуть використовуватися лише на виплату пенсій, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», то вони є безпідставними, оскільки предметом даної справи є перерахунок та виплата пенсії відповідно до цього Закону.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які є у матеріалах справи, враховуючи положення частини другої статті 11 КАС України, суд вважає, що для відновлення права позивача необхідним і достатнім способом захисту його порушеного права буде зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до вимог статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу за 2010 календарний рік,  починаючи з 01.01.2011, з урахуванням виплачених сум.

Керуючись положеннями статей 19, 22, 46 Конституції України,   статтями 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та статтями 183-2, 256 КАС України, суд, -

 ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до вимог статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу за 2010 календарний рік, починаючи з 01.01.2011 року, з урахуванням виплачених сум.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова згідно із статтею 256 КАС України підлягає обов'язковому  негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                                   І.В.Коваленко