ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2009 року №22а-9738/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Богаченка С.І.,
суддів - Попко Я.С., Довгополов О.М.,
при секретарі судового засідання - Троцького Є.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, Державного казначейства України та Міністерства фінансів України на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України про визнання дій неправомірними, стягнення коштів,-
В С Т А Н О В И Л А :
13.03.2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як інваліду війни 1-ї групи відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», зазначивши, що відповідно до вказаної норми йому щорічно до 5-ого травня повинна виплачуватись разова грошова допомога. Просив стягнути з відповідачів на свою користь за 2007 рік в сумі 3350 грн., як з органу, на який покладено обов'язок здійснення вказаних виплат.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 05.05.2008р. позов задоволений частково. Постановлено зобов'язати Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України здійснити фінансування Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради для виплати ОСОБА_1 за 2007 рік у розмірі 3650,60 грн., зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради виплатити ОСОБА_1 недоплачену разову щорічну грошову допомогу за 2007 рік у розмірі 3650,60 грн.
Зазначена постанова мотивована тим, що згідно ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач мав право на отримання щорічної до 5-ого травня разової грошової допомоги у визначеному законом розмірі. В той же час, позивачу у 2007 році проведена виплата такої допомоги у розмірі, визначеному Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», який є значно меншим, ніж передбачений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Не погоджуючись з прийнятою постановою її оскаржили Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, Міністерство фінансів України та Державне казначейство України до Львівського апеляційного адміністративного суду, просять скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
В своїй апеляційній скарзі, Державне казначейство України вказує на те, що судом першої інстанції при винесенні постанови не взято до уваги, що вони не мають права встановлювати чи змінювати видатки Державного бюджету, до того ж ВР України не було виділено додаткових коштів головному розпоряднику (Міністерству праці та соціальної політики) для виплати учасникам війни щорічної разової грошової допомоги. Вважає, суб'єктами виплати разової щорічної допомоги, передбаченої ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є управління праці та соціального захисту населення.
Міністерство фінансів України вказує на те в своїй апеляційній скарзі, що вони є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України і основним його завданням є розроблення і проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики та розроблення проекту Державного бюджету України, а також зазначають, що суб'єктами виплати разової щорічної допомоги до 5-го травня, відповідно до ст. 17-1 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є управління праці та соціального захисту населення.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови не взято до уваги, що аналіз чинного законодавства показує, що всі видатки держави за всіма напрямками визначаються Кабінетом Міністрів України та затверджуються Верховною Радою України в Законі «Про державний бюджет» і не можуть бути змінені будь-якою установою чи організацією. Окрім того, правомірність дій управління праці та соціального захисту населення підтверджується і також нормами Конституції України, а саме ч.1 ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.
Задовольняючи позов позивача, суд першої інстанції виходив з того, що він має право щорічно до 5-ого травня отримувати грошову допомогу відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст.29 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими обмежувався розмір щорічної разової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Розмір отриманої позивачем у 2007 році разової грошової допомоги до 5-ого травня не відповідає вимогам зазначеного Закону.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення на користь позивача заборгованості з виплати щорічної допомоги за 2007 рік, що, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 рп/2007 - пунктом 13 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на 2007 рік дію ч.5 ст.ст. 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».
При цьому відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тобто рішення Конституційного Суду України не має зворотної дії в часі.
На момент виникнення спірних відносин, а саме: на дату нарахування і виплати позивачу органом праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було діючим, а відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Таким чином підстав для визнання дій Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради неправомірними щодо виплати щорічної разової допомоги до 5-го травня в 2007 році не має, оскільки діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, Державного казначейства України та Міністерства фінансів України задоволити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 05 травня 2008 року у справі № 2а-725/08 скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні позову про зобов'язання Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України здійснити фінансування Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради для виплати ОСОБА_1 за 2007 рік у розмірі 3650,60 грн., зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради виплатити ОСОБА_1 недоплачену разову щорічну грошову допомогу за 2007 рік у розмірі 3650,60 грн. - відмовити.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя-доповідач С.І. Богаченко
Суддя Я.С. Попко
Суддя І.О. Яворський