ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"04" липня 2006 р. |
Справа № 28/233-06-5904 |
За позовом Фізична особа-приватний підприємець ОСОБА_1;
до відповідача Тарутинська селищна рада
про визнання власності на нежитлові будівлі
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від позивача: Гукасян А.М. -за дорученням.
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: позивач -Приватний підприємець - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Тарутинської селищної ради Одеської області про визнання права власності на не житлові приміщення позначені на плані літерами „Е”, „З”, „И”, „К”, „Л”, „Н”, „О”, „П”.
Представник позивача в судове засідання з'явився та повністю підтримує свої позовні вимоги .
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву , відповідно до якої позовні вимоги СПД-ФО ОСОБА_1 визнає у повному обсязі та просить суд розглянути вказаний спір без участі представників відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Сан Ойл” та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 20.04.2006 року було укладено договір купівлі -продажу нерухомого майна посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Відповідно до умов договору ТОВ „Сан Ойл ” передав у власність, а Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 прийняв домоволодіння , що складається з адміністративної будівлі, зазначеної літерою „А” на генеральному плані технічного паспорту нежилої будівлі за адресою : АДРЕСА_1, площею 73,3 кв.м. , магазину -„Б” , площею 212,7 кв.м., магазину - „В” , площею 263 кв. м., бетонних прилавків №1, яке розташовано на земельній ділянці площею 6000 кв.м. та знаходиться в АДРЕСА_1. Також , відповідно до п. 2 вищевказаного договору купівлі-продажу збудовані навіси - позначені на генеральному плані літерами „К”, „Л”, „М”, „Н”, „О”, „П” та зменшена загальна площа по літері „А” на ,7 кв.м. та по літ. „Б” на 1,1 кв. м. за рахунок влаштування перегородок не відносяться до самовільного будівництва, але в генеральному плані технічного паспорту домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1 . вказані літери зазначені як такі, що являються самовільно збудованими, оскільки на будівництво Тарутинським БТІ не надавалось відповідного дозволу.
Позивач звернувся до Виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Одеської області з проханням створити державну комісію та ввести в експлуатацію самовільно збудовані приміщення , які знаходяться на об'єкті договору купівлі -продажу, тобто домоволодінні , розташованого на земельній ділянці площею 6000 кв. м. та позначених на генеральному плані літерами „Е”, „З”, „И”, „К”, „Л”, „Н”, „О”, „П”. У матеріалах справи знаходиться відповідь Виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Одеської області за вхід. НОМЕР_1 на заяву позивача , в якій вказано, що рада не наділена повноваженнями в частині створення державної комісії та прийняття в експлуатацію самовільно збудованих приміщень, але для вирішення цього питання СПД-ФО ОСОБА_1 потрібно звернутися до суду.
Згідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.
Згідно ст.2 Закону України “Про власність” за № 697-ХІІ від 07.02.1991 року ( зі змінами та доповненням), передбачено що право власності -це врегульовані законом суспільні відносини, щодо володіння, користування і розпорядження майном, при цьому права власності в Україні охороняється законом.
Згідно з вимогами п.2 ст. 48 Закону України „Про власність” власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Статтею 49 Закону України “Про власність” за № 697-ХІІ від 07.02.1991 року ( зі мінами та доповненням), передбачено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлене судом.
У відповідності до ст. п.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про власність” власник за своїм розсудом володіє, користується і розпоряджається приналежної йому майном. Власник має право здійснювати у відношенні свого майна будь-які дії, що не суперечать законові.
Відповідно до п. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути по рішенню суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
У відповідності до вимог п. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 2,4, 48, 49 Закони України “Про власність”, п. 3 ст. 376, п. 5 ст.376 ЦК України, та враховуючи ті обставини, що права третіх осіб при цій реконструкції не були порушені, а право власності позивачем було набуто правомірно, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню, за позивачем слід визнати право власності на об”єкти визначені на генеральному платні не житлової будівлі літерами „Е”, „З”, „И”, „К”, „Л”, „Н”, „О”, „П”, розташованих на земельній ділянці площею 6000 кв. м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Судові витрати покласти на позивача, оскільки при звернені з позовом до суду позивачем не висунуто вимоги про відшкодування витрат по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу, згідно ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовільнити повністю.
2.Визнати право власності за фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код - НОМЕР_2) на нежитлові приміщення під літерами „Е”, „З”, „И”, „К”, „Л”, „Н”, „О”, „П” розташованих на земельній ділянці площею, 6000 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку
з дня його підписання суддею.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гуляк Г.І.