ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.09                                                                                 Справа № 19/102

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Качановської О.А., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО", м.Київ

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса, с.Кам”янка Новопсковського району Луганської області

про стягнення 637088 грн. 48 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Багатченко Ю.В., довіреність № б/н від 12.03.2009;

від відповідача –Кушнарьова Н.О., довіреність № 284 від 15.05.2009;

Мельник О.В., довіреність № 118 від 24.07.2009.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 01-34-08 від 18.09.2008 у сумі 522007 грн. 38 коп.; пеню у розмірі 29861 грн. 01 коп.; 3% річних у розмірі 3723 грн. 60 коп.; інфляційні витрати у розмірі 23195 грн. 39 коп.; штраф у розмірі 78301 грн. 10 коп.; адвокатські витрати у розмірі 30000 грн. 00 коп. згідно договору                  № 69/03/09 про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 11.03.2009.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" (позивачем) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса (відповідачем) був укладений договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 01-34-08 від 18.09.2008 (далі –договір), за умовами якого позивач –Продавець, взяв на себе зобов'язання передати у власність Покупця засоби захисту рослин (далі –товар) на умовах відстрочення платежу, а відповідач - Покупець, зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід’ємною частиною цього договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.

Всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід’ємною частиною (п.2.2 договору).

Відповідно п.3.2 договору товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних.

Відповідно до даних пунктів договору, видаткових накладних виписаних в період дії даного договору, відповідачу було поставлено товар на загальну суму 338400 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною                  № РН-ЛУ00161 від 29.09.2008 та довіреністю суворої звітності на отримання матеріальних цінностей серії ЯОЕ № 955450/130 від 29.09.2008 (а.с.19-20).

Позивач виконав свої зобов’язання за договором у повному обсязі.

У п.5.1 договору передбачено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, та/або видаткових накладних, що є невід’ємною частиною цього договору.

Оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару оплачується покупцем протягом десяти робочих днів з моменту поставки по даному договору, а 80% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 26.12.2008 (п.5.3 договору).

Відповідно до п.5.2 договору товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті. Але у додатку № 1, який є невід’ємною частиною договору № 01-34-08 від 18.09.2008 встановлено право позивача на перегляд ціни на товар (а.с.18). В примітках додатку до договору зазначено, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони домовились, що покупець-відповідач зобов’язаний сплатити вартість отриманого товару з врахуванням індексації.

Офіційний курс долара США до гривні на день остаточного розрахунку за договором, тобто день перерахування грошей –26.12.2008, за офіційними даними НБУ становить 7,79 грн. (а.с.21).

Виходячи звідси, заявлена до стягнення позивачем, сума заборгованості з врахуванням індексації за рахунок зростання курсу долара США становить 522007,38 грн.

Відповідач у порушення умов договору не оплатив поставлений йому товар.

Пунктом 8.1 передбачена відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору згідно з діючим законодавством.

Згідно п.8.2 договору за прострочення виконання зобов’язання покупець зобов’язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Сума нарахованої пені становить 29861 грн. 01 коп.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Сума нарахованих 3% річних становить 3723 грн. 60 коп., а розмір інфляційних нарахувань за період з січня по лютий 2009 року – 23195 грн. 39 коп.

У п.8.4 договору за несплату або несвоєчасну оплату товару передбачена сплата покупцем штрафу в розмірі 15% від вартості неоплаченого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України.

Сума штрафу становить 78301 грн. 10 коп.

У зв’язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 01-34-08 від 18.09.2008, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.04.2009 було порушено провадження по справі та розгляд справи призначений на 18.05.2009.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у зв’язку з задоволенням клопотань сторін.

18.05.2009 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає частково та просить позовні вимоги задовольнити частково в сумі основного боргу.

В судовому засіданні 04.06.2009 представник позивача надав заперечення на відзив відповідача, де виклав думку про помилковість та безпідставність наведених в ньому доводів з підстав викладених в заперечені.

04.06.2009 у судовому засіданні бала оголошена перерва, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

20.07.2009 до канцелярії суду надійшла заява позивача про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, в якій він повідомив, що відповідач звернувся до нього з листом від 05.06.2009 про зарахування перерахованих коштів за платіжними дорученнями № 200 від 28.04.2009 в розмірі 10000 грн. та № 280 від 29.05.2009 в розмірі 10000 грн. за договором купівлі-продажу           № 01-34-08 від 18.09.2008, він зараховує дані грошові кошти в погашення заборгованості за даним договором та відповідно зменшує розмір основного боргу до 502007,38 грн., стосовно інших нарахувань –вони залишаються незмінними. А саме позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 01-34-08 від 18.09.2008 у сумі 502007 грн. 38 коп.; пеню у розмірі 29861 грн. 01 коп.; 3% річних у розмірі 3723 грн. 60 коп.; інфляційні витрати у розмірі 23195 грн. 39 коп.; штраф у розмірі 78301 грн. 10 коп.; адвокатські витрати у розмірі 30000 грн. 00 коп. згідно договору № 69/03/09 про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 11.03.2009.

Подана позивачем заява приймається судом до розгляду, оскільки це право позивача, передбачене ст.22 Господарського процесуального кодексу. Тобто справа розглядається з урахуванням цієї заяви.

В судовому засіданні 27.07.2009 представник відповідача надав пояснення до відзиву, в якому визнає позовні вимоги позивача у сумі основного боргу 502007 грн., а також математичний розрахунок пені у сумі 29861 грн., 3% річних у сумі 3723 грн., інфляційних нарахувань у сумі 23195 грн., штрафу у сумі 78301 грн. та адвокатські послуги на суму 30000 грн. В цій заяві відповідач вважає, що стягненню не підлягають: штраф у розмірі 78301 грн., адвокатські послуги у сумі 30000 грн., щодо стягнення пені у сумі 29861 грн. вважає її дуже завеликою, необґрунтованою та такою, яка підлягає зменшенню.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання. Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 01-34-08 від 18.09.2008, на підставі додатку № 1 до договору (специфікації) та видаткової накладної № РН-ЛУ00161 від 29.09.2008 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 338400 грн. 00 коп., а факт отримання даного товару відповідачем підтверджується довіреністю суворої звітності на отримання матеріальних цінностей серії ЯОЕ № 955450/130 від 29.09.2008 (а.с.19-20).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, відповідно до п.5.3 договору не оплатив у повному обсязі поставлений йому товар.

Позивач подаючи позов, скористався своїм правом, передбаченим в додатку № 01 до договору та керуючись ст.533 Цивільного кодексу України, враховуючи те, що зазначені в даних нормах підстави відбулись, й відповідно перерахував вартість поставленого товару з урахуванням зростання курсу долара США по відношенню до гривні на момент повного розрахунку за отриманий товар, а тому сума основного боргу змінилася та становить 522007,38 грн., що не спростовано відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору   підтверджується матеріалами справи.   

Відповідно до умов п.8.2. зазначеного договору, згідно з діючим законодавством, позивачем було обґрунтовано нарахована відповідачу пеня за порушення строків оплати отриманого товару з 27.12.2008 по 23.03.2009 у сумі 29861 грн. 01 коп.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України позивачем правомірно нараховані 3% річних у сумі 3723 грн. 60 коп. та інфляційні нарахування у сумі 23195 грн. 39 коп.

Виходячи з п.8.4 договору позивачем правомірно нарахований штраф, сума якого становить 78301 грн. 10 коп.

Посилання відповідача на необґрунтованість та завеликий розмір нарахованих сум відповідальності є безпідставним, оскільки сторони уклали договір купівлі-продажу № 01-34-08 від 18.09.2008, тобто вони дійшли згоди по всім істотним умовам договору. Даний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань та є дійсним. Відповідач підписавши даний договір погодився на відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання договірних зобов’язань, зазначену у п.8.2 та п.8.4 договору. Господарську діяльність відповідач здійснює на власний ризик з метою отримання прибутку, а тому наведені ним доводи у підтвердження власного важкого фінансового становища не можуть визнаватися як форс-мажорні обставини, а тому не можуть бути підставами для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов’язань.

Дані нарахування  є договірними штрафними санкціями (штраф, пеня), 3% річних та індекс інфляції є відповідальністю встановленою Цивільним кодексом України за користування чужими грошовими коштами при несвоєчасному виконанні грошового зобов’язання, що за своєю правовою природою не є навіть штрафними санкціями й не може зменшуватись чи скасовуватись. Доказів, щодо скрутного фінансового становища відповідач до суду не надав, а тому підстави для зменшення розміру договірних штрафних санкцій у виняткових випадках відсутні.

Як встановлено ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обігу,  вимог розумності і справедливості.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання  заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період змінилась та складає 502007 грн. 38 коп., оскільки за час розгляду справи відповідач сплатив 20000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи, та позивач зарахував цю сплату в рахунок погашення заборгованості за договором № 01-34-08 від 18.09.2008, про що повідомив в заяві № б/н та без дати про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог.

Судові витрати на надання послуг адвоката також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 30000 грн. 00 коп., оскільки ст.44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

З п.10 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998           № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, пов’язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об’єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України. Згідно ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Відповідно до поданих позивачем документів до матеріалів справи, 11.03.2009 між позивачем та ТОВ „Незалежна юридична компанія” укладено договір про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт               № 69/03/09 (а.с.22-25).

На виконання умов договору, виконавець надав, а позивач прийняв надання послуг та виконання робіт з підготовки позовних матеріалів та надання юридичних консультацій щодо стягнення з відповідача заборгованості, а також розрахунку штрафних санкцій, що підтверджується актом здачі-приймання від 17.04.2009 (а.с.27).

Для виконання даного договору позивач видав довіреність на ім’я Багатченка Ю.В., який згідно свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 3095 від 29.11.2007 (а.с.29) та на підставі наказу № 6  від 08.01.2008 по особовому складу (а.с.30) є працівником виконавця, здійснював підготовку й написання позову та розрахунків до нього про що свідчать його підписи, та здійснював представництво інтересів позивача в суді.

Представник позивача надав суду адвокатські повноваження та довів причинно-наслідковий зв’язок між підготовкою та написанням позову –адвокатом та те, що даний адвокат є працівником юридичної компанії, а тому оплата відповідно здійснювалась на юридичну компанію.

Позивач, в свою чергу, згідно платіжного доручення № 1394 від 09.04.2009, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, здійснив оплату наданих юридичних послуг та виконаних юридичних робіт в сумі 30000 грн. 00 коп. (а.с.28).

Щодо підтвердження розумності заявлених адвокатських витрат то вони підтверджені актами наданих послуг в яких зазначений перелік наданих послуг, а сам розмір адвокатських послуг є сумою договірною й на неї не існує законодавчих обмежень, вона не потребує розшифровки собівартості.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 22, 33-34, 44, 48-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

    

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса, Луганська область, Новопсковський район, село Кам”янка, вул.Пульного, б.2, код 03739220  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО", м.Київ, вул.Ямська, б.28А, (м.Київ, вул.М.Стельмаха, б.3), код 25591321 - заборгованість за договором № 01-34-08 від 18.09.2008 у сумі 502007 грн. 38 коп., пеню у сумі 29861 грн. 01 коп., 3% річних у сумі 3723 грн. 60 коп., інфляційні нарахування у сумі 23195 грн. 39 коп., штраф у сумі 78301 грн. 10 коп., витрати на послуги адвоката у сумі 30000 грн. 00 коп., державне мито у сумі 6370 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 114 грн. 41 коп., видати наказ.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 03.08.2009.

Суддя                                                                                      Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова