донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.07.2009 р.                                                                   справа № 40/72

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

          Приватне підприємство «Атлантик»м. Донецьк (далі по тексту ПП «Атлантик») звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Насолода»м. Слов’янськ Донецької області (далі по тексту ЗАТ «Насолода») про стягнення боргу в сумі 12065,91 грн., пені за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 920,31 грн., інфляційних в сумі 386,11 грн. та трьох відсотка річних в сумі 115,04 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань згідно договору поставки № АТ0000006 від 01.02.07р.

          Рішенням від 21.04.09р. по справі № 40/72 господарський суд Донецької області позовні вимоги ПП «Атлантик»задовольнив повністю.

          Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав своє зобов’язання щодо оплати товару, а заборгованість, яка утворилась за ним, підтверджена матеріалами справи та відповідними доказами.

          Не погодившись із зазначеним рішенням, ЗАТ «Насолода»подало апеляційну скаргу, в якій просить його повністю скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити позовну заяву ПП «Атлантик»без задоволення.

          Дане рішення на думку заявника скарги є необгрунтованим, так як були неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, а також неправильне застосування та грубе порушення судом норм процесуального та матеріального права.

          Заявник апеляційної скарги вказує на те, що він не укладав з позивачем договір поставки № АТ0000006 від 01.02.07р., на який посилається позивач в обгрунтування своїх позовних вимог, а укладав договір поставки № 06/07 від 06.02.2007р., умови якого порушив позивач шляхом одностроннього порядку підвищення ціни на товар, який поставляв відповідачу.

          В апеляційній скарзі відповідачем наведені і інші заперечення, які на його думку є підставою для скасування оскарженого рішення.

          ПП «Атлантик»у відзиві на апеляційну скаргу та його повноважний представник у судовому засіданні просить рішення господарського суду Донецької області від 21.04.09р. по справі 40/72 залишити без зміни, оскільки вважає його законним та обгрунтованим, а мотиви, з яких подано апеляційну скаргу –безпідставними.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

  Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2007 року між сторонами по справі було укладено договір поставки № АТ0000006, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник (позивач) зобов’язаний поставляти в обумовлений договором строк, а Покупець (відповідач) приймати та оплачувати продукти харчування (далі по тексту товар). Цей договір діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.2008р.

Згідно п. 1.2 договору товар поставляється партіями в асортименті, кількості та за цінами, які вказані у відповідних специфікаціях, які оформлені як додатки та є невід’ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.1 сторони узгодили, що вартість за позиціями (за кожну одиницю) товару зазначається в специфікаціях до договору. Вартість партії товару визначає товарно-транспортна накладна, яка складена за цінами специфікації до договору.

Відповідно до п. 5.1 договору відповідачу надана відстрочка платежу строком на 30 календарних днів з моменту отримання відповідної партії товару.

Згідно розділу 10 договору у випадку прострочення оплати прийнятого товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент прострочення, від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до умов договору позивач передав відповідачу продукти харчування за видатковими накладними № АТ 0000406 від 27.08.2008р. на суму 27198,97 грн. та № АТ 0000407 від 27.08.2008р. на суму 7295,05 грн. Відповідач прийняв товар у повному обсязі.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України та договору, відповідач повинен був виконати вимоги позивача по сплаті заборгованості у 30-денний термін, тобто в строк до 26.08.2008р., однак до цього часу відповідач зазначену заборгованість не оплатив, у зв’язку з чим позивач звернувся до господарського суду Донецької області з вимогою стягнути з відповідача основний борг в сумі 12065,91 грн., пеню в розмірі 920,31 грн., інфляційні в сумі 386,11 грн. та 3% річних в розмірі 115,04 грн., яка рішенням господарського суду задоволена у повному обсязі.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржуване рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Донецької області не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно до абз. 1 п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Абзац 2 п.1 ст.193 ГК України передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Розглянувши договір поставки № АТ-0000006 від 01.02.2007 року, апеляційний суд вважає його укладеним відповідно до ст. 638, а також глави 54 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи укладений між сторонами договір є за своєю правовою природою договором поставки, тому спірні відносини, регулюються згідно до п.7 ст.179 ГК України.

Згідно зі ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статті 525, 526 ЦК України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Між сторонами по справі був укладений договір № АТ 0000006 від 01.02.2007р. на поставку товарів, ціна, асортимент та кількість якого вказується у відповідних специфікаціях.

З накладних, які є у матеріалах справи (а.с. 15, 16) вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання за договором щодо поставки товарів, оскільки факт одержання товару підтверджений підписом повноважного представника ЗАТ «Насолода».

Проте товар відповідачем оплачений лише частково, у зв’язку з чим за останнім утворилась заборгованість в сумі 12065,91 грн.

У п. 5.1 договору встановлений обов’язок оплатити кожну партію товару з відстрочкою 30 календарних днів з моменту отримання відповідної партії.  

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений  вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Апеляційний суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що договір поставки № АТ 0000006 від 01.02.2007 року між сторонами не укладався, оскільки в матеріалах справи є зазначений договір поставки, який підписаний сторонами та скріплений печатками. Також до вказаного договору поставки доданий протокол розбіжностей, однак судова колегія не бере його до уваги, оскільки відповідно до ст. 181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі та у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі, а саме протоколом узгодження розбіжностей.

Оскільки вимоги ст. 181 ГК України сторонами не виконані, тому судова колегія апеляційної інстанції цей документ до уваги не приймає.

Щодо твердження відповідача, що зазначений договір поставки є проектом договору, то згідно п. 3 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, оформляє договір відповідно до вимог п. 1 ст. 181 ГК України, а саме договір підписується та скріплюється печатками. Договір № АТ 0000006 від 01.02.2007р. викладений у формі єдиного документу, підписаний сторонами та скріплений печатками, тобто вказаний документ не може вважатися проектом договору.  

Відповідач у своїй апеляційній скарзі стверджує, що ПП «Атлантик»в односторонньому порядку змінило ціну на поставлений товар, але у матеріалах справи є специфікація до договору поставки № АТ 0000006 від 01.02.2007р., в якій вказані ціни, які погоджені сторонами. Також при передачі товару, в видаткових накладних № АТ-0000406, № АТ-0000407 від 27.08.08р. вказана ціна, яка узгоджена сторонами у специфікації до договору поставки. Крім того, відповідач при прийманні товару погодився з кількістю, асортиментом та вартістю поставленого товару, про що свідчить підпис представника відповідача в графі накладних «Отримав»та печатка підприємства. Крім того, цей товар був прийнятий відповідачем без заперечень та зауважень.

Посилання відповідача на те, що між сторонами був укладений зовсім інший договір поставки № 06/07 від 06.02.2007р. з протоколом розбіжностей і поставка товару була здійснена саме за даним договором, судова колегія до уваги не приймає, оскільки відповідач не довів належними доказами той факт, що поставка товару за накладними № АТ-0000406, № АТ-0000407 від 27.08.08р. здійснювалася саме в рамках зазначеного договору поставки та що цій договір має відношення до цієї поставки.

Проаналізувавши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що позивач належним чином довів, що поставка товару була здійснена на підставі саме договору поставки № АТ 0000006 від 01.02.2007р., оскільки видаткові накладні №№ АТ-0000406, АТ-0000407 від 27.08.08р. та надані позивачем у судовому засіданні рахунки-фактури №№ АТ-0000386, АТ-0000387 від 27.08.08р. свідчать про те, що відповідачу поставлявся саме той товар, асортимент, ціна та кількість якого узгоджена сторонами у специфікації до договору поставки № АТ 0000006 від 01.02.2007р. без заперечень та зауважень.

Тому, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду Донецької області, що своє господарське зобов’язання відповідач за договором поставки № АТ0000006 від 01.02.2007р. не виконав, а тому позовні вимоги щодо стягнення з нього боргу в сумі 12065,91 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 10.3 договору поставки сторони передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, тому суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно задовольнив вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за прострочення оплати продукції харчування в розмірі 920,31 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання , на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, який обґрунтовано прийшов до висновку, що відповідач не виконав свої зобов’язання щодо своєчасної оплати отриманого товару та правомірно стягнув з відповідача 3% річних в сумі 115,04 грн. та інфляційні в сумі 386,11 грн. за період прострочення виконання грошового зобов’язання з 28.09.08р. по 20.01.09р.

При винесенні рішення від 21.04.09р. по справі № 40/72 суддею були допущені описки, які не впливають на суть змісту рішення. Відповідно до ст. 89 ГПК України виправлення допущених у рішенні описок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення.

Враховуючи зазначену статтю, судова колегія вилучає зі змісту мотивувально-описовій частини рішення господарського суду Донецької області від 21.04.09р. абзац 10 та слово «відповідачем»в абзаці 25 (а.с. 35-36) як помилково написані.

Щодо стосується інших доводів заявника апеляційної скарги, то вони апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

При перевірці рішення апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування норм як матеріального, так і процесуального права, тому рішення господарського суду Донецької області від 21.04.09р. по справі № 40/72 є законним, обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Насолода»м. Слов’янськ Донецької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.04.09р. по справі № 40/72 залишити без змін.

Головуючий          О.А.  Скакун

Судді:          Н.В.  Акулова

          Т.М.  Колядко

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС

                                                                                                       5 ГСДО