УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "04" серпня 2009 р. | Справа № 18/1014 |
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Соловей Л.А.
судді
за участю представників сторін:
від позивача: Мурдій О.В., довіреність №1 від 17.02.2009р.;
від відповідача: Сьомко І.В., довіреність від 30.01.2009р.;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європак" (м.Дніпропетровськ)
до Відкритого акціонерного товариства "Пиво - безалкогольний комбінат "Радомишль" (м.Радомишль)
про стягнення 58102,41 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 58102,41грн., з яких: 45360,50грн. заборгованість за поставлений товар, 4310,40грн. пеня, 538,79грн. 3% річних, 5536,05грн. штраф та 2356,67грн. інфляційні.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, надав довідку, відповідно до якої заборгованість відповідача станом на 30.07.2009р. не змінилась та складає 58102,41грн.
Відповідач в письмовому відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнають у повному обсязі, разом з тим просять зменшити розмір неустойки до 500грн., посилаючись на часткове погашення заборгованості за поставлений товар та на важке фінансове становище підприємства, на підтвердження чого надали звіти про фінансові результати за І півріччя 2009р., відповідно до яких збитки ВАТ ПКБ "Радомишль" становлять 31млн.015тис.грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали господарської справи суд враховує, що:
Відповідно до укладеного між ТОВ "Європак" (позивач) та ВАТ "Пиво - безалкогольний комбінат "Радомишль" (відповідач) Договору поставки товару №СП 0901-0177 (а.с.8-11), позивач поставив відповідачу товар - стретч-плівку на загальну суму 55360,50грн., що підтверджується видатковою накладною №260106 від 28.01.2009р. та довіреністю на отримання товару №32 від 26.01.2009р. (а.с.12-13).
Умовами договору (п.5.1) сторони передбачили, що оплата в сумі повної вартості партій поставленого та прийнятого товару має бути здійснена покупцем на рахунок постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки.
Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому товару виконав частково на суму 10000,00грн.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриману продукцію в сумі 43360,50грн., яка станом на час розгляду справи не змінилась.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).
Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 43360,50грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач на підставі п.п. 9.3, 9.5 договору просить суд стягнути з відповідача 4310,40грн. пені та 5536,05грн. штрафу договору.
Як свідчить зміст розділу 9 договору "Відповідальність сторін", сторони передбачили відповідальність покупця за несвоєчасну (неповну) сплату товару у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ вартості невчасно сплаченої партії товару за кожен день затримки оплати (п.9.3), та штраф у розмірі 10% від суми договору (п.9.5).
Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).
Перевіривши розрахунок вказаного зобов'язання, суд вважає, що пеня в розмірі 4310,40грн. та штраф в розмірі 5536,05грн. нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства.
Однак, здійснивши правову оцінку застосованих позивачем заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, господарський суд вважає за необхідне застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.
Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
У частині 2 ст.233 ГК України зазначено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Оскільки позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів за отриманий товар, враховуючи, що відповідачем частково сплачена заборгованість, а за прострочку у виконанні зобов'язання нараховано пеню, господарський суд, приймаючи до уваги важкий фінансовий стан ВАТ ПКБ "Радомишль" (що підтверджено, зокрема, звітами про фінансові результати за 1 квартал 2009р. та 1 півріччя 2009р.), той факт, що відповідач є бюджетоутворюючим підприємством в Радомишльському районі Житомирської області (а тому стягнення з відповідача надміру великих санкцій вкрай негативно відіб'ється як на його зобов'язаннях перед персоналом так і перед державою), керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України вважає обґрунтованим зменшити розмір застосованого позивачем штрафу з 10% до 5%.
Згідно здійсненого господарським судом розрахунку сума штрафу у розмірі 5% складає 2768,03грн.
У зв'язку з наведеним, у стягненні 2768,02грн. штрафу слід відмовити.
Також позивач просить господарський суд на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов’язання 538,79грн.-3% річних та 2356,67грн. інфляційних.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків розміру штрафних санкцій сума 3% річних становить 538,79 грн. яка підлягає до стягнення.
Перевіривши розрахунки суми інфляційних, суд приходить до висновку про необхідність здійснення перерахунку, оскільки позивачем неправильно проведено розрахунок,
- за період з 11.02.2009р. по 06.05.2009р. згідно наступного розрахунку: 55360,50грн. (сума боргу) х 101,5% (індекс інфляції за лютий) х 101,4% (індекс інфляції за березень) х 100,9% (індекс інфляції за квітень) = 2103,69грн.;
- за період з 07.05.2009р. по 16.06.2009р. згідно наступного розрахунку:
45360,50грн.(сума боргу) х 100,5% (індекс інфляції за травень) = 226,80грн.
Таким чином, розмір інфляційних, який підлягає задоволенню, складає 2330,49грн. (2103,69грн. + 226,80грн.), в стягненні 26,18грн. суд відмовляє.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, підлягає задоволенню частково на суму 55308,21грн., з яких: 45360,50грн. основного боргу, 4310,40грн. пені, 2768,03грн. штрафу, 538,79грн. 3%річних та 2330,49грн. інфляційних. У стягненні 2768,02грн. штрафу та 26,18грн. інфляційних суд відмовляє.
Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову суми державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частина 2 цієї статті Кодексу передбачає, якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи викладене, господарський суд визнав за необхідне покласти сплату державного мита та витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача у повному обсязі.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 549, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.229, 233, 230 ГК України, ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Пиво - безалкогольний комбінат "Радомишль" (12201,Радомишль, вул. Микгород, 71, код ЄДРПОУ 05418365)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європак" (юридична адреса: 49008, м.Дніпропетровськ, вул.Робоча,95/8, фактична адреса: 49089, м.Дніпропетровськ, вул.Суворова, 35, оф.17 код ЄДРПОУ 30927646):
- 45360,50грн. основного боргу;
- 4310,40грн. пені;
- 2768,03грн. штрафу;
- 538,79грн.3%річних;
-2330,49грн.- інфляційних;
- 581,03грн. витрат по сплаті державного мита;
- 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в позові в частині стягнення 2768,02грн. штрафу та 26,18грн. інфляційних.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя | Соловей Л.А. |
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам