КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-25071/08 Головуючий у 1-й інстанції: Невгад Л.М.
Суддя - доповідач: Швед Е.Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
28 липня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді - Шведа Е.Ю., суддів Хрімлі О.Г. та Горяйнова А.М., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві про зобов'язання відповідача провести перерахунок доплати до пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А:
В березні 2008 року позивач звернувся в Білоцерківський міськрайонний суд Київської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві про зобов'язання відповідача провести перерахунок доплати до пенсії та просив зобов'язати УПФУ в м. Білій Церкві провести перерахунок доплати згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна бути встановлена в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» мінімальної заробітної плати в розмірі 440 грн. з 01.07.2007 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2008 року позов задоволено частково, а саме: зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення за період з 9 липня 2007 року по 1 жовтня 2007 року, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн., щомісячно та починаючи з 1 жовтня по 31 грудня 2007 року з розрахунку 460 грн., щомісячно.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явилися. про день, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючою пенсіонеркою, перебуває на обліку та постійно проживає в м. Білій Церкві, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.07.1991 № 106 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення - у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються до однієї мінімальної заробітної плати.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем виплачувалась доплата до пенсії відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5,20 грн.
Позивач вважає, що він отримував доплату значно в нижчому розмірі, ніж це передбачено ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, апеляційна інстанція погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2007 р. були призупинені в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п. 19).
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).
Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Також, Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (далі - Рішення КСУ) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема, пункт 30 ст.71, яким зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що позивач має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 9 липня 2007 року по 1 жовтня 2007 року, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн., щомісячно та починаючи з 1 жовтня по 31 грудня 2007 року з розрахунку 460 грн., щомісячно.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки висновки суду відповідають обставинам справи, а судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений 3 серпня 2009 року.
Головуючий суддя Е.Ю. Швед
Суддя О.Г. Хрімлі
Суддя А.М. Горяйнов