Справа 2-а-2187/2009р
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2009 року Баштанський районний суд Миколаївської області
в складі головуючого – судді Желєзного І.В,
при секретарі Кирпічовій О.О.,
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора ДПС Коблевської роти ДПС молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 та УДАІ УМВС України в Миколаївській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання незаконною постанови інспектора ДПС Коблевської роти ДПС молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 по накладенню на позивача адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП.
Посилаючись на неправомірність дій працівника ДПС щодо процедури встановлення та доведення доказами наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, позивач просив скасувати постанову серії ВЕ №055807 по справі про адміністративне правопорушення від 11.04.2009 року, як незаконну, з закриттям провадження у справі. Позивач при цьому заперечив вчинення з його боку правопорушення 11.04.2009 року та вказав на незаконність складення інспектором постанови про притягнення до адміністративної відповідальності без складення протоколу про адміністративне правопорушення, складення якого є обов’язковим, оскільки фіксація правопорушення була здійснена засобом фотозйомки, який не працював в автоматичному режимі, при цьому інспектор не долучив до постанови доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення, та доказів вчинення інкримінованого йому правопорушення саме на дорозі загального використання, швидкість руху на якій обмежена до 90 кмгод. Позивач просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду, оскільки постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності отримав поштою 02.06.2009 року.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач –ОСОБА_1 до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про день час та місце розгляду повідомлений вчасно та належним чином. Від відповідача не надійшло заперечень на позов.
Відповідач - УДАІ в Миколаївській області не забезпечив явку свого представника до суду. Про день час та місце розгляду повідомлений вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Від відповідача не надійшло заперечень на позов.
З огляду на те, що відповідачі – суб’єкти владних повноважень, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не прибули у засідання без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття - суд ухвалив про розгляд справи на підставі наявних в ній доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи (постанову серії ВЕ №055807 по справі про адміністративне правопорушення від 11.04.2009 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП; фотокартку із зображенням автомобіля позивача; поштовий конверт, в якому позивачеві була направлена постанова; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), суд приходить до висновку про обґрунтованість позову.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов. Це означає, що ч.2 ст. 71 КАС України встановлює презумпцію вини суб’єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Крім того, ч.4 ст. 71 КАС України зобов’язує суб’єкта владних повноважень надати всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази, тим більше, що такі вимоги (про надання документів) вказані в ухвалі суду.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що 11.04.2009 року інспектором ДПС Коблевської роти ДПС молодшим сержантом міліції ОСОБА_1. відносно позивача було винесено постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП. В тексті постанови інспектор вказав, що 11.04.2009 року о 14:06 год.ОСОБА_2. керував автомобілем Хонда Акорд (н.з. НОМЕР_1) на 98 км автодороги М-14, перевищив максимальну встановлену швидкість руху більш ніж на 20 км/год., на дорозі загального використання. Рухався зі швидкістю 126 км/год. Правопорушення зафіксовано приладом фіксації порушень ПДР „Візир”. У зв’язку з вказаним інспектор призначив позивачу адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
При цьому при розгляді справи встановлено, що позивач не визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, зазначивши, що з рішенням інспектора не погоджується через відсутність в його діях ознак адміністративного правопорушення та недоведення належними доказами протилежного інспектором ДПС.
З викладеної в тексті позовної заяви аргументації позивача, підтриманої ним при розгляді справи в суді, яка відповідачами не оспорювалась та не спростовувалась, слідує, що фіксація правопорушення здійснювалась радіолокаційним приладом „Візир”, що не працював в автоматичному режимі, а приводився у дію (робив фотографування) інспектором ДПС, при цьому протокол про адміністративне правопорушення інспектором на місці виявлення ознак правопорушення не складався.
Відповідно до ч.1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Оскільки в ході судового розгляду встановлено, що прилад за допомогою якого інспектор зробив фотознімки, не працював в автоматичному режимі, то при наявності в діях позивача ознак правопорушення інспектор ДПС мав обов’язково скласти протокол про адміністративне правопорушення. Оскільки в даному конкретному випадку інспектором протокол про адміністративне правопорушення не складався – його дії по притягненню до адміністративної відповідальності позивача без складення протоколу про адміністративне правопорушення є незаконними.
Окрім цього, інспектором ДПС при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не були залучені поняті та зібрані інші належні та допустимі докази, які б могли підтвердити факт порушення позивачем правил дорожнього руху та невідповідність його пояснень дійсним обставинам справи.
Крім того, долучена до постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності фотографія, не спростовує пояснення позивача, не містить прив’язки до місцевості та не свідчить про рух автомобіля позивача саме на автодорозі, яка ПДР віднесена до категорії інших доріг, та максимальна швидкість руху на якій встановлена – 90 км/год.. При цьому, вказана фотографія допускає ймовірність руху автомобіля позивача на автомагістралі або ж на дорозі для автомобілів, максимальна швидкість руху на яких встановлена відповідно 130 км/год. та 110 км/год. (згідно з п. 12.6 (г) ПДР, в редакції від 11.02.2009 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Оскільки згідно зі ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який в даному випадку не надав до суду допустимих достатніх фактичних даних (залучення свідків, понятих та ін..) на підтвердження правомірності винесення постанови, яка оскаржується фізичною особою, долучений до постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності фотознімок не є достатньою підставою для притягнення водія до адмінвідповідальності і доказом вини позивача, оскільки цей висновок не підтверджується сукупністю достатніх та допустимих доказів, а навпаки спростовується поясненнями позивача, а отже, не відповідає вимозі їхньої достатності, що свідчить про недоведеність складу адміністративного правопорушення, інкримінованого позивачеві.
Вказане відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, винесена посадовою особою Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області не відповідає вимогам законодавства щодо процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності та обґрунтованості притягнення особи до відповідальності і доведеності суб’єктом владних повноважень правомірності вчинених дій, що є підставою для її скасування.
З врахуванням того, що постанова винесена 11.04.2009 року, а позивачем поштове відправлення з копією постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності отримано 02.06.2009 року, а відповідачами вказаний факт не оспорювався та не спростовувався - суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, що є підставою для вирішення справи по суті спору за правилами ст. 100 КАС України.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 70-73, 86, 100, 159-161, 163, 167 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати незаконною постанову серії ВЕ №055807 по справі про адміністративне правопорушення від 11.04.2009 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП.
Скасувати постанову серії ВЕ №055807 по справі про адміністративне правопорушення від 11.04.2009 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 122 ч.1 КУпАП – закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Баштанський районний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
СУДДЯ: