КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2016 р. Справа№ 927/677/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гончарова С.А.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників:

від позивача: Бєлячкова О.В. - представник за довіреністю № 2-77 від 21.03.2016;

від відповідача: Пахомова Ю.О. - представник за довіреністю № 127-04/16 від 14.04.2016;

від третьої особи 1: не з'явились;

від третьої особи 2: Оселедець Т.В. - представник за довіреністю № 177-05/16 від 18.04.2016;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.02.2016 року

у справі №927/677/15 (судя: Мурашко І. Г.)

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз"

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Галс-К"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (третя особа 1),

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Галс-К ЛТД" (третя особа 2);

про стягнення 418 886,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Галс-К" про стягнення заборгованості в сумі 129608,95 грн., з якої 93450,82 грн. основного боргу, 22000,48 грн. інфляційних втрат за період з 01.06.2014 по 31.03.2015 включно, 8136,67 грн. пені за період за період з 21.05.2014 по 06.04.2015, включно, 4343,23 грн. 7% штрафу, 1677,74 грн. 3% річних за період з 21.05.2014 по 06.04.2015, включно. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1404000159 від 16.04.2014 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу.

08.06.2015 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог на 289 277,39 грн. (а.с.1, т. 2), та просив суд стягнути з відповідача 362 784,91 грн. основного боргу, 34 125,39 грн. інфляційних втрат за період з 01.06.2014 р. по 30.04.2015 р., 15 398,19 грн. пені за період з 21.05.2014 р. по 02.06.2015 р., включно, 4 343,23 грн. 7% штрафу та 2 234,61 грн. 3% річних за період з 21.05.2014 р. по 02.06.2015 р., включно, виходячи з умов договору на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу № 1404000159 від 16 квітня 2014 року. Судом було прийнято заяву про збільшення позовних вимог, розгляд справи здійснено з урахуванням поданої заяви.

Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.

21.07.2015 Господарським судом Чернігівської області винесено рішення по справі, яким у задоволені позову відмовлено (а.с.43-47, т.2).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 по справі № 927/677/15 рішення господарського суду Чернігівської області від 21.07.2015 залишено без змін (а.с.76-80, т. 2). 12 листопада 2015 року Вищим господарським судом України було винесено постанову по справі № 927/677/15, яким рішення господарського суду Чернігівської області від 21.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.118-122, т. 2).

На підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 24.12.2015 до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Галс-К ЛТД" (01133, пров. Лабораторний, б. 3, м. Київ) (а.с.66-69, т.3).

20.01.2016 року ухвалою Господарського суду Чернігівської області на підставі ст. 27 ГПК України, до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ) (а.с.114-119, т. 3).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.02.2016 (повний текст складено 01.03.2016) позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Галс-К" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" - 1712,38 грн. пені, 85,62 грн. трьох відсотків річних та 36,02 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" 06.04.2016 (згідно відтиску штемпеля відділення зв'язку на конверті) подало до суду апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, є необґрунтованим, прийнятим при невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.05.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 розгляд справи було відкладено на 08.06.2016.

В судовому засіданні 08.06.2016 представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог з прийняттям нового про задоволення позовних вимог у цій частині. Окрім цього, було подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, обґрунтовуючи неможливість подання таких доказів в суді першої інстанції тим, що останні не існували під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, а були підписані лише в квітні 2016 року, тоді як рішення було ухвалено в лютому 2016, а тому просив долучити вказані докази в порядку ст. 101 ГПК України. Дане клопотання задоволено судом апеляційної інстанції.

У судовому засіданні 08.06.2016 представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Також подав відзив на апеляційну скаргу з доданням необхідних документів у підтвердження своїх доводів.

Представник третьої особи 2 проти апеляційної скарги також заперечив, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін, подав додаткові пояснення, в яких також заперечував проти апеляційної скарги.

Представник третьої особи 1 в судове засідання 26.05.2016 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, жодних клопотань, заяв від останнього не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, заслухавши пояснення представників учасників апеляційного провадження, оглянувши оригінали документів, пов'язаних з предметом спору, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16.04.2014 між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (як виконавцем) та Приватним акціонерним товариством «Галс-К» (як замовником) укладено договір на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу №1404000159, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався протягом строку, визначеного договором, зберігати в підземному сховищі газу (надалі -ПСГ) природний газ, у тому числі страховий запас газу, переданий йому замовником та повернути замовнику газ у кількості, визначеній у договорі, а замовник - зобов'язався внести плату за надані послуги у встановлені договором строки.

На виконання умов зазначеного договору позивач у період з 16 квітня 2014 року по 15 квітня 2015 року прийняв і здійснив закачування до ПСГ природного газу в обсязі 4 631,508 тис.куб.м. на загальну суму 293 101,81 грн., про що підтверджується копіями актів приймання-передачі природного газу при закачуванні в ПСГ.

Позивач зазначив, що відповідно до абз.2 п.2.1 договору позивач зберігав природний газ в обсязі 5745,016 тис.куб.м., який залишився в ПСГ з минулого сезону зберігання на суму 61046,17 грн.

Тариф на закачування 1000 м3 газу в ПСГ зазначений в п. 3.1. договору, тариф на зберігання 1000 м3 газу в ПСГ - в п. 3.2. договору, тариф на відбір 1000 м3 газу в ПСГ - в п. 3.3. договору.

Пунктом 3.4 договору визначено, що тарифи, зазначені в п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору, встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Порядок та вартість розрахунків встановлений положеннями п.п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. договору.

Згідно п. 4.1. договору, замовник сплачує послуги із закачування газу в ПСГ та його зберігання шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця до 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем закачування газу.

Позивач вважає, що відповідач грошове зобов'язання по оплаті послуг зберігання та закачування газу в ПСГ за договором належним чином не виконав, розрахувався лише частково в сумі 261 697,16 грн. та з порушенням встановлених договором строків. А тому зазначив, що заборгованість відповідача становить 362 784,91 грн., в тому числі 62 046,17 грн. за зберігання природного газу в обсязі 5745,016 тис.куб.м., який залишився в ПСГ з минулого сезону зберігання, про що позивачем надано розрахунок.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що Постановою Вищого господарського суду від 12.11.2015 у даній справі зазначено, що судом першої інстанції (при первісному розгляді) було передчасно здійснено висновки щодо наявності залишків газу в ПСГ з минулого сезону зберігання без встановлення наявності або відсутності права Приватного акціонерного товариства «Галс - К» на природний газ в обсязі 5745,016 тис. куб. м., а також не було надано оцінки суми заборгованості, вказаній позивачем у заяві в розмірі 362 784,91 грн., з якої 62046,17 грн. вартість за послуги по зберіганню газу в обсязі 5745,016 тис. куб. м.

З урахуванням вимог ст. 111-12 ГПК України щодо обов'язковості вказівок постанови суду касаційної інстанції, який скасовуючи рішення у даній справі та направляючи справу на новий розгляд зазначив, що про необхідність встановлення наявності або відсутності права Приватного акціонерного товариства «Галс - К» на природний газ в обсязі 5745,016 тис. куб. м. Так, судом апеляційної інстанції було встановлено, що між позивачем, відповідачем та третьою особою наявні судові спори, окрім даної справи (№ 910/677/15), зокрема:

1. № 910/29246/14 за позовом ТОВ «Галс-К» до ПАТ «Укртрансгаз», НАК «Нафтогаз України» про зобов'язання вчинити дії, а саме: зобов'язавши ПАТ «Укртрансгаз» та НАК «Нафтогаз України» не чинити перешкоди ТОВ «Галс-К» у здійсненні його права розпорядження (продажу, передачі) природного газу у обсязі 5 745,016 тис.куб.м., у тому числі та зобов'язати НАК «Нафтогаз України» включити в баланс надходження та розподілу природного газу по Україні, природний газ в обсязі 5 745,016 тис.куб.м., який зберігається в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз». За результатами розгляду вказаної справи, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що з наданих суду доказів та пояснень випливає, що наведені обставини в обґрунтування порушення права позивача відповідачем 1 є безпідставними, оскільки ПАТ «Укртрансгаз» вже зверталося до ПрАТ «Галс-К» з позовом про стягнення заборгованості за договором № 1304006910 від 15.04.2013 р. за зберігання природного газу, означеного у позовних вимогах в даній справі. При цьому рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2015 р. у справі № 927/678/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 р., у позові Публічному акціонерному товариству «Укртрансгаз» відмовлено з тих підстав, що власником зазначеного природного газу є ТОВ «Галс-К ЛТД».

2. № 927/678/15 за позовом ПАТ «Укртрансгаз» до ПрАТ «Галс-К» про стягнення 109 747грн.11 коп. За результатами розгляду вказаної справи, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 29.02.2016 по справі №927/677/15 встановлено, що на початок поточного періоду зберігання природного газу (станом на 16 квітня 2014р.) у відповідача був відсутній залишок природного газу обсягом 5745,016 тис. куб м. з минулого сезону зберігання (2013/2014). Вказане рішення господарського суду не набрало законної сили, підтвердженням чого є ухвала Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 про прийняття апеляційної скарги до провадження у справі №927/678/15.

Таким чином, судом апеляційної інстанції було встановлено, що в основу вказаних судових рішень були покладені висновки суду першої інстанції по справі № 927/677/15 (тобто рішення, яке не набрало законної сили), а тому вказані рішення не мають преюдиційного значення при розгляді спору у даній справі.

А тому, суд дослідивши обставини даної справи, за відсутності встановленого факту права власності третьої особи на природний газ обсягом 5745,016 тис. куб м. зазначає наступне.

Суд першої інстанції, частково відмовляючи в задоволенні позову, зазначив, що акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ на кінець поточного періоду зберігання сторонами не складений, всупереч вимогам п. 2.16 договору. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було в односторонньому порядку оформлено акт № 223/05-15 про обсяги залишку природного газу в ПСГ на кінець сезону зберігання 2014/2015 рр., який був направлений на адресу відповідача лише 27.01.2016 р. (а.с. 11-14, т.4).

Таким чином, позивачем заявлялися позовні вимоги, виходячи з обсягу природного газу на початок та кінець поточного періоду зберігання (2014/2015), визначеного позивачем в односторонньому порядку актами № 198/05-14 та № 223/05-15 та заявлено до стягнення з відповідача 62046,14 грн. вартості послуг по зберіганню природного газу в обсязі 5745,016 тис. на початок сезону зберігання та 300738,74 грн., вартість послуг по зберіганню природного газу в обсязі 10849,161 тис. куб. м. на кінець сезону зберігання. Відповідач проти зазначених обставин справи заперечив в повному обсязі, зазначивши, що на початок та кінець поточного сезону зберігання природного газу (2014/2015) у нього був відсутній залишок невикористаного природного газу в ПСГ позивача.

Позивачем під час перегляду рішення місцевого господарського суду в суді апеляційної інстанції було долучено до матеріалів справи копію акту № 198/05-14 від 30.04.2014; копію акту № 223/05-15 від 30.04.2015; копію листа № 27/1 від 12.04.2016.

Однак суд дійшов до зазначеного висновку за відсутності (на час ухвалення) підписаних актів № 198/05-14 та № 223/05-15, тоді вказані акти, як зазначалось раніше, були подані до суду апеляційної інстанції та прийняті судом в порядку ст. 43, 101 ГПК України (як подані до суду лише апеляційної інстанції з поважних причин, оскільки таких доказів не існувало на час ухвалення рішення місцевим господарським судом). Проте, це не спростовує доводи позивача про фактичну наявність вказаного обсягу природного газу в ПСГ та надання послуг із його зберігання у вказаних позивачем обсягах. Натомість, вказаний факт знайшов своє підтвердження під час перегляду рішення в суді апеляційної інстанції.

Так, відповідно до акту № 198/05-14 від 30.04.2014 сторони погодили, що на початок сезону зберігання 2014/2015 обсяг залишку природного газу замовника в ПСГ виконавця за договором від 16.04.2014 № 1404000159 становив 5745,016 тис.куб.м, при цьому вартість послуг становила 62 046,17 грн.

Відповідно до акту № 223/05-15 від 30.04.2015 сторони погодили, що на кінець сезону зберігання 2014/2015 обсяг залишку природного газу замовника в ПСГ виконавця за договором від 16.04.2014 № 1404000159 становив 10849,161 тис.куб.м, вартість послуг становила 300738,74 грн. Таким чином, сума у вказаних актах разом становить 362 784,91 грн.

При цьому, у вказаних актах відповідачем зазначено, що дані акти підписано 12.04.2016 із застереженням згідно з листом № 27/1 від 12.04.2016. Відповідно до листа № 27/1 від 12.04.2016 відповідач зазначив, що останнім визнано можливим 12.04.2016 підписати акти, зокрема, № 198/05-14 від 30.04.2015, 223/05-15 від 30.04.2015 з наступними застереженнями:

1) ПАТ «Укртрансгаз» погодить ПрТА «Галс-К» угоди про спільну діяльність передачу до закінчення сезону зберігання 2015/2016 років всього наявного в обсязі 14284,690 тис.куб.м. до ПАТ «Укрнафта», або, в разі необхідності, передачу наявного у ПрАТ «Галс-К» угоди про спільну діяльність газу іншим покупцям в термін до 1 червня 2016;

2) вартість послуг, що зазначена в актах № 198/05-14 від 30.04.2015, 223/05-15 від 30.04.2015 є кінцевою, і ПАТ «Укртрансгаз» не буде нараховувати штрафні санкції, пені, тощо;

3) у разі недотримання застережень зазначених в п.п. 1,2 наш підпис на актах № 198/05-14 від 30.04.2015, 223/05-15 від 30.04.2015 втрачає чинність і вирішення спірних питань буде продовжено в судовому порядку.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що фактично підписання актів відбулось із застереженнями, невиконання яких, за позицією відповідача, призведе до втрати чинності підпису.

Однак суд апеляційної інстанції зазначається, що чинне законодавство не містить процедури відклику підпису.

За своєю суттю вказані акти є підтвердженням обсягів залишку природного газу в ПСТ на початок та на кінець сезону зберігання 2014/2015 років (тобто встановлення конкретного факту, який визнається сторонами). Тоді як виконання або невиконання позивачем зазначених застережень не може впливати на саму обставину наявності або відсутності природного газу в ПСГ, а лише відображають позицію відповідача щодо визнання або невизнання вказаних обсягів природного газу та відповідно наданих послуг, пов'язаних з його зберіганням.

А враховуючи, що відповідачем було все ж підписано вказані акти на суму боргу у розмірі 362 784,91 грн., суд апеляційної інстанції дійшов висновку про фактичне визнання відповідачем обсягу наданих послуг із зберігання природного газу за заявлені періоди. Таким чином на підставі встановленого суд апеляційної інстанції дійшов висновку про надання позивачем послуг із зберігання природного газу у вказаних позивачем об'ємах та наявності суми основної заборгованості у розмірі 362 784,91 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з цим суд апеляційної інстанції в судовому засіданні 08.06.2016 з'ясовував, зокрема, у відповідача питання щодо визнання вказаних актів відповідачем, про що останній зазначив, що такі акти дійсно підписувались відповідачем їх достовірність не заперечується (про що зазначено в протоколі судового засідання).

Отже, суд апеляційної інстанції, виконуючи вказівки суду касаційної інстанції, (з урахуванням відсутності встановленого в рішеннях судів України, які набрали законної сили права третьої особи 2 на природний газ обсягом 5745,016 тис. куб м. та враховуючи визнання відповідачем вказаних обсягів природного газу у його власності (що підтверджується актами № 198/05-14 та 223/05-15, замовником в яких по договору № 1404000159 виступає саме ПрАТ «Галс-К», та листом № 27/1 від 12.04.2016) дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу за послуги зі зберігання природного газу.

Щодо долучених до матеріалів справи відповідачем в суді апеляційної інстанції додаткових доказів, зокрема, договорів купівлі-продажу укладених між третьою особою 2 ПАТ «Укрнафта», а також актів приймання-передачі природного газу та платіжних доручень, що підтверджують виконання таких договорів, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані додаткові документи фактично не мають відношення до предмету спору у даній справі, оскільки вказані договори були укладені в квітні 2016, тоді як у даній справі розглядаються правовідносини, які існували між учасниками апеляційного провадження в 2014/2015 роках, а тому не впливають на розгляд даної справи.

Окрім суми основного боргу позивачем було заявлено до стягнення 34 125,39 грн. інфляційних втрат за період з 01.06.2014 р. по 30.04.2015 р., 15 398,19 грн. пені за період з 21.05.2014 р. по 02.06.2015 р., включно, 4 343,23 грн. 7% штрафу та 2 234,61 грн. 3% річних за період з 21.05.2014 р. по 02.06.2015 р., включно.

Відповідно до приписів статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У статтях 610, 611 ЦК України закріплено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Суд апеляційної інстанції зробив власний розрахунок пені, інфляційних втрат, 3 % річних та дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача суми пені у розмірі 15 398,19 грн. (враховуючи нарахування пені окремо за кожен місяць з урахуванням встановленого законодавством обмеженого строку такого нарахування), 3% річних у розмірі 2 234,61 грн., а також інфляційних втрат у розмірі 34 125,39 грн. за заявлені періоди, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо нарахування позивачем 7% штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Вищого господарського суду України 31 травня 2016 року у справі № 905/1491/15).

Так, судом апеляційної інстанції приймаються доводи апелянта, що останній відноситься до суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що підтверджується Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 № 64-р.

Зробивши перевірку розрахунку 7 % штрафу, який було нараховано позивачем на суму основного боргу 62 046,17 грн., суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 4343,23грн.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасних висновків про часткову необґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню в частині відмови в задоволенні позовних вимог з ухвалення нового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21 лютого 2013 року у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Коли ж приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанції, який прийняв нове рішення.

А тому за результатами первісного розгляду даної справи з відповідача підлягає стягнення сума судового збору за (первісний) розгляд справи: в суді першої інстанції - 8 377,73 грн., в суді апеляційної інстанції - 4 188,87 грн., в суді касаційної інстанції - 7 539,96 грн.; за повторний розгляд справи в суді апеляційної інстанції (новий розгляд) - 9 215,50 грн.

Керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.02.2016 року у справі №927/677/15 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.02.2016 року у справі №927/677/15 - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення: 362 784,91 грн. - основного боргу, 34 125,39 грн. - інфляційних втрат, 13 685,81 грн. - пені, 2 148,99 грн. - 3 % річних, 4343,23 грн. - 7% штрафу з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галс-К» (17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Вокзальна, буд. 3, кв. 3, код ЄДРПОУ 31566427) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801): 362 784 (триста шістдесят дві тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. 91 коп. - основного боргу, 34 125 (тридцять чотири тисячі сто двадцять п'ять) грн. 39 коп. - інфляційних втрат, 15 398 (п'ятнадцять тисяч триста дев'яносто вісім) грн.19 коп. - пені, 2 234 (дві тисячі двісті тридцять чотири) грн.61 коп. - 3% річних, 4 343 (чотири тисячі триста сорок три) грн. 23 коп. - 7% штрафу.

4. В іншій частині рішення залишити без змін.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галс-К» (17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Вокзальна, буд. 3, кв. 3, код ЄДРПОУ 31566427) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) судовий збір за первісний розгляд справи у розмірі 20 106 (двадцять тисяч сто шість) грн. 56 коп.

6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галс-К» (17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Вокзальна, буд. 3, кв. 3, код ЄДРПОУ 31566427) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 9 215 (дев'ять тисяч двісті п'ятнадцять) грн. 50 коп.

7. Видачу наказів доручити місцевому господарському суду.

8. Матеріали справи №927/677/15 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому законодавством порядку.

Повний текст постанови складено 17.06.2016.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді С.А. Гончаров

О.М. Гаврилюк