ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
10:30год. місто Одеса
"05" липня 2006 р. | Справа № 28/139-06-3895А |
За позовом Авіакомпанії "Південні авіалінії" у формі товариства з обмеженою відповідальністю;
до відповідача Одеської митниці
про визнання нечинними податкових повідомлень
Суддя Гуляк Г.І.
при секретарі Бандиш Г.І.
Представники:
Від позивача: Гаджиєв Є.А. - за дорученням;
Від відповідача: Дементьєва І.В.,Шатіло В.А. - за дорученням;
СУТЬ СПОРУ: позивач - Авіакомпанія «Південні авіалінії»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської митниці про визнання нечинними податкових повідомлень Одеської митниці від 9 лютого 2006 року за № 5 та № 6.
Позовачем вимоги мотивовані наступним: відповідно до контракту від 19.03.2003р. № 25-2003-5 Авіакомпанія "Південні авіалінії" у вигляді ТОВ, 16 травня 2003 року одержала від an Airways Technics»авіаційний двигун типу АІ-25 № 5532033. Митне оформлення товару було проведено відповідно до вантажно-митної декларації № 50003/3/00/654. Нараховані відповідачем податок на додану вартість і ввізне мито позивачем були повністю сплачені. Після проведених внутрішніх перевірок відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення від 09.02.2006р. № 5 та № 6, якими позивачу донараховано ввізне мито у розмірі 9099,60 грн., в т.ч. штрафні санкції у сумі 433,31 грн. та податок на додану вартість у сумі 1819,92 грн., в т.ч. штрафні санкції з цього податку у розмірі 86,66 грн.
На думку позивача, правила щодо податкового повідомлення встановлені ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 6.1 якої визначено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати у встановлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності). Таким чином, як випливає з приписів даної норми Закону, надсиланню податкового повідомлення передує нарахування контролюючим органом податкового зобов'язання платнику податків, яке здійснюється за розпорядженням контролюючих органів.
Проте, відповідне розпорядження про донарахування податку на додану вартість, ввізного мита «Південним авіалініям»та застосування до позивача штрафних санкцій, відповідач не приймав. Отже, прийнявши податкові повідомлення, відповідач порушив приписи ст. 25 Закону України «Про Єдиний митний тариф», п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Тому позивач вважає, що податкові повідомлення Одеської митниці від 09.02.2006р. № 5 та № 6 є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають скасуванню.
Представником відповідача 19 травня 2006 року за вхідним №10598 надано заперечення на позов, згідно якого проти позову заперечує, посилаючись на те, що вантажна митна декларація це заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.
Згідно з Інструкцією про порядок заповнення ВМД, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.97 № 307, якщо країна походження невідома, то в графі 34 ВМД проставляється код «000». Водночас, за результатами камеральної перевірки позивача було встановлено, що при здійсненні митного оформлення вантажу за ВМД від 16.05.03 № 50003/3/00/654 країна походження задекларована як невідома. При цьому Законом України «Про Митний тариф України»в редакції, чинній на момент митного оформлення, повна (загальна) ставка ввізного мита становила 5% від митної вартості товару. В порушення вимог Закону України «Про Єдиний митний тариф»та Закону України «Про Митний тариф України»до зазначеного товару була застосована пільгова ставка ввізного мита у розмірі 0%. Тобто, за думкою відповідача, в результаті неправомірного застосування пільгової ставки ввізного мита у позивача виникло податкове зобов’язання, сума якого згідно п. п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»була самостійно визначена контролюючим органом. З метою погашення податкового зобов’язання на адресу позивача були направлені податкові повідомлення від 09.02.2006р. № 5 та № 6. Тому відповідач вважає, що митницею не було допущено порушень прав позивача, а податкові повідомлення повністю відповідають вимогам чинного законодавства України.
Представником позивача в судовому засіданні 5 липня 2006 року були надані заперечення на відзив на позов, згідно з якими обґрунтовується позиція підтримки позовних вимог, а також додатково зазначається, що відповідно до ст. ст. 30-33 МК України митні органи зобов’язані інформувати заінтересованих осіб про митні правила, норми та умови переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Митні органи можуть надавати заінтересованим особам консультації з питань митної справи, за недостовірність наданої інформації з питань митної справи посадові особи митних органів несуть відповідальність, передбачену законом.
Підпунктом 16 пункту 4 Положення «Про Державну митну службу України», що затверджена Указом Президента України від 24.08.00 № 1022/2000, також передбачений обов’язок Держмитслужби по забезпеченню гласності у діяльності митних органів, здійсненню інформування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з питань митного законодавства.
Ввезений на митну територію України авіадвигун був виготовлений в 1975р. на авіапідприємстві союзного підпорядкування п/с А-3438 (в теперішній час –ВАТ «Мотор-Січ», м. Запоріжжя). У зв’язку з тим, що у Класифікаторі країн світу колишній Радянський Союз не має власного коду відповідності, а Інструкція «Про порядок заповнення вантажної митної декларації», що затверджена Наказом ДМСУ № 307 від 09.07.97 та інші нормативно-правові акти Державної митної служби не містили в собі роз’яснень з цього приводу, декларантом «Південних авіаліній», за попередньою консультацією із посадовими особами Одеської митниці, в графі «34»ВМД був проставлений код «00».
Таким чином, за думкою позивача, митне оформлення авіадвигуна в режимі «імпорт-40»було проведено із дотриманням усіх митних процедур, у т.ч., і перевіркою правильності нарахування митних платежів, про що свідчіть наявність відповідних відміток на ВМД, які були зроблені посадовцями відділу митних платежів Одеської митниці, які, згідно підпункту 3.1. пункту 3 «Положення про відділ митних платежів в регіональної митниці, митниці прямого підпорядкування, митниці», затвердженого Наказом ДМСУ від 28.12.99 № 864, зобов’язані перевіряти правильність нарахування митних зборів, мита, акцизного збору та податку на додану вартість за ВМД та застосування пільг з їх сплати.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,
В С Т А Н О В И В :
Між авіапідприємством Airways Technics», (Узбекистан), та авіакомпанією «Південні авіалінії»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, (Україна), був укладений зовнішньоекономічний контракт від 19.03.2003р. № 25-2003-5.
Відповідно до зазначеного контракту позивач 16 травня 2003 року одержав від ekistan Airways Technics»авіаційний двигун типу АІ-25 № 5532033. Митне оформлення товару було проведено відповідно до вантажно-митної декларації № 50003/3/00/654.Нараховані Одеською митницею і зазначені у вищезгаданої вантажної митної декларації податок на додану вартість і ввізне мито були позивачем повністю сплачені.
Після проведених внутрішніх перевірок відповідачем прийняті податкові повідомлення від 09.02.2006р. № 5 та № 6, якими позивачу донараховано ввізне мито у розмірі 9099,60 гривень, в т.ч. штрафні санкції у сумі 433,31 гривень та податок на додану вартість у сумі 1819,92 гривень, в т.ч. штрафні санкції з цього податку у розмірі 86,66 гривень.
Згідно ст. 17 Закону України «Про Єдиний митний тариф»мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правила щодо повернення надмірностягнутого та стягнення недобраного мита визначені ст. 25 Закону України «Про Єдиний митний тариф»відповідно до якої мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку. Своєчасно не сплачене мито стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 відсотка суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати. Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, стягнення недобраного мита здійснюється за розпорядженням митних органів.
Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. Отже, податкове повідомлення це є письмове попередження платника податків про те що до надіслання повідомлення йому було нараховане податкове зобов'язання у зв'язку з випадком, який передбачено даним Законом.
Правила щодо податкового повідомлення встановлені ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 6.1 якої визначено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати у встановлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності). Таким чином, як випливає з приписів даної норми Закону, надсиланню податкового повідомлення передує нарахування контролюючим органом податкового зобов'язання платнику податків, яке здійснюється за розпорядженням контролюючих органів.
Проте, судом встановлено, що відповідне розпорядження про донарахування податку на додану вартість, ввізного мита позивачеві та застосування до нього штрафних санкцій, відповідач не приймав. Цей факт підтверджується запереченнями самого відповідача на позов, поясненнями його представників в судовому засіданні про відсутність відповідного розпорядження, а також документами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень, передбаченого п. 5.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме рішеннями відповідача від 06.03.06 № 17/28-02/1786 та Державної митної служби України від 03.04.06 № 11/4-15/3485 про результати розгляду скарг позивача, копії яких були надані позивачем суду.
Отже, прийнявши податкові повідомлення, відповідач порушив приписи ст. 25 Закону України «Про Єдиний митний тариф», п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За таких обставин суд вважає, що податкові повідомлення Одеської митниці від 09.02.2006р. № 5 та № 6 не відповідають вимогам чинного законодавства України і підлягають скасуванню.
Керуючись ст. 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Визнати нечинними податкові повідомлення Одеської митниці від 9 лютого 2006 року за № 5 та № 6, якими Авіакомпанії «Південні авіалінії»у вигляді ТОВ донараховано ввізне мито у розмірі 9099,60 гривень, в т.ч. штрафні санкції у сумі 433,31 гривень та податок на додану вартість у сумі 1819,92 гривень, в т.ч. штрафні санкції з цього податку у розмірі 86,66 гривень.
2. Стягнути з Одеської митниці /65078 місто Одеса вул.Гайдара,21а./ на користь Авіакомпанії «Південні авіалінії»у вигляді ТОВ /юридична адреса:65058 місто Одеса проспект Шевченка,31, почтова адреса: 65012 місто Одеса вул.Канатна,85, кв.17/ судовий збір у розмірі 3 /три/ гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили у порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Гуляк Г.І.