ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

20.03.07                                                                                           Справа  № 10/263

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                                                  Бонк Т.Б.

суддів                                                                      Бойко С.М.

                                                                        Марко Р.І.

при секретарі судового засідання Ковалишин Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі (далі ДПІ у Рівненському районі ) від 10.01.2007р. №96

на постанову          Господарського суду Рівненської області від 18.12.2006р.

у справі                     № 10/263

за позовом                     ДПІ у Рівненському районі, м.Рівне

до відповідачів1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспеценерго»(далі ТОВ «Укрспеценерго»), м.Миколаївка-5

до відповідача 2.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Денір»(далі ТОВ «Денір»), с. Дуби

про           визнання недійсним господарського зобов’язання та стягнення в сумі 1704549грн.39коп.

за участю представників:

від позивача –Слєсарчук О.П. –начальник юридичного відділу;

                    - Остапчук О.А.- старший державний податковий інспектор;

від відповідача 1 –Лавренчук Т.В.- представник;

від відповідача 2 –Шевчук С.М.- представник;

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Рівненської області від 18.12.2006р у справі №10/263, суддя Юрчук М.І., в адміністративному позові відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована зокрема, положеннями норм ст.61, 62 Конституції України, ст.11 Закону України «Про систему оподаткування»а також, зокрема тим, що ТОВ «Укрспеценерго»є платником податку на додану вартість та включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій; відповідачем 1 сплачені до бюджету податкові зобов’язання з податку на додану вартість за 2005р. в тому числі і по оспорюваним господарським зобов’язанням з ТОВ «Денір»; Прокурором Донецької області закрито кримінальну справу, з якої вбачається, що факт використання резервів відповідача 1 для ухилення від сплати податків в ході досудового слідства не знайшли свого підтвердження;

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Рівненській області подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Господарського суду Рівненської області від 18.12.2006. у справі №10/263 скасувати повністю та прийняти нову постанову, якою задоволити адміністративний позов та визнати недійсним господарське зобов’язання між ТОВ «Денір»та ТОВ «Укрспеценерго»на суму 1704549,34грн. Скаржник, зокрема вважає, що постанова винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що ТОВ «Укрспеценерго»мав умисел на несплату податків під час укладення угоди, оскільки відсутня спеціальна правосуб’єктність останнього, як учасника господарських відносин.

У запереченні на апеляційну скаргу, ТОВ «Денір»просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, зокрема зазначає, що судом першої інстанції повно та всебічно встановлено всі обставини справи; ТОВ «Укрспеценерго»надавались лише посередницькі послуги по наданню послуг транспортного перевезення, а посередницькі послуги не підлягають ліцензуванню; факт подання уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість не підтверджує наявність умислу від ухилення від сплати податків.

У запереченні на апеляційну скаргу ТОВ «Укрспеценерго»зокрема зазначає, що посилання позивача є безпідставними та необґрунтованими оскільки: умисел юридичної особи визначається, як умисел фізичної особи, що підписала договір; в матеріалах справи відсутній обвинувальний вирок щодо посадових осіб останнього; відповідачем 1 сплачено  податкове зобов’язання за результатами виконання оспорюваних зобов’язань; ТОВ «Укрспеценерго»включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та своєчасно подає декларації з податку на додану вартість; транспортні послуги по перевезенню для ТОВ «Денір»не надавались, а здійснювались посередницькі послуги по наданню транспортних послуг;

Представники позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав викладених в запереченні на апеляційну скаргу.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні також заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав викладених в запереченні на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про державну реєстрації юридичної особи №297682 серія А00, 17.11.2003р. ТОВ «Укрспеценерго»включено до єдиного державного реєстру та проведено державну реєстрацію. (а.с.108 том І)

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №884467 серія АА підтверджується, що станом 14.12.2006р. ТОВ «Укрспеценерго»підприємство зареєстровано та здійснює господарську діяльність. (а.с.109 том І).

Як вбачається з довідки про взяття на облік платників податків від 05.09.2006р. №1-10/29-014-4 ТОВ «Укрспеценерго»19.11.2003р. взятий на облік платників податів. (а.с.111). Також свідоцтвом №08900987 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.07.2003р. підтверджується, що відповідач 1 є платником податку на додану вартість.(а.с.112)

Згідно з ст..91 Цивільного Кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Укрспеценерго»є правоздатною юридичною особою. Щодо посилання скаржника на відсутність у відповідача 1 спеціальної правосуб’єктності, то слід зазначити що, спеціальна правосуб’єктність це здатність суб’єкта бути учасником певного кола правовідносин у межах даної галузі права.

Позивачем не подано належних доказів в розумінні ст.70 КАС України , які б підтверджували, що відповідачем 1 були здійснені господарські операції без наявності спеціальної правосуб’єктності.

Відповідно до п.1.1 договору оренди складського приміщення від 29.03.2005р. укладеному між ТОВ «Укрспеценерго»(орендодавець) та ТОВ «Денір»(орендар) орендодавець передає, а орендар приймає в суборенду складське холодильне приміщення. Орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату.

Актами про виконання послуг по зберіганню мороженої продукції в холодильній камері (а.с.17, 19, 20,) підтверджується надання в оренду холодильних камер.

Видатковими накладними №1289 від 03.10.2005р. , №847 від 03.09.2005р. №844/2-5 від 02.08.2005р., №847 від 03.08.2005р., №849 від 04.08.2005р., №844/1-6 від 01.08.2005р.складеними у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та Фінансову звітність в України»підтверджується отримання ТОВ «Денір»продукції зазначеної у видаткових накладних.

Також слід зазначити, що податкові накладні складені згідно вимог Закону України «Про податок на додану вартість», що не заперечується і самим позивачем.

Посилання позивача на наявність умислу на несплату податків у посадових осіб ТОВ «Укрспеценерго»не заслуговує на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З постанови прокуратури Донецької області про закриття кримінальної справи від 25.09.2006року вбачається, що в ході досудового слідства встановлено, що ТОВ „Укрспеценерго" не використовувалось в злочинній діяльності по ухиленню від сплати податків. Факт легалізації грошових коштів та ухилення від сплати податків шляхом використання відповідача 1 не підтвердився у ході слідства. (а.с.253).

З листа прокуратури Донецької області від 16.11.2006р. №04/3-67-1712-06/1 вбачається, що у зв’язку з відсутністю складу злочину передбаченого ст..205,212,209,366 Кримінального кодексу України відмовлено у відкритті кримінальної справи стосовно посадових осіб ТОВ «Укрспеценерго».

Також слід зазначити, що ТОВ "Укрспеценерго" було сплачено до бюджету суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли зі всіх господарських операцій за 2005 рік, в тому числі і з оспорюваних господарських операцій з ТОВ "Денір". Вказане підтверджується деклараціями відповідача-1 за 2005р. та 2006р. з яких вбачається, що ТОВ "Укрспеценерго" декларувало податкові зобов'язання, що виникали протягом 2005р. та 2006р., а також актом документальної перевірки №1380/23-011/32698535 від 15.05.2006р. з якого вбачається, що податковим органом проведено перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів ТОВ "Укрспеценерго" за період 2005 рік (який включає і оспорюванні позивачем господарські операції' з ТОВ "Денір"). За наслідками такої перевірки було донараховано ТОВ "Укрспеценерго" податок на додану вартість лише в сумі 7995грн., які в належному порядку було сплачено до бюджету.

З довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов’язкових платежів), що  контролюються органами Макіївської ОДПІ у Донецькій області вбачається, що ТОВ "Укрспеценерго  станом на 14.12.2006р. не має заборгованості із податків, зборів (обов’язкових платежів ) податку на додану вартість, податку на прибуток, комунального податку.

Стосовно посилання скаржника на інформацію про відкритий «конвертаційний центр»№ 30365/8/26-013 від 01.11.2006року, з якої вбачається, що ПП „Мост" використовувалось з метою мінімізації податкових зобов'язань і здійснювало поставку рекламних буклетів, плакатів та послуг по зливу та наливу нафти на значні суми, слід зазначити наступне.

ТОВ „Денір" не отримувало послуг від ПП „Мост" та не здійснювало жодної фінансово-господарської операції з вище названим суб'єктом. Вказане підтверджується довідками ДПІ у Рівненському районі про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань підтвердження суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, ТОВ „Денір" № 5/23-100/25318312 від 11.05.2006року, від 13.06.2006року, № 25/23-139/25318312 від 12.07.2006року про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Денір»з питань достовірності суми нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період квітень 2006р., з яких вбачається, що серед постачальників ТОВ „Денір" не було ПП „Мост".

Послуги з постачання рекламних буклетів, плакатів та послуги по зливу та наливу нафти ТОВ „Денір" не надавались.

З матеріалів справи вбачається, що об'єктом господарсько-правових відносин між ТОВ „Денір" та ТОВ „Укрспеценерго" була виключно поставка мороженої рибної продукції, оренда морозильної камери та посередницькі транспортні послуги. Позивачем не подано доказів про здійснення інших господарських операцій між вищезазначеними суб’єктами.

Що стосується уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п.«а»ст.17.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Враховуючи викладене ТОВ «Укрспеценерго»діяло в межах закону.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1, 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно із ч.1,ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному , повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, підтверджених документально відповідно до вимог ст.ст.70, 79 КАС України, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували правомірність і підставність вимоги податкового органу.

Враховуючи вищевикладене., апеляційний господарський суд вважає, що постанова місцевого господарського суду відповідає матеріалів справи, ґрунтується на чинному законодавстві та підстав для її скасування немає.

Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому немає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.69, 70, 79, 86, 158, 160, 195, 196, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Постанову Господарського суду Львівської області від 18.12.2006р. у справі № 10/263 залишити без змін, апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Рівненській області - без задоволення.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст. 212, 254 КАС України.

Матеріали справу повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий-суддя                                                                      Бонк Т.Б.

                   суддя                                                                                Марко Р.І.

                   суддя                                                                                      Бойко С.М.