ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
12.04.07 Справа № 1/Б-873
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу ВАТ «Тернопільський комбайновий завод»
на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 26.02.2007р.
у справі № 1/Б-873
за заявою Управління ПФУ в м.Тернополі, м.Тернопіль
до ВАТ «Тернопільський комбайновий завод», м.Тернопіль
про визнання банкрутом,
з участю представників :
від скаржника - не з»явився
від ініціюючого кредитора –Калашник Н.Я.
В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
Скаржник належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв”язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 26.02.2007р. порушено провадження у справі № 1/Б-873 (суддя Левандовський Ю.Я.) про банкрутство ВАТ «Тернопільський комбайновий завод», м.Тернопіль, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільнено активи боржника з-під податкової застави та з метою забезпечення вимог кредиторів заборонено реалізацію та відчуження основних засобів та нерухомого майна, що належить ВАТ «Тернопільський комбайновий завод»тощо.
Не погоджуючись з даною ухвалою боржник – ВАТ «Тернопільський комбайновий завод»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушено норми чинного законодавства, оскільки заборонено реалізацію та відчуження основних засобів та нерухомого майна ВАТ «Тернопільський комбайновий завод»без зазначення, щодо якого конкретного майна ухвалена заборона. Внаслідок таких дій, на думку скаржника, судом унеможливлена оперативно-господарська діяльність боржника, оскільки заборонивши органу управління боржника проводити відчуження будь-яких основних засобів та будь-якого нерухомого майна, останнього позбавлено можливості забезпечити своєчасне надходження обігових коштів для закупівлі комплектуючих та сировини для виробництва сільськогосподарської продукції, що є основним видом діяльності товариства.
Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
21 лютого 2007 року Управління ПФУ в м.Тернополі звернулось до господарського суду Тернопільської області із заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ «Тернопільський комбайновий завод», м.Тернопіль, оскільки станом на 21.02.2007р. заборгованість підприємства по страхових внесках на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування складала 7 843 437 грн. 09 коп.
У відповідності до статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено чим Законом.
Статтею 12 вказаного Закону суду надано також право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Загальні заходи по забезпеченню вимог кредиторів закріплені в статті 67 Господарського процесуального кодексу України. До них, зокрема, відносяться накладення арешту на майно або грошові суми, що належать боржнику, заборона боржнику вчиняти певні дії тощо.
Слід зазначити, що заходи по забезпеченню грошових вимог кредиторів не носять постійний характер. Вони діють до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом. Господарський суд має також право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання вказаних обставин, про що виноситься ухвала.
В контексті викладеного, враховуючи суттєвий борг боржника перед ініціюючим кредитором, суд першої інстанції підставно дійшов висновку про необхідність застосувати заходи до забезпечення вимог кредиторів.
За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 26.02.2007р. у справі № 1/Б-873 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.