СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
05 квітня 2007 року | Справа № 20-9/404 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Заплава Л.М.,
Лисенко В.А.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Алтей";
відповідача: Близнюк Олени Анатоліївни, довіреність № 03-15/02 від 05.01.07, Севастопольська міська рада;
третьої особи: Романенка Богдана Івановича, довіреність № 6 від 29.12.06, товариство з обмеженою відповідальністю "Логос Девелопмент Груп";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алтей" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 15.02.2007 у справі № 20-9/404
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алтей" (вул. Хрустальова, 35-а,Севастополь,99029)
до Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)
3-тя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Логос Девелопмент Груп" (вул. Гер. Сталінграда, 249,Дніпропетровськ,49000)
про визнання рішення недійсним та спонукання відповідача виконати певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Алтей”, звернувся до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до відповідача - Севастопольської міської Ради про визнання рішення Севастопольської міської конкурсної комісії Севастопольської міської Ради від 11.12.2006 недійсним та зобов’язання відповідача вдруге розглянути пропозиції учасників конкурсу та прийняти нове рішення, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням відповідачем положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та Положення про проведення конкурсу з визначення орендарів земельних ділянок, яке затверджено рішенням сесії Севастопольської міської Ради № 801 від 13.09.2006.
Постановою господарського суду міста Севастополя від 15.02.2007 у справі № 20-9/404 (суддя Рибіна С.А.) відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Алтей" до Севастопольської міської ради про визнання недійсним рішення та спонукання до виконання певних дій.
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати, позов задовольнити.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що Севастопольська міська конкурсна комісія в розумінні статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України фактично не володіє адміністративною процесуальною правосуб’єктністю, у зв’язку з чим висновки суду першої інстанції про відсутність яких-небудь відносин адміністративної підлеглості при взаємодії Севастопольської міської Ради, Севастопольської міської державної адміністрації та Севастопольської міської конкурсної комісії суперечать Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.
Від товариства з обмеженою відповідальністю “Алтей” до початку судового засідання надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано неможливістю представника брати участь у розгляді скарги у зв’язку з відрядженням.
Враховуючи, що чинне законодавство не обмежує коло представників юридичних осіб при розгляді адміністративної справи, а також те, що причина неявки представника товариства з обмеженою відповідальністю “Алтей” не була підтверджена документально, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез’явившегося представника позивача.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Рішенням XI сесії Севастопольської міської Ради № 1350 від 14.10.2003 затверджено Положення о проведенні конкурсу по визначенню орендарів земельних ділянок, до якого рішенням III сесії Севастопольської міської Ради № 801 від 13.09.2006 внесені певні зміни.
13 вересня 2006 року рішенням № 803 III сесії Севастопольської міської Ради затверджений склад комісії з проведення конкурсу по визначенню орендарів земельних ділянок, до складу якої включено 10 депутатів Севастопольської міської Ради, 5 представників Севастопольської міської державної адміністрації, начальник Севастопольського міського управління земельних ресурсів та голови районних державних адміністрацій міста Севастополя.
11 грудня 2006 року за підсумками голосування конкурсною комісією по визначенню орендарів земельних ділянок, який проходив у два етапи, переможцем визнано товариство з обмеженою відповідальністю “Логос Девелопмент групп”.
Позивач вважає, що комісія неправомірно визначила переможцем конкурсу товариство з обмеженою відповідальністю “Логос Девелопмент групп”, оскільки умови позивача, на його думку, були найпривабливіші та мали значні переваги по окремим показникам відносно пропозицій переможця, що й стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги товариство з обмеженою відповідальністю “Алтей” з наступних підстав.
Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, акт державного чи іншого органу у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами (далі - акти) залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган.
Статтею 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
З наведених норм вбачається, що єдиною формою акту, який суб’єкт владних повноважень, Севастопольська міська Рада, має право прийняти, та який підлягає оскарженню в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, є рішення, яке прийняте на пленарному засіданні.
Частиною 10 статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Зазначене свідчить про те, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що оскаржуване позивачем рішення від 11.12.2006 Севастопольської міської конкурсної комісії не є рішенням Севастопольської міської Ради в розумінні вищезазначених положень законодавства, більш того, воно не приймалося відповідачем на пленарному засіданні, у зв’язку з чим позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Алтей” в цій частині задоволенню не підлягають.
Судова колегія погоджується також з висновками суду першої інстанції про те, що у задоволенні вимог позивача про спонукання Севастопольської міської Ради прийняти нове рішення Севастопольської міської конкурсної комісії по визначенню переможця конкурсу на право оренди земельної ділянки в районі вул. Советській в місті Севастополі орієнтовною площею 0,6 га слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
На виконання цієї вимоги на пленарному засіданні XI сесії Севастопольської міської Ради було розглянуто відповідне питання та постановлено рішення № 1350 від 14.10.2003, згідно якого (з урахування змін та доповнень, внесених рішеннями сесії № 801 від 13.09.2006) підготовка та проведення конкурсів на право оренди земельних ділянок покладені на спільну комісію, яка створена з представників Севастопольської міської Ради, Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів та районних державних адміністрацій міста Севастополя (склад комісії затверджений рішенням Севастопольської міської Ради № 803 від 13.09.2006) та наділена певними (делегованими) повноваженнями з проведення конкурсу та визначення переможця.
Приймаючи до уваги те, що рішення Севастопольської міської Ради “Про затвердження Положення про проведення конкурсу по визначенню орендарів земельних ділянок” та “Про створення конкурсної комісії по визначенню орендарів земельних ділянок” є чинними, питання щодо повторного розгляду пропозицій учасників конкурсу на оренду земельної ділянки в районі вул. Советській в місті Севастополі орієнтовною площею 0,6 га підлягає розгляду саме Севастопольською міською конкурсною комісією.
З урахуванням викладеного судова колегія дійшла висновку, що постанова у справі прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Алтей”, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування постанови місцевого господарського суду відстуні.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алтей" залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 15.02.2007 у справі № 20-9/404 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді Л.М. Заплава
В.А. Лисенко