ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.08.09р.Справа № 12/99-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Аматор", м. Дніпропетровськ 

до  Приватного підприємця  ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

Третя особа: Дніпропетровська міська рада, м. Дніпропетровськ  

про розірвання попереднього договору оренди від 22.04.2009р. та визнання права власності.

Суддя  Жукова Л.В.

при секретарі-пом. судді Конєва С.О.

Представники сторін:

  Від позивача  Алексєєв О.Є. довіреність  № 4 від 19.05.2009р.

Від відповідача  не з’явився

Від третьої особи Решетник О.А. довіреність № 7/11-2460 від 08.01.2009р.  

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 28.07.2009р., просить розірвати попередній договір оренди від 22.04.2009р. укладений між позивачем та відповідачем; визнати за позивачем право власності на самочинно збудовані будівлі та споруди у м. Дніпропетровськ, по вул. Набережна Заводська, 38А, а саме: літ. «А»- більярдна –площа забудови 65,0кв.м., літ. «Б»- сторожка з складським приміщенням –площа забудови 11,68 кв.м. літ. «Г»- літній павільйон, літ. «В»- бесідка –площа забудови 13,44 кв.м., літ. «И»- дитячий «вулкан», літ. «К»- дитяча фортеця без додаткових актів введення в експлуатацію.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що   22.04.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено   попередній  договір  оренди  зазначеного вище  нерухомого майна за умовами якого  позивач та відповідач  у строк до 30.06.2009р.  зобов’язалися укласти основний договір оренди вищевказаного нерухомого майна. Позивач неодноразово (06.05.2009р., 12.05.2009р.,15.05.2009р.) звертався до відповідача з пропозицією щодо укладення основного договору оренди, однак відповідач 19.05.2009р. направив позивачу відмову від укладення договору оренди посилаючись на  те, що  позивачем не надано документів, що посвідчують право власності на спірні об’єкти, а тому відповідач вважає, що  позивач не є власником нерухомого майна. Однак, такі твердження відповідача  не відповідають дійсності, оскільки   саме позивач є власником  вищезазначеного нерухомого майна, що підтверджується  тим, що  позивачеві рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 21.08.1997р. № 1315 було надано земельні ділянки площею 188 кв.м. та площею 571 кв.м. по вул. Набережній В.І. Леніна, 1В в м. Дніпропетровську у тимчасове користування строком на три роки (на умовах оренди) згідно з генеральним планом розвитку міста. Відповідно до рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 17.12.1998р. № 2424 позивачеві було дозволено проектування та проведення реконструкції виробничих приміщень під центр дозвілля у межах землекористування по вул. Набережній Заводській, 1В. Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради ХХІУ скликання від 25.04.2003р. № 89/9 були затверджені матеріали земельно-кадастрової інвентаризації та земельна ділянка площею 0,1748га (кадастровий номер 1210100000:08:832:0012) передана в оренду позивачеві строком на 15 років по фактичному розміщенню центру дозвілля. У 2001 році назва вулиці  та номер будинку Набережна Заводська, 1В були змінені на Набережна Заводська, 38А рішенням Дніпропетровської міської ради № 89/9. На виконання  зазначеного рішення міської ради від 25.04.2003р., між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1748 га, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Набережна Заводська, 38А. Згідно листа ГоловАПУ № 3/1287 від 01.04.2003р. було дозволено позивачеві проводити благоустрій прилеглої території у зв’язку з чим позивачем було виконано благоустрій і реконструкцію, а саме: зведено літні павільйони, бесідки відкриті та з навісами, збудовано з декоративного каменю «дитячий вулкан», відкриту дитячу фортецю, літні павільйони, зведено сторожку, одноповерхову будівлю з мансардою –більярдну, насаджено алеї з туй, російських берез, алейних берез, збудовано турецьку бесідку, фонтан. Згідно висновку експерта № 2296-08 частина майна, а саме: «А»- більярдна, літ. «Б»- сторожка з складським приміщенням, літ. «Г»- літній павільйон, літ. «В»- бесідка, літ. «И»- дитячий «вулкан», літ. «К»- дитяча фортеця, літ. «Л»- березова роща з бесідкою, літ.  «М»- літня бесідка, літ. «О»- літня бесідка за адресою: вул. Набережна Заводська, 38А є об’єктами самочинного будівництва, оскільки збудовані позивачем без належного дозволу та належно затвердженого проекту. Зазначене майно є нерухомим майном, оскільки пов’язано фундаментом  з землею, утворюють одне ціле з будівлями та спорудами центру дозвілля. Крім того, вказаним вище висновком експерта № 2296-08 встановлено, що будівлі знаходяться у задовільному стані, відповідають будівельним, протипожежним та санітарним нормам і придатні до подальшої експлуатації,  а тому  на підставі зазначених висновків  позивач просить визнати  право власності на  вищевказані об’єкти нерухомого майна без додаткових актів введення в експлуатацію. За викладеного, позивач вважає, що він є власником  зазначеного вище нерухомого майна на підставі ст.ст. 316,  321, 328, 331, 376 ЦК України.

Відповідач в судове засідання не з’явився, однак надав до канцелярії суду  відзив на позов в якому просить розглядати справу за відсутності відповідача за наявними в матеріалах документами  та зазначає, що  проти позову  заперечує, оскільки позивач не надав  жодних документів, що посвідчують реєстрацію його права власності на майно, а саме: «А»- більярдної –площа забудови 65,0кв.м., літ. «Б»- сторожки з складським приміщенням –площа забудови 11,68кв.м.,  літ. «Г»- літнього павільйону, літ. «В»- бесідки –площа забудови 13,44кв.м., літ. «И»- дитячого «вулкану», літ. «К» - дитячої фортеці, літ. «Л»- березової рощі з бесідкою, літ.  «М»- літньої бесідки, літ. «О»- літньої бесідки за адресою: вул. Набережна Заводська, 38А у м. Дніпропетровськ. Право власності на зазначене нерухоме майно повинно бути зареєстровано в бюро технічної інвентаризації у відповідності до ст. 182 ЦК України та п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5.

При даних обставинах, враховуючи  наявність відзиву відповідача, строки вирішення спору, встановлені ст. 69 ГПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача за наявними у справі доказами.

Представник третьої особи  у судовому засіданні та у письмових поясненнях на позов просить прийняти рішення згідно з чинним законодавством відповідно до матеріалів справи та при умові відповідності самочинно збудованого об’єкту будівельно-технічним нормам. У судовому засіданні представник третьої особи підтвердив, що земельна ділянка площею 0,1748га по вул. Набережна Заводська, 38А передана  в оренду позивачеві строком на 15 років для фактичного розміщення центру дозвілля, зазначена земельна ділянка перебуває у позивача у користуванні та позивачем  для здійснення виробничої діяльності було збудовано об’єкти без відповідного дозволу та у відповідності з ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів. Крім того, представник третьої особи також пояснив, що зазначеним самочинним будівництвом інтереси міської ради не порушені, так як земельна ділянка використовується позивачем за цільовим призначенням, п.7.3.2 договору оренди позивачем також не порушений, так як рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 17.02.1998р. № 2424 позивачеві дозволено проектування та проведення реконструкції виробничих приміщень під центр дозвілля у межах землекористування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши  представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ :

22.04.2009р. між  Товариством з обмеженою відповідальністю «Аматор»та  Приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено  попередній договір оренди предметом якого є  нерухоме  майно, а саме: літ. А-2 поз. 1-39 загальною площею 462,6 кв.м., ганки літ. а, а1, а2, навіс літ. Б, літ. «А»- більярдна, літ. «Б»- сторожка з складським приміщенням, літ. «Г»- літній павільйон, літ. «В»- бесідка, літ. «И»- дитячий «вулкан», літ. «К»- дитяча фортеця, літ. «Л»-  березова роща з бесідкою, літ. «М» - літня бесідка, літ. «О»- літня бесідка,  що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 38А ( а.с. 31).

Згідно п.1 зазначеного договору орендар та орендодавець зобов’язувалися у термін до 30.06.2009р. укласти договір оренди нерухомого майна  - літ. А-2 поз. 1-39 загальною площею 462,6 кв.м., ганки літ. а, а1, а2, навіс літ. Б, літ. «А»- більярдна, літ. «Б»- сторожка з складським приміщенням, літ. «Г»- літній павільйон, літ. «В»- бесідка, літ. «И»- дитячий «вулкан», літ. «К»- дитяча фортеця, літ. «Л»-  березова роща з бесідкою, літ. «М» - літня бесідка, літ. «О»- літня бесідка,  що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 38А (а.с. 31).

06.05.2009р. та  15.05.2009р.  позивач направив відповідачеві пропозицію щодо укладення основного договору оренди згідно умов п.1 попереднього договору оренди (а.с. 32 - 33).

19.05.2009р. відповідач направив  позивачеві відмову в якій відмовився від укладення основного договору оренди нерухомого майна посилаючись на те, що позивач не є власником   об’єкту нерухомого майна, а саме: літ. «А»- більярдна – площа забудови 65,0кв.м., літ. «Б»- сторожка з складським приміщенням –площа забудови 11,68 кв.м., літ. «Г»- літній павільйон, літ. «В»- бесідка –площа забудови 13,44кв.м., літ. «И»- дитячий «вулкан», літ. «К»- дитяча фортеця, літ. «Л»- березова роща з бесідкою, літ. «М» - літня бесідка, літ. «О»- літня бесідка, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район вул. Набережна Заводська, 38А, оскільки  позивач не надав  жодних документів, що підтверджують реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно(а.с.34).

Статтею 526 ЦК України  передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з наданих  доказів та пояснень сторін, відповідач свої зобов’язання, передбачені п. 1  попереднього договору оренди щодо  укладення основного договору оренди у  термін до 30.06.2009р. не виконав,  листом від 19.05.2009р. відмовився  від укладення  основного договору оренди, що підтверджено  відповідачем у його  відзиві.

Відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання.

Як вбачається з наданих документів,  у зв’язку з невиконанням відповідачем п.1 попереднього  договору,  позивач 06.05.2009р. та  15.05.2009р.  звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладення основного договору оренди, однак відповідач  листом від 19.05.2009р. відмовився виконати умови договору посилаючись на те, що позивач не є власником  спірного  майна.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором  або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, судом встановлено, що невиконання відповідачем умов  попереднього договору  оренди щодо  укладення основного договору оренди,  є  істотним порушенням умов договору та позивач позбавлений на те, на що він розраховував, а тому  попередній договір  оренди від 22.04.2009р. підлягає розірванню.

Також,  підлягають задоволенню  і позовні вимоги позивача щодо визнання за позивачем  права власності на   вищезазначені  об’єкт нерухомого майна без актів введення його в експлуатацію,  виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 177, 178 ЦК України об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої  в порядку правонаступництва.

За ст. 319 ЦК України власник  володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у  його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аматор»є власником нерухомого майна –літ. А-2 поз. 1-39 загальною площею 462,6 кв.м., ганки літ. а, а1, а2, навіс літ. Б, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ,  Ленінський район, вул. Набережна Заводська, 38А згідно свідоцтва про право власності № 1942-95 від 23.01.2009р.

Як встановлено в судовому засіданні  та наданими документами, для забезпечення господарської діяльності позивачем  було проведено  будівництво  нерухомого майна за вищезазначеною адресою, а саме: літ. «А»- більярдної – площею забудови 65,0кв.м., літ. «Б»- сторожки з складським приміщенням –площею забудови 11,68кв.м., літ. «Г»з літнього павільйону, літ. «В»- бесідки –площею забудови 13,44кв.м., літ. «И»- дитячого «вулкану», літ. «К»- дитячої фортеці, літ. «Л»- березової рощі з бесідкою, Літ. «М» - літньої бесідки, літ. «О»- літньої бесідки, що підтверджується висновком експертизи  № 2296-08 від 18.11.2008р.проведеним Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, а також копією договору № 1/2005 від 01.09.2009р. за яким позивач був замовником будівництва нових і реконструкції наявних об’єктів на земельній ділянці у м. Дніпропетровську, вул. Набережна Заводська, 38А, на якій розташований центр дозвілля та копією акту приймання передачі за договором № 1/2005 від 19.05.2009р.(а.с.45-56,105-109).

Зазначене  будівництво  позивачем  було проведено самочинно без належно затвердженого проекту та належного дозволу.

Земельна ділянка площею 0,1748га за адресою:  м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Набережна Заводська, 38-А, на якій знаходиться  зазначене вище нерухоме майно,  була надана позивачеві  в оренду для фактичного розміщення  центру дозвілля строком до 25.04.2018р. на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 25.04.2003р. № 89/9, що підтверджується копією договору оренди земельної ділянки від 03.07.2003р. та зазначена земельна ділянка  зареєстрована в у Державному  земельному кадастрі м. Дніпропетровська  за №   1210100000:08:832:012.(а.с. 37-41).

Отже, з вищенаведених документів судом встановлено, що позивач здійснив  самочинне будівництво на земельній ділянці, яка була надана  позивачу в  оренду на підставі   договору оренди земельної ділянки  від 03.07.2003р.  з цільовим призначенням  - для фактичного розміщення центру дозвілля та при  проведенні вищезазначеного будівництва цільове призначення вказаної вище земельної ділянки позивачем не змінено. Крім того, судом враховано, що  рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 17.12.1998р. позивачеві було дозволено проектування та проведення реконструкції виробничих приміщень під центр дозвілля у межах землекористування, а листом  начальника ГоловАПУ від 01.03.2003р. позивачеві було дозволено проведення благоустрою прилеглої території у зв’язку з чим позивач і провів благоустрій території шляхом  здійснення будівництва та реконструкції наявних будівель  розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. набережна Заводська, 38-А(а.с.36, 59).

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Порушення прав інших осіб  матеріалами справи не  встановлено, оскільки  спірні об’єкти нерухомого майна побудовані на земельній ділянці, яка була  надана в оренду позивачеві за фактичним розміщенням   центру дозвілля.

Зі змісту договору оренди земельної ділянки  від 03.07.2003р. вбачається, що її надано в оренду позивачеві  до 25.04.2018р.

Згідно  висновку  експерта № 2296-08 від 17.11.2008р., складеного Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, щодо  технічного стану несучих будівельних конструкцій будівель та споруд та їх відповідності будівельним нормам, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 38-А,   при проведенні обстеження будівельних конструкцій збудованих будівель літ. «А»- більярдна, літ. «Б»- сторожка з складським приміщенням, літній павільйон літ. «Г», споруди літ. «В»- бесідка, критий причал літ. «Д», дитячий «вулкан»літ. «И», дитяча фортеця –літ. «К», березова роща з бесідкою –«Л», літні бесідки –літ. «М», літ. «О», причал – літ. «Р» встановлено, що в конструкціях фундаментів, стінах, перекриттях обстежених будівель пошкодження та деформації відсутні, всі будівельні конструкції знаходяться  в задовільному і нормальному стані та відповідають категорії-1. В цілому всі вищенаведені будівлі та споруди розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, № 38-А знаходяться в задовільному стані і відповідають будівельним, протипожежним, санітарним  нормам і придатні для подальшої експлуатації (а.с.50-54).

Виходячи  з наведеного  вище  технічного висновку  та  наявних в матеріалах справи документів, зазначені вище об’єкти нерухомого майна відповідають нормативним вимогам та придатні до експлуатації, а тому  суд  вважає за можливе визнати право власності на спірний об’єкт нерухомого майна за позивачем без  додаткових актів  введення їх в експлуатацію.

Порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб у ході судового розгляду справи  судом не встановлено, право міської ради, як власника земельної ділянки, вищезазначеним будівництвом не порушено, що підтвердив представник міської ради,  оскільки міська рада реалізувала своє право, як власника землі, шляхом прийняття   рішенням про  надання  в оренду  позивачеві вищезазначеної земельної ділянки від 25.04.2003р. № 89/9 у відповідності з вимогами ст. 124 Земельного кодексу України за цільовим призначенням –для фактичного розміщення центру дозвілля. Отже, у даному випадку, земельна ділянка не може використовуватися на інші цілі, оскільки позивачем  здійснено на ній  будівництво нерухомого майна.

Приймаючи до уваги викладене та  керуючись ст.ст. 177, 178,  319, 321, 328,  376, 526, 611, 612, 651 Цивільного Кодексу України,  ст.ст. 49, 82-85    Господарського  процесуального  кодексу України, господарський  суд –

ВИРІШИВ:          

     Позов  задовольнити.

1. Розірвати  попередній договір оренди  від 22.04.2009р. укладений між  Товариством з обмеженою відповідальністю «Аматор»та Приватним підприємцем ОСОБА_1.

2. Визнати за    Товариством з обмеженою відповідальністю «Аматор»(49070, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 38А, р/р № 2600330133799 в Філії «Отделение ПИБ»м. Дніпропетровськ, МФО 305437, ЄДРПОУ 19438555) –право власності на самочинно збудовані будівлі та споруди у м. Дніпропетровськ, по вул. Набережна Заводська, 38А, а саме: літ. «А»- більярдна –площа забудови 65,0кв.м., літ. «Б»- сторожка з складським приміщенням –площа забудови 11,68 кв.м. літ. «Г»- літній павільйон, літ. «В»- бесідка –площа забудови 13,44 кв.м., літ. «И»- дитячий «вулкан», літ. «К»- дитяча фортеця без додаткових актів введення в експлуатацію.

3. Стягнути з  Приватного підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1) на користь Товариства  з обмеженою відповідальністю «Аматор»(49070,м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 38А, р/р № 2600330133799 в Філії «Отделение ПИБ»м. Дніпропетровськ, МФО 305437, ЄДРПОУ 19438555) -  витрати по сплаті державного мита в сумі  85 грн.   (вісімдесят п’ять грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп. (триста дванадцять грн. 50 коп.) грн.,  про що видати наказ  відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Л.В. Жукова

Рішення підписано 07.08.2009р. відповідно до ст. ст. 84, 85 ГПК України.