КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-19820/08 Головуючий у І інстанції - Овсієнко Ю.К.
Суддя-доповідач Данилова М.В.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М.В.,
суддів: Бєлової Л.В. та Бистрик Г.М.,
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради про стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення, компенсації втрати частини доходів, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2007 року ОСОБА_1.,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради (УПСЗН) про стягнення виплат.
Зазначали, що ОСОБА_1., ОСОБА_3, ОСОБА_4 є особами евакуйованими із зони відчуження у 1986 році, аОСОБА_2 - учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії і тому за правилами статті 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 796-ХІІ), мають право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі трьох (для евакуйованих) та п'яти( для ліквідатора) мінімальних заробітних плат, проте в період з 2001 року по 2007 рік отримав таку допомогу в значно меншому розмірі.
Посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, положень зазначеного Закону, - просили стягнути з УПСЗН недоплачені суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 1999-2007 роки та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків відповідних виплат.
У ході судового розгляду позивачі змінили позовні вимоги та просили стягнути з відповідача щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік у таких розмірах: на користь ОСОБА_1ОСОБА_3, ОСОБА_4по 1245 грн. кожному; на користьОСОБА_2. - 2080 грн., а також компенсацію втрати частини доходів за 2007 рік на користь ОСОБА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_4по 52,29 грн. і ОСОБА_2. - 87,36 грн.
Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 березня 2008 року позов задоволено частково. З УПСЗН стягнуто недоплачені суми одноразових грошових допомог на оздоровлення за 2007 рік на користь ОСОБА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_4по 1245 грн. кожному; на користьОСОБА_2. - 2080 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нову постанову й у задоволенні позову відмовити.
Зазначали, що фінансування видатків пов'язаних із соціальним захистом осіб постраждалих від Чорнобильської катастрофи здійснюється виключно за рахунок коштів державного бюджету. Окрім того, виплата одноразової допомоги на оздоровлення здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26 липня 1996 року, а з 2005 року - постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12 липня 2005 року. Стверджували, що діяли відповідно до законодавства, а шкода, завдана актами і діями, визнаними неконституційними, відшкодовуються у порядку, встановленому статтею 152 Конституції України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції, шляхом огляду копії посвідчення серії НОМЕР_1, виданого Чернігівською обласною адміністрацією 23 липня 1993 року, встановлено, що ОСОБА_1 є евакуйованим у 1986 році із зони відчуження. Відповідно посвідчення серії НОМЕР_2, виданого Чернігівською обласною адміністрацією 23 грудня 1992 року ОСОБА_3 є евакуйованою у 1986 році із зони відчуження; відповідно посвідчення серії НОМЕР_3, виданого Чернігівською обласною адміністрацією 23 липня 1993 року ОСОБА_4є евакуйованою у 1986 році із зони відчуження ; відповідно копії посвідчення серії НОМЕР_4 та вкладки до нього № 201678 ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Задовольнивши позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», інвалідам другої групи, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат; учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії - в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат; евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей - в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Зазначив, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру мінімальної заробітної плати застосуванню підлягає саме закон.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що базовим законом, яким запроваджено пільги та компенсації особам, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За змістом статті 48 цього Закону № 796-ХІІ інвалідам другої групи забезпечується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат; учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії - в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат; евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей - в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Однак, Законом № 796-ХІІ не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати суми допомог, встановлених Законом.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було також призупинено на 2007 рік дію частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що встановлювали розмір одноразової допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії - інвалідам другої групи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) таке зупинення визнано неконституційним.
Згідно з правилами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Це означає, що з 09.07.2007 дію положень частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відновлено.
Враховуючи те, що за правилами частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а також те, що відповідач не надав доказів виплати позивачам щорічної допомоги на оздоровлення до 09 липня 2007 року, тобто до ухвалення рішення Конституційним Судом України, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду і відхиляються.
Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладено, керуючись статтями 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради залишити без задоволення.
Постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 березня 2008 року залишити без змін.
Повний текст ухвали виготовлено 10 липня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді:
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-19820/08 Головуючий у І інстанції - Овсієнко Ю.К.
Суддя-доповідач Данилова М.В.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М.В.,
суддів: Бєлової Л.В. та Бистрик Г.М.,
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради про стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення, компенсації втрати частини доходів, -
У зв'язку зі складністю справи, відповідно до вимог cтаттей 158, 160 КАС України суд оголошує вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради залишити без задоволення.
Постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 березня 2008 року залишити без змін.
Повний текст ухвали буде виготовлено 10 липня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: