ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про припинення провадження у справі про банкрутство
11 серпня 2009 р. | Справа № Б-24/13 |
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі Липко І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до Асоціації Молодих Державних Службовців про банкрутство,
за участю представників ініціюючого кредитора Ковтун Н. О. і Бордейчука Б. Р.,
в с т а н о в и в:
До господарського суду Івано-Франківської області звернулась державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську із заявою про порушення справи про банкрутство Асоціації молодих державних службовців в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Із змісту заяви вбачається, що станом на 08 липня 2009 р. Асоціація Молодих Державних Службовців має перед бюджетом заборгованість: по податку на прибуток в сумі 3 399 грн 68 коп. та 714 грн 29 коп. пені.
На обґрунтування зазначених обставин, ДПІ посилається на акти № 4858/15-1/25925124 від 16 квітня 2009 р., № 2314/15-1/25925124 від 16 квітня 2008 р. та № 216/15-150 від 25 січня 2007 р., згідно яких, як зазначено у заяві, по податку на прибуток до боржника було застосовано штрафні санкції в сумі 3 399 грн 68 коп.; першу і другу податкові вимоги на суму податкового боргу 2 040 грн.
Крім того, у своїй заяві ДПІ зазначає, що за даними БТІ м. Івано-Франківська за боржником не зареєстровано права власності на об’єкти нерухомого майна; за даними інспекції держтехнагляду та державтоінспекції УМВС України в Івано-Франківській області за боржником не зареєстровано транспортних засобів; 25 травня 2006 р. були закриті рахунки боржника, а з 09 серпня 2007 р. боржник перед органом державної податкової служби не звітує.
За наведених обставин ДПІ стверджує про наявність підстав для визнання Асоціації Молодих Державних Службовців банкрутом в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Ухвалою від 28 липня 2009 р. господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі про банкрутство Асоціації Молодих Державних Службовців в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Представник боржника в засідання не з'явився та вимоги ухвали від 28 липня 2009 р. не виконав.
Заслухавши представників ініціюючого кредитора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у даній справі необхідно припинити з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Згідно положень абзацу 21 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).
Боржник, як зазначено в абзаці 3 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами.
Дані досліджених судом в засіданні свідоцтва про реєстрацію об'єднання громадян від 07 листопада 2000 р. № 283 (а.с. 20) та Статуту (а.с. 21) указують, що Асоціація Молодих Державних Службовців є молодіжною громадською організацією, основною метою діяльності якої є сприяння провадженню освітньої та наукової, культурної, оздоровчої, аматорської спортивної та екологічної діяльності, здійснення діяльності спрямованої на задоволення та захист своїх законних, соціальних, економічних, творчих, духовних та інших інтересів.
Громадська організація, згідно положень ст. 3 Закону України “Про об'єднання громадян”, є об'єднанням громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
За змістом ст. 83 ЦК України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом; в свою чергу, товариства поділяються на підприємницькі, які згідно ст. 84 цього Кодексу здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства) і можуть бути створені лише як господарські товариства, та непідприємницькі, які згідно ст. 85 цього Кодексу не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
І хоча непідприємницькі товариства, зокрема, об'єднання громадян, згідно положень ст. 86 ЦК України, можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню, однак у ст. 24 Закону України “Про об'єднання громадян” передбачено, що з метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані об’єднання громадян можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, заснування підприємств в порядку, встановленому законодавством.
Отже, на підставі викладеного, враховуючи зафіксоване ГК України визначення поняття підприємництва, як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, суд встановив, що Асоціація Молодих Державних Службовців як громадська організація, що не має на меті одержання прибутку, не є суб'єктом підприємницької діяльності, і не може бути стороною (боржником) у справі про банкрутство. Оскільки, наведені положення закону не були враховані ініціюючим кредитором при зверненні до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, суд вважає правильним застосувавши п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, припинити провадження у даній справі як щодо спору, який не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Крім того, суд вважає доцільним зазначити наступне. Згідно ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява кредитора про порушення справи про банкрутство має містити, зокрема, виклад обставин, що підтверджують наявність зобов’язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, докази обґрунтованості вимог кредитора тощо. До заяви кредитора –органу державної податкової служби також додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов’язкових платежах у встановленому законодавством порядку.
Указані вимоги закону, як видно із змісту заяви ДПІ в м. Івано-Франківську, ініціюючий кредитор також залишив без уваги, оскільки зазначені у заяві обставини не відповідають тим доказам, на які ініціюючий кредитор посилається як на підставу своїх вимог. Зокрема, суд встановив, що дані долучених до заяви актів № 4858/15-1/25925124 від 16 квітня 2009 р., № 2314/15-1/25925124 від 16 квітня 2008 р. та № 216/15-150 від 25 січня 2007 р. указують на те, що їх було складено в результаті проведення в приміщенні ДПІ в м. Івано-Франківську невиїзних документальних перевірок неприбуткової організації –Асоціація Молодих Державних Службовців з питання неподання звітів про використання коштів неприбутковими установами і організаціями у 2007 –2008 рр. (а.с. 9, 11) та з питання несвоєчасного подання звітів про використання коштів неприбутковими установами і організаціями за 2003 –2006 рр. (а.с. 13). Таким чином, дані долученого до заяви корінця податкового повідомлення –рішення № 000249/501/0 від 05 лютого 2007 р. (а.с. 14) свідчать, що за несвоєчасне подання звітів про використання коштів неприбутковими установами і організаціями за 2003 –2006 рр. (акт № 216/15-150 від 25 січня 2007 р.) Асоціації Молодих Державних Службовцівбуло нараховано 2040 грн штрафних санкцій; дані долучених до заяви корінців податкових повідомлень-рішень № 0025681501/0 від 27 травня 2008 р. (а.с. 12) та № 000905150/0 від 29 травня 2009 р. (а.с. 10) свідчать, що за неподання звітів про використання коштів неприбутковими установами і організаціями у 2007 –2008 рр. (акти № 2314/15-1/25925124 від 16 квітня 2008 р. та № 4858/15-1/25925124 від 16 квітня 2009 р.) Асоціації Молодих Державних Службовців було також нараховано штрафні санкції в сумі 510 грн та 850 грн відповідно.
Будь-яких інших доказів, на підтвердження викладених у заяві ініціюючого кредитора обставин, зокрема, наявності у Асоціації Молодих Державних Службовців заборгованості з податку на прибуток, ДПІ в м. Івано-Франківську суду не надала. У зв’язку з цим, на підставі положень ч. 1 ст. 33 ГПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, ухвалою від 28 липня 2009 р. суд зобов’язав ДПІ надати відповідні докази, якіб свідчили про наявність підстав для визнання Асоціації Молодих Державних Службовців банкрутом в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Указані вимоги суду ініціюючий кредитор виконав частково. Отже, як установив суд в ході розгляду справи з огляду на наявні в матеріалах справи та додатково подані документи, вимоги ДПІ до боржника складаються виключно із нарахованих Асоціації Молодих Державних Службовців штрафів за неподання/не своєчасне подання звітів про використання коштів неприбутковими установами і організаціями та пені за несплату цих штрафів.
Однак, відповідно до положень абзацу 1 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” неплатоспроможність –є неспроможністю суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності.
Під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів, як зазначено у ч. 1 ст. 2 Закону України “Про систему оподаткування”, слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Згідно із положеннями ст. 13 цього Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), вичерпаний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. Податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України “Про систему оподаткування”, сплаті не підлягають.
Наведені положення закону також не були враховані ініціюючим кредитором, оскільки суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються за порушення податкового законодавства, Закон України “Про систему оподаткування” до категорії податків і зборів (обов’язкових платежів) не відносить, а тому суми штрафних санкцій за порушення податкового законодавства не зараховуються до складу безспірних вимог кредитора –ДПІ, а безспірні вимоги, в даному випадку, можуть складатись із суми заборгованості боржника щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), що передбачені статтями 14 і 15 цього Закону.
Що стосується посилань ДПІ на наявність підстав для визнання Асоціації Молодих Державних Службовців банкрутом в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тобто як відсутнього боржника, то ці доводи також в ході розгляду справи не підтвердились з урахуванням наступного.
Відповідно до положень ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” відомості про відсутність юридичної особи за її місцеперебуванням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. Згідно ст. 18 цього ж Закону передбачено, що відомості внесені до Реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Реєстру, не було внесено, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Отже, оскільки відсутність боржника є фактом, який має юридичне значення і має бути підтверджений відповідними доказами, з урахуванням зазначених у ч. 2 ст. 34 ГПК України положень про те, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, єдиним належним і допустимим доказом підтвердження факту відсутності боржника за місцезнаходженням може бути відповідна довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, до якого внесено запис про відсутність боржника за його місцезнаходженням. Такого доказу ініціюючий кредитор суду не надав.
На підставі всіх встановлених обставин, приймаючи до уваги наведені вище положення ЦК України, ГК України, Закону України “Про об’єднання громадян”, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Закону України “Про систему оподаткування” та Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі необхідно припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Керуючись статтями 1, 5, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статтями 74, 75, 80, 86 ГПК України, суд
у х в а л и в:
провадження у справі про банкрутство Асоціації Молодих Державних Службовців припинити.
Суддя І. В. Ткаченко
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________