Справа № 310/3515/16-к

1-кп/310/367/16

ВИРОК

Іменем України

16 червня 2016 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кошевої О.А.,

при секретарі Ледовській А.В.,

за участю прокурора Шпундри В.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016080130000961 від 07.03.2016 рокувідносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Дмитрівка Бердянського району Запорізької області, громадянки України, з професійно - технічною освітою, не заміжньої, не працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимої:

- 27.06.2008 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст.307, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 315, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

- 24.01.2009 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 71 КК України приєднано покарання за вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27.06.2008 року та визначено 5 років 1 місяць позбавлення волі. Звільнена 24.02.2014 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

07 березня 2016 року, приблизно о 13 годині, знаходячись за місцем тимчасового мешкання, а саме у будинку АДРЕСА_1, обвинувачена ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає з приміщення гаража, який знаходиться на території вказаного домоволодіння таємно, викрала належний потерпілому ОСОБА_2 саморобний деревообробний верстат вартістю 1244 грн. 63 коп.

Відразу після цього, обвинувачена ОСОБА_1 розпорядилась викраденим майном на свій розсуд, чим завдала потерпілому майнову шкоду на суму 1244 грн. 63 коп.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 визнала себе винною по пред'явленому обвинуваченню за ч. 2 ст. 185 КК України в повному обсязі, погодилася із обставинами, викладеними в обвинувальному акті та зібраними у справі доказами, у скоєному щиросердечно розкаялася та пояснила, що 07.03.2016 року, перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання в АДРЕСА_1, таємно викрала належний потерпілому ОСОБА_2 саморобний деревообробний верстат, яким розпорядилася на свій розсуд.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, при цьому судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною та істинною та їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

При обранні покарання обвинуваченій ОСОБА_1, згідно вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, суд враховує:

-ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України кваліфікується як злочин середньої тяжкості;

-обставини, що пом'якшують покарання: щире каяття, сприяння у встановленні істини у кримінальному провадженні.

-обставини, що обтяжують покарання: рецидив злочинів;

-особу винної, яка раніше судима, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку в психоневрологічній лікарні та наркотичному диспансері не перебуває, той факт, що згідно заяви потерпілого ОСОБА_2, він не має претензій до обвинуваченої, викрадене мано йому повернено, -

та вважає можливим призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів.

Шкода завдана злочином потерпілому ОСОБА_2 складає 1244,63 грн., яка відшкодована повністю.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_2 заявлено не було.

Підстав для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченої суд не встановив.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України, процесуальних витрат - в порядку ст. 124, ст. 126 КПК України

Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки із застосуванням вимог ст.ст. 75-76 КК України, звільнивши засуджену від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо остання протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки.

Зобов'язати ОСОБА_1:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, в сумі 439 грн. 80 коп.

Речовий доказ - саморобний деревообробний верстат, який згідно розписки від 25.03.2016 року передано на зберігання ОСОБА_2 - залишити останньому за належністю.

Вирок проголошено та може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення усіма учасниками процесу.

Суддя О.А. Кошева