ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2016 р.Справа № 916/972/13

Колегія суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді Шаратова Ю.А., суддів Петренко Н.Д. та Степанової Л.В., розглянувши справу за позовом: Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020)

до відповідачів: Фізичної особи - підприємця - ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Товарної біржі „Київська універсальна біржа" (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 1, код ЄДРПОУ 02030198)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Арбітражний керуючий Хайло Микола Володимирович (АДРЕСА_3)

приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. (АДРЕСА_2)

про визнання недійсним аукціону від 14.08.2012, визнання недійсним договору купівлі - продажу від 16.08.2012

Представники:

Від позивача - Биковський Д.Ю. (довіреність від 29.04.2016);

Від відповідача - ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_5 (довіреність від 23.11.2015);

Від відповіача - Товарної біржі "Київська універсальна біржа" - не з'явився;

Від третьої особи - Арбітражного керуючого Хайло М.В. - не з'явився;

Від третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В - не з'явився.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство „Дельта Банк" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКВЕНТО" (далі - Відповідач1) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 (далі - Відповідач2) про:

- визнання недійсним аукціону від 16.08.2012 з продажу майна боржника, а саме, нежилого приміщення, загальною площею 221,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4;

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу майна боржника, а саме, нежилого приміщення, загальною площею 221,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4, від 16.08.2012, укладеного між ФОП ОСОБА_1, в особі ліквідатора Хайло М.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕКВЕНТО", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. за реєстровим номером 2148.

Ухвалою суду від 11.04.2013 порушено провадження у справі, призначено її розгляд, та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - арбітражного керуючого Хайло Миколу Володимировича.

Ухвалою суду від 11.04.2013 вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладання арешту на майно - нежитлове приміщення, загальною площею 221,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „ЕКВЕНТО", згідно Договору купівлі-продажу від 16.08.2012, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. за реєстровим номером 2148.

Ухвалою суду від 25.04.2013 відкладено розгляд справи на 13.05.2013.

Ухвалою суду від 13.05.2013 відкладено розгляд справи на 29.05.2013.

Ухвалою суду від 29.05.2013 відкладено розгляд справи на 05.06.2013.

Ухвалою суду від 05.06.2013 відкладено розгляд справи на 25.06.2013.

Ухвалою суду від 05.06.2013 залучено до участі у справі в якості іншого відповідача - Товарну біржу „Київська універсальна біржа" (далі - Відповідач3).

Ухвалою суду від 25.06.2013 відкладено розгляд справи на 08.07.2013.

На адресу господарського суду 08.07.2013 надійшло уточнення позовної заяви (вх. № 20603/13) (т. І а.с. 161-167), в якій позивач просить суд:

- визнати аукціон з продажу майна боржника, а саме, нежилого приміщення, загальною площею 221,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 від 14.08.2012 - недійсним;

- визнати Договір купівлі-продажу майна боржника, а саме, нежилого приміщення, загальною площею 221,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 від 16.08.2012, укладений між ФОП ОСОБА_1, в особі ліквідатора Хайло М.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕКВЕНТО", від 16.08.2012, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. за реєстровим номером 2148 - недійсним. Судом прийнято до розгляду вказане уточнення до позовної заяви.

Ухвалою суду від 08.07.2013 продовжено строк розгляду спору на 15 календарних днів.

Ухвалою суду від 08.07.2013 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. та відкладено розгляд справи на 22.07.2013.

Ухвалою суду від 22.07.2013 зупинено провадження у справі до вирішення по суті пов'язаної з нею справи № 520/1896/13-ц, що розглядається Київським районним судом м. Одеси.

Ухвалою суду від 14.01.2015 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.02.2015.

Ухвалою суду від 02.02.2015 справу № 916/972/13 призначено до колегіального розгляду.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області від 02.02.2015 №100 справу № 916/972/13 на підставі п. 2 рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол від 17.04.2014 №17-8/24) призначено на автоматичний розподіл.

За результатами автоматизованого розподілу визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Погребна К.Ф., судді Мостепаненко Ю.І. і Гут С.Ф.

Ухвалою суду від 03.02.2015 колегією суддів у складі: головуючого судді Погребної К.Ф., суддів Мостепаненко Ю.І. та Гут С.Ф. прийнято справу № 916/972/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 02.03.2015.

Ухвалою суду від 02.03.2015 відкладено розгляд справи на 23.03.2015.

Згідно із розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 23.03.2015 №332 справу № 916/972/13 на підставі п. 2.2 рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол від 17.04.2014 №17-8/24) призначено на повторний автоматичний розподіл.

За результатами автоматизованого розподілу визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Погребна К.Ф., судді Гут С.Ф. і Степанова Л.В.

Ухвалою суду від 23.03.2015 колегією суддів у складі: головуючого судді Погребної К.Ф., суддів Гут С.Ф. та Степанової Л.В. прийнято справу № 916/972/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 15.04.2015.

Ухвалою суду від 15.04.2015 відкладено розгляд справи на 14.05.2015.

Ухвалою суду від 14.05.2015 відкладено розгляд справи на 11.11.2015 та зупинено провадження у справі № 916/972/13 у зв'язку із зверненням до компетентного органу іноземного суду.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області від 26.08.2015 №1249 справу № 916/972/13 на підставі п. 3.12 рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол від 03.06.2015 №17-9/2015) призначено на повторний автоматичний розподіл.

За результатами автоматизованого розподілу визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Гут С.Ф. та Панченко О.Л.

Ухвалою суду від 31.08.2015 колегією суддів у складі: головуючого судді Шаратова Ю.А., суддів Гут С.Ф. та Панченко О.Л. прийнято справу № 916/972/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 11.11.2015.

Судове засідання призначене на 11.11.2015 не відбулося у зв'язку із закінченням повноважень у члена колегії судді Гут С.Ф.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області від 11.11.2015 № 1712 справу № 916/972/13 на підставі п. 3.12 рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол від 03.06.2015 №17-9/2015) призначено на повторний автоматичний розподіл.

За результатами автоматизованого розподілу визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Панченко О.Л. та Петренко Н.Д.

Ухвалою суду від 17.11.2015 колегією суддів у складі: головуючого судді Шаратова Ю.А., суддів Панченко О.Л. та Петренко Н.Д. прийнято справу № 916/972/13 до свого провадження, призначено до розгляду на 06.06.2016, зобов'язано ПАТ „Дельта Банк" у строк до 11.12.2015 надати у двох примірниках нотаріально засвідчений переклад на англійську мову позовної заяви із доданими документами, ухвали господарського суду Одеської області від 17.11.2015, та зупинено провадження у справі № 916/972/13 у зв'язку із зверненням до компетентного органу іноземного суду.

Відповідно до частини третьої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 22.03.2016 № 408 для розгляду справи № 916/972/13 у зв'язку з прийняттям 04.02.2016 Верховною Радою України постанови № 996-VIII про звільнення члена колегії судді Панченко О.Л., призначено повторний автоматичний розподіл справи для визначення нового складу колегії.

За результатами автоматизованого розподілу визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Петренко Н.Д. та Степанова Л.В.

Ухвалою суду від 23.03.2016 прийнято справу до свого провадження у зазначеному вище складі колегії суддів, поновлено провадження у справі № 916/972/13 та призначено її до розгляду на 12.04.2016.

Ухвалою суду від 12.04.2016 відкладено розгляд справи на 25.04.2016.

Судове засідання 25.04.2016 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Шаратова Ю.А. на лікарняному.

Ухвалою суду від 10.05.2016 призначено розгляд справи на 23.05.2016.

Ухвалою суду від 23.05.2016 припинено провадження у справі № 916/972/13 щодо відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВЕНТО" відповідно до пункту 6 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 23.05.2016 продовжено строк розгляду спору на 15 календарних днів до 07.06.2016, та відкладено розгляд справи на 06.06.2016.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги з посиланням на статтю 51, частину першу статті 203, статті 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 5, 16, 23, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, обґрунтовані тим, що проведення аукціону та укладення Договору купівлі-продажу від 16.08.2012 здійснено за відсутністю волевиявлення комітету кредиторів боржника та з перевищенням ліквідатором своїх повноважень.

Представник відповідача - ФОП ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні повністю. У Відзиві на позовну заяву (вхід. від 02.02.2015 № 2847/15) Відповідач2 із посиланням на статті 5, 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, зазначає, що 16.08.2012 спірне майно було реалізоване призначеним судом ліквідатором шляхом проведення відкритих торгів у процесі проведення ліквідаційної процедури відповідно до постанови господарського суду Одеської області від 14.02.2012 у справі № 21/17-5170-2011. На час укладення договору купівлі-продажу від 16.08.2012 згідно із ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.2012 спірне майно було включено до ліквідаційної маси та щодо нього скасовані усі обтяження. При цьому, Відповідач2 вказує, що на момент вчинення оспорюваного правочину постанова господарського суду Одеської області від 14.02.2012 у справі № 21/17-5170-2011 була чинною, та скасована постановою Вищого господарського суду України лише 25.12.2012.

Позиція Відповідача2 також полягає у тому, що скасування постанови господарського суду про визнання фізичної особи - підприємця банкрутом не тягне за собою автоматичного поновлення застави чи іпотеки, тому згода заставо- або іпотекодержателя на відчуження майна банкрута не потрібна. Оскільки застосуванню в цих правовідносинах підлягають норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», за таких підстав застава у спірних правовідносинах припинилася, тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин Закону України «Про заставу» та Закону України «Про іпотеку», зокрема, стосовно надання згоди заставо- або іпотекодержателя на відчуження майна.

Також, Відповідач2, із посиланням на правову позицію висловлену у постанові Верховного Суду України від 26.06.2013 у справі № 6-58цс13, вказує на те, що положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки за договором, що укладається під час ліквідаційної процедури боржника, яка здійснюється в межах справи про банкрутство.

Окрім того, Відповідач2 зазначає, що на час реалізації майна арбітражний керуючий Хайло М.В. мав необхідний обсяг повноважень, оскільки був призначений ліквідатором ФОП ОСОБА_1 постановою господарського суду Одеської області від 14.02.2012.

Відповідач - Товарна біржа „Київська універсальна біржа" не забезпечила явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомила, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином /т. ІІІ а.с. 27/.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (пункт 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду Одеської області „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18).

Третя особа - арбітражний керуючий Хайло М.В. не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання. Докази направлення судової кореспонденції Хайло М.В. підтверджується Реєстром вихідної поштової кореспонденції за 25.05.2016 (т. ІІІ а.с. 28).

Третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. не забезпечила явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомила. Докази направлення судової кореспонденції приватному нотаріусу Одеського нотаріального округу Савченко С.В. підтверджується Реєстром вихідної поштової кореспонденції за 25.05.2016 (т. ІІІ а.с. 28).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача та Відповідача2, суд

в с т а н о в и в :

05.12.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 225/ПН-12/06. /т. І а.с. 13-15/.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 7.3 Кредитного договору від 05.12.2006 № 225/ПН-12/06 банк надає позичальнику (ОСОБА_1.) кредитні кошти (кредит) у сумі 900 000,00 доларів США. Строк кредитування 240 місяців. Дата повернення кредиту - 04.09.2026. Мета кредитування - придбання приміщення нежитлового призначення. Процентна ставка за користування Кредитом 12,5 відсотків річних. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань.

06.12.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П., зареєстрований в реєстрі за № 720.

Згідно із пунктом 1.1 Іпотечного договору від 06.12.2006 іпотека за ним забезпечує вимоги Іпотекодержателя за кредитним договором від 05.12.2006 № 225/ПН-12/06 (а також будь-якими змінами та доповненнями до нього, в тому числі стосовно процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо), укладеним між Іпотекодержателем та ОСОБА_1 (Позичальник), за умовами якого останній зобов'язаний Іпотекодержателю до 04.12.2026 повернути кредит у розмірі 900 000,00 доларів США, сплатити проценти за користування ним у розмірі 12,5 % річних та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (основне зобов'язання). Іпотекою за цим Договором також забезпечуються вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування: штрафних санкцій, передбачених договором; витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання та збереження предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов цього Договору. У відповідності до статті 18 Закону України «Про іпотеку» та у зв'язку з тим, що іпотекою забезпечується повернення кредиту, наданого Іпотекодержателем для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, цей договір іпотеки укладається одночасно з укладанням договору купівлі-продажу предмета іпотеки.

Пунктами 1.2, 1.3, 6.2 Іпотечного договору від 06.12.2006 передбачено, що предметом іпотеки є нежитлове приміщення № 39 (в літері А), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Воровського, буд. 41, загальною площею 221,90 кв.м. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П. 06.12.2006 за реєстровим номером 715, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 06.12.2006 за № 1769228, про що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П. 06.12.2006 надано відповідний витяг № 3268206 від 06.12.2006, та буде зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна у встановлений законом термін. Сторони цього договору оцінюють предмет іпотеки 4 696 500,00 грн. Цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором (шляхом укладання додаткових угод до нього), іпотека, передбачена цим Договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань /т. І а.с. 16-17/.

06.12.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П. на підставі статті 73 Закону України «Про нотаріат» та у зв'язку із посвідченням Іпотечного договору від 06.12.2006 реєстровий № 720, накладено заборону відчуження вказаного в договорі нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Воровського, буд. 41, приміщення 39 (в літері А) загальною площею 221,90 кв.м., що належить ОСОБА_1, до закінчення договору іпотеки /т. І а.с. 17 на звороті/.

30.06.2010 між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Національним банком України укладено Договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є., зареєстрований в реєстрі за № 2258. /т. І а.с. 110-114/. При укладенні цього договору, його сторони, керувались положеннями статті 92 та 95 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III та глави 14 розділу VI Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства» від 28.08.2001 № 369, з урахуванням вимог п. 6.13 Порядку відчуження майна (активів) ТОВ «Укрпромбанк», переданого в забезпечення Національного банку України за кредитами рефінансування та стабілізаційними кредитами, з одночасним передаванням його зобов'язань за цими кредитами, погодженого Постановою Правління Національного банку України від 15.04.2010 № 200, прийнятим Конкурсною комісією рішенням про визнання Дельта Банку переможцем Конкурсу з передачі Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку (Протокол від 21.05.2010) та погодженням цього рішення Правлінням Національного банку України (Постанова від 08.06.2010 № 265/БТ).

Підпунктами 4.1, 4.2 пункту 4 Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 передбачено, що в порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком України, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях. Відповідно до положень статті 516 Цивільного кодексу України, відступлення Укрпромбанком прав вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами до Дельта Банку не вимагає отримання згоди боржників. Права вимоги оцінено за справедливою ціною на підставі Договору № 20/04, укладеного між Укрпромбанком та ТОВ «Експертно-оціночна компанія» 20.04.2010, та Договору на проведення рецензування, укладеного між Укрпромбанком та ТОВ «Будфінанс-Консалт» 12.05.2010. Внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від Боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до Витягу з Додатку № 2 до Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 Укрпромбанк передав (відступив) Дельта Банку права вимоги за Кредитним договором від 05.12.2006, укладеним з ОСОБА_1, з фактичним розміром невиконаного грошового зобов'язання у валюті кредиту станом на 01.06.2010 в сумі 1 096 727,89 доларів США, що станом на 01.06.2010 еквівалентно 7 771 639,96 грн., забезпеченого іпотекою наданою іпотекодержателем - ОСОБА_1 у вигляді майна - нежитлового приміщення загальною площею 221,9 кв.м., вартістю 4 696 500,00 грн. /т. І а.с. 114/.

20.07.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюк В.С. вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 631. Відповідно до вказаного виконавчого напису на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» запропоновано звернути стягнення на нежитлове приміщення № 39, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, будинок 41, загальною площею 221,9 кв.м., яке передане ОСОБА_1 у заставу ТОВ «Український промисловий банк» на підставі Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П. 06.12.2006 за реєстровим № 720, заборгованість по платежу за яким виникла з 01.07.2010 по 16.06.2011.

Згідно із вказаним виконавчим написом, за рахунок коштів, отриманих від реалізації нежитлового приміщення № 39, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, будинок 41, загальною площею 221,9 кв.м., запропоновано задовольнити вимоги Публічного Акціонерного Товариства «ДЕЛЬТА-БАНК», до якого за Договором «Про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. 30.06.2010 за реєстровим № 2258, переходить (відступається) права вимоги за Кредитними та Забезпечувальними договорами ТОВ «Український промисловий банк», зокрема за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П. 06.12.2006 за реєстровим № 720. Загальна сума заборгованості за кредитним договором від 05.12.2006 № 225/ПН-12/06, яка виникла станом на 16.06.2011 складає 8 741 590,58 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 6 417 655,82 грн.; сума заборгованості за відсотками - 2 105 152,23 грн.; комісії, які передбачені кредитним договором - 218 782,53 грн. /т. І а.с. 18-19/.

19.09.2011 головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Городньою Г.Ю. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 29005493 з виконання виконавчого напису № 631 виданого 12.07.2011 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення заборгованості за кредитним договором № 225/ПН-12/06 від 05.12.2006, яка виникла станом на 16.06.2011 в розмірі 8 741 590,58 грн. та 3 450,00 грн. за вчинення виконавчого напису з боржника - ОСОБА_1 на користь стягувача - ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», шляхом звернення стягнення на нежитлове приміщення АДРЕСА_4, загальна площа 221,9 кв.м. /т. І а.с. 21-22/.

14.02.2012 постановою господарського суду Одеської області у справі № 21/17-5170-2011 визнано банкрутом боржника - фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру передбачену статтями 22-26, 29-34, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Також, призначено ліквідатором ФОП ОСОБА_1 - Хайла Миколу Володимировича, ліцензія серії НОМЕР_3 від 16.08.2011, якого зобов'язано провести дії відповідно до статей 22-26, 29-34, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та після завершення усіх розрахунків із виявленими кредиторами, надати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс на затвердження /т. ІІ а.с. 27-30/.

Частиною першою статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин, передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

У пункті 13 постанови господарського суду Одеської області від 14.02.2012 у справі № 21/17-5170-2011 зазначено, що скасовується арешт, накладений на майно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такої фізичної особи - підприємця. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не допускається за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернуте стягнення та майна, що перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.2012 у справі № 21/17-5170-2011 затверджено поданий ліквідатором банкрута реєстр визнаних судом грошових вимог конкурсних кредиторів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на загальну суму 218 500 749,10 грн., до якого включені наступні кредитори: Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси" на суму 91 543,13 грн. та судовий збір на суму 1 073,00 грн.; ПАТ „ОТП Банк" на суму 6 836 003,85 грн. та судовий збір на суму 1 073,00 грн.; ПАТ „УкрСиббанк" на суму 15 135 968,57 грн. та судовий збір на суму 1 073,00 грн.; ПАТ „Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго" ПАТ „Київенерго" на суму 2 168,35 грн. та судовий збір на суму 1 073,00 грн.; ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на суму 754 279,60 грн.; гр. ОСОБА_16 на суму 411 040,00 грн.; ПАТ „Райффазен Банк Аваль" на суму 104 196 123,30 грн.; ПАТ „УкрСоцбанк" на суму 76 913 536,08 грн.; ПАТ Банк „Меркурий" на суму 3 788 866,56 грн.; ПАТ „Український промисловий банк" на суму 10 366 927,66 грн.

При цьому, суд, зокрема, виходив з відомостей, що містяться у наданому ліквідатором висновку № 04 економічного експертного дослідження від 07.06.2012, згідно із яким грошові вимоги ПАТ „Український промисловий банк" до банкрута складають 10 366 927 грн. 66 коп. (з яких: основна заборгованість по кредиту - 6 430 343 грн. 90 коп.; заборгованість за відсотками по кредиту - 2 545 351 грн. 03 коп.; пеня за несвоєчасне погашення боргу - 1 391 232 грн. 73 коп.), забезпечені заставою, є законними і обґрунтованими, підтверджуються: кредитним договором № 225/ПН-12/06 від 05.12.2006, Іпотечним договором від 06.12.2006 предметом іпотеки якого є нежитлове приміщення АДРЕСА_4, загальною площею 221,90 кв.м. Вказані вимоги ПАТ „Український промисловий банк" включені до реєстру вимог кредиторів у третю чергу задоволення вимог кредиторів.

21.06.2012 ухвалою господарського суду Одеської області у справі № 21/17-5170-2011 задоволено клопотання ліквідатора про скасування обтяжень майна банкрута, скасовано обтяження нерухомого майна банкрута - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та вилучено записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зокрема, запис 21: тип обтяження - заборона на нерухоме майно, зареєстровано 06.12.2006 за № 4172413, підстава обтяження - договір іпотеки № 720 від 06.12.2006, об'єкт обтяження - нежиле приміщення, 221,90 кв.м., АДРЕСА_4, приміщення 39 А. /т. ІІ а.с. 35-45/.

Як випливає зі змісту Протоколу від 14.08.2012 № 33 аукціону з продажу майна, що належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, погодженого ліквідатором Хайло М.В. 16.08.2012, складеного Товарною біржею „Київська універсальна біржа" за наслідками аукціону з продажу майна - лот 33: нежиле приміщення АДРЕСА_4 цокольного та першого поверхів загальною площею 221,90 кв.м., розташоване в житловому чотирьохповерховому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Воровського, будинок 41, переможцем аукціону (покупцем) вказаного майна визнано Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕКВЕНТО" (ОС 368094), 13 John Princes Street, 2-nd floor, London, WIG OJR, United Kingdom, в особі ОСОБА_18, що діє на підставі довіреності б/н від 16.09.2011. Ціна продажу 1 671 178,00 грн. /т. І а.с. 131/.

16.08.2012 між Фізичною особою-підприємством ОСОБА_1 (Банкрут) в особі ліквідатора Хайла Миколи Володимировича (Продавець) і ТОВ „ЕКВЕНТО" (Покупець), компанією заснованою та зареєстрованою у Об'єднаному Королівстві за реєстраційним номером ОС 368094, місцезнаходження: 13 John Princes Street, 2-nd floor, London, WIG OJR, United Kingdom, в особі представника ОСОБА_18, що діє на підставі довіреності від 16.09.2011, укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., зареєстрований в реєстрі за № 2148. /т. І а.с. 127-128/.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору купівлі-продажу від 16.08.2012 продавець передає у власність, а покупець приймає у власність нежиле приміщення під номером 39, що розташоване по вулиці Воровського (Шевченківський район) у будинку під номером 41, у місті Києві та зобов'язується сплатити за нього визначену цим договором грошову суму. Нежиле приміщення загальною площею 221,9 кв.м., що складає літ. А. Вказане нежитлове приміщення належить Банкруту на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідченого Мінюковою-Кручиною Т.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 06.12.2006 за реєстровим № 715, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 06.12.2006 під № 1769228, згідно витягу № 3268206 з Держаного реєстру правочинів від 06.12.2006. Договір зареєстрований в Комунальному підприємстві Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 19.12.2006, номер запису: 30а-п, в книзі: д. 1з-29.

Пунктами 3.2, 3.3 Договору купівлі-продажу від 16.08.2012 обумовлено, що згідно протоколу № 33 аукціону з продажу майна, що належить банкруту, затвердженого ліквідатором Хайло М.В. від 16.08.2012, продаж вказаного у договорі нерухомого майна, вчинено за 1 671 178,00 грн. без ПДВ, переможцем конкурсу визначено Покупця за цим договором. Продаж вказаного у договорі нерухомого майна вчинено за 1 671 178, 00 грн. без ПДВ, з яких Покупець сплатив Продавцю до підписання цього договору гарантійний внесок у розмірі 167 117,80 грн. без ПДВ, а решту 1 504 060,20 грн. Покупець зобов'язаний внести протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору. Розрахунки за придбане нерухоме майно здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на депозитний рахунок № НОМЕР_4 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Крикливої О.М. у банку «Національний кредит», МФО 320702 ОКПО НОМЕР_2.

Згідно із пунктом 4.2 Договору купівлі-продажу від 16.08.2012 право власності на нерухоме майно, згідно з частинами третьою та четвертою статті 334 Цивільного кодексу України у Покупця виникає після повного розрахунку на вказане нерухоме майно та з моменту нотаріального посвідчення цього Договору і його державної реєстрації.

Відповідно до Витягу про реєстрацію прав від 23.08.2012 № НОМЕР_5, виданого Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, право приватної власності на 1/1 частку об'єкта - нежиле приміщення АДРЕСА_4 загальною площею - 221,90 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4, зареєстроване за ТОВ „ЕКВЕНТО" (реєстраційний номер 36834845), на підставі договору купівлі-продажу від 16.08.2012, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. /т. І а.с. 33/.

25.12.2012 постановою Вищого господарського суду України скасовано постанову господарського суду Одеської області від 14.02.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 у справі № 21/17-5170-2011, провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 припинено /т. ІІ а.с. 31-34/.

За змістом частини 1 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Суд не приймає довід Відповідача2 про те, що статті 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII, які регулюють процедуру провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця, не передбачають формування і затвердження реєстру кредиторів та створення комітету кредиторів, а продаж майна банкрута фізичної особи-підприємця, здійснюється ліквідатором, з огляду на наступне.

Виходячи з положень частини першої статті 23, частини першої статті 25, статей 26, 29, 30, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин, після визнання фізичної особи-підприємця банкрутом та призначення ліквідатора саме на нього покладається функція щодо розпорядження та реалізації виявленого в ході ліквідаційної процедури майна, яке підлягає включенню до ліквідаційної маси для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом. При цьому, з метою недопущення одноособового розпорядження ліквідатором вказаним майном на свій власний розсуд і на визначених ліквідатором умовах та з метою належного захисту інтересів визнаних кредиторів у справі законодавець передбачив процедуру, відповідно до якої визначається порядок та умови продажу майна, що увійшло до ліквідаційної маси.

Положення статей 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин, хоча і встановлювали певні особливості процедури банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина, проте не скасовували дію інших норм Закону, які встановлювали гарантії захисту інтересів кредиторів, зокрема, частинами першою та другою статті 30, згідно із якими процедура продажу майна банкрута здійснюється лише у порядку, складі, умовах та строках придбання погоджених з комітетом кредиторів. Саме тому, постановою господарського суду Одеської області від 14.02.2012 у справі № 21/17-5170-2011, якою визнано банкрутом боржника - фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру передбачену статтями 22-26, 29-34, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а призначеного ліквідатора зобов'язано провести дії відповідно до статей 22-26, 29-34, 47-49 вказаного Закону, тобто дії, передбачені й у загальній процедурі банкрутства, зокрема, і продаж майна в порядку, погодженому комітетом кредиторів, як це передбачено частинами першою, другою статті 30 Закону.

Окрім того, як вже зазначалось, ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.2012 у справі № 21/17-5170-2011 затверджено поданий ліквідатором банкрута реєстр визнаних судом грошових вимог конкурсних кредиторів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на загальну суму 218 500 749,10 грн. Тобто, реєстр кредиторів був сформований та затверджений відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII, і наступною дією, згідно із частиною шостою статті 16 цього Закону, повинно було бути обрання комітету кредиторів на час дії процедур банкрутства.

Окремого слід зазначити, що відповідно до частини сьомої статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин, на яку посилається Відповідач2, постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Тобто, вказана норма передбачала звернення стягнення на майно громадянина-підприємця в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, що у даному випадку здійснено не було.

Згідно із частиною першою статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Частиною другою статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин, передбачено, що ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

Отже, спосіб реалізації ліквідатором повноважень з продажу майна залежить виключно від волевиявлення комітету кредиторів. А виходячи з вимог статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" спочатку визначається суб'єкт прийняття рішення та певний обов'язковий порядок набуття права власності покупцем на майно банкрута, тобто: - комітет кредиторів приймає рішення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна; - визначені таким рішенням комітету кредиторів параметри процедури продажу майна, опубліковуються ліквідатором в пресі; - і лише після цього, в рамках прийнятого рішення, ліквідатор набуває повноваження щодо укладення відповідного договору з покупцем відносно майна банкрута.

За відсутності належного рішення комітету кредиторів щодо всіх визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" умов і порядку продажу майна банкрута, ліквідатор не має необхідного обсягу дієздатності для здійснення повноважень, передбачених статтею 25 вказаного Закону, в частині реалізації майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів. Аналогічну правову позицію висловлено у постанові Вищого господарського суду України від 10.08.2010 у справі № 29/243пд.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин, на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб. Вибори комітету кредиторів проводяться за списком відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті. Рішення про створення та склад комітету кредиторів направляється до господарського суду.

Дослідженням оригіналів матеріалів справи № 21/17-5170-2011 судом встановлено, що в порушення норм частин шостої, сьомої статті 16, частин першої, другої статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII, на час дії процедур банкрутства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 збори кредиторів не збирались, комітет кредиторів не обирався, відповідне рішення до господарського суду не направлялось, порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна з комітетом кредиторів не погоджувались. А відтак, проведення аукціону з продажу майна боржника 14.08.2012 є не законним, Договір купівлі-продажу від 16.08.2012 укладений з перевищенням ліквідатором своїх повноважень, а його зміст не відповідає вказаним нормам Закону.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України, однак він не є вичерпним, і відповідно до цієї норми суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд враховує правовий висновок, зроблений у постанові Верховного Суду України від 21.05.2012 у справі № 6-20цс11, яка згідно із частиною першою статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України, про те, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

З огляду на наведене, суд вважає ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, задоволення позовної вимоги про визнання недійсним аукціону з продажу майна боржника, а саме, нежилого приміщення, загальною площею 221,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 від 14.08.2012.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Частинами першою, третьою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частинами першою, другою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Встановлені судом обставини порушення вимог частин першої, другої статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII, дають підстави вважати, що спірний Договір купівлі-продажу від 16.08.2012 вчинено за відсутністю волевиявлення комітету кредиторів, а визначені ліквідатором питання стосовно продажу майна безпосередньо у змісті спірного правочину (індивідуалізуючи ознаки, предмету продажу, порядок розрахунків, строки передачі майна та порядок переходу права власності тощо), є такими, що здійснені з перевищенням повноважень.

Недотримання вимог частин першої, другої статті 203 Цивільного кодексу України при укладанні спірного договору та порушення частин першої, другої статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII, тягне за собою визнання його недійсним на підставі частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.

Неправильним є посилання Відповідача2 на правову позицію висловлену у постанові Верховного Суду України від 26.06.2013 у справі № 6-58цс13, адже позовні вимоги заявлені Позивачем з підстав відсутності відповідного погодження комітету кредиторів, а не згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки. Тобто, у даному випадку порушені права Позивача як правонаступника кредитора, вимоги якого визнані судом, а не як іпотекодержателя. З цих же підстав суд не приймає до уваги й довід Відповідача2 щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин Закону України «Про заставу» та Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин, у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Згідно із частинами першою, другою статті 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 06.03.1992 № 2171-XII, у редакції яка діяла на момент виникнення спірних відносин, порушення, зокрема, у випадку, коли істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі. Заява про визнання угод недійсними подається будь-ким з учасників аукціону, конкурсу або органом приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу.

Позовною давністю є встановлений частиною другою статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" місячний строк подання заяви про визнання недійсною угоди, укладеної на аукціоні, конкурсі, - стосовно учасників аукціону, конкурсу або органу приватизації. До позовних же вимог, пов'язаних з оскарженням прилюдних торгів та визнанням недійсними згаданих угод і заявлених іншими особами, які не належать до кола осіб, визначених згаданими нормами, застосовується загальна позовна давність згідно з приписами ЦК України (пункт 3.4 пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 № 10).

Відповідно до частини першої статті 256, частини першої статті 257, частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як випливає зі змісту штампу вхідної кореспонденції господарського суду Одеської області, позовну заяву подано до суду 10.04.2013, тобто у межах трирічної позовної давності.

Окрім того, частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

При розгляді цієї справи відповідачами не заявлялось про застосування позовної давності.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про:

- визнання недійсним аукціону з продажу майна боржника, а саме, нежилого приміщення, загальною площею 221,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4, приміщення № 39А від 14.08.2012;

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу майна боржника, а саме, нежилого приміщення, загальною площею 221,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 від 16.08.2012, укладеного між ФОП ОСОБА_1, в особі ліквідатора Хайло М.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕКВЕНТО", від 16.08.2012, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. за реєстровим номером 2148.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А також враховує, що якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (пункт 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7).

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 13 червня 2016 р.

Керуючись частиною першою статті 15, частинами першою, другою статті 16, частинами першою, другою статті 203, частинами першою, третьою статті 215, частиною першою статті 256, частиною першою статті 257, частиною першою статті 261, частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України, частинами шостою, сьомою статті 16, частиною першою статті 23, частиною першою статті 25, статтями 26, 29, 30, 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII, частинами першою, другою статті 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 06.03.1992 № 2171-XII, постановою Верховного Суду України від 21.05.2012 у справі № 6-20цс11, пунктом 3.4 пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 № 10, пунктом 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7, статтями 32, 33, 34, 36, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсним аукціон з продажу майна боржника, а саме, нежилого приміщення, загальною площею 221,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 від 14.08.2012.

3. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу майна боржника, а саме, нежилого приміщення, загальною площею 221,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 від 16.08.2012, укладений між ФОП ОСОБА_1, в особі ліквідатора Хайло М.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕКВЕНТО", від 16.08.2012, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. за реєстровим номером 2148.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця - ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) витрати на сплату судового збору у розмірі 1 433,75 грн. (одна тисяча чотириста тридцять три гривні 75 коп.).

5. Стягнути з Товарної біржі „Київська універсальна біржа" (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 1, код ЄДРПОУ 02030198) на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) витрати на сплату судового збору у розмірі 1 433,75 грн. (одна тисяча чотириста тридцять три гривні 75 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий Ю.А. Шаратов

Суддя Н.Д. Петренко

Суддя Л.В. Степанова