Копія Справа № 2а-3621/10/1170

Категорія статобліку 2.11.8

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2010 року м. Кіровоград

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

                    головуючого –судді Флоренка О.Ю.,

                    при секретарі –Галушко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.05.2010 р. №0002092320, -

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2010 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправними дії відповідача по винесенню рішення та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.05.2010 р. №0002092320 (далі –оскаржуване рішення).

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що службові особи Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області не мали права 07.05.2010 р. проводити в оптовому складі №7, на якому зберігається належний йому товар, перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, оскільки він не був попереджений за 10 днів до початку перевірки про її проведення.

Позивач вказує, що 07.05.2010 р. в приміщенні складу №7 співробітники Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області на місці заповнили бланк направлення від 06.05.2010 р. №0361 про проведення планової перевірки і почали перевірку, чим грубо порушили ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

На думку позивача, на фізичних осіб - підприємців Закон України «Про бухгалтерський облік»не поширюється, тобто ведення бухгалтерського обліку не вимагається. Жодними іншими нормативно-правовими актами порядок здійснення обліку приватними підприємцями товарних запасів на складах не передбачений. Фізичні особи - підприємці (на загальній системі і платники єдиного податку) повинні вести лише облік своїх доходів і витрат в цілях оподаткування. Позивачем ведеться передбачений законодавством облік з продажу та придбання товару. На момент проведення перевірки книга обліку доходів та витрат знаходилась за фактичною адресою реєстрації та здійснення реалізації товарів позивачем АДРЕСА_1.

Позивач вважає, що оскільки він здійснює оптову торгівлю і розрахунки з контрагентами проводяться виключно в безготівковій формі, тому дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі –Закон) на нього не поширюється, отже застосування до нього відповідачем штрафних санкцій за порушення норм цього Закону є протиправним, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги повністю, пославшись на обставини, викладені в позові та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення на позов (а.с. 43). В обґрунтування своїх позицій представник відповідача зазначив, що перевірка позивача була проведена правомірно, оскільки Законом не встановлено обов’язку податкового органу завчасно, за 10 днів, повідомляти позивача про проведення перевірки. Оскаржуване рішення відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню.

Заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, пояснення свідка, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція утворилася внаслідок реорганізації Державної податкової інспекції у м. Кіровограді та є її правонаступником.

21.05.2010 р. посадовими особами ДПА у Кіровоградській області проведена перевірка позивача щодо дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме приміщення складу №7 що розташований за адресою м.Кіровоград вул Кільцева, 63.

Планова перевірка проведена відповідно до плану таких перевірок на травень місяць 2010 р., затвердженого головою ДПА у Кіровоградській області 04.05.2010 р. (а.с. 59) та згідно направлення на проведення перевірки від 06.05.2010 р. № 0361 (а.с. 44), що, на думку суду, спростовує доводи позивача про те, що співробітники ДПА у Кіровоградській області на місці заповнили бланк направлення від 06.05.2010 р. №0361 про проведення планової перевірки і почали незаплановану перевірку.

За результатами перевірки складено відповідний акт від 07.05.2010 р. (а.с. 21-22) (далі –акт перевірки).

Зауваження до акта перевірки, безпосередньо під час її проведення, у позивача були відсутні, про що свідчить незаповнена графа 4.1. акта перевірки.

В акті перевірки зафіксовано неведення позивачем, як суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, нездійснення продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку, тобто порушення п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Державною податковою інспекцією у м.Кіровограді прийнято оскаржуване рішення від 21.05.2010 р. №0002092320 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18699,46 грн., за порушення п.12 ч. 1 ст. 3 Закону.

Ст. 15 Закону визначено, що контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок, згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби здійснюють контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

          Суд вважає безпідставним та необґрунтованим твердження позивача про те, що право на планову перевірку осіб, які використовують реєстратори розрахункових операцій, виникає лише при умові попередження за 10 днів до її проведення.

          Відповідно до ст. 8-10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до функцій органів державної податкової служби належать зокрема здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

          Ч. 4 ст. 16 Закону передбачено, що планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

          Ч. 4 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платників податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків і зборів (обов’язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органів державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Тобто вищевказана норма закону визначає підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а в даному випадку податковим органом була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності.

П. 9 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках –за рішенням суду.

          Судом встановлено, що контролюючим органом проводилась планова перевірка з дотримання позивачем вимог Закону, відповідно до затвердженого головою ДПА у Кіровоградській області ОСОБА_4 плану перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій на травень 2010 р. (а.с. 59), а тому ні попередження позивача за 10 днів до її проведення ні рішення суду про проведення такої перевірки не потрібно.

          Податковий орган, відповідно до Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, є органом на здійснення перевірок та накладення штрафів за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

          Судом встановлено, що перевіряючі також діяли в межах своїх повноважень. Зокрема, допитаний у судовому засіданні в якості свідка головний державний податковий ревізор –інспектор ДПА у Кіровоградській області Шевельов В.М., який проводив перевірку позивача, роз’яснив обставини і порядок проведення перевірки, які відповідали нормам чинного законодавства України.

          Крім того, слід зазначити, що перевіряючі були допущенні позивачем до проведення перевірки, в ході якої встановлені факти порушення позивачем норм п.12 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону.

Також судом встановлено, що позивачем не забезпечено ведення у передбаченому законом порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Так, згідно пояснень позивача до акта перевірки (а.с. 46) на місці реалізації товару, вартість якого станом на дату проведення перевірки складала 9349,73 грн., була відсутня книга обліку доходів і витрат. Позивач пояснив, що не може її знайти і не веде один місяць.

Посилання позивача на те, що облік товарних запасів ведеться ним у встановленому законом порядку спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Оскільки позивач займається оптовою торгівлею продовольчими товарами та продуктами харчування (а.с. 58), саме орендований ним склад є місцем реалізації товарів, на якому повинен вестися облік товарних запасів, тому що товари на складі не тільки зберігаються, але і відпускаються контрагентам позивача. У зв’язку з цим, доводи позивача про те, що він здійснює свою діяльність за місцем реєстрації його як фізичної особи –підприємця, оскільки саме там проводяться безготівкові розрахунки з його контрагентами, суд вважає безпідставними.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на господарську діяльність позивача поширюються норми Закону, а облік товарних запасів повинен вестися позивачем саме за місцем знаходження товарів –на складі, де і повинна зберігатися його книга обліку доходів і витрат.

Як з'ясовано судом на підставі оглянутого в судовому засіданні витягу з книги обліку №5885/2 доходів і витрат приватного підприємця (а.с. 7-11), позивачем здійснювався облік доходів і витрат частини товарів, в тому числі і тих, що перебували у реалізації на складі №7 станом на 07.05.2010 р. Однак, при зіставленні даних доданої до акта перевірки відомості про облік товарно-матеріальних цінностей, що перебували на реалізації у позивача під час проведення перевірки (а.с. 47-50) та даних його книги обліку доходів і витрат, судом встановлено розбіжність щодо переліку облікованих товарів, що не дає підстав зробити висновок про належний облік позивачем товарів, які реалізуються.

До того ж позивачем заповнювалися не всі графи книги обліку доходів і витрат, що є суттєвим порушенням порядку її ведення. Оскільки позивач перебуває на загальній системі оподаткування, то із заповненої ним таким чином книги обліку доходів і витрат неможливо встановити базу оподаткування за звітний період, тобто загальну суму, з якої він повинен сплачувати податок, що також є підтвердженням неналежного ведення ним обліку товарних запасів за місцем реалізації товарів.

Крім того, судом встановлено та чого не заперечував позивач, що в момент проведення перевірки книга обліку доходів і витрат знаходилась вдома у позивача (зареєстроване місце проживання фізичної особи –підприємця –а.с. 57), а не за місцем реалізації товару на складі №7.

В контексті вказаного, суд вважає за необхідне зауважити, що оскільки положеннями п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону передбачено обов'язок суб'єкта господарювання вести облік товарних запасів саме за місцем їх реалізації, то позивач за будь-яких умов, в тому числі і у випадку своєї відсутності, повинен забезпечити вільний доступ працівників податкового органу до книги обліку доходів і витрат.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що в порушення установленого законом порядку, для обліку товарних запасів, позивачем не виконано вимог п.12 ч. 1 ст. 3 Закону.

Відповідно ж до ст. 20 Закону, до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. .

На підставі викладеного, та враховуючи, що сума необлікованих в установленому законом порядку товарів на місці проведення розрахунків склала 9349,73 грн., суд вважає, що накладення на позивача штрафу в розмірі 18699,46 грн. за порушення п.12 ч. 1 ст. 3 Закону - є обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представник відповідача надав всі необхідні докази, якими підтверджується правомірність проведення перевірки та прийнятого за її наслідками оскаржуваного рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суд дійшов висновку, що рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.05.2010 р. №0002092320 було винесено відповідачем із дотриманням усіх зазначених принципів, а тому воно є законним і не підлягає скасуванню. Перевірка була проведена посадовими особами ДПА у Кіровоградській області правомірно, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 70, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

          Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.12.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 14.12.2010 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Суддя                                                             (підпис)                                         О.Ю. Флоренко

Згідно з оригіналом:

Суддя                                                                                                               О.Ю. Флоренко