ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

27.02.07                                                                                           Справа  № 3/197

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів Кузь В.Л. - суддя-доповідач, Юркевич М.В., Городечна М.І., розглянувши апеляційну скаргу Невицької сільської ради Ужгородського району (с. Невицьке) на постанову господарського суду Закарпатської області від 24.11.2006р. у справі № 3/197

за позовом Невицької сільської ради Ужгородського району (с. Невицьке) до відповідача Ужгородського районного комунального підприємства  (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об' єкти нерухомого майна (м. Ужгород)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ужгородського сільського споживчого товариства (м. Ужгород)

про визнання неправомірними дій Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна по реєстрації права власності за Ужгородським ССТ на будівлю магазину «Промтовари»в с. Невицьке та визнання недійсним реєстраційного посвідчення №291 від 16.06.1998 року про право власності Ужгородського ССТ на будівлю магазину «Промтовари»в с. Невицьке, 38 а

секретар судового засідання: Лозицький С.О.

за участю представників:

від позивача: Герман М.Р.

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: не з’явився

З правами та обов'язками, передбаченими ст.49 та 51 КАС України, сторони ознайомлені.

Постановою від 24.11.2006р. у справі № 3/197 господарського суду Закарпатської області (суддя Мокану В.В.) відмовлено в задоволенні позову Невицької сільської ради Ужгородського району (с. Невицьке) до Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна (м. Ужгород) про визнання неправомірними дій Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна по реєстрації права власності за Ужгородським ССТ на будівлю магазину «Промтовари» в с. Невицьке та визнання недійсним реєстраційного посвідчення №291 від 16.06.1998 року про право власності Ужгородського ССТ на будівлю магазину «Промтовари»в с. Невицьке, 38 «а».

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Невицькою сільською радою Ужгородського району (с. Невицьке) подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить постанову господарського суду Закарпатської області скасувати, посилаючись на наступне:

- відповідач не міг зареєструвати право власності та видати реєстраційне посвідчення, оскільки надані для реєстрації документи не містили точних даних про місце розташування нерухомості, а відсутність таких даних не давали змоги внести відповідні записи в повуличну алфавітну книгу та реєстраційне посвідчення;

- суд першої інстанції не взяв до уваги тієї обставини, що такої адреси, як с. Невицьке, 38 «а»взагалі не існує і ніколи не існувало та не дав цій обставині жодної правової оцінки;

-          відсутність державної реєстрації рекомендацій та роз’яснень по застосуванню в практичній діяльності бюро технічної інвентаризації Правил державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, затверджені наказом Державного комітету по житлово-комунальному господарству від 5 червня 1997 року в Міністерстві юстиції України не звільняли відповідача від обов’язку їх дотримання інше.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, підстави для скасування постанови господарського суду Закарпатської області - відсутні, з огляду на наступне:

Рішенням IX сесії ХХІІ-го скликання Невицької сільської ради (позивача у справі) від 26.12.1997року (а.с. 11) визнано право власності на будівлі магазину «Продтовари», розташованого в с. Невицьке, 38 «а», яка складається із основної будівлі, складу та навісу.

На підставі даного рішення, 16.06.1998року Ужгородським райдержпідприємством технічної інвентаризації було видано реєстраційне посвідчення №291 (а._с. 13) на вказану споруду, яке підтверджувало належність вказаної будівлі Ужгородському сільському споживчому товариству.

При цьому, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Разом з цим, порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, станом на дату видачі реєстраційного свідоцтва, регулювався Правилами державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995р. №56, який, на даний час втратив свою чинність.

При цьому, зазначений акт (п. 2.2) передбачає перелік документів, які підлягають подачі для здійснення державної реєстрації і видачі заявнику реєстраційного посвідчення.

Разом з цим, вказані Правила не містять такої підстави для відмови в проведенні реєстрації як незазначення чи невірне зазначення адреси об'єкта, що реєструється, а тому Ужгородське районне комунальне підприємство (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна не мало підстав для відмови у здійснення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.

Окрім того, розташування будівлі магазину, дії БТІ про правомірність державної реєстрації якої оскаржено, підтверджується наявними у справі матеріалами справи про встановлення зовнішніх меж землекористування для підготовки видачі державного акту на право постійного користування землею (а.с. 45-52).

Разом з цим, відповідно до інвентаризаційної справи №445 (а.с. 52-61) будівля магазину, склад та навіс, що належать на праві власності третій особі у справі, розташовані у с. Невицьке, на вул. Головній, 38

«а».

А тому, на підставі викладеного, твердження скаржника про те, що відповідач не міг зареєструвати право власності та видати реєстраційне посвідчення, оскільки надані для реєстрації документи не містили точних даних про місце розташування нерухомості, а відсутність таких даних не давали змоги внести відповідні записи в повуличну алфавітну книгу та реєстраційне посвідчення є безпідставними.

Необґрунтованим визнається Львівським апеляційним господарським судом і твердження скаржника про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги тієї обставини, що такої адреси, як с. Невицьке, 38 «а»не існує і ніколи не існувало та не дав цій обставині жодної правової оцінки, як зазначено вище, матеріали інвентаризаційної справи №445 зазначають адресу.

Що ж стосується посилання Невицької сільської ради Ужгородського району на рекомендації та роз'яснення по застосуванню в практичній діяльності бюро технічної інвентаризації Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, затверджені наказом Державного комітету по житлово-комунальному господарству від 5 червня 1997 року в Міністерстві юстиції України, то Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до змісту ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, міжнародно-правових договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів.

При цьому, як вірно встановлено господарським судом Закарпатської області та підтверджено господарським судом апеляційної інстанції, згадані роз’яснення та рекомендації не є нормативно-правовим актом, а тому, відповідно до норми вищезгаданої статті процесуального закону застосуванню не підлягають.

Таким чином, відповідно до наведеного, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що вчиняючи дії щодо реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що належать Ужгородському сільському споживчому товариству, Ужгородське районне комунальне підприємство (бюро) бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна діяло на підставі та в межах законодавства, чинного на час їх вчинення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. З КАС України позивачем визнається особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. Разом з цим, господарський суд апеляційної інстанції зазначає що скаржником ні під час розгляду даної справи в господарському суді, ні під час її перегляду в порядку апеляційної провадження не зазначено на захист яких саме прав, чи на виконання яких повноважень сільської ради подано даний позов.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 195,  196, 198, 205 КАС України, Львівський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Постанову від 24.11.2006р. у справі 3/197 господарського суду Закарпатської області  залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд

Головуючий суддя                                                             Кузь В.Л.

суддя                                                             Юркевич М.В.

суддя                                                             Городечна М.І