2-о-89

2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2009 року Кіровський міський суд Луганської області в складі:

                                     головуючого судді:  Суконцевої Л.Г.

                                     народних засідателів:   Александрова В.Г., Ярошенко І.П.

                                     при секретарі:    Бик С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1  про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2 , суд ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 перебував у шлюбі з заявницею і від цього шлюбу мають дитину, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, на утримання якого ОСОБА_2 повинен сплачувати аліменти. З січня 1997 року ОСОБА_2 не має в місті Кіровську , а з 2000 року про нього не має ніяких звісток, його розшук не дав позитивних результатів, тому заявниця просить суд визнати ОСОБА_2 безвісно відсутнім.

Визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2 заявниця обґрунтовує тим, що їй необхідно вирішити питання про призначення на дитину пенсії у зв’язку з утратою годувальника.

У судовому засіданні заявниця заяву підтримала.

Представник УПФУ не заперечували проти задоволення заяви.

Суд, заслухавши пояснення заявниці, представника УПФУ, свідків, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути судом визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Із ксерокопії свідоцтва про народження, вбачається, що батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.5).

Згідно ксерокопії свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвали шлюб 23.05.2000р. (а.с.4).

Згідно довідок з адресного бюро з м. Луганська, м. Києва, м. Одеси, м. Ростова, м. Москва, м. Кірова, м. Бєлгорода, м. Харкова, ОСОБА_2 зареєстрованим не значиться, його розшук не дав позитивних результатів. (а.с.6).

Із копії паспорту вбачається, що заявниця мешкає по АДРЕСА_1. (а.с. 7-8)

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона знає  ОСОБА_2, котрий  знаходився у шлюбі з  заявницею, але з 2000 року вони не мешкають однією сім»єю, й де він знаходиться ніхто не знає.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що  більш 10 років ОСОБА_2 не мешкає у Кіровську, й де він є ніхто не знає. Його розшукувала заявниця, але  не знайшла. Аліменти він не сплачує на дитину.

З пояснення  матері ОСОБА_2 вбачається, що її син не мешкає у Кіровську з 2000 року, тому що виїхав у Росію на заробітки і з того часу про нього вона нічого не знає ( а.с.16)..  

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, добутих судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України у разі не можливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісно відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць – перше січня наступного року.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що останні відомості про ОСОБА_2 були у 2000 році, то початком його відсутності слід вважати січень 2000 року.

Задоволення заяви має для заявниці та дитини юридичне значення. Право на пенсію в випадку втрати годувальника мають і сім’ї померлих, а також безвісно відсутніх, якщо його відсутність засвідчена в установленому законом порядку, згідно ст. 36 Закону України „Про обов’язкове державне пенсійне страхування”.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248,249 ЦПК України, ст. 43 ЦК України, ст. 37 „Про обов’язкове державне пенсійне страхування”, суд, -

                                               В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1  про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2  задовольнити.

Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_2 , 1972 року народження, уродженця станиці Гіагінської, Краснодарського краю, РФ.

Початком безвісної відсутності ОСОБА_2  вважати 1 січня 2000 року.

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку  до апеляційного суду Луганської області через Кіровський міський  суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст..295 ч.4 ЦПК України .

              С У Д Д Я :

           НАРОДНІ ЗАСІДАТЕЛІ : 1.

                                                           2.