ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

16.06.09р.

Справа № 33/220-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейдсервіс”, м.Дніпропетровськ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Варус-Логистик”, м.Дніпропетровськ  

про стягнення 14 800 грн. 35 коп.

                                                                                                                  Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Коваль Ю.В., довіреність б/н від 09.06.2009 року, Туляков В.А. (директор)

Від відповідача: Боненко О.В., довіреність б/н від 19.01.2009 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Трейдсервіс” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Варус-Логистик”  про стягнення 7 223 грн. 43 коп. - основного боргу по договору поставки №21/202 від 17.03.2008 року, 4 464 грн. 17 коп. - пені, 2 556 грн. 80 коп. - інфляційних втрат, 555 грн. 95 коп. –3% річних і витрат по справі.  

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Представник відповідача відзив та витребувані судом документи не надав.

У судовому засіданні 16.06.2009 р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

         На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

                                                               ВСТАНОВИВ:

      17 березня 2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки №21/202 (далі –Договір).

      Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов’язаний в обумовлений договором строк поставити та передати у власність, а покупець зобов’язаний прийняти та оплати ти товар у відповідності до умов даного Договору.

         Відповідно до п.3.1. Договору передача (здача-прийом) товару здійснюється відповідно до товарної накладної постачальника. Перехід права власності та ризиків на товар переходить з моменту отримання покупцем товару та підписання товарних накладних.

    Позивач, на виконання своїх зобов’язань здійснив поставку, що підтверджується видатковими накладними № 964 від 22.05.2008 року, № 1009 від 29.05.2008 року, № 1074 від 05.06.2009 року, № 1249 від 10.07.2008 року, № 1273 від 17.07.2008 року, № 1473 від 18.09.2008 року, № 1320 від 24.07.2008 року, № 493 від 25.09.2008 року, № 1504 від 02.10.2008 року, № 1529 від 09.10.2008 року, № 1541 від 16.10.2008 року, № 1563 від 23.10.2008 року, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін (а.с. 36-42).

       Відповідно до п.4.3. Договору покупець здійснює оплату за товар наступним чином: Покупець здійснює оплату за товар наступним чином: через 40 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

   Відповідно до п.4.4. Договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів, платіжним дорученням на розрахунковий рахунок постачальника.  

  Відповідач свої зобов’язання за Договором в частині оплати за товар здійснив частково, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 44-66), а також 23.10.2008 року сторонами була підписана накладна № 133 на повернення товару на суму 48 грн. 88 коп. Таким чином заборгованість відповідача  перед позивачем складає 7 223 грн. 43 коп.

           Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

     Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних  вимог щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

 Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення  основного боргу у розмірі   7 223  грн. 43 коп.  доведені і підлягають задоволенню.

     До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

       Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та  вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

    Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

     Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

        Таким чином,  заборгованість  відповідача перед позивачем складає 7 223 грн. 43 коп. та підлягає задоволенню.

             Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

              За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки.

        Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

         Відповідно до п.6.12. Договору у випадку несвоєчасного або неповного перерахування грошових коштів у відповідності до п.4.3. даного Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені від простроченої суми за кожний день прострочення. Розмір пені за період з 04.07.2009 року по 23.03.2009 року становить 4 464 грн. 17 коп. та підлягає стягненню.

      Відповідно до статті  625 Цивільного  кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом,  інфляційні витрати складають 2 556 грн. 80 коп. та 3 %  річних  - 555 грн. 95 коп. та підлягають задоволенню.

          З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі  –7 223 грн. 43 коп. - основного боргу, 4 464 грн. 17 коп. - пені, 2 556 грн. 80 коп. - інфляційних втрат, 555 грн. 95 коп. –3% річних.

          Позивачем у судовому засіданні на підставі  ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві  як підставу своїх  позовних вимог.

 Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

   Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

  Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

    Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

       Керуючись, ст.ст. 47, 33,  49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

     Позов задовольнити повністю.

        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Варус-Логистик” (49000, м.Дніпропетровськ, пров. Урицького, буд.6-а, п/р 2600930314701 в АБ „Кредит-Днепр”, МФО 305749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейдсервіс”, (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Вокзальна, буд.2, кв.2, п/р 26009502493001 в КБ „Приватбанк” м.Днпропетровськ, МФО 305299) 7 223 (сім тисяч двісті двадцять три) грн. 43 коп. - основного боргу, 4 464 (чотири тисячі чотириста шістдесят чотири) 17 коп.  –пені, 2 556 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 80 коп. –інфляційних витрат, 555 (п’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 95 коп. –3%річних, 148 (сто сорок вісім) грн. 00 коп. – державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

           Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

         Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                       І.А.Рудовська

Рішення підписано 31.07.2009 р.