Справа № 127/4035/14-к

1-кп/127/93/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2016 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі колегії суддів: головуючого судді Курбатової І.Л.,

суддів: Ковальчук Л.В., Федчишена С.А.,

при секретарі Мартинюк Т.М.,

за участю прокурора Чабана С.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілих ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене11.01.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014020000000010 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, не одруженої, не працюючої, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11 січня 2014 року о 06:45 год., перебуваючи на кухні квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_6, розпивала спиртні напої зі своїм знайомим ОСОБА_7 В ході розпиття спиртних напоїв між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 внаслідок особистих неприязних відносин виникла сварка. Під час сварки ОСОБА_1, діючи умисно, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_7, взяла в справу руку кухонний ніж, яким умисно нанесла ОСОБА_7 удар у життєво важливий орган – ліву ділянку грудної клітини, заподіявши йому проникаюче поранення грудей, від якого ОСОБА_7 помер на місці події.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 38 від 20.02.2014 у ОСОБА_7 виявлено небезпечне для життя в момент заподіяння тяжке тілесне ушкодження у вигляді ножового, проникаючого поранення грудей з ушкодженням серця. Смерть ОСОБА_7 настала від ножового проникаючого поранення грудей з ушкодженням серця та верхньої долі лівої легені, яке ускладнилось гострою масивною крововтратою.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину у вчинені злочину не визнала та суду повідомила, що після закінчення школи, вона почала зустрічатись з ОСОБА_6, а потім зустріла ОСОБА_7 з яким в них виникли відносини. Зустрічаючись із ОСОБА_7 вона дізналась, що він раніше відбував покарання у виді позбавлення волі та зловживав спиртними напоями, а тому стосунки у них погіршились. В неї стали пропадати речі, виникали конфлікти, в ході яких ОСОБА_7 часто наносив їй тілесні ушкодження. Не витримуючи таких стосунків, вона їх припинила та повернулась до ОСОБА_6 Разом з ОСОБА_6 вона проживала в квартирі по вул. Баженова, а в цей час ОСОБА_7 її переслідував. Так, 11.01.2014 року вона разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 перебували в квартирі, відпочивали та святкували Новорічні свята. Вона випила приблизно 100 гр. шампанського, оскільки їй вживати алкогольні напої не можна через хворі нирки. Потім ОСОБА_6 пішов спати, а вона з ОСОБА_8 дивились фото на комп’ютері. Через деякий час вони почули, що в дворі будинку в автомобілі ОСОБА_6 пробили колеса. Щоб подивитись, що відбувається вона разом з ОСОБА_8 вийшли та побачили, що колеса пробив ОСОБА_7, оскільки біля під’їзду було освітлення, а тому було видно як ОСОБА_7 тікав. В зв’язку з зазначеною подією, вони розбудили ОСОБА_6, який не повірив розповіді, що ОСОБА_7 пробив колеса в його автомобілі. Не залишаючи зазначену ситуацію, вона зателефонувала до ОСОБА_9 та попросила, щоб він заспокоїв ОСОБА_7 та запитала навіщо ОСОБА_7 проколов колеса в автомобілі. Приблизно о 05:00 год. до них в квартиру прийшли ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які перебували в стані алкогольного сп’яніння. Вона просила ОСОБА_6, щоб він не відчиняв двері, проте він не послухав та впустив в квартиру ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ОСОБА_7 був агресивним, намагався з нею вступити в конфлікт, проте нічого не заподіяв. Вони всі разом почали вживати алкогольні напої, ОСОБА_7 декілька раз намагався її вдарити, нецензурно до неї виражався. Потім ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішли покурити в під’їзді. В той час, коли ОСОБА_7 пішов з ОСОБА_6, вона стала хвилюватися за ОСОБА_6 та просила, щоб ОСОБА_9 пішов подивитись, що там відбувається. Через деякий час ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зайшли в квартиру та повідомили, що вони мають намір піти купити цигарки. В цей час ОСОБА_9 пішов одягатися в кімнату, а вона разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 залишилась в кухні. ОСОБА_7 взяв її гаманець та перевіривши, що там немає коштів, кинув його в неї та відштовхнувши ОСОБА_8, намагався нанести їй тілесні ушкодження. На вказане вона кричала, щоб ОСОБА_7 не підходив. Кухня в квартирі дуже маленька, не було столу та вони сиділи на підлозі, а тому втекти від ОСОБА_7 вона не мала можливості, а через вікно тікати не бажала. Вона була змушена оборонятися та захищаючись від ОСОБА_7, схопила ніж та тримаючи його на рівні грудної клітки лезом вперед, закрила очі, а коли їх відкрила, то побачила, що ОСОБА_7 лежить на підлозі. ОСОБА_7 біг на неї та в цей момент вона відчула сильний поштовх, при цьому її очі були закриті. Удари їй ОСОБА_7 не наносив, в руках у нього нічого не було. ЇЇ зріст 170 см., а зріст ОСОБА_7 187 см. Коли ОСОБА_7 біг, то бачив, що вона тримала ніж. Вона одразу намагалась надати ОСОБА_7 першу медичну допомогу, не бажала його смерті, проте це не допомогло. В подальшому викликали «швидку», проте лікарі ОСОБА_7 не врятували та викликали працівників міліції. Крім того зазначила, що ОСОБА_7 до вказаної події її неодноразово бив та після цього вона зверталась до лікарні. Зазначила, що ОСОБА_7 вживав наркотики, що вона особисто бачила. Приймаючи наркотики, він ставав агресивним та бив її. Також ОСОБА_7 часто вживав алкогольні напої та був агресивним, при побоях вона закривала обличчя, щоб там не залишилось синців.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що вона сестра ОСОБА_7 Її брат та ОСОБА_1 почали зустрічатись в 2010 році. Одразу відносини були нормальні, разом з тим з часом відносини погіршились та коли вони розійшлися, то брат їй казав, що не бажає знати ОСОБА_1 Крім того зазначила, що вона була свідком того, як одного разу ОСОБА_1 вдарила її брата пляшкою по голові. Останній раз брата вона бачила ввечері 10.01.2014 року. Вони домовилась, що ОСОБА_7 11.01.2014 року мав побути з її дитиною, а вранці їй зателефонував чоловік та повідомив, що ОСОБА_7 вже не має. Крім того зазначила, що 09.01.2014 року брат їй повідомив, що ОСОБА_1 приходила в магазин до його дівчини та вчинила там скандал, а він потім телефонував до ОСОБА_1 та написав їй в «Контакті» повідомлення. ОСОБА_1 з’являлась в тих місцях, де перебував ОСОБА_7 Їй відомо, що брат вживав алкогольні напої, проте наркотичні засоби він не вживав. Цивільний позов підтримала та просила задоволити зазначивши, що відчуває глибокі страждання в зв’язку із смертю рідного брата.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 суду пояснила, що ОСОБА_7 її син. Останній раз вона бачила сина ввечері 10.01.2014 року, він грався з внучкою. Про обставини загибелі її сина, їй повідомила донька ОСОБА_3 Цивільний позов підтримала в повному обсязі, зазначила, що страждання від втрати сина є нестерпними.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона ОСОБА_7 бачила лише один раз 11.01.2014 року, а ОСОБА_1 бачила два рази. ОСОБА_1 проживала з її другом ОСОБА_6 Так, 11.01.2014 року вона зателефонувала до ОСОБА_6 та запропонувала відсвяткувати новорічні свята. Вона приїхала в квартиру ОСОБА_6 приблизно о 19.00 годині та вони почали святкувати. ОСОБА_1 повідомила, що пити не може, а вона з ОСОБА_6 вживали алкогольні напої. Приблизно о 23.00 годині ОСОБА_6 пішов спати, а вона з ОСОБА_1 розмовляли про її бувшого хлопця. Приблизно о 01:00 год. вони почули, що в автомобілі ОСОБА_6 порізали шини та ОСОБА_1 побачила, що там був її бувший хлопець. ОСОБА_1 зателефонувала до вказаного хлопця, запитала навіщо він порізав шини та просила, щоб він приїхав для обговорення цієї події. Через деякий час приїхав колишній хлопець ОСОБА_12 (як вона тепер знає ОСОБА_7Г.) з товаришем. ОСОБА_7 та його друг перебували в стані алкогольного сп’яніння. Двері їм відчинив ОСОБА_6, якого розбудила ОСОБА_1 Всі хлопці почали сидіти на кухні, вживали алкогольні напої. ОСОБА_7 був агресивно налаштований по відношенню до ОСОБА_1, щось їй говорив, але передати суть розмови вона не може, оскільки ОСОБА_7 говорив нерозбірливо. Під час вживання алкогольних напоїв ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 виходили курити, а коли повернулися в квартиру ОСОБА_6 пішов в туалет, ОСОБА_9 - в кімнату, а ОСОБА_7 пішов в кухню, де сиділи на підлозі вона з ОСОБА_1 В той час коли ОСОБА_7 зайшов в кухню, він кинув в них гаманець, в зв’язку з чим вона і ОСОБА_1 зіскочили з своїх місць. ОСОБА_1 залишилась в кухні, а вона пішла в кімнату, оскільки не хотіла бути присутньою при з’ясуванні стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 Коли вона виходила з кухні, то в руках у ОСОБА_1 ніж не бачила. Ніж вона бачила в кухні на імпровізованому на підлозі «столі». Коли ОСОБА_7 зайшов в кухню, а вона зайшла в кімнату, то почула крик, щоб викликали «швидку». Крику ОСОБА_1 про допомогу не чула. Не зрозумівши, що відбувається, вона почала стукати до ОСОБА_6 в туалет, а потім пішла на кухню та побачила, що стояв ОСОБА_9 та підтримував ОСОБА_7 в якого з лівої сторони була кров. З мобільного телефону стали викликати «швидку». В цей час ОСОБА_1 надавала першу медичну допомогу. Коли приїхала «щвидка», то констатувала смерть ОСОБА_7, а потім вони стали чекати працівників міліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він у вихідний день запросив свою подругу ОСОБА_8 відсвяткувати новорічні свята, випити та відпочити. Святкували вони в його квартирі по вул. Баженова, а саме він, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 Після вживання алкогольних напоїв він пішов відпочивати в кімнату, а згодом його розбудила ОСОБА_1, яка повідомила, що в його автомобілі порізали колеса. Потім ОСОБА_1 зателефонувала до ОСОБА_7 та про щось з ним розмовляла. В подальшому до них прийшов ОСОБА_7 та ОСОБА_9, з якими він продовжив вживати алкогольні напої. Чи вживали алкогольні напої ОСОБА_1 та ОСОБА_10, він не пам’ятає. Коли він з ОСОБА_7 виходив в коридор курити, то сказав йому, що необхідно буде повернути резину або гроші. Після «перекура», він зайшов туалет, а коли виходив, то ОСОБА_8 сказала викликати «швидку», яку він викликав. Всі події відбувалися на кухні, яким чином він не бачив. Коли він зайшов в кухню, то побачив, що ОСОБА_7 лежав на спині поперек кухні, лівою рукою біля дверей, головою до тумбочки. Ніж він не бачив, а ОСОБА_1 намагалася надати першу медичну допомогу. Коли приїхала «швидка», лікарі констатували смерть та викликали працівників міліції. На час вказаної події він проживав разом з ОСОБА_1 та у них були нормальні відносини. Крім того зазначив, що в ту ніч ОСОБА_7 агресивно висловлювався до ОСОБА_1 Проте, що саме говорив ОСОБА_7 розібрати було неможливо, оскільки в стані алкогольного сп’яніння він розмовляв дуже швидко та незрозуміло. Зі слів ОСОБА_1 йому відомо, що ОСОБА_7 її ображав та завдавав її тілесні ушкодження, проте свідком таких подій він не був. За час їх спільного проживання з ОСОБА_1 ОСОБА_7 прийшов до них вперше. Коли святкували, то всі сиділи на підлозі, оскільки стола в них не було. В той день ОСОБА_7 тілесні ушкодження він не завдавав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що з ОСОБА_7 він познайомився, коли одружився на його сестрі – потерпілій ОСОБА_3 ОСОБА_7 та ОСОБА_1 деякий час проживали разом. 10.01.2014 року з 24.00 до 4-5.00 години 11.01.2014 року він разом з ОСОБА_7 перебували на ігрових автоматах. За цей час ОСОБА_1 приблизно 3-4 рази телефонувала до ОСОБА_7 з приводу проколотих автомобільних шин. Близько 5-6.00 години 11.01.2014 року він разом з ОСОБА_7 викликали таксі та поїхали до квартири де проживала ОСОБА_1, для того щоб вирішити питання з приводу автомобільних шин. Коли вона приїхали до будинку, який знаходиться в мікрорайоні «Тяжилів», до під’їзду будинку вийшов ОСОБА_6 та запросив їх в квартиру, на що вони погодились. Зайшовши в квартиру він побачив, що на підлозі в кухні був імпровізований «стіл» та вони сіли на підлогу. В той час в квартирі був він, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ще одна дівчина. Він сидів на кухні навпроти вікна з правої сторони, біля нього зліва ОСОБА_7, ОСОБА_1 сиділа навпроти ОСОБА_7, де в той час сидів ОСОБА_6 він не пам’ятає. Перебуваючи на кухні,всі присутні вживали алкогольні напої, дівчата пили «налівку» чи вино, а хлопці горілку. Потім ОСОБА_7 разом із ОСОБА_6 вийшли з квартири перекурити на сходинковій площадці, а він з дівчатами залишились в квартирі. В цей час на кухні був лише він та ОСОБА_1 За цей час він періодично підходив до дверей, щоб послухати чи ОСОБА_7 із ОСОБА_6 не б’ються. Після того, як ОСОБА_7 із ОСОБА_6 зайшли в квартиру, ОСОБА_7 одразу пішов на кухню та обмінявся з ОСОБА_1 декількома словами, куди в той час пішов ОСОБА_6 він не бачив. ОСОБА_7 сів на підлогу, ОСОБА_1 була напроти ОСОБА_7, а він був поряд з ним з правої сторони. Коли ОСОБА_7 тільки присів, він побачив, що ОСОБА_1 наклонилась до ОСОБА_7 Чи був якийсь предмет в руках ОСОБА_1 він не бачив. Після цього ОСОБА_7 почав спиною помалу лягати на нього. Він не зрозумів, що сталось. Однак, коли ОСОБА_7 повністю схилився на нього, то він побачив, що у ОСОБА_7 з лівої сторони грудей тече кров. На вказане він запитав ОСОБА_1, що вона зробила. ОСОБА_1 почала бити ОСОБА_7 по обличчю, а він вийшов в коридор та попросив щоб викликали «швидку». В цей час ОСОБА_6 перебував у ванній кімнаті, а ОСОБА_8 в кімнаті. Після того як викликали «швидку», він вийшов з квартири її зустрічати та повернувся в квартиру разом з лікарями.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він познайомився з ОСОБА_7 в 2011 році на роботі та з цього часу вони дружили. З ОСОБА_1 познайомився пізніше, як з дівчиною ОСОБА_7 Йому було відомо, що ОСОБА_7 з ОСОБА_1 часто конфліктували. Одного разу влітку (точної дати він не пам’ятає) він у ОСОБА_7 побачив чотири точки, а ОСОБА_7 йому повідомив, що це його ОСОБА_1 вдарила виделкою, а потім йому знайомі повідомили і про випадок зі скляною пляшкою, коли ОСОБА_1 нею вдарила ОСОБА_7 З ОСОБА_7 підтримував дружні стосунки протягом 3 років, знав про те, що ОСОБА_7 раніше судимий. ОСОБА_7 вживав алкогольні напої по святам, наркотичні засоби вони не вживали.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що ОСОБА_1 була дівчиною його друга ОСОБА_7, а ОСОБА_3 – сестра ОСОБА_7 З ОСОБА_7 він разом працював та товаришував. В той час коли він познайомився з ОСОБА_7, то останній зустрічався з ОСОБА_1 вже два місяці. Йому відомо про випадок, коли ОСОБА_1 під час святкування вдарила ОСОБА_7 пляшкою, в зв’язку з чим він возив ОСОБА_7 в лікарню. Зазначив, що коли ОСОБА_7 та ОСОБА_1 вживали алкогольні напої, то ставали агресивними. Йому відомо про ще один конфлікт, який відбувся в нього дома. Так, коли він та ОСОБА_7 перебували в будинку, туди прийшла ОСОБА_1 та побила вікна. 10.01.2014 року ОСОБА_1 він не бачив, проте ввечері приблизно до 18:00 год бачив ОСОБА_7 Куди потім пішов ОСОБА_7 йому не відомо. В подальшому о 02:00 год. до нього зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила, що ОСОБА_7 порізав колеса в автомобілі та просила його заспокоїти. Він зателефонував до ОСОБА_7, який повідомив, що він із ОСОБА_9 на вокзалі відпочивають. Про зазначену розмову він повідомив ОСОБА_1

З досліджених доказів, що надані сторонами під час судового провадження вбачається, що 11 січня 2014 року оглянуто місце події, а саме квартиру АДРЕСА_2. В ході огляду зафіксовано обстановку в квартирі, яка в цілому не порушена, що підтверджується протоколом огляду місця події від 11.01.2014 року з фототаблицею. Згідно вказаного протоколу огляду в кухні на підлозі виявлено труп ОСОБА_7, зафіксовано його розташування та загальний вигляд. З протоколу слідує, що тіло ОСОБА_7 знаходиться біля входу в кухню, справа від вхідних дверей. На підлозі, по центру кухні наявний посуд з залишками їжі, пляшки від алкогольних напоїв, розкидані речі. В ході вказаної слідчої дії виявлено ніж зі слідами речовини бурого кольору, який лежить руків’ям до вікна на столі, що знаходиться ліворуч від входу. Також під час вказаної слідчої дії зафіксовано місце розташування гаманця, який знаходиться на підлозі біля пральної машини в правому дальньому куті кухні. Речі виявлені в ході огляду вилучено у встановленому законом порядку.

Протоколом огляду трупа від 12.01.2014 року з фототаблицями зафіксовано зріст ОСОБА_7 (187 см.), наявність на груді зліва в четвертому міжребір’ї косо-горизонтальної рани в напряму знизу догори та зліва на право, відстань між краями 1,5 см. довжиною 4,5 см. Рана від низу стопи знаходиться на висоті 137 см.

Згідно висновку експерта № 38 від 20.02.2014 року, на підставі судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7, результатів: судово-токсикологічних експертиз № 132, 133, судово-криміналістичної експертизи № 68, судово-гістологічної експертизи № 235, експерт дійшов висновку про те, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 виявлено проникаюче поранення грудей з ушкодженням верхньої долі лівої легені та передньої стінки правого шлуночку серця, яке могло утворитись від одноразової дії плоского колюче-ріжучого предмета типу клинка ножа. Дане ушкодження виникло за короткий проміжок часу до настання смерті, що може вимірюватися кількома хвилинами, під час чого він міг здійснювати активні фізичні дії, можливо 11.01.2014 року. Проникаюче поранення грудей має ознаки тяжкого, як небезпечного для життя в момент спричинення та стоїть в причинному зв’язку зі смертю. Також виявлене садно на нижній губі, яке має ознаки легкого тілесного ушкодження, виникло від дії тупого твердого предмету в межах кількох діб до настання смерті та в причинному зв’язку з нею не стоїть. Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок проникаючого поранення грудей з ушкодженням верхньої долі лівої легені та передньої стінки правого шлуночку серця, яке спричинило гостру масивну крововтрату. Смерть ОСОБА_7 настала, можливо, 11.01.14 біля 06 години. При дослідженні трупа ОСОБА_7 не виявлено морфологічних ознак, що могли б свідчити про боротьбу чи самооборону. При судово-хімічній експертизі крові та сечі трупа ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт у концентрації 2,0 о/оо у крові та 3,6 о/оо у сечі. Така концентрація етилового спирту в крові за життя могла відповідати алкогольному сп’янінню середнього ступеню. При судово-хімічній експертизі крові та внутрішніх органів (шлунок, кишковик, печінка) трупа ОСОБА_7 наявність похідних барбітурової кислоти, 1,4 – бензодиапезину, фенотіазіну, алкалоїдів групи опію, а також ефедрину і ефедрону не виявлено. Під час отримання проникаючого поранення грудей тіло ОСОБА_7 могло знаходитись в будь-якому положенні за умов доступності травмую чого предмету до передньої поверхні грудної клітки. Враховуючи морфологічні характеристики рани передньої поверхні грудної клітки (майже прямовисні стінки), напрямок дії травмуючої  сили був спереду назад.

Вказані висновки судово-медичного експерта підтверджуються висновками експертиз покладеними в основу зазначеної експертизи, зокрема, судово-гістологічної експертизи № 235, в ході проведення якої здійснено дослідження зразків внутрішніх органів та судово-токсикологічних експертиз, згідно яких при судово–хімічній експертизі крові та сечі трупа ОСОБА_7 методом газово-рідинної хроматографії виявлено етиловий спирт у концентрації 2,0 о/оо у крові та 3,6 о/оо у сечі. Наявність метилового спирту, а також пропилового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів, не виявлено (висновок № 132 від 20.02.2014 року). При судово-хімічній експертизі крові та внутрішніх органів (шлунок, кишковик, печінка) ОСОБА_7 наявність похідних, барбітурової кислоти, 1,4 – бензодиапезину, фенотіазіну, алкалоїдів групи опію, а також ефедрину і ефедрону, не виявлено (висновок № 133 від 10.02.2014 року).

З висновку комісійної судово-медичної експертизи № 22 від 05.02.2015 року слідує, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 виявлено проникаюче поранення грудей з ушкодженням верхньої долі лівої легені та передньої стінки правого шлуночку серця, яке утворилось від одноразової дії плоского колюче-ріжучого предмета типу клинка ножа. Проникаюче поранення грудей має ознаки тяжкого, як небезпечного для життя в момент спричинення та стоїть в причинному зв'язку зі смертю. Також при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 виявлене садно на нижній губі, яке має ознаки легкого тілесного ушкодження, виникло від дії тупого твердого предмету в межах кількох діб до настання смерті та в причинному зв'язку з нею не стоїть. Враховуючи характер та локалізацію проникаючого поранення грудей у ОСОБА_7 (рана на передній поверхні грудей зліва по білягрудинній лінії в 3 міжребір'ї з прямовисними краями та глибиною ранового каналу біля 6-7 см), комісія вважає, що під час отримання поранення тіло ОСОБА_7 могло знаходитися в будь-якому положенні за умови доступності травмуючого предмету до передньої поверхні грудної клітки. При цьому не виключається отримання даного ушкодження за умов, які вказують у своїх показах та під час слідчого експерименту 05.11.2014, як свідок ОСОБА_9, так і обвинувачена ОСОБА_1

Згідно висновку експерта №16 від 16.01.2014 року кров ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А.

Відповідно до висновку експерта №19 від 15.01.2014 року кров від трупа ОСОБА_7 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А. Кров ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А. В плямах на футболці (об’єкт №1), штанах (об’єкт №2), лівій шкарпетці (об’єкт №3), представлених на дослідження, знайдено кров людини групи В з ізогемаглютинином анти-А, і походження її як від потерпілого ОСОБА_7 так і від ОСОБА_1 не виключається. В плямах на трусах та правій шкарпетці, представлених на дослідження, наявності крові не встановлено.

З висновку експерта №20 від 29.01.2014 року слідує, що в плямах на футболці (об’єкт №1), лівій шкарпетці (об’єкт №2), представлених на дослідження, знайдено кров людини групи В з ізогемаглютинином анти-А, і походження її як від потерпілого ОСОБА_7 так і від ОСОБА_1 не виключається. В плямах на трусах та правій шкарпетці, представлених на дослідження, наявності крові не встановлено.

Відповідно до висновку експерта №21 від 29.01.2014 року, в плямах на 2-х марлевих тампонах (об’єкти №1,2) знайдено кров людини групи В з ізогемаглютинином анти-А, і походження її як від потерпілого ОСОБА_7 так і від ОСОБА_1 не виключається.

З висновку експерта №36 від 19.02.2014 року вбачається, що морфологічні особливості клітинних елементів крові (лейкоцитів) виявлених в плямах на футболці ОСОБА_1 (об’єкт №1) та наявність в них статевоспецефічних ознак (У-хроматин та статево специфічні відростки типу «А» і «В», що визначають чоловічу і жіночу генетичну стать, відповідно), позволяють висловити припущення, що зазначені вище плями є змішаними і їх походження як від самого потерпілого ОСОБА_7 так і від ОСОБА_1 не виключається, в однаковій мірі і від будь-якого одного чи кількох чоловіків так і від будь-якої однієї чи кількох жінок в тому числі.

Згідно висновку експерта №37 від 19.02.2014 року, в плямах на футболці (об’єкт №1), штанах (об’єкт №2), лівій шкарпетці (об’єкт №3), представлених на дослідження, знайдено кров людини групи В з ізогемаглютинином анти-А, і походження її як від потерпілого ОСОБА_7 так і від ОСОБА_1 не виключається. Статева належність плям крові на футболці (об’єкт №1), вилученій під час дослідження трупа ОСОБА_7, не встановлена в зв’язку з відсутністю в ядрах клітинних елементів крові (лейкоцити) статевоспецефічних ознак, що, можливо, пов’язано з їх малою кількістю. Морфологічні особливості клітинних елементів крові (лейкоцитів) виявлених в плямах крові на одязі ОСОБА_7 та наявність в них статевоспецефічних ознак (У-хроматин та статево специфічні відростки типу «А», що визначають чоловічу і жіночу генетичну стать, відповідно), позволяють висловити припущення, що зазначені вище плями є змішаними і їх походження як від самого потерпілого ОСОБА_7 так і від ОСОБА_1 не виключається, в однаковій мірі і від будь-якого одного чи кількох чоловіків так і від будь-якої однієї чи кількох жінок в тому числі.

Згідно висновку експерта № 11 від 11.02.2014року, на фрагменті шкіри від трупа ОСОБА_7 виявлено пошкодження, що має ознаки колото-різаного, утвореного дією плаского колюче-ріжучого предмета типу клинка ножа, що мав обушок та гостре лезо.

З висновку експерта №33 від 24.02.2014 року слідує, що при дослідженні клинка ножа (об'єкт №1) виявлена кров людини, яка належить особі

чоловічої генетичної статі, при визначенні групової належності якої виявлений антиген В ізосерологічної системи ABO (що відповідає В(ІІІ) групі крові). Враховуючи статеву та групову характеристику осіб, що проходять по справі, виявлена кров може походити як від будь-якого чоловіка, в крові якого мається антиген В, так і від само­го потерпілого ОСОБА_7 При дослідженні рукоятки ножа (об’єкт №2) виявлена кров людини, при визначенні групової належності якої виявлений антиген В ізосерологічної системи АВО (що відповідає В(ІІІ) групі крові). Встановити статеву належність виявленої крові не представилось можливим в зв’язку з надзвичайно малою кількістю лейкоцитів з У-хроматином, який визначає чоловічу генетичну стать. Вказана обставина надає можливість лише допустити належність зазначеної вище крові на рукоятці ножа (об’єкт №2) людині чоловічої генетичної статі.

Відповідно до висновку експерта № 30 від 26.02.2014року, на фрагменті шкіри від трупа ОСОБА_7 виявлено пошкодження, що має ознаки колото-різаного. Утвореного дією плоского колюче-ріжучого предмета типу клинка ножа, що мав обушок та гостре лезо. Не виключається можливість утворення даного пошкодження від дії клинка наданого на дослідження кухонного ножа.

З постанови про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 26.02.2014 року вбачається, що ніж чорно-білого кольору вилучений під час огляду місця події визнано речовим доказом у справі.

З протоколів проведення слідчих експериментів здійснених при застосуванні відеозапису за участю ОСОБА_1 від 18.02.2013 року та від 05.11.2014 року (відеозаписи яких переглянуті в судовому засіданні) вбачається, що обвинувачена продемонструвала обставини отримання ОСОБА_7 поранення ножем, які в цілому, відповідають її показанням в судовому засіданні.

В той же час з протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9, відеозапис якого переглянуто судом, вбачається що він за допомогою статистів продемонстрував події, що стались 11.01.2014 в квартирі АДРЕСА_3.

Згідно висновку експерта № 162 від 22.01.2014 року при судово-хімічній експертизі крові ОСОБА_1 методом газово-рідинної хронографії, наявність метилового, етилового а також пропилового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів не виявлено.

З висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи № 11 від 30.01.2014 року слідує, що ОСОБА_1 не виявляє ознак алкоголізму, примусового лікування не потребує.

Відповідно до акту амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи № 22 від 03.02.2014 року, ОСОБА_1 в період вчинення злочину на хронічне психічне захворювання не страждала. Перебувала поза будь-яким тимчасовим хворобливим  розладом психічної діяльності. В період вчинення злочину ОСОБА_1 могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В теперішній час ОСОБА_1 може усвідомлювати свої дії, керувати ними та предстати перед слідством і судом. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 не потребує.

З довідки бази «АРМОР» вбачається, що ОСОБА_7 протягом 2013 року до адміністративної відповідальності не притягувався, останнє притягнення 21.02.2012 року за вчинення дрібного хуліганства (ст. 173 КУпАП).

Витяги з ЄРДР та копій процесуальних рішень за результатами перевірки зазначених подій, з яких вбачається звернення до правоохоронних органів осіб щодо неправомірної поведінки ОСОБА_1 та ОСОБА_7, суд до уваги не приймає, як такі що не відносяться до меж судового розгляду.

Заслухавши показання обвинуваченої, потерпілих, свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Фактично сторонами у справі не оспорюється факт того, що 11.01.2014 року в квартирі АДРЕСА_3 сталась подія, яка призвела до смерті ОСОБА_7 Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок проникаючого поранення грудей з ушкодженням верхньої долі лівої легені та передньої стінки правого шлуночку серця, яке спричинило, гостру масивну крововтрату, що підтверджується висновками судово-медичних експертиз № 38 від 20.02.2014 року та № 22 від 05.02.2015 року і не оспорюється сторонами.

Вказане тілесне ушкодження, що має ознаки колото-різаного, утворено дією плаского колюче-ріжучого предмета типу клинка ножа, що мав обушок та гостре лезо, що підтверджується висновком експерта № 11 від 11.02.2014 року. Зазначений ніж з слідами бурого кольору, які висновком експерта №33 від 24.02.2014 року визнані кров’ю людини, яка належить особі чоловічої генетичної статі (в тому числі і ОСОБА_7Г.), виявлений та вилучений в ході огляду місця події та визнаний речовим доказом у справі, що підтверджується відповідним протоколом та постановою слідчого. Експертом у висновку № 30 від 26.02.2014 року зазначено, про можливість утворення пошкодження від дії клинка наданого на дослідження кухонного ножа. Заподіяння зазначеного тілесного ушкодження вказаним ножем не оспорюється обвинуваченою ОСОБА_1 та підтверджено зазначеними висновками експертиз та протоколом огляду.

Таким чином, вказані обставини, а саме заподіяння ОСОБА_1 ножового поранення, яке призвело до смерті ОСОБА_7, вчинення зазначеного ножем, виявленим про огляді місця події в квартирі ОСОБА_6 не оспорюються стороною захисту та підтверджено сукупністю доказів у справі, а саме показаннями ОСОБА_1, свідків очевидців події – ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, висновками експертиз, протоколом огляду.

Приймаючи до уваги сукупність доказів у справі та враховуючи зазначене, суд вважає доведеними вказані обставини стороною обвинувачення.

Вирішуючи питання, що оспорюються у вказаному провадженні стороною захисту суд приймає до уваги наступне.

Так, фактично єдиним, що оспорюється у вказаному кримінальному провадженні стороною захисту є кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України, а саме вчинення умисного вбивства.

При цьому ОСОБА_1 одночасно стверджує, що вона діяла як обороняючись від нападу ОСОБА_7 (як в стані необхідної оборони, так і перевищуючи її), та в той же час висуває версію про необережність її дій, оскільки стверджує, що просто виставила ніж вперед себе, а ОСОБА_7 підслизнувшись, чи з інших причин, сам впав на нього.

Надаючи оцінку зазначеним показанням обвинуваченої, суд звертає увагу на ряд обставин у вказаному кримінальному провадженні, а саме характер та локалізацію тілесного ушкодження ОСОБА_7, застосований для цього ОСОБА_1 предмет – ніж та обставини і обстановку вчинення злочину.

Так, в ОСОБА_7 виявлено проникаюче поранення грудей з ушкодженням верхньої долі лівої легені та передньої стінки правого шлуночку серця. З висновків судово-медичних експертиз та протоколу огляду трупа від 12.01.2014 року слідує, що рана розташована на груді зліва. Рана косо-горизонтальна в напряму знизу догори та зліва на право, відстань між краями 1,5 см. довжиною 4,1 см, довжина ранівного каналу становить 6-7 см. З вказаних доказів вбачається, що рана розташована не вздовж, а поперек тіла ОСОБА_7, що свідчить про те, що ніж в момент нанесення тілесного ушкодження знаходився кінчиком не вверх, а в одну з сторін.

При цьому ОСОБА_1 стверджує, що вона тримала ніж на рівні грудей, обома руками, прямо перед собою, кінчиком вперед, лезо було направлено догори. Разом з тим, таке положення ножа (кінчик вперед, лезо до гори) не узгоджується з виявленою раною, оскільки при такому положенні ножа рана мала б бути розташована вздовж тіла ОСОБА_7, а не навпаки, що свідчить про те, що ОСОБА_1 зазначає на недійсний розвиток події.

В той же час, з висновку експерта № 30 від 26.02.2014 року слідує, дослідження самого ножа, яким заподіяно тілесне ушкодження. Згідно висновку ширина клинка на відстані 10 см від вістря становить 4,05 см, а на відстані 12 см – 4,4 см. Вказане з врахуванням того, що рана на тілі ОСОБА_7 в довжині становить 4,1 см свідчить про те, що ніж ввійшов в його тіло не менш ніж на 10 см, що переконує суд у нікчемності версії ОСОБА_1 щодо того, що вона не прикладала жодного зусилля при заподіянні ОСОБА_7 ножового поранення, а він сам напоровся на ніж.

Так, ОСОБА_1 стверджує, що в момент заподіяння ОСОБА_15 ножового поранення він наближався до неї, кричав, що вб’є, а тому вона схопила ніж, виставила його прямо перед собою впритул тримаючи до грудей і в це час відчула як ОСОБА_7 зіштовхнувся тілом з нею. Таким чином, ОСОБА_1 з одного боку стверджує, що ОСОБА_7 наближався на неї з метою вдарити, і в той же час свідчить про те, що він наблизився до неї настільки впритул, що сам напоровся на ніж, що свідчить про те, що повідомлені нею обставини є суперечливими і спростованими вищезазначеними доказами.

Надаючи оцінку доводам захисту про те, що повідомлений ОСОБА_1 механізм нанесення тілесного підтверджений висновком комісійної судово-медичної експертизи № 22 від 05.02.2015 року, суд звертає увагу на наступне. З зазначеного висновку слідує, що вивчивши характер та локалізацію проникаючого поранення грудей у ОСОБА_7 експерти дійшли висновку, що під час отримання поранення тіло ОСОБА_7 могло знаходитися в будь-якому положенні за умови доступності травмуючого предмету до передньої поверхні грудної клітки. При цьому експерти не виключили отримання даного ушкодження за умов, які вказують у своїх показах та під час слідчого експерименту 05.11.2014, як свідок ОСОБА_9, так і обвинувачена ОСОБА_1 Вказане свідчить, що експертами підтверджено показання ОСОБА_1 лише в частині положення тіла ОСОБА_7 до травмуючого предмету, оскільки ними вказано лише на зазначену ознаку механізму отримання ОСОБА_7 тілесного ушкодження (під час отримання поранення тіло ОСОБА_7 могло знаходитися в будь-якому положенні за умови доступності травмуючого предмету до передньої поверхні грудної клітки), що в жодному разі не підтверджує інші дані повідомлені ОСОБА_1, а саме її показання щодо того, що ОСОБА_7 сам випадково напоровся на ніж. Тобто, експерти підтвердили лише те, що ОСОБА_7 міг під час отримання тілесного ушкодження стояти обличчям до ОСОБА_1, яка тримала ніж в руці перед собою, оскільки в даному положенні передня поверхня грудної клітки доступна до травмуючого предмету – ножа. Інші ж обставини повідомлені ОСОБА_1, спростовані сукупністю доказів у справі.

Таким чином, оцінюючи суб’єктивну сторону злочину, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 застосувала ніж до людини, а саме нанесла ножове поранення в груди ОСОБА_7, пошкодивши легені та серце, що свідчить саме про умисел ОСОБА_1, яка застосовуючи зазначене знаряддя злочину та наносячи удар в життєво важливий орган, повинна була усвідомлювати та усвідомлювала наслідки вказаних дій у виді можливості заподіяти смерть людині та бажала цього.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах проти життя та здоров’я особи», питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, слід враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, а також їх стосунки між собою. Визначальним є цьому суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Судом встановлено та не заперечується самою обвинуваченою ОСОБА_1, що між нею та ОСОБА_7 було неприязні відносини, ОСОБА_1 тієї ночі сама спровокувала ОСОБА_7 прийти до квартири ОСОБА_6 з метою з’ясування стосунків. Після приходу ОСОБА_7 конфлікту між ним та ОСОБА_6 не сталось, вони спільно вживали спритне, палили, розмовляли.

Проте, як зазначає сама ОСОБА_1, її не влаштувало те, що ОСОБА_6 за неї не захистився, хоча ніякого нападу на неї не було та це саме вона викликала ОСОБА_7 з метою створити конфліктну ситуацію між ним та ОСОБА_6 Зазначене переконує суд у неприязні, що відчувала ОСОБА_1 до ОСОБА_7 та бажанні розвити конфліктну ситуацію. Подальші дії ОСОБА_16, яка відразу після наближення ОСОБА_7 взяла ніж та нанесла ним удар в серце, переконують суд у тому, що ОСОБА_1 діяла саме з прямим умислом на вбивство. При цьому суд враховує дані дослідження трупа ОСОБА_7, яким як вже зазначено встановлено дожину ранівного каналу, його направлення, а також характеристики ножа, що свідчить саме про прикладання сили.

Таки чином, локалізація тілесного ушкодження (ділянка сердця), характер ушкодження, застосований для цього предмет свідчать, що ОСОБА_16 не могла діяти необережно як про це вона стверджує.

Та обставина, що ОСОБА_1 намагалась надати медичну допомогу ОСОБА_7, не впливає на правову оцінку її дій, оскільки нею вже були вчинені всі об’єктивні дії для досягнення мети, а посткримінальна поведінка ОСОБА_1 не впливає на злочинний характер і природу самого діяння та аж ніяк не свідчить про необережну форму вини обвинуваченої.

Оцінюючи доводи захисту про те, що ОСОБА_1 діяла в межах необхідної оборони, або перевищуючи її, суд зазначає, що ст. 36 КК України визначено, що необхідною обороною, серед іншого, визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про необхідну оборону», стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з'ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.

Разом з тим, жодний доказ у справі не підтверджує наявність суспільно небезпечного посягання, створення реальної загрози заподіяння шкоди.

Так, сама ОСОБА_1 не стверджує, що зазнала нападу, оскільки вона вказала лише про те, ОСОБА_7 нецензурно виражався та підходив до неї, тобто суспільно – небезпечного посягання не вчинив. Такі показання ОСОБА_1 повністю узгоджуються з показаннями всіх свідків очевидців події, які вказали на факт того, що ОСОБА_7 лише щось агресивно-незрозуміле говорив ОСОБА_1, можливо ображав, проте жодного нападу на неї не вчинив. При цьому свідок ОСОБА_8 стверджувала, що ОСОБА_7 її не відштовхував на шляху до ОСОБА_1, як про це зазначає обвинувачена, а повідомила, що вона пішла в кімнату, оскільки не хотіла бути присутньою при з’ясуванні стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ОСОБА_7 вказаний свідок зазначила, що ОСОБА_7 ні до цього, ні в момент того, як вона залишила приміщення кухні, насильство до ОСОБА_1 не застосовував та, навіть, не намагався вказаного зробити. Також, свідок зазначила, що відразу після її виходу з кухні вона почула крик про те, щоб викликали «швидку», інших криків, висловлювань, звуків ударів тощо свідок не чула.

Одночасно суд звертає увагу, що показання ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_7 кинув в неї гаманець не є доказом наявності нападу, а доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_7 раніше неодноразово бив ОСОБА_1 не підтверджені доказами у справі. Так, з поданих стороною захисту документів вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 виникали конфлікти (образи нецензурною лайкою, непорозуміння з приводу повернення фотоапарату), що жодним чином не підтверджує факт того, що ОСОБА_1 в момент вчинення злочину перебувала в стані необхідної оборони.

Оскільки агресивні нецензурні висловлювання суспільно небезпечним посягання та створення реальної загрози заподіяння шкоди не є, в ОСОБА_1 право на необхідну оборону не виникло. Враховуючи, що ОСОБА_1 не перебувала в стані необхідної оборони, вона, відповідно, і не могла її перевищити.

Оцінивши сукупність доказів у справі, надавши юридичну оцінку діям обвинуваченої, кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_1 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7  від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину,особу винну, наявність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до довідки КП ВОНД «Соціотерапія» та довідки ВОПНЛ ім. Ющенка ОСОБА_1 на обліку у вказаних закладах не перебуває. Згідно характеристики за місцем проживання обвинуваченої, ОСОБА_1 характеризується позитивно. Відповідно до вимоги про судимість, ОСОБА_1  раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась.

Таким чином, ОСОБА_1 вину не визнала, раніше не судима, вчинила умисний особливо тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується позитивно, не одружена, не працює, є особою молодого віку.

Обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, думки потерпілих, які просили призначити обвинуваченій максимальну міру покарання, конкретних обставин справи, вчинення ОСОБА_1 злочину підвищеної суспільної небезпечності, посягання на найцінніше, що є в людини – право на життя, незворотності наслідків злочину, особи обвинуваченої, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України.

При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої злочином, а саме моральної шкоди в сумі 500000,00 гривень та цивільного позову потерпілої ОСОБА_11 про відшкодування шкоди завданої злочином, а саме моральної шкоди в сумі 500000,00 гривень, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред’явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до п. 9 ППВСУ № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру й обсягу заподіяних позивачеві моральних чи фізичних страждань, наявності інших негативних наслідків, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених зміну його життєвих стосунках.

Потерпілими на обґрунтування моральної шкоди зазначено, що вони внаслідок злочинних дій обвинуваченої втратили і сина і рідного брата, у них порушився нормальний спосіб життя, вони постійно переживають, наслідки втрати є нестерпними.

Зазначене, а саме те, що втрата близької людини є безумовно глибокою душевною травмою, що тягне моральні страждання, незворотність наслідків та неможливість взагалі відновити попередній стан, та переконує суд у тому, що потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_11 в зв’язку із вчиненням протиправних діянь обвинуваченою зазнали душевних страждань, що зумовлює висновок суду про заподіяння потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_11 моральної шкоди. Разом з тим, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходячи з засад розумності та справедливості вважає, що сума в 500000,00 гривень по кожному позову є завищеною та приходить до висновку, про необхідність задоволення позовів частково.

Долю речових доказів суд визначає у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 115 КК України, ст. 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді дев’яти років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати починаючи з часу її затримання, тобто з 11 січня 2014 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 залишити без змін – утримання під вартою.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання строк попереднього ув’язнення з 11.01.2014 року до набрання вироком законної сили,з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 200000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 300000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Речові докази у справі, а саме ніж із руків’ям чорно-білого кольору, змиви речовини бурого кольору; одяг ОСОБА_1: штани чорного кольору, кофта рожевого кольору, шкарпетки; одяг належний ОСОБА_7: штани чорного кольору, футболка світлого кольору, шкарпетки чорного кольору; зрізи нігтів обох рук підозрюваної ОСОБА_1; зрізи з нігтів обох рук ОСОБА_7 – знищити. Речові докази, а саме мобільні  телефон «Самсунг» та «Нокіа» – повернути за належністю власникам.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня  його проголошення, а особою, що перебуває під вартою протягом 30 днів з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

 Головуючий суддя:

 Судді :