ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.09                                                                                 Справа № 19/116

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Качановської О.А., розглянув матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства „Укренерговугілля” в особі Луганської філії, м.Луганськ

до Господарчого товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Практик”, м.Брянка Луганської області

про стягнення 762476 грн. 76 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Скріпкіна О.І., довіреність № 6 від 20.02.2009;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 29.04.2008 № 86 на постачання електричної енергії у сумі 564175,32 грн., суму нарахованих збитків від інфляції та 3% річних від простроченої суми у розмірі 9202,35 грн.

Між Відкритим акціонерним товариством „Укренерговугілля” в особі Луганської філії (позивачем) та Господарчим товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Практик” (відповідачем) 29.04.2008 був укладений договір про постачання електричної енергії № 86 (далі –договір), за умовами якого позивач –Постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1750 кВт, а відповідач - Споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

В п.п.2.3.3-2.3.4 договору передбачено зобов”язання споживача оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Відповідно до додатку „Порядок розрахунків” до договору про постачання електричної енергії від 29.04.2008 № 86 сторони домовились, що споживач здійснює повну попередню оплату вартості активної електричної енергії, в обсязі договірної величини її споживання, постачання якої на даний розрахунковий період обумовлене договором, не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду (п.1).

Оплата за активну електроенергію, недовраховану електроенергію, плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності здійснюється споживачем на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника (п.5).

Оплата за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, сум на відшкодування збитків, інфляції, 3% річних, пені за порушення термінів розрахунків та інші платежі здійснюються споживачем на поточний рахунок постачальника (п.6).

Остаточна оплата здійснюється споживачем протягом 5 днів, з моменту отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення, що направляються споживачу постачальником електричної енергії (п.7).

На виконання умов договору позивач здійснював поставку електричної енергії відповідачу, але останній свої зобов”язання за договором виконав не в повному обсязі.

За період з лютого 2009 року по квітень 2009 року, згідно наданих рахунків, отриманих відповідачем відповідно поштових повідомлень, які знаходяться у матеріалах справи, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 564175,32 грн., а саме: 530970,94 грн. –за активну електричну енергію та 33204,38 грн. –за реактивну електричну енергію (а.с.19-24 зворот).

Дана заборгованість підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків від 25.05.2009 (а.с.51).

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже 3% річних від суми заборгованості складає 2420,45 грн., а сума інфляційних витрат складає 6781,90 грн.

Тобто загальна сума заборгованості Господарчого товариства з обмеженою відповідальністю „Практик” складає 573377 грн. 67 коп.: заборгованість за активну електричну енергію - 530970,94 грн.; заборгованість за реактивну електричну енергію –33204,38 грн.; інфляційні нарахування –6781 грн. 90 коп., 3% річних –2420 грн. 45 коп.

У зв’язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договором, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.05.2009 було порушено провадження по справі та розгляд справи призначений на 15.06.2009.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв”язку з неприбуттям відповідача у судові засідання.

У судовому засіданні 23.06.2009 представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій збільшив позовні вимоги на суму 189099,09 грн. Дана сума складається з суми нарахувань відповідачу у травні 2009 року за спожиту електричну електроенергію ( за активну електроенергію –176663,08 грн. та за реактивну електроенергію –13503,70 грн.) та погашення заборгованості відповідачем за рахунок передплати з боку відповідача за іншим договором у сумі –1067,69 грн. ( за активну електроенергію –1043,28 грн. та за реактивну електричну енергію –24,41 грн.).

З урахуванням цієї заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за активну електроенергію у сумі 706590,74 грн., заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 46683,67 грн., інфляційні нарахування у сумі  6781,90 грн. та 3% річних у сумі 2420,45 грн. Дана заява була прийнята судом до розгляду, оскільки це право позивача, передбачене ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

27.07.2009 представник позивача подав заяву, в якій повідомив, що відповідач у листі № 145 від 23.07.2009 визнав суму заборгованості у повному обсязі та звернувся до позивача з проханням про затвердження мирової угоди та надання розтрочення в погашенні боргу. Позивач проти розтрочення заперечує та просить стягнути суму боргу у повному обсязі.

Відповідач знову не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного  представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено  відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання. Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору № 86 від 29.04.2008 позивачем були надані відповідачу послуги з постачання електричної енергії, які останній в свою чергу своєчасно не оплатив.

У зв’язку з невиконанням своїх зобов'язань, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 706590 грн. 74 коп. –за активну електроенергію та 46683 грн. 67 коп. –за реактивну електроенергію, яка підтверджена матеріалами справи та не оспорена відповідачем.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

У даному випадку позивачем правомірно нараховані 3% річних у сумі 2420,42 грн. за період з 24.02.2009 по 25.05.2009).

Як вбачається із розрахунку інфляційних витрат позивач допустився помилки нарахувавши індекс інфляції за лютий 2009 року за повний місяць, тобто сума інфляційних нарахувань за заявлений період з 24.02.2009 по 30.04.2009, яка підлягає до стягнення складає 5615,59 грн. (за лютий: 94659,18х1,015-94659=1420,07 грн. –інфляція за місяць; 1420,07/28=50,77 грн. –інфляція за день; 50,77х5=253,58 грн.; за березень: 227272,73х1,014-227272,73 грн.; за квітень: 242243,41х1,009-242243,41 грн.).

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 27.07.2009 за згодою представника позивача були оголошені  вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 22, 33-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Господарчого товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Практик”, Луганська область, м.Брянка, вул.Харківська, б.15”а”, код 21847746 на користь Відкритого акціонерного товариства „Укренерговугілля” в особі Луганської філії, м.Луганськ, вул.Фрунзе, б.136„з”, код 26447684, на п/рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603430110060 у філії ЛОУ ВАТ „Державний ощадний банк України” МФО 304665 борг за спожиту активну електроенергію у сумі 706590 грн. 74 коп.; на п/рахунок 2600812100571 в Луганській філії АБ „Укркоммунбанк”, МФО 304988 борг за спожиту реактивну електроенергію у сумі 46683 грн. 67 коп., інфляційні нарахування у сумі 5615 грн. 59 коп., 3% річних –2420 грн. 42 коп., державне мито у сумі 7613 грн. 11 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 02 коп., видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 03.08.2009.

Суддя                                                                                      Т.В.Косенко