УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 193/573/15-к Суддя 1 інстанції Пустовіт О. Г.

Номер провадження 11-кп/774/370/К/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1sp; Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016р. м.Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

  головуючого судді   Русакової І.Ю.

суддів Воловик Н.Ф., Чумак Н.О.

секретаря Горбачевської І.П.                                       

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене, 28.12.2014р., до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно за №12014040580000859 відносно

ОСОБА_2, 1979.12.04

року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1

Дніпропетровської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2,

не одруженого, не працюючого, мешкаючого за адресою:

м.Кривий Ріг, пр.Гагаріна, 56/45, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15-п.9,13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_3, прокурора у кримінальному провадженні, на вирок Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 березня 2016р.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15-п.9,13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.185, ч.2 ст.185КК України і йому призначено покарання: за ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі строком на 7р.; за ч.2 ст.15-п.9,13, ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі строком на 14р.; за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1р.; за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2р.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покаранн, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 15р. у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Питання по судовим витратами та речовим доказам вирішено.

Учасники судового провадження:

           прокурор                                                                     Буйленкова І.М.

обвинувачений                                                         ОСОБА_2

захисник обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И Л А :

         Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, просить скасувати вирок суду першої інстанції 16 березня 2016р. відносно ОСОБА_2 у зв’язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, призначивши новий розгляд у суді першої інстанції.

Прокурор у кримінальному провадженні апеляційній скарзі, просить скасувати вирок Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 16 березня 2016р. відносно ОСОБА_2 з підстав істотного порушення кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Вироком суду обвинуваченого ОСОБА_2 визнано виним у вчиненні інкримінованих йому злочинів за наступних обставин.

28.12.2014р., близько 16.00 год., ОСОБА_2, разом зі своєю знайомою ОСОБА_4, приїхали з м.Кривого Рогу до її ОСОБА_5, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3.

Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в кімнаті розпивати спиртні напої.

Під час вживання спиртних напоїв ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, близько 18.00 год. на ґрунті ревнощів, усвідомлюючи свої злочинні дії, діючи умисно, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті раніше йому не знайомому ОСОБА_6, взяв зі столу кухонний ніж та реалізовуючи злочинний умисел направлений на вбивство, тримаючи в правій руці ніж, умисно наніс ОСОБА_6 удар ножем в область грудної клітки, в наслідок чого ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням легені та серця, від яких останній помер на місці.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2502 від 16.01.2015р. смерть ОСОБА_6 наступила від проникаючого поранення грудної клітини, яке супроводжувалось пораненням лівої легені, серця та ускладнилася розвитком шоку.

В подальшому, ОСОБА_2, перебуваючи в будинку домоволодіння №70 по вул. Будьонного в с.Ново-Василівка, після того як він скоїв умисне вбивство ОСОБА_6, у нього за вказаними обставинами виникла сварка з ОСОБА_5, якого збентежили злочинні дії ОСОБА_2

ОСОБА_2, тримаючи в правій руці ніж та усвідомлюючи, що ОСОБА_5 є свідком вбивства ОСОБА_6, продовжуючи свої злочинні дії направленні на заподіяння смерті іншій людині, маючи прямий умисел на завдання смерті ОСОБА_5, наніс два удари ножем в життєво-важливі органи, а саме в область шиї, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді двох колото-різаних сліпих поранень шиї, які згідно висновку експерта № 135 від 26.01.2015р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 втратив свідомість, а ОСОБА_2, усвідомлюючи тяжкість поранення, яке він завдав ОСОБА_5, та вважаючи що виконав усі дії направленні на заподіяння смерті останньому, оставив ОСОБА_5 в кімнаті - залі, та побіг за ОСОБА_7, яка в цей час зайшла до кімнати та побачила, що на кріслі сидить її син ОСОБА_5А, у якого в області шиї була кров, а на підлозі лежить ОСОБА_6, тобто стала свідком вчинення умисного вбивства.

ОСОБА_7 дістала мобільний телефон для виклику швидкої допомоги та попрямувала до своєї кімнати.

Однак, ОСОБА_2, близько 18.20 год., 28.12.2014р. наздогнав ОСОБА_7 та, будучи впевненим що остання є свідком вбивства ОСОБА_6 та ОСОБА_5, маючи умисел на заподіяння їй смерті, з метою приховати раніше скоєні вбивства, повалив ОСОБА_7 на диван, обхвативши її голову лівою рукою за шию та нахиливши її голову вниз, тим самим не даючи можливості чинити опір, та наявним в нього ножем, усвідомлюючи що нанесення ударів ножем в життєво важливі органи потерпілої призведуть до її смерті, бажаючи настання цих наслідків, умисно наніс їй чотири удари ножем в область спини. Після чого ОСОБА_7 відхилилася і впала на спину, а ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на позбавлення життя ОСОБА_7, тримаючи в правій руці ніж намагався нанести їй тілесні ушкодження в область грудної клітини, про те потерпіла ОСОБА_7 схопила лівою рукою лезо ножа та відвела в сторону від чого ніж зламався.

З метою доведення до кінця умислу, направленого на заподіяння смерті ОСОБА_7, ОСОБА_2, обхвативши обома руками шию ОСОБА_7, почав її душити, а коли остання перестала чинити опір та втратила свідомість, в цей час до кімнати забігла ОСОБА_4, яка відтягла ОСОБА_2 від потерпілої ОСОБА_7

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 не зміг довести свій умисел направлений на завдання смерті потерпілій ОСОБА_7 до кінця за обставинами які від нього не залежали.

В результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_7 були завдані тілесні ушкодження у вигляді садна шиї та 4 непроникаючих сліпих колото-різаних поранень грудної клітини, які згідно висновку судово-медичного експерта № 203 від 26.01.2015р. відносяться до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_2, 28.12.2014р. близько 18.00 год., перебуваючи на території домоволодіння №70 по вул.Будьоного, с.Ново-Василівка, Софіївського району Дніпропетровської області, після того як потерпіла ОСОБА_7, перестала чинити опір та втратила свідомість, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, скориставшись безпорадним станом потерпілої ОСОБА_7, таємно викрав гроші у сумі 500 грн., які випали з правої руки потерпілої, підібравши гроші, та поклавши їх до своєї кишені. В результаті протиправних дій ОСОБА_2, потерпілій ОСОБА_7 було завдано матеріальних збитків на суму 500 грн.

Після чого, ОСОБА_2, пішов до іншої кімнати, де на підлозі лежав вбитий ним потерпілий ОСОБА_6 Скориставшись відсутністю свідків та очевидців, ОСОБА_2, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, обшукав одяг ОСОБА_6, де знайшов мобільний телефон моделі Самсунг ЖТ-Е1080, який поклав до себе в кишеню куртки.

В результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілому ОСОБА_6 було завдано матеріальних збитків на суму 220 грн. На підставі висновку товарознавчої експертизи №20 від 23.04.2015р. вартість викраденого мобільного телефону складає 220 грн.

Захисник ОСОБА_3, обґрунтовуючи апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції під час проведення підготовчого судового засіданні при вирішенні питань, встановлених в ч.3 ст.314 КПК України, призначив судовий розгляд на підставі обвинувального акту, тоді, як повинен був на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України, повернути обвинувальний акт прокурору у зв’язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

При цьому, ОСОБА_3 вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на порушення прокурором вимог ч.1 ст.384 КПК України, а саме не роз’яснення прокурором обвинуваченому ОСОБА_2, який обвинувачується у вчинення особливо тяжких злочинів за які передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних, що на його думку є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону України, що в подальшому призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Крім того, захисник звертає увагу на порушення судом першої інстанції вимог ст.374 КПК України, а саме не зазначення у вступній частині вироку найменування кримінального провадження, а також не зазначення у резолютивній частині вироку заліку попереднього ув’язнення у строк покарання відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України.

Прокурор, у кримінальному провадженні, обгрунтовуючи апеляційну  скаргу, вказує на те, що суд першої інстанції під час проведення підготовчого судового засідання не звернув уваги на невиконання прокурором, що здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням вимог закону про необхідність належного роз’яснення обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних, призначивши судовий розгляд, тоді, як, суд повинен був на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України, повернути прокурору обвинувальний акт у зв’язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

Крім того, прокурор вважає, що суд першої інстанції також порушив вимоги ст.384 КПК України, оскільки належним чином не роз’яснив обвинуваченому ОСОБА_2 його право на розгляд справи судом присяжних та особливості такого провадження, що є безумовною підставою для скасування судового рішення судом вищої інстанції, у зв’язку з істотними порушеннями вимог кримінально процесуального закону України.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні, при апеляційному розгляді, підтримав свою і прокурора апеляційні  скарги, просив їх задовольнити з підстав, зазначених у ніх, і скасувати вирок суду відносно ОСОБА_2, призначивши новий розгляд у суді першої інстанції.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні, апеляційної інстанції також, підтримав апеляційні скарги захисника і прокурора, просив скасувати вирок суду відносно нього, призначивши новий розгляд у суді першої інстанції.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, підтримала апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні і захисника ОСОБА_3, просила скасувати вирок Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 16.03.2016р. відносно ОСОБА_2, і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги сторін підлягають задоволенню, а рішення суду скасуванню і призначенню нового розгляду у суді першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи сторін щодо істотного порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону України при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_2, колегія суддів вважає обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог кримінального процесуального Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ч.1 ст.384 КПК України, прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 засуджений за ч.2 ст.15 п.9, 13 ч.2 ст.115 КК України, санкція, якої передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі, тобто прокурор зобов’язаний був роз’яснити підозрюваному його право на суд присяжних, згідно вимог ч.1 ст.384 КПК України і додати до обвинувального акту письмове роз’яснення про право ОСОБА_2 на розгляд кримінального провадження щодо нього судом присяжних.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції порушив вимоги ст.384, 314 КПК України.

Так, матеріали справи містять розписки обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 В М. від 30.04.2015р., у яких зазначено, що вони отримали копію обвинувального акту, а також копію реєстру матеріалів досудового розслідування (ар.пр. 12, 13, т.1), письмового ж роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних, до обвинувального акту в порушення вимог п.3 ч.4 ст.291 КПК України, додано не було.

Перевіривши журнал судового засідання від 18.05.2015р. та 26.05.2015р. (ар.пр.35, 44-45т.1), прослухавши технічний запис цих судових засідань, колегія суддів встановила, що під час першого підготовчого судового засідання, суддя, головуючий у справі, з’ясував у прокурора, чи роз’яснювалося на досудовому слідстві обвинуваченому його право на суд присяжних, на що прокурор відповів негативно, при цьому суд не посилаючись на ст.384 КПК України, роз’яснив ОСОБА_2 його право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних, після чого вислухавши думку обвинуваченого, який не наполягав на цьому праві, на місті постановив, здійснювати судовий розгляд колегіально у складі трьох суддів і відклав підготовче судове засідання для виклику потерпілих на 26.05.2015р.

26.05.2015р. при проведені підготовчого судового засідання коли вирішувалося питання про можливість призначення судового розгляду, на підставі обвинувального акту, суд першої інстанції не роз’яснив обвинуваченому його право на розгляд кримінального провадження відносно нього судом присяжних і проігнорував невиконання прокурором вимог ч.1 ст.384 КПК України, прийнявши рішення про призначення судового розгляду, чим порушив вимоги ч.3 ст.314 КПК України. (ар.пр.44-45,т.1).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши у підготовчому судовому засіданні порушення вимог п.3 ч.4 ст.291 КПК України, а саме недодання до обвинувального акту письмового роз’яснення прокурора про право ОСОБА_2 на розгляд справи судом присяжних, яке свідчить про невиконання прокурором ст.384 КПК України, повинен був повернути прокурору обвинувальний акт, як такий, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону України, а не призначати судовий розгляд на підставі цього обвинувального акту.

Право на розгляд кримінального провадження судом присяжних є невід’ємною складовою права обвинуваченого на захист, порушення такого права свідчить про невиконання прокурором вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., яка гарантує право кожного на розгляд його справи в порядку кримінального провадження судом, утвореним відповідно до закону, і є порушенням права на розгляд його справи судом, визначеним законом.

Невиконання прокурором вимог ст.384 КПК України, в силу вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України, є безумовною підставою для повернення обвинувального акту прокурору,а невиконання судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання вимог ст.384 КПК України, є безумовною підставою для скасування судового рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що допущенні судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тому воно підлягає скасуванню і призначенню нового судового розгляду зі стадії підготовчого судового провадження.

Оскільки вирок суду із зазначених вище підстав, підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, то колегія суддів не входить в обговорення інших доводів апеляційних скарг сторін які підлягають перевірці при новому розгляді в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 416, 419 КПК України, колегія суддів, - 

  П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 і прокурора у кримінальному провадженні - задовольнити повністю.

Скасувати вирок Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від  16 березня 2016р., яким ОСОБА_2, засуджено за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15-п.9,13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, призначивши новий розгляд в суді першої інстанції.

Запобіжний захід обвинуваченому  ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін, продовживши його дію на два місяці, до 16 серпня 2016р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області

ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_9