СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
11 квітня 2007 року |
місто Севастополь Справа № 2-19/31-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Заплава Л.М.,
Ткаченко М.І.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
позивача:ОСОБА_2 довіреність НОМЕР_1;
відповідача: Клинчук С.В., довіреність № 02.1-13/37762 від 28.12.2006;
розглянувши апеляційну скаргу Алуштинської міської Ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 16.01.2007 у справі № 2-19/31-2007А
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до Алуштинської міської Ради (пл. Радянська, 1, місто Алушта, 98500)
про визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Алуштінської міської Ради про визнання протиправним та скасування рішення Алуштінської міської Ради НОМЕР_2 про відмову у затвердженні проекту відводу, та про зобов'язання відповідача укласти та підписати Договір оренди земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням 20 сесії 4 скликання Алуштинської міської Ради НОМЕР_3 наданий дозвіл на підготовку матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки загальною площею 0,02 га для розміщення павільйону з літним майданчиком напроти пляжу «Сєвєрная Двіна»по вул. Набережна у місті Алушті.
Виконавши це рішення, позивачка надала до відповідача необхідні документи, на підставі яких прийнято рішення Алуштинської міської Ради НОМЕР_4 про затвердження матеріалів попереднього узгодження та наданий дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки.
Після складення відповідного проекту позивачка звернулась до Алуштинської міської Ради із заявою про його затвердження та прийняття рішення про оренду земельної ділянки, але рішенням Алуштінської міської Ради НОМЕР_2 відмовлено у затвердженні цього проекту відводу земельної ділянки. Вважаючи спірне рішення безпідставним, позивачка оскаржує його у судовому порядку.
Відповідач позовні вимоги не признав.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2007 (суддя Мокрушин В.І.) у справі № 2-19/31-2007 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Алуштинської міської Ради 4 сесії 5 скликання НОМЕР_2.
Визнано право ОСОБА_1на оренду земельної ділянки загальною площею 0,02 га для розміщення павільйону з літним майданчиком напроти пляжу пансіонату «Сєвєрная Двіна»по вул. Набережна у місті Алушта терміном на 49 років.
Зобов'язано Алуштинську міську Раду укласти з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,02 га для розміщення павільйону з літним майданчиком напроти пляжу «Сєвєрная Двіна»по вул. Набережна у місті Алушті.
У разі ухилення сторони від підпису Договору, суд вважав його укладеним на умовах позивача згідно його проекту договору.
Постанова суду мотивована тим, що при прийнятті спірного рішення відповідачем порушені норми статті 19 Конституції України, Земельного Кодексу України. З посилкою на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинста України суд дійшов висновку про те, що відповідач не надав доказів стосовно обґрунтованості його рішення.
Не погодившись із вказаною постановою, Алуштинська міська Рада звернулась із апеляційною скаргою, у якої просить скасувати постанову суду та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Доводи скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права. На думку сторони, визнання чи невизнання права є господарським, а ні адміністративним спором. Суд першої інстанції не з'ясував обставини справи, помилково надійшов висновку про незаконність спірного рішення.
Відмова у задоволенні проекту відводу земельної ділянки ґрунтується на відсутності узгодження із Містобудівельними радами при Управлінні архітектури та містобудування. Головною причиною відмови є ти обставини, що на даний час проводяться проектно-пошукові роботи по реконструкції набережної. Набережна повинна бути єдиним комплексом, який має єдине архітектурне рішення. Відсутня можливість корегувати місцевий проект забудови з урахуванням об'єкта позивачки. Вся територіальна громада не може залежить від одного підприємця. Сторона вважає, що судом не враховано те, що позивачці надано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього узгодження, а не складення проекту відводу земельної ділянки.
Більш детальніше доводи вказані в апеляційної скарзі.
Розпорядженням заступника голови суду від 11.04.2007 склад судової колегії було змінено, так суддю Котлярову О.Л. замінено на суддю Ткаченка М.І.
В судовому засіданні представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову господарського суду скасувати з мотивів, викладених у апеляційній скарзі.
У запереченні на апеляційну скаргу представник позивача просив судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що судове рішення є законним.
Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Рішенням 20 сесії 4 скликання Алуштинської міської Ради НОМЕР_3 наданий дозвіл суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 на підготовку матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки загальною площею 0,02 га для розміщення павільйону з літним майданчиком напроти пляжу «Сєвєрная Двіна»по вул. Набережна у місті Алушті.
На підставі вказаного рішення, відповідно до пункту 6 статті 123 Земельного кодексу України позивачем було за власний рахунок у повному обсязі підготовлено матеріали попереднього узгодження місця розташування цієї земельної ділянки та проведені такі його позитивні узгодження: - висновок за НОМЕР_5 Управління архітектури і містобудування виконкому Алуштинської міської Ради від 13.05.2005; - висновок за НОМЕР_5 Алуштинської міської епидстанції від 08.11.2005; - висновок за НОМЕР_6 Азово-чорноморської екологічної інспекції від 19.10.2005; висновок за НОМЕР_8 Рескому з охорони культурної спадщини від 26.08.2005; - висновок за НОМЕР_7 Алуштинського міського управління земельних ресурсів від 30.01.2006.
На підставі даних документів було прийнято рішення Алуштинської міської Ради НОМЕР_4 про затвердження матеріалів попереднього узгодження та наданий дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про відсутність рішення про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки, спростовуються рішенням Алуштинської міської Ради НОМЕР_4.
Після закінчення розробки проекту відводу земельної ділянки матеріали проекту відводу було подано для розгляду відповідачем для прийняття ним рішення про затвердження цього проекту і про надання в оренду вказаної земельної ділянки відповідно до пункту 6 статті 123 Земельного кодексу України.
Але рішенням Алуштінської міської Ради НОМЕР_2 відмовлено у затвердженні цього проекту відводу земельної ділянки.
Відповідно до пункту 9 статті 123 Земельного кодексу України «Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням ні відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації ті документації із землеустрою».
Таким чином, законодавець визначає, що підставою для відмови можуть бути лиши неузгодження, вимоги або порушення нормативно-правових актів, які затверджені містобудівною документацією та документацією із землеустрою.
Разом з тим, жодною нормою чинного законодавства України не передбачено право відповідача на свій розсуд безпідставні відмовляти позивачу у наданні в оренду земельної ділянки після надання йому згоди на розробку проекту відводу цієї ж земельної ділянки та після отримання позивачем позитивних узгоджень усіх відповідних, встановлених законом органів.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України «органі місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про порушення прав позивача при прийнятті спірного рішення.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що проводяться проектно-пошукові роботи по реконструкції набережної не приймаються до уваги, оскільки не підтверджені жодним документом.
Відповідно до статті 72 пункту 2 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки сторона не надала доказів стосовно законності свого рішення, доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги.
Доводи сторони про те, що договір оренди є господарським договором, а не адміністративним не приймаються до уваги, оскільки однією із сторін у цьому договорі є орган владних повноважень.
Відповідно до пункту 14 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний договір - дво - або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.
Відповідно до частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Згідно частини 3 цієї статті суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тому прийняття постанови про визнання права на оренду земельної ділянки строком на 49 років та зобов'язання стосовно укладення Договору оренди на спірну земельну ділянку є тією постановою, яка гарантує позивачці захист її прав, визначених статями 123, 124 Закону України «Про оренду землі» (від 06.10.1998 № 161) від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
За такими обставинами апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статями 196, 200, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Алуштінської міської Ради залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2007 у справі № 2-19/31-2007 залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту її оголошення.
Ухвала може бути оскарженою у порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді Л.М. Заплава
М.І. Ткаченко