ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 червня 2016 року № 826/3403/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР БЕЗПЕКИ "СЛОВЯНИ"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою діяльністю «Центр безпеки Словяни» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2015 №0008002207, №0008012207.

Позов обґрунтовано тим, що висновки податкового органу викладені в акті від 14.09.2015 №428/22-07/33500368 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Центр безпеки «Словяни» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Буд сервіс Тайм», ТОВ «Керативкомпані», ТОВ «Будпромтех Плюс» за період з 01.04.2014 по 31.12.2014» є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами справи.

Відповідач заперечував проти заперечення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Центр безпеки «Словяни» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Будсервіс Тайм», ТОВ «Керативкомпані», ТОВ «Будпромтех Плюс» за період з 01.04.2014 по 31.12.2014, за результатом якої складено акт від 14.09.2015 №428/22-07/33500368 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 141 333,0 грн.; п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток всього у сумі 248 400 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.09.2015:

- №0008002207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 211 999 грн. (за основним платежем 141 333 грн., за штрафними (фінансовими/) санкціями 70 666 грн.),

- №0008012207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 310 500 грн. (за основним платежем 248 400 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 62 100 грн).

За результатом адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень позивачем податкового законодавства слугували наступні обставини відображені в акті, а саме:

Допитана в рамках кримінального провадження засновник ТОВ «Будсервіс Тайм» громадянка ОСОБА_1 повідомила, що причетності до діяльності товариства не має, оскільки не мала мети реєструвати товариство та займатись фінансово-господарською діяльністю, печатку не замовляла та не отримувала, веденням бухгалтерського ат податкового обліку не займалась. По ТОВ «Будсервіс Тайм» відкрито кримінальне провадження №320141000100000192 від 01.08.2014 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Податковою інформацією встановлено, що ТОВ «Будсервіс Тайм» виписано низку податкових накладних на незначні суми, які не підлягають реєстрації.

Також, допитаний в рамках кримінального провадження громадянин ОСОБА_2 засновник ТОВ «Будпромтех Плюс» пояснив, що причетності до діяльності товариства він не має, документів не підписував, договорів не укладав.

Актом Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 05.11.2014 №207/7/10-08-22-01/39350248встанолвано, що ТОВ «Будпромтех Плюс» здійснювало діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам. Вбачається відсутність об'єктів оподаткування та при придбанні та продажу товарів ТОВ «Будпромтех Плюс».

Крім того, допитаний в рамках кримінального провадження громадянин ОСОБА_4 повідомив, що зареєстрував ТОВ «Креативкомпані» за грошову винагороду та до діяльності товариства відношення не має.

Проте співставлення даних податкової звітності з бази автоматизованого контролю, як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на протоколи допитів свідків та ніші докази зібрані в рамках кримінального провадження, суд зазначає, що такі матеріали є доказами виключно у кримінальному провадженні.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий орган не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення у кримінальному провадженні.

Правова оцінка доказам зібраним під час досудового слідства у кримінальному провадженні надається виключно судом під час судового розгляду кримінальної справи.

Доказів існування вироку у кримінальній справі, який відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України був би обов'язковий для суду під час розгляду даної адміністративної справи, відповідачем не надано.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будсервіс Тайм», ТОВ «Керативкомпані», ТОВ «Будпромтех Плюс», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що 01 липня 2014 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Креативкомпані" (Виконавець) укладено Договір № 140702 про надання комплексу послуг з організації охоронної діяльності, за умовами якого Замовник здійснює господарську діяльність з охорони власності згідно Ліцензії МВС України та Договорів надання охоронних послуг. Керуючись положенням Договорів про його право покласти виконання послуг по організації на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення умов договорів, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги з організації міроприємств та заходів з метою здійснення Замовником безперешкодної охоронної діяльності та безпосередньо охорони об'єктів власності у відповідності до умов цього Договору.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік об'єктів власності до яких організується комплекс послуг з організації охоронної діяльності та контролю за нею вказано в додатку № 1 до договору. Оперативні зміни до переліку здійснюються негайно після їх виникнення.

Відповідно до пункту 4.1 Договору за надання передбачених Договором послуг, на підставі Акта виконаних робіт, згідно фактично наданих послуг Замовник перераховує кошти на розрахунковий рахунок Виконавця на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.

Матеріали справи містять Додаток до Договору, який містить перелік об'єктів власності до яких організується комплекс послуг з організації охоронної діяльності та контролю (аркуш справи 29).

На підтвердження виконаних робіт, позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт та податкові накладні, платіжні доручення, які долучено до матеріалів справи.

Також, між позивачем та ТОВ «Будсевіс Тайм» укладено договір від 01.08.2014 №140806 про надання послуг з організації ремонту та технічного обслуговування системи технічної безпеки, відповідно до якого предметом договору є надання виконавцем на платній основі послуг з організації ремонту та обслуговування системи технічної безпеки на об'єктах замовника. Перелік об'єктів та їх адреси перераховані в додатку №1 до договору.

На підтвердження виконаних робіт, позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт та податкові накладні, платіжні доручення, які долучено до матеріалів справи.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Будпромтех Плюс» укладено договір від 01.09.2014 №140905 про надання послуг з організації ремонту та технічного обслуговування системи технічної безпеки, відповідно до якого предметом договору є надання виконавцем на платній основі послуг з організації ремонту та обслуговування системи технічної безпеки на об'єктах замовника. Перелік об'єктів та їх адреси перераховані в додатку №1 до договору.

На підтвердження виконаних робіт, позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт та податкові накладні, платіжні доручення, які долучено до матеріалів справи.

Також, позивачем надано суду копії звітів вказаних вище контрагентів, які долучено до матеріалів справи.

Крім того, на підтвердження використання отриманих відповідно до спірних договорів послуг у власній господарській діяльності позивачем надано суду копію договору укладеного з АТ "УкрСиббанк" від 01.05.2011 №110501-гп про генеральне забезпечення надання послуг/ виконання робіт з організації охорони об'єктів банку та здійснення контролю за виконанням заходів комплексної безпеки.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2014 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Креативкомпані", у зв'язку з придбанням послуг.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Як вбачається з пункту 1.3 Договору до змісту послуг з організації охорони належить:

- планування охоронних заходів;

- розробка комплектів постової, режимної та супутньої документації;

- здійснення комплексу заходів по контролю за несенням охорони, здійсненню перепускного та інших режимів;

- підбір та підготовка співробітників охорони. Формування резерву охоронників;

- пошук підрядників та організація виставлення ними постів охорони на період формування груп охорони замовника;

- організація оперативної заміни співробітників Замовника які з будь яких причин не можуть виконувати свої обов'язки з охорони;

- організація виставлення тимчасових постів охорони та спостереження за узгодженням з Замовником;

- організація ремонту та профілактичного обслуговування технічних засобів охорони;

- організація виконання робіт з монтажу та введення в експлуатацію технічних засобів охорони;

- виявлення можливих шляхів здійснення неправомірних дій щодо об'єкту охорони та щодо осіб, які знаходяться на об'єкті, що охороняється;

- організація запобіганню проникненню сторонніх осіб на об'єкт, що охороняється;

- організація надання методичної допомоги в розробці, організації та здійсненні заходів безпеки, охорони та режимних заходів;

- правове забезпечення заходів безпеки;

- організація пошуку, збору, обробки, накопичення та аналізу інформації з питань забезпечення безпеки об'єктів, що знаходиться під охороною;

- організація взаємодій з державними органами, органами МВС, установами і організаціями з питань: співробітництва та взаємодії, інформаційно-аналітичної діяльності пов'язаної із наданням охоронних послуг.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання саме контрагентом позивача вказаних вище охоронних послуг на об'єктах.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчили би про реальність надання вищезазначених послуг. Також, вищезазначений перелік послуг є досить широким та не вичерпним, а тому встановлення яких саме послуг по організації міроприємств та заходів з метою здійснення безперешкодної охоронної діяльності та безпосередньо охорони об'єктів власності замовлялось позивачем не вбачається можливим.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні та акти надання послуг містять лише загальну назву послуги, без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України «Про ліцензування охоронної діяльності» надання охоронних послуг є ліцензійним видом діяльності. При цьому ст. 11 названого Закону визначено умови залучення громадян до охоронної діяльності.

Проте, доказів наявності ліцензії у ТОВ "Креативкомпані" позивачем не надано, так і не надано доказів наявності к названого товариства персоналу, який відповідає вимогам ст. 11 Закону України «Про ліцензування охоронної діяльності».

Таким чином, позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цими контрагентами.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що вказує на правомірність податкового повідомлення-рішення від 30.09.2015 №0008002207.

За таких обставин, доведеність відповідачем правомірності та законності підстав донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вищевказані правопорушення як наслідок прямо впливає та вказує на правомірність та обґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, що вказує на правомірність податкового повідомлення-рішення від 30.09.2015 №0008012207.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ТОВ «Центр безпеки «Словяни» не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда