Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-13/394-06 Суддя –Водолажська Н.С.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Кравець Т.В.
30 січня 2007 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Кравець Т.В., Істоміної О.А.
при секретарі –Калугіної Н.Є.
за участю представників сторін:
позивача – не прибув
відповідача – предст. Ямпольської О.В. ( дов. № 7421/10/10-026 від 21.08.2006 р.) ; предст. межової К.П. ( дов. № 5693/10/10-026 від 07.07.2006 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 4682 Х/2-5) СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову господарського суду Харківської області від 30.11.2006 р. по адміністративній справі № АС-13/394-06
за позовом Харківського Державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, с. Комуніст
до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
про визнання недійсним рішення
встановила:
Позивач, Харківський Національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати недійсним рішення Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000380825/2 від 08.12.05 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 149467,85 грн. як незаконне, посилаючись на положення Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю", Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Постанови Кабінету Міністрів України № 38 від 20.01.97 р., та № 1238 від 05.08.98 р.
Постановою господарського суду Харківської області від 30.11.06 р. позов задоволено. Визнано недійсним рішення Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків м. Харкова № 0000380825/2 від 08.12.05 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 149467,85 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Харківського Державного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва, с. Комуніст 3, 40 грн. судового збору.
Відповідач, не погоджуючись з постановою господарського суду Харківської області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 30.11.06 р. по даній справі та прийняти нове судове рішення, яким відмовити Харківському національному аграрному університету ім.. В.В. Докучаєва у задоволенні позовних вимог повністю. Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 86 КАСУ, ст. 2 та п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»(зі змінами та доповненнями) № 15-93 від 19.02.1993 р. та п. 3 Указу Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування валютного законодавства»№ 734/99 від 27.06.1999 р. При цьому апелянт посилається на результати перевірки, якою встановлено порушення позивачем ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Апелянт вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення не було прийнято до уваги те, що оплата за навчання іноземних громадян здійснювалось від імені фірми «Аль Мажд»у касу ХНАУ ім. В.В. Докучаєва у національній валюті України –гривнях, що суперечить ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93, якою передбачено, що у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торгівельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються через уповноважені банки.
Разом з тим, апелянт повідомляє, що до перевірки не було надано індивідуальну ліцензію Національного банку України за умови з якою можливо здіснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торгівельного обороту у валюті України.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому вважає, що оскаржуване судове рішення є обґрунтованим та правомірним. При цьому він повідомляє, що він не займався ні оптовою, ані роздрібною, ані торгівельною діяльністю взагалі, а значить, компенсування його витрат фірмою «Аль–Мадж»здійснювалося поза межами торгівельного обороту. При цьому, його заклад є неприбутковою установою, що підтверджується довідкою 4ОПП, з фінансуванням за рахунок державного бюджету згідно Довідки Статистики, що виключає проведення підприємницької діяльності та отримання прибутку, а значить , і участь у торгівельному обороті. Крім того, Позивач вказує, що він не закупав товари у фірми «Аль-Мадж»та не завозив їх на територію України, тому неможливо погодитись з висновками відповідача, що позивач здійснював імпортні операції.
Позивач не прибув у дане судове засідання та не повідомив суд про причину неприбуття, тоді як був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи.
Колегія суддів, заслухавши думку відповідача стосовно можливості розгляду даної справи у відсутності позивача, дійшла висновку про розгляд даної справи за відсутності позивача, оскільки неприбуття в судове засідання без поважних причин позивача або не повідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне.
Представниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за період з 01.07.2002 р. по 30.06.2005 р., про що складено акт № 612/49-026/00493764-ДСК від 10.10.2005 р.
В акті вказано, що Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва протягом перевіряємого періоду здійснював імпортні операції. А саме, інститут уклав контракти б/н від 02.10.2000 р. та б/н від 12.06.2004 р. з фірмою «Аль Мажд», Йорданія, Амман, вул. Гарднес, круг аль-юбід дім Аль Загра, 2-й поверх. Контракт підписано ректором університету М.Д. Євтушенко та генеральним директором фірми-нерезидента Али Мурфлях О.Аярмех. За умовами контракту Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва організовує навчання відібраних фірмою іноземних громадян на підготовчому відділенні на основних факультетах.
Іноземні громадяни, направлені на навчання від фірми «Аль Мажд» зараховувались до університету на підставі наказів про зарахування. Оплата за навчання іноземних громадян зараховувалась від імені фірми «Аль Мажд»у касу університету у національній валюті України –гривнях, що суперечить ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»(із змінами та доповненнями).
У зв'язку з виявленими порушеннями на підставі п. 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" та згідно п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України, п. З Указу Президента України „Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" відповідачем було прийняте рішення № 0000380825/0 від 20.10.05 р., яким до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 149467,85 грн.
Як видно з матеріалів справи, згідно з п. 3.4 Контракту № 01/04 від 12.06.2004 р., для покриття витрат, пов’язаних з навчанням студентів, що прийняті на підготовче відділення фірма кожен рік до 01.12 виплачує за кожну з них перераховує кошти в розмірі 2650,0 грн. та зарахованих на основний факультет - 4300,0 грн.
Статтею 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»встановлено що у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торгівельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торгівельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Тобто для застосування даної норми учасники зовнішньоекономічних відносин повинні здійснювати торгівельну діяльність, оскільки поняття „торговельного обороту" передбачає саме проведення операцій за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають перехід права власності на товари.
Як випливає із змісту наданого контракту, він не підпадає під ознаки жодного з правочинів, які передбачають перехід права власності на товар або послуги, оскільки фактичним отримувачем послуг з навчання є студент (студенти), який (які) не учасниками контракту.
Таким чином, господарський суд правомірно та обґрунтовано встановив, що висновки акту перевірки зроблені відповідачем при довільному тлумаченні норм чинного законодавства.
Спірне рішення було оскаржене платником податків 24.10.2005 р. За результатами розгляду скарги відповідачем було прийняте рішення від 02.11.05 р., яким скарга залишена без задоволення, а рішення без змін. З урахуванням результатів розгляду скарги відповідачем було прийняте нове рішення № 0000380825/1 від 02.11.05 р., яким штрафні санкції застосовані в тих же розмірах, що і в оскарженому рішенні.
При подальшому оскарженні в межах адміністративного оскарження позивачем була направлена скарга від 08.11.05 р. до ДПА Харківської області. Рішенням керівника від 30.11.05 р. скарга платника залишена без задоволення, а рішення без змін. Вказане рішення сторонами до матеріалів справи не надане, але його наявність та висновки представниками сторін не заперечуються.
З урахуванням результатів розгляду повторної скарги відповідачем було прийняте нове рішення № 0000380825/2 від 08.12.05 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 149467,85 грн., тобто аналогічне попереднім.
Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що при застосуванні до позивача штрафних санкцій в порядку, передбаченому п. 2 ст. 16 вказаного Декрету КМУ, п. З Указу Президента України „Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" відповідачем не враховані положення цих норм, оскільки в п. 3 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України записано, що санкції, передбачені цим пунктом застосовується Національними банками України та за його визначенням підпорядкованими йому установами.
Відповідно преамбули Указу Президента України „Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" він прийнятий з метою врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що оскільки за своєю правовою суттю контракт № 01/04 від 12.06.04 р. не є ні договором позики, ні кредитним договором, то розповсюджувати на ці правовідносини нормативний акт, який їх не регулює, є неправомірним.
Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить до висновку, що заперечення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, тому постанова господарського суду Харківської області від 30.11.2006 р. по справі № АС-13/394-06 була ухвалена без порушення норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 205, 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 30.11.2006р. по адміністративній справі № АС-13/394-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Олійник В.Ф.
Суддя Кравець Т.В.
Суддя Істоміна О.А.