Україна
Харківський апеляційний господарський суд
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2007 року , м. Харків Справа № АС-42/433-06
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Бондаренко В.П., судді Лакізи В.В., судді Токара М.В.
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників сторін:
позивача – Чернієнко Ю.Г., дор. № 198/10/10 від 27.01.2007 р.
відповідача – Горбань О.В., дор. № 2-юр від 27.06.2005 рю
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4349Х/1-10) на постанову господарського суду Харківської області від 07.11.2006 р. по справі № АС-42/433-06
за позовом Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, смт. Нова Водолага
до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства “Мелихівське”, с. Мелихівка
про стягнення 121228,87 грн., -
встановила:
Постановою господарського суду Харківської області від 07.11.2006 року по справі №АС-42/433-06 (суддя Яризько В.О.) задоволені позовні вимоги позивача. З відповідача в доход державного бюджету стягнено 121228,87 грн. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.
Відповідач не погодився з вказаною постановою та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову господарського суду Харківської області від 07.11.2006 року по справі №АС-42/433-06. В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції не було враховано наявність форс-мажорних обставин, які зробили неможливим своєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб.
Позивач вважає постанову місцевого господарського суду законною та обґрунтованою, у зв’язку з чим, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2006 р. працівниками Нововодолазької МДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку підприємства позивача за період з 01.01.05р. по 31.12.2005р. з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку з доходу фізичних осіб в частині повноти та своєчасності перерахування до бюджету, за результатами якої складено довідку №17-028/41 (а.с. 4-13).
Перевіркою встановлено, що відповідач утримував податок із заробітної плати своїх працівників, але до бюджету його не сплачував. За даними перевірки станом на 31.12.2005 р. заборгованість відповідача по податку з доходів фізичних осіб склала 121288,87 грн.
Відповідно до п. 1.15. ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Відповідно до п.п.8.1.1. ст.8 Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Відповідно до п.п.8.1.2. ст. 8 Закону податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 8.1.4 ст. 8 Закону якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.
Таким чином, вищевказаними нормами законодавства на відповідача покладається обов’язок по утриманню прибуткового податку із заробітної плати своїх працівників та перерахуванню його до бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи та апеляційної скарги (а.с. 53-54), відповідач не заперечує факту наявності у нього заборгованості по утриманому, але неперерахованому прибутковому податку з громадян, який виник у 2005 р. в сумі 121228,87 грн., однак при цьому вказує на відсутність у нього можливості сплати такого податку у зв’язку з форс-мажорними обставинами, які мали місце в 2003-2004 роках, посилаючись на висновки про форс-мажорні обставини №№ 6673/05-4 від 19.06.2003 р., 7180/05-4 від 27.06.2003 р., 12201/05-4 від 12.09.2003 р., 3125/05-4 від 22.07.2004 р., 6672/05-4 від 19.06.03 р. (а.с. 30-34), в яких зазначено, що несприятливі погодні умови, а саме: відсутність снігового покриву взимку 2002-2003 рр., зливи та градобій влітку 2003 р., посуха осінню 2003 р., надмірні опади у травні 2004 р., що спричинили загибель і пошкодження посівів сільськогосподарських культур на площах позивача (загибель озимої пшениці у 2003 р., та посівів проса у 2004 р.) є форс-мажорними обставинами, а тому відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашенню зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" такий борг підлягає списанню.
Відповідно до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Однак , судова колегія вважає, що відповідач не довів, що форс-мажорні обставини у 2003-2004 рр. вплинули на неспроможність сплати прибуткового податку з громадян, який виник за 2005 рік в сумі 121228,87 грн., у зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.
Слід також зазначити, що рішенням Нововодолазької МДПІ № 2 від 13.09.2005 р. (а.с. 44) відповідачу вже був списаний прибутковий податок з громадян в сумі 281148,03 грн. на підставі рішення господарського суду Харківської області по справі № 27/291-05, предметом розгляду якої і було списання прибуткового податку з громадян, нарахованого за період 2002-2004 рр. на підставі висновків Торгово-промислової палати, на які посилався відповідач по даній справі. Отже, відповідач вже був звільнений від виконання обов’язку по сплаті податків.
Крім того, не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції посилання відповідача в апеляційній скарзі на неможливість сплати податку з доходів фізичних осіб через відсутність джерел для погашення податкових зобов’язань, оскільки з листа Державної виконавчої служби у Нововодолазькому районі Харківської області № 5861 від 30.11.2006 р. (а.с. 62) вбачається, що станом на 28.11.2006 р. відповідачем сплачений борг в сумі 41855,48 грн. по виконанню наказу господарського суду Харківської області по справі № 42/525-05.
Викладене свідчить, що постанова господарського суду Харківської області від 07.11.2006 р. по справі № АС-42/433-06 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства та матеріалів справи, тому колегія суддів вважає, що господарський суд дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим, підстави для скасування зазначеної постанови відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 196, п. 1 ст. 198, статтями 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів апеляційного господарського суду, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 07.11.2006 р. по справі № АС-42/433-06 залишити без змін.
Ухвала набуває набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали у повному обсязі.
Справу направити до господарського суду Харківської області.
Ухвалу складено у повному обсязі 30 січня 2007 р.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
суддя Лакіза В.В.
суддя Токар М.В.