Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" січня 2007 р. Справа № 35/308-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Безлепкіній І.П.
за участю представників сторін:
позивача - Мірошниченко Н.В., Лисенко В.А.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Шляхове ремонтно-будівельне управління №33, м. Харків (вх. № 73 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 12.12.06 р. по справі № 35/308-06
за позовом Красноградського професійного ліцею, м. Красноград
до Відкритого акціонерного товариства "Шляхове ремонтно - будівельне управління № 33", м. Харків
про стягнення 9410,00 грн.
та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33», м. Харків
до Красноградського професійного ліцею, м. Красноград, Харківська область
про визнання недійсним договору та стягнення 3000,00 грн.
встановила:
Красноградський професійний ліцей, м. Красноград, Харківська область звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з ВАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33», м. Харків на свою користь суму боргу в розмірі 9 410, 00 грн. за надані послуги по проживанню, а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
ВАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33» в процесі розгляду справи звернулось із зустрічною позовною заявою, в якій просив суд визнати недійсним Договір про взаємне надання послуг № 76 від 20.05.2003 р.; застосувати наслідки недійсного правочину та стягнути з позивача за первісним позовом (Красноградський професійний ліцей) на користь позивача за зустрічним позовом (ВАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33") 3 000,00 грн. сплачених за Договором, а також віднести на відповідача за зустрічним позовом (Красноградський професійний ліцей) витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2006р. по справі № 35/308-06 (головуючий суддя Швед Е.Ю., судді Светлічний Ю.В., Гребенюк Н.В.) первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з ВАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" на користь Красноградського професійного ліцею 9 410,00 грн. заборгованості, 102,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову - відмовлено.
Рішення в частині стягнення з ВАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" заборгованості у розмірі 9 410,00 грн. мотивовано тим, що останній не виконав своїх договірних зобов’язань щодо розрахунків за проживання працівників відповідача в гуртожитку на підставі відповідних рахунків на оплату, в зв’язку з чим місцевий господарський суд визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та правомірними, оскільки вони підтверджуються наданими позивачем доказами по справі.
В частині відмови ВАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" у задоволенні зустрічного позову рішення мотивовано тим, що спірним договором про взаємне надання послуг від 25.05.2003р. погоджені суттєві умови даного договору, а позивачем надані документальні докази, які підтверджують факт проживання працівників відповідача в гуртожитку позивача.
ВАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" з рішенням суду першої інстанції не погодилося, подало апеляційну скаргу та додаткові пояснення на неї, в яких зазначив, що при винесенні рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповністю з’ясовані обставини, які мають значення для справи, посилаючись на те, що спірний договір не містить в собі чітко визначеного предмету, а також визначення про ціну договору, порядок та форму розрахунку. Також посилається на те, що оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо предмету спору, не визначено переліку взаємних послуг, не має відповідного сертифікату на надання готельних обслуг у своєму гуртожитку, то відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України зазначені обставини є підставою для визнання спірного договору недійсним. Разом з тим зазначає, що суд ніяким чином не дослідив та не обґрунтував свій висновок відносно того, що надані позивачем рахунки визначають суму послуг за проживання в гуртожитку з 01.09.2003р. по 21.11.2003р., в той час як спірний договір між сторонами було укладено лише на 4 місяці. На цій підставі просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2006р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову, зустрічний позов задовольнити.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення місцевого господарського суду мотивованим, таким, що відповідає дійсності, прийнятим на підставі чинного законодавства, посилаючись на те, що підстави для визнання спірного договору недійсним відсутні, що підтверджується самими умовами договору, а також відсутність з боку відповідача будь-яких заяв про його зміну або розірвання. Крім того зазначає, що надання послуг у вигляді проживання в гуртожитку ПТУ-28 не суперечить нормам законодавства і такі послуги не відносяться до готельних послуг. Просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
ВАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" в судове засідання не з’явилось, про причини неявки не попередило, хоча було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників Красноградського професійного ліцею, які підтвердили свої позиції, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2006 року без змін, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір про взаємне надання послуг від 20.05.2003 року, відповідно до умов якого позивач за первісним позовом зобов'язався поселити в гуртожитку Красноградського професійно-технічного училища № 28 жильців кількістю 20 чоловік строком на чотири місяця. Як вбачається із змісту спірного договору за домовленістю сторін замовник (ВАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33") сплачує виконавцю (Красноградський професійний ліцей) 10,00 грн. за проживання одного чоловіка за добу. Вказану суму замовник повинен зарахувати виконавцю на розрахунковий рахунок підприємства.
Розділом ІV передбачено, що договір діє з моменту його підписання обома сторонами та до того часу поки сума за проживання в гуртожитку буде проведена на розрахунок Виконавця (Красноградського професійно-технічного училища № 28) або сплачена товарно-матеріальними цінностями.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу послуги по проживанню 20 чоловік, в зв’язку з чим ВАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" були виставлені рахунки № 112 від 18.06.2003 р.; № 116 від 31.08.2003 р.; № 117 від 31.08.2003 р.; № 121 від 31.10.2003 р.; № 126 від 28.11.2003 р. на загальну суму на суму 12 410,00 грн.
Відповідач були сплачені рахунки частково, а саме: 05.09.2003р. – 1000,00 грн.; 25.09.2003р. – 2000,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем після часткової оплати складає 9 410,00 грн.
Посилання відповідача за первісним позовом на те, що надані позивачем рахунки визначають суму послуг за проживання в гуртожитку з 01.09.2003р. по 21.11.2003р., в той час як спірний договір між сторонами було укладено лише на 4 місяці, є безпідставними, оскільки спростовуються умовами спірного договору, зокрема розділом ІV.
Отже, позивач, в порядку досудового врегулювання спору 11.02.2004 р. (вих. № 40), 24.09.2004 р., 14.07.2005 р. (вих. № 240), 25.05.2006 р. (вих. № 142) направив відповідачу претензії з вимогою сплатити суму заборгованості на поточний рахунок позивача. Відповідач отримав вищезазначені претензії, але ніяких дій щодо погашення заборгованості не здійснив.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, місцевий господарський суд правомірно визнав первісні позовні вимоги обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи і підлягаючими задоволенню в сумі 9 410,00 грн.
ВАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33» в процесі розгляду справи звернулось із зустрічною позовною заявою, в якій просив суд визнати недійсним Договір про взаємне надання послуг № 76 від 20.05.2003 р.; застосувати наслідки недійсного правочину та стягнути з Красноградського професійного ліцею на користь позивача за зустрічним позовом (ВАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33") 3 000,00 грн. сплачених за Договором.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог ВАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33» посилається на те, що між сторонами по справі не досягнуто згоди щодо предмету спору, не визначено переліку взаємних послуг, у позивача за первісним позовом не має відповідного сертифікату на надання готельних обслуг у своєму гуртожитку, без наявності в Статуті ПТУ № 28 права на здійснення такого виду діяльності та без визначення суми обов'язкового податку - готельного збору, сторонами порушено вимоги закону щодо визначення обов'язкової суми певного податку із визначених договором послуг.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в своєму рішенні дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову Відкритого акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33", з тих підстав, що вимоги викладені у зустрічній позовній заяві є необгрунтованими, оскільки спірним договором про взаємне надання послуг 20.05.2003 року погоджені суттєві умови даного виду договорів, а саме: надання послуг по проживанню 20 працівників відповідача в гуртожитку Красноградського професійно-технічного училища № 28 строком на чотири місяців, за що відповідач повинен сплатити позивачеві на розрахунковий рахунок або у вигляді товаро-матеріальних цінностей певну суму виходячи з розрахунку 10 грн. за проживання однієї особи за одну добу. Строк дії договору визначений в розділі ІV. Сам договір оформлений належним чином, тобто підписаний та скріплений печаткою обох сторін.
До того ж відповідач, ВАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33», в процесі господарських стосунків своїми діями сам підтвердив чинність договору, перерахувавши на користь Красноградського професійно-технічного училища № 28 платіжними дорученнями №1554 від 05.09.2003р. та №1703 від 25.09.2003р. грошові кошти в розмірі 3000,00 грн. саме на виконання умов спірного договору від 20.05.2003р.
Слід зазначити, що позивач за зустрічним позовом не надав жодних доказів направлення Красноградському професійному ліцею заяв про зміну умов спірного договору, або його розірвання.
Посилання ВАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33» в апеляційні скарзі на відсутність у відповідача за зустрічним позовом сертифікату на надання готельних обслуг у своєму гуртожитку, без наявності в Статуті ПТУ № 28 права на здійснення такого виду діяльності та без визначення суми обов'язкового податку - готельного збору, є безпідставним, оскільки послуги у вигляді проживання в гуртожитку, що надавались Красноградським професійно-технічного училища № 28, не відносяться до готельних послуг та на них не поширюються «Правила обов’язкової сертифікації готельних послуг», затверджених наказом Держстандарту України від 27.01.99р. за № 37, на які посилається ВАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33» в апеляційній скарзі.
Приймаючи до уваги вищевикладене, відсутні правові підстави для визнання недійсним договору про взаємне надання послуг від 20.05.2003р., а тому місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про відмову ВАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33» щодо задоволення зустрічних позовних вимог.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак ВАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33» в обґрунтування своїх зустрічних вимог та вимог, викладених в апеляційній скарзі, не надав ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді належних доказів на підтвердження наведених доводів..
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ВАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33» позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2006 року по справі № 35/308-06 прийняте без порушень норм процесуального та матеріального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарськогосуду Харківської області від 12.12.2006р. по справі № 35/308 -06 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді