Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" січня 2007 р. Справа № 15/303-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників сторін:
позивача – Токарєва С.В. –дов., Курбанової Т.А. –дов., Подольської О.І. –дов.,
відповідача – Походенко А.В. –дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4647Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 24 листопада 2006 року по справі № 15/303-06
за позовом Державного комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод», м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра», м. Харків
про стягнення 255623,75 грн.
встановила:
Позивач, Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, ТОВ «Таміра», 255623,75 грн. заборгованості за скид стічних вод з перевищенням ДВП за квітень 2006 року.
Ухвалою від 01 вересня 2006 року господарським судом Харківської області (суддя Лаврова Л.С.) порушено провадження у справі та призначено її до розгляду. Цією ж ухвалою задоволено клопотання відповідача та позивачу заборонено вчиняти дії по відключенню від каналізаційних мереж м.Харкова на час розгляду справи ТОВ «Таміра».
Рішенням господарського суду Харківської області від 24 листопада 2006 року по справі № 15/303-06 (колегія суддів у складі: головуючого судді Лаврової Л.С., судді Шведа Е.Ю. та судді Пелипенко Н.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач, Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод», з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24 листопада 2006 року по справі № 15/303-06 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. Також, позивач просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду по даній справі від 01 вересня 2006 року в частині заборони позивачу вчиняти дії по відключенню від каналізаційних мереж м. Харкова на час розгляду справи. Свої доводи позивач обгрунтовує тим, що господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповністю з‘ясовані та недоведені обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи. Як вказує позивач у апеляційній скарзі, ним при відборі проб був дотриманий порядок та процес, встановлений Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова, за фактом відбору складений відповідний акт, який був підписаний працівниками відповідача без заперечень та зауважень щодо правильності порядку проведення представниками позивача відборів проб стічних вод. Результатами досліджень проб стічних вод було зафіксовано скид відповідачем стічних вод з перевищенням ДВП, у зв‘язку з чим позивачем і був нарахований підвищений тариф за скид стічних вод з перевищенням ДВП. У апеляційній скарзі позивач вказує, що на протязі розгляду справи відповідачем не було надано жодного документу, який має доказове значення для справи, а суд у своєму рішенні не дав цьому належної юридичної оцінки. Позивач зазначає, що питання щодо повноважень його осіб, які здійснювали відбір проб, відносно підстав здійснення проб та місця відбору проб не є предметом розгляду по даній справі, а тому суд при прийнятті оскаржуваного рішення вийшов за межі позовних вимог. Також, на думку позивача, не є предметом спору і наявність договору між позивачем та лабораторією ДНДІОПІОХ (НІОХІМ) та це питання не досліджувалося у судових засіданнях суду першої інстанції. Щодо тверджень відповідача та суду про відсутність у акті числа і дати початку і кінця залпового скиду – позивач зазначає, що відповідні відомомсті не передбачені формою акту, крім того, на час відбирання проб неможливо встановити, чи є у них перевищення, чи ні. Відповідні факти встановлюються лише після проведення аналізів. Як вважає позивач, судом порушені норми процесуального права при винесенні ухвали від 01 вересня 2006 року в частині задоволення клопотання відповідача про вжиття запобіжних заходів, а також порушені інші норми процесуального права під час розгляду справи, в тому числі і щодо невідображення у протоколах судових засідань, ухвалах по справі та в оскаржуваному рішенні певних процесуальних дій.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Таміра», проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення. У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що позивачем відбір проб стічних вод здійснений без додержання відповідних методик процесу відбирання проб промислових стоків відповідача, що було встановлено судом при розгляді справи. На думку відповідача, з наведених у справі доказів не вбачається вина відповідача у порушеннях договірних умов та порушенні правил скиду стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Харкова. Відповідач вважає, що позивачем не було пред‘явлено суду жодного доказу, що місцем відбору проб стічних вод відповідача під час планового контролю їх складу і властивостей було місце контрольного приєднання відповідача до системи міської каналізації. На думку відповідача, судом вірно досліджено та встановлено, що позивачем не доведені повноваження осіб, які відбирали проби, не надано доказів існування у нього договірних стосунків з лабораторією НІОХІМ. Як вказує відповідач, п. 3.6 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у систему каналізації населених пунктів чітко зазначено про вказання в актах відбору проб початку та закінчення залпового скиду. Щодо оскарження позивачем ухвали суду від 01 вересня 2006 року, відповідач зазначає, що встановлений законом строк для оскарження такої ухвали минув. При цьому, відповідач також посилається на Роз‘яснення ВАС України від 23.08.1994 року № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів по забезпеченню позову», яке встановлює, що оскільки забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне:
15 серпня 2003 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № ІІ-1661/09- ТАК-1, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався приймати від відповідача стічні води в обсягах встановлених «Абоненту» лімітів на водокористування та водовідведення згідно з договором, а відповідач зобов’язувався здійснювати регулярну оплату за надані послуги згідно з діючими тарифами.
Відповідно до п. 3.5. договору відповідач – «Абонент» зобов’язався скидати стічні води, якісні показники яких не повинні перевищувати допустимих величин показників забруднення (ДВП). В разі скиду «Абонентом» стічних вод з перевищенням ДВП плата за них проводиться за підвищеним тарифом згідно р. 6 Правил прийняття.
Пунктом 3.6 договору встановлено заборону «Абоненту» скидати фільтраційні, умовно-чисті, зливові та позалімітні стічні води. Цим же пунктом передбачено зобов‘язання підприємства прийняти заходи по недопущенню цих скидів та до усунення скидів здійснення їх оплати по підвищеному тарифу згідно Правил прийняття.
Відмовляючи позивачеві у задоволенні позовних вимог господарський суд Харківської області виходив з того, що:
позивачем документально не обгрунтовано та не доведено підстави для здійснення відбору проб стічних вод, що відбувся 11.04.2006 року;
позивачем не доведено, що місце відбору проб стічних вод, проведеного 11.04.2006 року відповідає вимогам, встановленим Додатком № 7 до Правил прийняття, до місця, з якого повинні відбиратись проби стічних вод;
позивачем не доведено наявність повноважень у його представників на здійснення відбору проб стічних вод;
позивачем документально не обгрунтовано та не доведено наявність договірних стосунків з лабораторією НІОХІМ;
у наданому акті відбору проб стічних вод від 11.04.2006 року відсутні дата початку залпового скиду та дата закінчення залпового скиду.
Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що зроблені при неповному дослідженні фактичних обставин справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та з порушенням норм матеріального права, у зв‘язку з чим оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача –задоволенню з наступних підстав:
відповідно до вимог чинного законодавства, порядок відбору проб стічних вод, оформлення цього відбору, транспортування відібраних проб до лабораторії здійснюється відповідно до «Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова», затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 581 від 18.06.2003 року (далі – Правила), які були розроблені відповідно до Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, та які є обов‘язковими для абонентів усіх форм власності, що відводять стічні води в систему каналізації м. Харкова. Названі Правила є спеціальним нормативним актом, який регулює в тому числі правовідносини сторін по даній справі та на даний час є чинними.
Пунктом 3.5 вказаних Правил закріплено, що якість стічних вод, які скидаються, визначається хімічними аналізами, що підтверджені «Актом відбору проб стічних вод» та «Протоколом дослідження якості стічних вод». Аналізи виконуються лабораторіями, що атестовані на виконання цих видів досліджень.
Згідно з пунктом 4.5 Правил, роботи щодо відбору проб, їх зберіганню та доставці здійснює контрольно - абонента служба ДКП «Харківкомуночиствод», яка має необхідне технічне забезпечення та несе відповідальність за відбір проб стічних вод, їх доставку і зберігання, оформлення документів, дотримання правил техніки безпеки як при доставці проб до лабораторії ДКП «Харківкомуночиствод», так і в інші лабораторії, що мають ліцензію на виконання аналізів. Відбір проб оформлюється «Актом» (додаток № 7).
Названими вище Правилами встановлені тимчасові допустимі величини показників (ДВП) якості стічних вод при скиді в каналізаційну мережу; на підставі заяви абонента від 29.03.2004 року позивачем відповідачу наданий дозвіл на скид стічних вод в систему каналізації м. Харкова терміном дії до 01.04.2007 року.
11.04.2006 року позивачем в присутності представника відповідача було здійснено відбір стічних вод та за результатами досліджень незалежної лабораторії НІОХІМ встановлено факт скиду стічних вод з перевищенням ДВП, в зв‘язку з чим позивачем був нарахований підвищений тариф у розмірі 255623,75 грн. та на цю суму виставлена платіжна вимога-доручення № 276364 від 04.05.2006 року, яка не була оплачена. Правильність здійснення розрахунків відповідачем не оскаржується.
Колегія суддів зазначає, що акт відбору проб стічної води оформлений відповідно до встановлених Правилами прийняття вимог до актів відбору проб (додаток № 6), підписаний як представниками позивача, так і представником відповідача без зауважень та заперечень щодо правильності порядку проведення представниками позивача відборів проб стічних вод. Відповідний акт не був оскаржений та спростований у встановленому законом порядку, а тому твердження суду та відповідача щодо відсутності у представника позивача повноважень на здійснення відбору проб стічних вод є такими, що не відносяться до даного предмету спору. Одночасно, колегія суддів зазначає, що п. 4.2 Правил встановлено, що відбір проб стічних вод Абонента виконується уповноваженими представниками ДКП «Харківкомуночиствод». Названими правилами не передбачено надання документів на підтвердження повноважень під час здійснення проб, а позивач, як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції визнає повноваження своїх осіб на здійснення відбору проб.
Колегія суддів вважає, що вказаними вище Правилами не встановлено вимоги щодо форми протоколів дослідження стічних вод. Разом з тим, як встановлено із матеріалів справи, стічні води, що відібрані 11.04.2006 року були досліджені незалежною лабораторією НІОХІМ, яка акредитована на виконання таких аналізів. Результати дослідження стічних вод за цей період не оскаржені та не спростовані відповідачем, при цьому, у протоколі досліджень зазначена дата доставки проб до лабораторії – 11.04.2006 року. При прийнятті проб стічних вод для дослідження та при здійсненні їх аналізу, незалежною лабораторією не було встановлено будь-яких підстав, які б свідчили про неможливість здійснення аналізу. Матеріалами справи підтверджено наявність у позивача та НІОХІМ договірних стосунків, через що твердження відповідача та висновки суду у цій частині є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, на думку колегії суддів питання щодо наявності між позивачем та НІОХІМ договірних стосунків не відноситься до даного предмету спору; за відсутності останніх відповідні аналізи не були б зроблені.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відбір проб стічних вод за спірний період був проведений позивачем у відповідності з договором, укладеним між сторонами та «Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова», матеріалами справи підтверджено перевищення відповідачем нормативів скиду стічних вод у міську каналізаційну мережу, та застосування коефіцієнту, який відповідає вимогам Правил. Доказів того, що відбір проб здійснювався без дотримання вимог названих Правил та з порушенням Методик, регламентованих національними стандартами, відповідач не надав. Отже, на думку колегії суддів, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за скид стічних вод з перевищенням ДВП є обргунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Колегія суддів зазначає, що твердження суду та відповідача щодо відсутності підстав для здійснення відбору проб стічних вод є такими, що суперечать нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, оскільки у відповідності до п. 3.1 Правил прийняття, відбір проб стічної води здійснюється позивачем з метою постійного контролю за якістю стічних вод. Матеріалами справи встановлено, що відбір проб стічної води позивачем здійснювався з одного місця – каналізаційного випуску № 1 на території відповідача. Відповідний факт підтверджений залученими до матеріалів справи доказами.
У відповідності зі ст. 614 ч. 2 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Оскільки відповідачем до матеріалів справи не надано належних доказів того, що перевищення ДВП у відібраних пробах сталося не з його вини, посилання відповідача на відсутність його вини в порушенні договірних зобов‘язань не може бути прийнята судом як належний доказ.
Відбір проб з каналізаційного випуску (місце відбору) передбачено як для планового, так і для позапланового контролю. Колегія суддів вважає, що відсутність посилання у акті відбору проб на підставу здійснення відбору (за планом чи позапланово) не може бути підставою для звільнення відповідача від сплати боргу, якщо відповідними матеріалами зафіксовано факт скиду стічних вод з перевищенням ДВП. Крім того, така підстава не передбачена формою акту (додатком № 6 до Правил).
Також, формою акту не передбачено і вказання у ньому дати початку та закінчення залпового скиду. Крім того, як встановлено із наданих матеріалів та пояснень представників сторін, під час відбору проб сторонам не було відомо, чи містяться у відібраних стічних водах забруднюючі речовини, та яка їх концентрація. Лише після проведення досліджень було встановлено перевищення концентрації забруднюючих речовин у відібраних стічних водах більш як у 20 разів, у зв‘язку з чим позивачем і застосований коефіцієнт кратності для розрахунку плати – 20, як за залповий скид стічних вод, що відповідає вимогам п. 1.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України. Одночасно, колегія суддів зазначає, що для застосування коефіцієнту кратності 20 при розрахунках необхідно лише встановлення самого факту залпового скиду, на здійснення розрахунків не впливає період початку та закінчення залпового скиду.
Що стосується вимог позивача про скасування ухвали місцевого господарського суду від 01 вересня 2006 року в частині заборони позивачу вчиняти дії по відключенню від каналізаційних мереж м. Харкова, колегія суддів зазначає, що у відповідності зі ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. Ч. 2 цієї статті передбачено, що відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувана ухвала прийнята та направлена на адресу сторін 01 вересня 2006 року, апеляційна скарга позивачем подана до канцеляції господарського суду Харківської області 04 грудня 2006 року, тобто, з пропуском встановленого законом строку на її оскарження. За таких обставин у апеляційного господарського суду відсутні підстави для перегляду оскаржуваної ухвали в порядку апеляційного провадження.
Разом з тим, як вбачається із оскаржуваної ухвали, заборона позивачу на вчинення дій по відключенню відповідача від каналізаційних мереж м. Харкова вчинена місцевим господарським судом на час розгляду справи. Розгляд справи закінчений 24 листопада 2006 року шляхом прийняття рішення по справі, однак, у оскаржуваному рішенні місцевим господарським судом не зазначено про скасування вчиненої заборони, що є порушенням норм чинного процесуального законодавства.
За таких підстав ухвала місцевого господарського суду від 01 вересня 2006 року в частині заборони позивачу на вчинення дій по відключенню відповідача від каналізаційних мереж м. Харкова підлягає скасування у зв‘язку з закінченням строку, на який вона прийнята.
Посилання відповідача на Роз‘яснення ВАС України від 23.08.1994 року № 02-5/611 не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки відповідні роз‘яснення стосуються питання забезпечення позову (тобто, вимог позивача), а ТОВ «Таміра» по даній справі є відповідачем, а не позивачем.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача у зв’язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю. Твердження відповідача, викладені ним у відзиві на апеляційну скаргу, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи, на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 ГПК України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права.
На цій підставі колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 24 листопада 2006 року по справі № 15/303-06 прийнято з порушеннями норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування, воно необґрунтоване, прийняте без всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, яким суд не надав відповідну правову оцінку.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п.1, п. 2, п. 4 ст. 104, ст.105 ГПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу позивача задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 24 листопада 2006 року по справі № 15/303-06 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальності «Таміра» (61124 м. Харків пр. Гагаріна, 167/1, розрахунковий рахунок 2600301681733 в ХФ «Укрексімбанку» м. Харкова МФО 351618, код 22610495) на користь Державного комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» (61013 м. Харків вул. Шевченко, 2 розрахунковий рахунок 2600430114614 в АКБ «Золоті ворота» МФО 351931, код 03361715) 255623,75 грн. заборгованості, 2556,24 грн. держмита, 118 грн. судових витрат та 1278,12 грн. держмита за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ
Ухвалу господарського суду Харківської області від 01 вересня 2006 року по справі 15/303-06 в частині заборони позивачеві вчиняти дії по відключенню позивача від каналізаційних мереж м. Харкова на час розгляду справи скасувати.
Головуючий суддя
Судді