Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-04/454-06 суддя -Водолажська Н.С.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя -Карбань І.С.
05 лютого 2007 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Шутенко І.А.
при секретарі - Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
прокурора -М.П. Чопко,
позивача -Чорноткач Н.З. за довіреністю № 8042/10/10-015 від 20.09.06р.,
1-го відповідача - не прибув,
2-го відповідача -не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (НОМЕР_1) ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 01.12.2006р. по справі № АС-04/454-06
за позовом Прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова
до 1-го відповідача СПД ФО ОСОБА_1, м. Харків
та до 2-го відповідача приватного підприємства «Альянс-21», м. Київ
про визнання договору недійсним
встановила:
Прокурор Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова після уточнення позовних вимог просив визнати недійсним в порядку ст. 49 ЦК України (1963р.) усний договір (номер та дата договору не вказані), укладений між СПД ФО ОСОБА_1 та приватним підприємством «Альянс-21»на загальну суму 195804 грн., як такий, що укладений з метою, за відомо суперечною інтересам держави та суспільства.
Постановою господарського суду Харківської області від 01.12.2006р. по справі № АС-04/454-06 в задоволені позову відмовлено.
Позивач, з постановою господарського суду Харківської області від 01.12.2006р. по справі № АС-04/454-06 не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказану постанову та задовольнити позовні вимоги Прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, посилаючись на порушення норм чинного законодавства. Обґрунтовуючи свої доводи апелянт вказував, що сектором документальних перевірок відділу оподаткування фізичних осіб проведені перевірки ПП ОСОБА_1 (акти перевірки НОМЕР_2 від 19.11.2003 року та НОМЕР_3 від 19.12.2005 р.), в ході яких було встановлено, що ПП ОСОБА_1 у 2002р. і мав взаємовідносини з ПП "Альянс-21" м. Київ, про що свідчить податкова накладна НОМЕР_4 від 30.09.2002р. на загальну суму 195804 грн. Відповідно до вищенаведеної накладної ПП "Альянс-21" відвантажив ПП ОСОБА_1 товар (пшеницю) на загальну суму 195804 грн.
З метою правильності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ в ході документальної перевірки ПП ОСОБА_1 відповідно до наказу ДПА України № 139 від 23.03.98р. "Про посилення контролю за проведенням встановленого порядку відшкодування ПДВ" та листа ДПА України від 15.07.1998р. НОМЕР_5 "Про відшкодування податку на додану вартість", були направлені запити зустрічних перевірок до ДПІ у Оболонському районі м. Києва в якій перебувало на обліку ПП "Альянс-21".
Апелянт вказував, згідно відповіді ДПІ у Оболонському районі м. Києва ПП "'Альянс-21" код ЄКПО НОМЕР_8 зареєстроване Оболонською райдержадміністрацією м. Києва 22.04.2001 р., на обліку перебуває у ДПІ Оболонського району м. Києва. Підприємство останню звітність до ДПІ надало у квітні 2002 р. без показників фінансово-господарської діяльності.
Апелянт посилався не те, що наприкінці лютого 2002 р. в маршрутному таксі у засновника ПП "Альянс-21" було викрадено усі установчі документи, даний факт засновник опублікував у газеті "Авізо". Невстановлена особа скористалась загубленими документами та здійснювала фінансово-господарську діяльність ПП "Альянс-21", не маючи на це законних підстав. Тобто відбулась незаконна зміна корпоративних прав ПП "Альянс-21", підприємство використовувала підставна особа. Оскільки таке використання підприємства підставною особою суперечило чинному законодавству, засновник підприємства просив суд визнати установчі документи ПП "Альянс-21" та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість недійсними з моменту втрати. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08.05.2003р. установчі документи та свідоцтво платника податку на додану вартість було визнано недійсним з моменту втрати.
На підставі вказаного апелянт зазначав, що на момент видачі податкових накладних постачальник товару ПП "Альянс-21" вже не значився платником податку на додану вартість і не мав права виписувати податкову накладну.
Також апелянт стверджував, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08.05.2003 р., є доказом встановлення протиправного умислу саме у ПП "Альянс-21". Крім, того апелянт посилався на п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 1978 р. (із змінами та доповненнями), в якому вказано, що на підставі ст. 49 ЦК України (в ред. 1963 р.) недійсним визнаються угоди, спрямовані на приховування фізичним та юридичними особами від оподаткування доходів. В зв'язку з чим апелянт вважав, що ПП "Альянс-21" на час укладання угоди мав умисел, завідомо суперечний інтересам держави та суспільства.
Відповідачі заперечення на апеляційну скаргу не надали, представники відповідачів в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином були повідомлені, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Про причини неприбуття представників відповідачів в судове засідання суд не повідомлявся. Враховуючи, що неприбуття представників відповідачів у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника апелянта та прокуратури, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що СПД ФО ОСОБА_1 був зареєстрований у виконавчому комітеті Жовтневого районну м. Харкова 28.09.99 р. (реєстраційна справа НОМЕР_6), за адресою: АДРЕСА_1. Перебуває на обліку в ДПІ Жовтневого району м. Харкова з 28.10.99р., зареєстрований як платник ПДВ з 01.11.99 р., свідоцтво НОМЕР_7 (виключений з реєстру платників ПДВ з 24.11.03 р.).
ПП „Альянс-21" зареєстрований Мінською (на теперішній час Оболонською) районною державною адміністрацією м. Києва з 22.01.01 р. за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 93, кв. 116. Перебувало на обліку ДПІ у Оболонському районі м. Києва, був платником ПДВ з 07.02.02р., ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в ЄРПОУ 31288073.
Відповідно до ст. 8 Закону України „Про господарські товариства" товариство може укладати угоди тільки після його реєстрації.
В акті від 19.11.03 р., на який посилається позивач, відсутні дані про встановлення факту включення в розрахунок податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладні НОМЕР_4 від 30.09.03 р. та відшкодування ПДП по цій накладній.
За даними акту перевірки від 19.12.05р., підприємцем ОСОБА_1 були втрачені документи фінансово-господарської діяльності за 2002-2003 роки, що підтверджується постановою Московського РО ХГУ УМВС від 07.04.04 р. У зв'язку з цим фактом позивачем були направлені запити на проведення зустрічних перевірок до ДПІ за місцем реєстрації ПП „Альянс-21" (запити № 1464/7/17-125 від 29.03.04 р.; № 709/7/17-125 від 17.02.04 р.; № 5472/7/17-225 від 16.11.05 р.).
В акті перевірки вказано, що згідно листів ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 06.11.03р. та від 28.04.04р. останній звіт до податкової інспекції ПП „Альянс-21" надавав у квітні 2002р. за 1 квартал 2002 р.
19.02.03 р. ДПІ у Оболонському районі м. Києва звернулось до Оболонського районного суду м. Києва з позовною заявою про визначення установчих документів ПП „Альянс-21" недійсними. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08.05.03 р. по справі № 2-1361 позов було задоволено та визнано недійсними установчі документи та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ПП „Альянс-21" з моменту їх втрати (кінець лютого 2002 р.). Як стверджує позивач, на підставі рішення цього суду ДПІ у Оболонському районі м. Києва був складений акт № 496 від 19.07.2003 р. про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 36721435, виданого 07.02.02 р. ПП „Альянс-21".
З акту ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 496 від 29.07.2003 р. про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 36721435, виданого 07.02.2002 р. ПП „Альянс-21", видно, що анулювання здійснено у зв'язку з визнанням установчих документів ПП „Альянс-21" недійсними за рішенням господарського суду м. Києва від 08.05.03 р., що суперечить твердженням позивача щодо підстав для анулювання свідоцтва, вказаних у позові. Ні до позову, ні в подальшому позивачем не надано рішення господарського суду м. Києва від 08.05.2003 р.
Розбіжності у визначенні підстав для анулювання свідоцтва представник позивача пояснив це допущеною опискою, але судом першої інстанції дане пояснення не прийнято тому, що це твердження документально не доведене, а ґрунтується лише на припущенних. Оскільки акт про анулювання свідоцтва складений не ДПІ Жовтневого району м. Харкова, а ДПІ у Оболонському районі м. Києва, твердження про описку працівником іншої інспекції без відповідних письмових доказів є недоведеним.
Також, позивачем не надано доказів набрання чинності рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08.05.03 р. по справі № 2-1361.
Згідно даним довідки Головного управлінню статистики у м. Києві від 31.10.06р. ПП „Альянс-21" значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій і на час проведення операцій і на теперішній час та має ознаки юридичної особи з відповідними правами та обов'язками.
Згідно зі ст. 6 Закону України „Про підприємства в Україні" підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації. Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України (ст. 34 цього ж Закону). За змістом ч. 19 ст. 8 Закону України "Про підприємництво" (дія цього Закону поширювалась на спірні правовідносини) підприємство втрачає статус юридичної особи із виключенням його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності.
Позивачем не надані докази направлення ним запитів для проведення зустрічних перевірок та отримання на них відповідей від ДПІ у Оболонському районі м. Києва, тому доводи позивача, які ґрунтуються на результатах перевірки (акт перевірки від 19.12.2005 р. №17-219/557) у ході судового засідання не знайшли свого документального підтвердження.
З апеляційної скарги видно, що, позивач пов'язує факт укладання договору між відповідачами з податковою накладною НОМЕР_4 від 30.09.2002 р., яка була видана продавцем ПП „Альянс-21" покупцю СПД ФО ОСОБА_1, а його недійсність з тим, що відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість" відсутність у продавця статусу платника ПДВ позбавляє його права видавати податкові накладні, а вже видані податкові накладні набувають статусу фіктивних і позбавляють право покупця на податковий кредит, що в свою чергу є доказом наявності протиправного умислу у учасників такої операції. Такі твердження позивача про фіктивність будь-яких документів, в тому числі податкової накладної, є передчасним, оскільки у ДПІ Жовтневого районі м. Харкова відсутні документи, які б свідчили про визнання їх такими, а чинне законодавство не надає органам ДПС, а також окремим працівникам такого права.
Відповідно п. 7.3.1 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення податкового зобов'язання з продажу товару (робіт, послуг), вважається дата, яка припадає на податковій період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як плата за товар, що підлягають поставці; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку, що свідчить про те, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, а не в момент укладання договору.
Відповідно до ст. 49 ЦК УРСР, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та наявність умислу хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків, тобто таких, що порушують основні принципи існуючого суспільного ладу.
Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладається, і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. Враховуючи, що апелянтом не доведено відповідними рішеннями судів загальної юрисдикції наявність умислу посадових осіб відповідачів на укладання спірної угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тому вимоги апелянта про визнання спірних угод недійсними на підстав ст. 49 ЦК України (в редакції 1963р.) є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивач відповідно не було доведено, що 2-й відповідач не відвантажив товар (пшеницю) 1-му відповідачу на загальну суму 195804 грн., а обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, не підтверджені належними доказами (відсутній сам договір, який є предметом позову, рішення господарського суду м. Києва).
Позивачем не надано доказів виключення ПП „Альянс-21" з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, оскільки згідно приписів Цивільного кодексу України, юридична особа втрачає свій статус з моменту виключення з відповідного реєстру платників. Не надано доказів і виключення 2-го відповідача з Реєстру платників ПДВ, а наданий акт про анулювання свідоцтва платника ПДВ вже після виконання спірної угоди, 19.07.2003 р., тобто на час видачі спірної податкової накладної НОМЕР_4 від 30.09.2002 р. ПП»Альянс-21»був платником податку і СПД ФО ОСОБА_1 не міг знати, що у майбутньому ПП „Альянс-21" буде виключено з реєстру платників податку.
У випадках, встановлених Законом України "Про податок на додану вартість", особа може за своїм бажанням набувати та втрачати статус платника податку шляхом реєстрації як платника податку та анулювання такої реєстрації.
Згідно з пп. "б" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість відбувається, зокрема, у випадку, якщо ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); згідно з абзацом 8 цього пункту анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи. При застосуванні зазначених положень слід мати на увазі, що у разі ліквідації юридичної особи анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу можливе лише, якщо юридичну особу виключено з державного реєстру. До такого виключення анулювання реєстрації здійснюється виключно за ініціативою юридичної особи (в особі ліквідаційної комісії, ліквідатора, органу управління юридичної особи, якщо на нього покладено виконання функцій комісії з припинення юридичної особи).
Також не здійснена і ліквідаційна процедура ПП „Альянс-21", як того потребує ст. 9 п. 9.8. Закону України „Про податок на додану вартість". До анулювання реєстрації юридична особа, що перебуває у процесі ліквідації, має право та зобов'язана, у випадках встановлених законодавством, видавати податкові накладні на загальних підставах.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08.05.03 р. по справі № 2-1361 визнано недійсними установчі документи та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ПП „Альянс-21" з моменту їх втрати (кінець лютого 2002 р.), однак відповідно до ст. 91 п. 4 ЦК України правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення й припиняється від дня внесення запису про її припинення до державного реєстру.
Таким чином, твердження позивача стосовно відсутності у 2-го відповідача цивільної правоздатності та цивільної дієздатності юридичної особи необґрунтоване, оскільки воно не підтверджено матеріалами справи, та таких доказів судом не встановлено.
Наявність умислу по угоді, стосовно дійсності якої виник спір, входять до предмету доказування в судовому процесі. Один лише факт скасування державної реєстрації за рішенням суду, яке вступило в законну силу, без встановлення в судовому процесі обставин щодо стану не виконання підприємством конституційного обов'язку сплачувати податки, встановлені законом, за результатами господарської діяльності в цілому та конкретної цивільно-правової угоди (правочину), зокрема, не може бути підставою для визнання такої угоди недійсною.
Несплата податків однією зі сторін договору є правопорушенням, а не наявністю умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачем не було доведено умисел відповідачів на укладання оскаржуваного договору з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
За таки обставин, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Харківської області від 01.12.2006р. по справі № АС-04/454-06 прийнята у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладене в апеляційній скарзі є необ'єктивними і не можуть бути підставою для скасування оскарженої постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ст. 198, статтями 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 01.12.2006р. по справі № АС-04/454-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Суддя Бабакова Л.М.
Суддя Шутенко І.А.