Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" лютого 2007 р. Справа № 52/337-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Токар М.В. ,суддя Лакіза В.В.
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників сторін:
прокурора -Овдієнко Р.І. посв. №30 від 27.02.06 р.,
позивача - не з'явився,
відповідача -ОСОБА_2 дов. в матеріалах справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача вх. НОМЕР_1 на рішення господарського суду Харківської області від 08.11.06 по справі № 52/337-06
за позовом Заступника прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків,
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Харків
про звільнення та повернення земельної ділянки та стягнення 923,22 грн.
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.11.2006 року (суддя Білоусова Я.О.) в задоволенні позову відмовлено.
Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення принципів об'єктивності, всебічності та повноти, а також посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Прокурор підтримав апеляційну скаргу, вважає її обґрунтованою, а рішення господарського суду Харківської області від 08.11.06 р. таким, що прийнято при невірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у відзиві на апеляційне подання проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Позивач в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив. Враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розгляд апеляційної скарги за відсутністю позивача за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Прокурор Комінтернівського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану по вул. Плеханівській у м. Харкові біля станції метрополітену „Завод ім. Малишева”(на відстані 40 м від виходу станції метро в бік вул. Нехаєнко), привести вказану земельну ділянку у придатний для використання стан та повернути її за належністю Харківській міській раді, стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 923, 22 грн. на користь УДК в Харківській області. Свої позовні вимоги прокурор обгрунтовував тим, що відповідач користується земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки, не сплачуючи земельного податку та орендної плати, у зв'язку з чим прокурор вважає, що на підставі ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право відповідача на користування земельною ділянкою має бути припинено.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови прокурору в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 12 Земельного Кодексу України право розпоряджатися землями територіальних громад надане міським радам, які мають право передавати землю у власність або надавати в користування.
Згідно зі ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до рішення виконкому Харківської міської Ради народних депутатів № 156 від 13.04.1994 "Про впорядкування дрібно-роздрібної торгівлі в м. Харкові" головою Комінтернівської районної Ради було прийняте розпорядження від 09.07.2001 р. НОМЕР_2 „Про переоформлення ордеруНОМЕР_3 на приватного підприємця ОСОБА_1”. Згідно розпорядження від 09.07.2001 р. НОМЕР_2 було переоформлено на ПП ОСОБА_1 ордер на право розташування кіоску по продажу продуктів харчування за адресою : АДРЕСА_1”.
На підставі розпорядження голови Комінтернівської районної ради м. Харкова від 09.07.2001 р. НОМЕР_2, а також на підставі рішення виконкому Харківської міської ради від 16.04.2003 р. НОМЕР_4, яким було внесено зміни до рішення міськвиконкому від 13.04.1994 р. НОМЕР_5, Управлінням споживчого ринку виконавчого комітету Харківської міської ради відповідачеві був виданий ордер НОМЕР_6 на право здійснення торгівлі продажу продуктів харчування з кіоску розташованого за адресою : АДРЕСА_1”.
Вимоги до організації дрібно-роздрібної торговельної мережі, її приміщень та обладнання визначено Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затвердженими Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08.07.1996 року № 369. Відповідно до пункту 16 цих Правил розміщення пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі здійснюється господарюючим суб'єктом з письмового дозволу місцевого органу державної виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) та за погодженням з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежної охорони, державної автоінспекції та архітектури.
Як вбачається з матеріалів справи, таким дозволом на проведення торгівлі з кіоску приватним підприємцем ОСОБА_1 є ордер НОМЕР_6, який повністю відповідає вимогам Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі.
Згідно з п. 17 зазначених Правил дозвіл може бути анульований відповідним місцевим органом державної виконавчої влади (органом місцевого самоврядування) у разі систематичного порушення працівниками пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі вимог законодавства, цих Правил та інших нормативних актів. Інших підстав анулювання дозволу чинним законодавством не передбачено.
Як свідчать матеріали справи, дозвіл, яким у даних спірних правовідносинах є виданий відповідачеві ордер НОМЕР_6, у встановленому порядку анульований не був, а тому відповідач на підставі цього дозволу займає відведену йому для надання послуг з кіоску земельну ділянку .
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що земельна ділянка, за адресою: АДРЕСА_1, зайнята відповідачем не самовільно, а на підставі відповідних документів для здійснення підприємницької діяльності, в зв'язку з чим посилання прокурора та позивача на самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки є безпідставним.
Крім того слід зазначити, що статтею 144 Земельного кодексу України встановлений порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, а саме: у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.
У разі не усунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.
Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурором та позивачем не було надано суду доказів щодо здійснення ними заходів передбачених статтею 144 Земельного кодексу України.
Відповідно до п. 34 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що на пленарному засіданні Харківської міської ради вирішувалося питання про припинення користування відповідачем земельною ділянкою під кіоском за адресою: АДРЕСА_1, яка була надана відповідно до законодавства, що діяло на час надання дозволу на розміщення кіоску на земельній ділянці. таким чином, судова колегія вважає, що прокурор передчасно, на підставі лише акту обстеження земельної ділянки, без проведення належної комплексної перевірки дійшов висновку, що порушені права позивача -Харківської міської ради.
Що стосується орендної плати, то між позивачем та відповідачем відсутній договір оренди земельної ділянки, а значить у відповідача відсутній обов'язок по сплаті орендної плати, оскільки відповідно до статті 21 Закону України „Про оренду землі” розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснює свою підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування згідно з Указом Президента України № 746/99 від 28.06.1999 р. (єдиний податок).
Сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника податку.
Згідно з п. 6 зазначеного Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником плати (податку) за землю.
Таким чином, посилання прокурора щодо несплати відповідачем земельного податку є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідач здійснює свою діяльність за спрощеною системою оподаткування.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог прокурора щодо звільнення та повернення відповідачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та стягнення з відповідача 923, 22 грн. заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 08.11.06 р. по справі № 52/337-06 прийняте у відповідності до чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 08.11.06 р. по справі № 52/337-06 залишити без змін.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
суддя Лакіза В.В.
суддя Токар М.В.