Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2007 року Справа № 14/365-06
Колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді І. С. Карбань (доповідач,) судді Л.М. Бабакової, судді І.А. Шутенко,
при секретарі – Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
позивача – Кисельова В.М. за довіреністю № 18-7/2238 від 12.07.05р.,
відповідача – не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 163С/2-4 ) Відкритого акціонерного товариства “Сумське науково-виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе”м. Суми на рішення господарського суду Сумської області від 14.08.2006 р. по справі №14/365-06
за позовом ВАТ “Сумське науково-виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе”м. Суми
до ВАТ Сумське підприємство “Агротехсервіс”, м. Суми
про стягнення 14517,11грн., -
встановила:
ВАТ “Сумське науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ВАТ Сумське підприємство “Агротехсервіс” 14517,11грн., в тому числі 8295,48 основного боргу, пеню в сумі 5957,23 грн., інфляційні збитки в сумі 166,49 грн., 3% річних в сумі 97,91 грн., за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії за договором № 6/94 від 16.10.2000 р.
Рішенням господарського суду Сумської області від 14.08.2006р. по справі №14/365-06 (суддя Миропольський С.О.) позовні вимоги були задоволені частково, стягнуто з ВАТ Сумське підприємство “Агротехсервіс”, м. Суми на користь ВАТ “Сумське науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе” пеню в сумі 2978,62 грн. (50% від суми зазначеної у позові), інфляційні збитки у сумі 166,49 грн., 3% річних в сумі 97,91 грн., 145,17 грн. витрат по сплаті держмита, 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині позовних вимог щодо стягнення 8295,48 грн. боргу провадження у справі припинено.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням господарського суду Сумської області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення в частині відмови в стягненні 2978,62 грн. та стягнути з ВАТ «Сумське підприємство «Агротехсервіс»на користь ВАС «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе»пеню в розмірі 2978,62 грн., також 51,00 грн. державного мита, сплаченого за подання апеляційної скарги, посилаючись напорушення норм матеріального та процесуального права, а саме: п.1 ст.624, ст.617 та п.1 ст.625 ЦК України, ч.3 ст.1 Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуткових територій»та ст. 233 ГК України.
Апелянт вказував, що на протязі опалювального періоду з жовтня 2005 р. по квітень 2006 р. відповідач не виконував належним чином свої обов'язки за Договором щодо своєчасної оплати за спожиту теплову енергію, у звязку з чим станом на 30.06.2006р. загальна заборгованість відповідача перед позивачем 8295,48грн., а прострочення оплати складало до 111-ти днів. Відповідно до вимог ч.3 ст. 1 Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуткових територій», за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб'єкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.
Пунктом 7.2.3 договору передбачено обв'язок відповідача за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію сплачувати пеню в розмірі 0.5% належної до сплати суми за кожен день прострочення. У відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, позивачем обгрунтовано було нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію в розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, а суд першої інстанції необгрунтовано зменшив на 50% розмір пені, що була нарахована відповідачеві позивачем за прострочення виконання грошових зобоб язань по договору.
Апелянт зазначав, що відповідно до п.1 ст.233 ГК України, суд має право зменшити розмір санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні: не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Апеялнт стверджує, що з боку відповідача тривалий час (до 111 днів) мало місце невиконання договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати за спожиту теплову енергію, а також значні розміри аборгованості. ВАТ “Сумське науково-виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе” відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2004р. №1734. є підприємством, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, і на даний час реалізує на території Туркменістану ряд інвестиційних проектів з будівництва компресорних станцій. Успішна реалізація даних угод має для України велике політичне та економічне значення, а також дає можливість внести до державного та місцевого бюджетів значні грошові кошти у вигляді податків та зборів (обов’язкових платежів): забезпечує постачання природного газу до України. Крім того, відповідно до п.1 ст.42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»позивач є містоутворюючим підприємством, на якому працює близько 19000 працівників і несвоєчасне виконання грошових зобов'язань дебіторами позивача (у тому числі і відповідачем) завдає значних збитків позивачу, ускладнює своєчасну виплату заробітної платні працівникам та сплату податків до бюджету, причиняючи тим самим збитки державі.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважає оскаржуване рішення господарського суду Сумської області законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає. Відповідач у відзиві вказував, що ВАТ Сумське підприємство “Агротехсервіс” знаходуться у тяжкому фінансовому становищі і після порушення провадження по даній справі ВАТ Сумське підприємство “Агротехсервіс” сплатило позивачу суму основної заборгованості у розмірі 8295 грн. 48 коп. Також відповідач вказував, що сума штрафних санкцій надмірно велика і складає 74,9% до суми боргу і порушення ВАТ Сумське підприємство “Агротехсервіс” зобов’язань за договором № 6/94 від 16.10.2000р. про постачання теплової енергії в гарячій воді не завдало прямих збитків позивачу.
Відповідач надіслав клопотання № 166 від 08.02.07р., в якому просив, у зв’язку з неможливістю прибути до судового засідання, розглянути справи без участі його представника за наявними в справі матеріалами.
Враховуючи, що неприбуття представника відповідача у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що між ВАТ “Сумське науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе” та ВАТ Сумське підприємство “Агротехсервіс” було укладено договір № 6/94 від 16.10.2000р. про постачання теплової енергії в гарячій воді. Відповідно до умов вказаного договору позивач брав на себе зобовязання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Умовами договору передбачено, що розрахунки за теплову нергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п. 6.1 договору). Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 договору). Розрахунки на авансові внески та за фактично спожиту теплову енергію позивач надає відповідачу після складання акту прийому-предачі теплової енергії з 4 по 6 число місяця, наступного за розрахунковим (6.3. договору). Споживач до 10-го числа поточного місяця сплачує позивачу вартість зазначенної в додатку № 1 до договору кількості теплової енергії передбаченної на поточний період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (6.4 договору). Відповідно до п. 7.2.3 договору відповідач несе відповідальність за насвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію –пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.
Позивач свої зобов'язання за спірним договором по постачанню теплової енергії в гарячій воді виконав в повному обсязі, на загальну вартість 22 202,55 грн.
З матеріалів справи видно, що відповідач свої зобов’язання за вищевказаним договором не виконав у повному обсязі що підтверджується актами про кількість відпущеної (спожитої) енергії, та актами прийому-передачі теплової енергії (а.с. 19-22). Отже, станом на 26.06.2006 р. сума заборгованості відповідача перед позивачем складала 8295 грн. 48 коп.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Після порушення провадження у даній справі відповідач за платіжним дорученням від 04.07.06 р. № 252 на корить позивача перерахував грошові кошти у сумі 8295,48 грн., на погашення заборгованості за отриману теплову енергію.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Відповідно до умов договору № 6/94 від 16.10.2000р. позивачем відповідачу була нарахована пеня у розмірі 0,5% за кожен день прострочення від належної до сплати суми заборгованості в сумі 5957,23 грн.
Статтею 624 ЦК України визначено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно п.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 3 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуткових територій» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Матеріали справи свідчать про те, що нарахована позивачем пеня складає менше 100% від суми основного боргу, що цілком відповідає вимогам законодавства.
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарскьий суд повинен був об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов’язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язань, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною сороною порушення та його наслідків.
Відповідно до вимог ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Крім того, в ч.2 ст. 616 ЦК України йдеться про те, що зменшувати розмір збитків та неустойки, що стягується з боржника, є обов’язком суду і здійснюється ним тоді, коли порушення зобов’язання є наслідком винної поведінки обох сторін зобов’язання: боржника і кредитора.
Враховуючи те, що відповідачем не було надано доказів порушення або неналежного виконання позивачем умов договору № 6/94 від 16.10.2000р. та те, що позивач є містоутворюючим підприємством, на якому працює близько 19000 працівників і несвоєчасне виконання грошових зобов'язань дебіторами позивача завдає значних збитків іншим учасникам господарський відносин, а саме: ускладнює своєчасну виплату заробітної платні працівникам та сплату податків до бюджету, причиняючи тим самим збитки державі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно зменьшив неустойку.
На підставі викладеного, рішення господарського суду Сумської області від 14.08.2006 р. прийнято при неповному з’ясуванні всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, у зв’язку з чим оскаржуване рішення підлягає зміні, а апеляційна скарга задоволенню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 4 ст. 103, п.1 ч.1 ст. 104, ст.105 ГПК України, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 14.08.2006 р. по справі № 14/365-06 змінити в частині відмови в стягненні 2978,62 грн.
Позов в частині стягнення пені задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Сумське підприємство "Агротехсервіс" (40020, м. Суми, просп. Курський, 105, код 03760941) на користь відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 05747991) пеню в розмірі 2978,62 грн. та 51 грн. державного мита, сплаченого за подання апеляційної скарги.
В інший частині рішення господарського суду Сумської області від 14.08.2006 року по справі № 14/365-06 залишити без змін.
Доручити господарському суду Сумської області на виконання даної постанови видати відповідний наказ.
Головуючий суддя І.С. Карбань.
Суддя Л.М. Бабакова.
Суддя І.А. Шутенко.