РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2016 р. Справа № 924/182/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Розізнана І.В.

суддів Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Вох В.С.

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани" на рішення господарського суду Хмельницької області від 22.03.16 р.

у справі № 924/182/15 (суддя Кочергіна В.О. )

позивач ОСОБА_1

відповідач до 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани" с. Шаровечка, Хмельницька область

до 2. Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби, м. Хмельницький

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1:

- ОСОБА_2 м. Хмельницький

- ОСОБА_3 м. Хмельницький

про - визнання недійсним рішення зборів учасників СТОВ "Агрофірма Гречани" від 20.04.2007р., оформленого протоколом №3 від 20.04.2007р.;

-          приведення відомостей про СТОВ "Агрофірма "Гречани" у Єдиному державному реєстрі до стану, що існував на момент вчинення реєстраційної дії від 11.05.2007р. (номер запису 16681050005000446)

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_5 ( представники, дов. у справі)

відповідача 1 - ОСОБА_6 ( представник, дов. у спрві)

відповідача 2- не з"явився

третя особа 1- не з"явився

третя особа 2- не з"явився

Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.06.2015р. по справі № 924/182/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.09.2015р. у позові ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани", до Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби про визнання недійсним рішення зборів учасників СТОВ "Агрофірма Гречани" від 20.04.2007р., оформленого протоколом №3 від 20.04.2007р.; скасування державної реєстрації змін до установчих документів СТОВ "Агрофірма Гречани", внесених на підставі рішення зборів учасників СТОВ "Агрофірма Гречани" від 20.04.2007р., оформленого протоколом №3 від 20.04.2007р. за номером запису 16681050005000446 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відмовлено внаслідок спливу строку позовної давності (а.с. 214-221, т.1; 246-252, т.2).

Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2016р. у справі №924/182/15 касаційну скаргу позивача задоволено частково, рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2015р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.09.2015р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області. ( а.с.56-65 ,т.3).

Вищий господарський суд України у постанові від 11.01.2016р. серед іншого зазначив, що суди прийшли до помилкових висновків щодо спливу позовної давності без поважних причин для її поновлення, про що свідчить те, що позивач протягом 2007-2015рр. (до 29.01.2015р.) не цікавився справами товариства, зокрема, рішеннями зборів щодо наслідків подання ним заяви від 24.07.2007р. про вихід з товариства, невиплати йому вартості частки у статутному фонді після виходу; невжиття позивачем активних заходів (дій) щодо отримання від товариства інформації про результати розгляду заяви від 24.04.2007р. про вихід з СТОВ "Агрофірма "Гречани" не можна кваліфікувати як недоведеність поважних причин пропуску строку позовної давності.

Як вказав Вищий господарський суд, висновок апеляційного суду про те, що, зважаючи на відсутність позбавлення позивача права на ознайомлення з інформацією про діяльність товариства, початок перебігу позовної давності починається з наступного дня після прийняття оспорюваного рішення загальних зборів від 20.04.2007р. колегія суддів вважає таким, що суперечить приписам статей 12,13, 14, 261 Цивільного кодексу України, за змістом яких відповідне право (на одержання інформації про діяльність товариства), передбачене статтею 116 цього Кодексу та статтею 10 Закону України "Про господарські товариства", учасник ТОВ здійснює вільно та на власний розсуд, тому намір цікавитися справами товариства (періодичність скликання зборів тощо) не є обов'язком учасника. ВГСУ погодився з доводами скаржника, що початок перебігу позовної давності не можна обчислювати від дати проведення зборів, про які учасник навіть не повідомлявся, тому й об'єктивно не міг та не повинен був про них знати.

Суд касаційної інстанції відзначив, що суди попередніх інстанцій не визначили початковий момент перебігу позовної давності, від якого залежить правильність обчислення позовної давності та захист порушеного права, його закінчення. При цьому судами не перевірено та не відхилено наявні у справі докази, які можуть підтверджувати момент обізнаності позивача з порушення своїх прав та його намагання довідатися про стан справ товариства (пояснення ОСОБА_7 – колишнього директора СТОВ "Агрофірма "Гречани", протокол допиту ОСОБА_1, протокол допиту ОСОБА_7, вирок від 15.11.2013р. у кримінальній справі); судами не з'ясовано, чи містить вказаний вирок факти, що мають преюдиціальне значення в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Також, Вищим господарським судом України зазначено, що в порушення вимог статей 43, 84, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не врахували того факту, що нотаріально засвідчену заяву про добровільний вихід зі СТОВ "Агрофірма "Гречани" ОСОБА_1 подав 24.04.2007р., тобто через 4 дні після проведення зборів від 20.04.2007р., на яких були прийняті оспорювані рішення про внесення змін до складу засновників та розподіл належної позивачу частки між новими учасниками, а перед цим позбавлено скаржника можливості взяти участь в цих зборах. Таким чином фактично на загальних зборах було прийнято рішення про виключення позивача, так як його заява про добровільний вихід з товариства станом на 20.04.2007р. не подавалася. Крім того, судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено наявність передбаченого законом кворуму на зборах засновників СТОВ "Агрофірма "Гречани" від 20.04.2007р., сумнівність дотримання якого випливає з того, що на зборах був присутній лише один учасник товариства (ОСОБА_7 І.), частка якого становила рівно 60% голосів, а не більш як 60% голосів, як того вимагає імперативна норма статті 60 Закону України "Про господарські товариства" в чинній на той час редакції.

В подальшому, рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.03.2016 р. у справі № 924/182/15 (суддя Кочергіна В.О.) позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани", Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення зборів учасників СТОВ "Агрофірма Гречани" від 20.04.2007р., оформленого протоколом №3 від 20.04.2007р.; про приведення відомостей про СТОВ "Агрофірма "Гречани" у Єдиному державному реєстрі до стану, що існував на момент вчинення реєстраційної дії від 11.05.2007р.( номер запису 16681050005000446) задоволено частково.

Визнано недійсним рішення зборів учасників СТОВ "Агрофірма Гречани" від 20.04.2007р., оформлене протоколом №3 від 20.04.2007р.

У позові в частині вимог про приведення відомостей про СТОВ "Агрофірма "Гречани" у Єдиному державному реєстрі до стану, що існував на момент вчинення реєстраційної дії від 11.05.2007р. (номер запису 16681050005000446) відмовлено.

Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Шаровечка, вул. Дзержинського, 2а, код ЄДРПОУ 05529646) на користь ОСОБА_1 (м. Хмельницький, вул. Залізнична, 70/1, ід.код.2027702592) судовий збір в розмірі 1218грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень) ( а.с.14-21 ,т.4)

Приймаючи рішення, суд першої інстанції керувався положеннями ст. ст. 15,16ч.5ст. 98,ч.2 ст. 100, ч.1ст. 148,261,256,257 ЦК України,ст.ст. 1,2,167 ГК України,п.4 ч.1ст.12,33,34 ГПК України,ч.1 ст.10,ст.ст. 59,60,61,64 Закону України « Про господарські товариства « , постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016р. № 4 , ст.9, ч.2 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань",ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прийшов до висновку, що рішення загальних зборів засновників СТОВ "Агрофірма "Гречани", оформлене протоколом №3 від 20.04.2007р. прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а саме за відсутності кворуму, без належного повідомлення позивача про час та місце проведення загальних зборів та винесеного на загальні збори порядку денного, спірним рішенням вирішено питання про виключення ОСОБА_1 зі складу засновників за відсутності заяви про вихід станом на час проведення загальних зборів та відсутність у рішенні обґрунтованості причини такого виключення на підставі ст.64 Закону України "Про господарські товариства" ( в редакції на час прийняття спірного рішення), чим порушено права позивача на участь в товаристві та управління товариством.

Щодо пропуску позивачем строку позовної давності суд першої інстанції вказав, що початок перебігу позовної давності необхідно обчислювати з моменту, коли ОСОБА_1 довідався про порушення свого права, а саме з січня 2015р. Враховуючи те, що позов пред’явлено в межах трирічного строку позовної давності( 06 лютого 2015р.), суд вважав, що заява відповідача 1 про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в позові в частині вимог про приведення відомостей про СТОВ "Агрофірма "Гречани" у Єдиному державному реєстрі до стану, що існував на момент вчинення реєстраційної дії від 11.05.2007р. (номер запису 16681050005000446), суд першої інстанції вказав, що обраний позивачем спосіб захисту не узгоджується із визначеними Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" підставами внесення записів до Єдиного державного реєстру, є неефективним, не призведе до відновлення порушеного права.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани" оскаржило його в апеляційному порядку.

Зокрема апелянт вказує, що рішення господарського суду Хмельницької області від 22.03.2016 р. у справі № 924/182/15 в частині задоволення позову ОСОБА_1І.є таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Покликаючись на п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України " Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013р., ст. 261 ЦК України, ст. 60, ч.5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" скаржник вказав, що ОСОБА_1 як учасник та водій СТОВ "Агрофірма "Гречани" мав би знати про проведення зборів 20.04.2007р. Не відповідає дійсності твердження ОСОБА_1 , що він нікому заяву про свій вихід із товариства не подавав. Відповідно до відзиву, заснованого на даних державного реєстру, наданого державним реєстратором Хмельницького міськрайонного управління юстиції (том І, стор. 143 справи № 924/182/15 ) 11.05.2007 року усі реєстраційні документи, в т.ч. заява ОСОБА_1І , були подані для проведення змін до Статуту.

Вказав, що ОСОБА_1 знав про відсутність свого порушеного права, про що свідчить його відмова від позову, де він вказує, що у 2007 році вийшов добровільно (том 1, стор. 73-74 справи № 924/182/15).

На думку скаржника, судом першої інстанції не враховано те , що позивач повинен був і міг цікавитись діяльністю товариства. Так, протилежну суду першої інстанції позицію виклав Вищий господарський суд України в постанові від 24.05.2011р.

Вважає, що доводи про те, що строк на звернення з позовом у даній справі позивачами не пропущено, оскільки його перебіг почався з дня, коли вони фактично дізналися про прийняті загальними зборами акціонерів рішення, не можна визнати обґрунтованими.

Крім того, апелянт не погоджується з висновком суду , що збори від 20.04.2007 р. були проведені з порушенням кворуму. Вказує, що на момент проведення зборів учасників СТОВ “Агрофірма “Гречани”, оформлених протоколом № 3 від 20.04.2007р. у складі засновників товариства залишались ОСОБА_7 з часткою у статутному фонді (капіталі) 60% .

В свою чергу рішенням зборів від 20.07.2007 р., оформлених протоколом № 3 вирішено:

1. прийняти до складу засновників СТОВ "Агрофірма "Гречани" ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з пайовими внесками 43 і 43 відсотки відповідно;

2. прийняти нову редакцію статуту;

3. провести державну реєстрацію.

Скаржник наголошує, що частка вибувших учасників (32%) не враховується при визначенні кворуму (ч.4 ст.53 ЗУ “Про господарські товариства). Частка в розмірі 32% рахувалась за товариством, а ОСОБА_1 ,маючи частку 8% ,не міг вплинути на прийняте рішення. Апелянт наголошує, що кворум на зборах 20.07.2007 р. був.

З огляду на зазначене просить рішення господарського суду Хмельницької області від 22.03.2016 р. у справі № 924/182/15 в частині визнання недійсним рішення зборів учасників СТОВ "Агрофірма Гречани" від 20.04.2007р., оформленого протоколом №3 від 20.04.2007р. скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги (вх. 15385/16) від 08.06.2016р. відповідач 1 наголосив, що ОСОБА_1 знав про порушення свого права ще у 2007 році, оскільки він є сусідом ОСОБА_7 Крім того, покликається на судову практику Верховного суду України , а саме постанову ВСУ про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 12.01.2016 р у справі № 907/238/15.

Просить все це врахувати та задовольнити вимоги апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вірно прийшов до висновку, що початок перебігу позовної давності не можна обчислювати від дати проведення зборів, про які учасник навіть не повідомлявся, тому й об'єктивно не міг та не повинен був про них знати. Наголосив, що жодним способом про збори товариства ОСОБА_1 не повідомлявся. Окрім того, об'єктивно, не міг бути повідомлений, з огляду на те, що сама заява ОСОБА_1 від 24.04.07р.. була складена пізніше самих зборів товариства, які відбулися 20.04.07р., і рішення на яких прийнято із врахуванням цієї заяви, якої, на той момент, ще не існувало.

Щодо кворуму позивач у відзиві вказав, що вирішуючи питання наявності станом на 20.04.07р. кворуму, суд першої інстанції, зважаючи на висновки п. 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин” від 25.02.2016р. № 4, вірно визначив, що відповідно до ч.1 ст. 148 Цивільного кодексу України днем виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гречани" є дата спливу шестимісячного строку, передбаченого п. 4.4 Статуту товариства від дати подачі заяви про вихід. Цей строк на 20.04.07р.. не сплив, а відтак, учасники, що подали заяви були учасниками товариства і їх голоси мали враховуватися для визначення кворуму.

Також позивач у відзиві наголошує, що жодних доказів про факт скликання зборів та повідомлення про перелік відповідних питань, окрім, як вказівки на те, що цей порядок визначений статутом, відповідач не надав. На його думку, зазначеного уже достатньо для констатації факту неповідомлення учасників у встановленому порядку. Вважає, що на прийняття рішення могло вплинути повідомлення про порушення ним передбаченого п. 4.2. статуту товариства переважного права учасників на придбання часток осіб, які виявили бажання вийти.

Щодо другої позовної вимоги, якою позивач просив привести відомості про СТОВ “Агрофірма “Гречани” у Єдиному державному реєстрі до стану, що існував на момент вчинення реєстраційної дії від 11.05.07р. (номер запису16681050005000446), зазначає що закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", що набув чинності 01.01.16р. не містить вказівок на конкретно визначені способи судового захисту, зокрема, скасування реєстраційних дій чи шляхом визнання їх недійсними, чи шляхом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру про відміну реєстраційних дій. Таким чином, необхідність такої конкретизації способів захисту, які не визначені законом, не узгоджується із приписами цивільного законодавства.

Вважає, що висновок суду про те, що обраний спосіб захисту не призведе до відновлення права є передчасним, оскільки із матеріалів справи та приписів законодавства неможливість приведення відомостей ЄДР до стану, що існував на момент вчинення реєстраційної дії від 11.05.2007р. (номер запису 16681050005000446) не випливає.

Просить врахувати зазначене при розгляді апеляційної скарги по суті.

Інших відзивів на апеляційну скаргу не поступило , що відповідно до ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду .

У судовому засіданні представник апелянта повністю підтримав вимоги апеляційної скарги, зазначив, що не погоджується з тим, що ОСОБА_1 не було пропущено строк позовної давності, зазначив, що статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а статтею 261 цього ж кодексу встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Наголосив, що ОСОБА_1І було відомо ще у 2007 році про зміни у складі учасників і це не вина товариства, що позивач не цікавився з 2007 року діяльністю товариства. Зауважив, що твердження ОСОБА_1 про те, що він не подавав заяву про свій вихід із товариства, не відповідає дійсності. Звернув увагу суду на те, що ОСОБА_1 , маючи 8 % частки, не міг вплинути на прийняття рішення, оформленого протоколом № 3 від 20.04.07 року. Просив задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача 1 ОСОБА_8 заперечив проти апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції у відзиві.

Представник позивача 2 ОСОБА_4 заперечив проти апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вказав, що ОСОБА_1 до січня 2015 р. не мав можливості дізнатися про обставини його виключення з товариства, тому що про збори він не знав. В свою чергу, СТОВ "Агрофірма "Гречани" не надало жодних доказів, що ОСОБА_1 був повідомлений про проведення зборів належним чином.

Відзначив, що ОСОБА_1 не мав можливості ознайомитися з реєстраційною справою та дізнатися про підстави його виключення з учасників товариства . Наголосив, що термін позовної давності необхідно рахувати з 29.01.2015 р., тобто дати , коли ОСОБА_1 дізнався про виключення з учасників товариства . Просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Відповідач 2, треті особи 1,2 в судове засідання не з"явились, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та заздалегідь.

Як вбачається з матеріалів справи, від третіх осіб 1,2 повернулись поштові конверти з відміткою " за закінченням строку зберігання" ( а.с. 87, 89, т.4).

Пунктом 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Пункт 3.9.1. вказаної Постанови передбачає, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Тому, треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважаються такими, що належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи судом.

Від представник апелянта в судовому засіданні 08.06.2016 р. було подано декілька клопотань, зокрема про витребування у слідчого управління національної поліції Хмельницької області протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 01.04.2016 р., який знаходиться в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015240010004111 і з якого вбачається, що про оспорювані збори позивач знав ще в 2007 році .

Представники позивача заперечили щодо задоволення заявленого клопотання.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів відзначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд розглядає справу повторно. Тобто метою суду є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи по суті повторно.

При цьому, за загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що були зібрані місцевим господарським судом, піддані оцінці і за результатами оцінки покладені в основу рішення цього суду або відхилені судом. Водночас, апеляційна інстанція переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. Однак подання сторонами додаткових доказів апеляційному суду обмежено. Додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об'єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду.

На переконання колегії суддів, обмеження права на подання доказів в суд апеляційної інстанції покликано активізувати змагальний процес саме в суді першої інстанції. Його можливо розглядати як своєрідну процесуальну санкцію за невиконання особою, що бере участь у справі, своїх обов'язків по доказуванню в суді першої інстанції

Як зазначається у пункті 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 “Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України”, додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції, згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Повноваження апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції вичерпно визначено статтею 103 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 99 і частиною першою статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд повторно розглядає справу за правилами розгляду справ у першій інстанції (з урахуванням деяких особливостей). Системний аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про наявність у апеляційного господарського суду права на розгляд тільки тих позовних вимог, що розглядалися в суді першої інстанції і дослідження тих доказів, що досліджувалися в суді першої інстанції та взагалі наявні в матеріалах справи.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що рішення суду першої інстанції датовано 22 березня 2015 року. Дане засвідчує ту обставину, що на момент винесення оскаржуваного рішення даного протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 01.04.2016р. не було, що позбавило місцевий господарський суд можливості дослідити їх природу в правовому полі розгляду даної справи.

Відтак, апеляційна інстанція переглядаючи рішення, не може оцінювати новий доказ, який був відсутній на момент розгляду справи судом першої інстанції, оскільки в розумінні ГПК України, суд розглядає справи за наявними та додатково поданими доказами, а апеляційна інстанція перевіряє законність рішення саме на момент його винесення.

За таких обставин, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання апелянта щодо витребування доказів- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 01.04.2016 р., який знаходиться в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015240010004111.

Щодо клопотання апелянта про відкладення розгляду справи у зв"язку з тим, що Хмельницьке міськрайонне управління юстиції припинено, для з"ясування правонаступництва , колегія суддів відзначає таке.

Так, відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 99 від 11.02.2016 р. "Про реформування територіальних органів Міністерсьва юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги", ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції за переліком з додатком.

Разом з тим, у вищезазначеному документі не міститься інформації щодо правонаступників ліквідованих управлінь юстиції.

При цьому, апеляційним господарським судом враховується , що відповідно до ч. 5 п.4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ліквідація юридичної особи - сторони у справі, здійснена після прийняття судового рішення, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, не може бути підставою для застосування пункту 6 частини першої статті 80 ГПК.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та призведе до затягування строків розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача 1 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани" не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, згідно протоколу №1 установчих зборів учасників від 14.05.1999р. укладено установчий договір про створення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гречани".

Відповідно до установчого договору СТОВ "Агрофірма "Гречани" (далі – товариство), зареєстрованого в Хмельницькій районній державній адміністрації 01.06.1999р. за №56, засновниками та учасниками товариства є: ОСОБА_7 частка якого дорівнює 60 відсотків, ОСОБА_9 - 8%, ОСОБА_10 - 8%, ОСОБА_11 - 8%, ОСОБА_1 - 8%, ОСОБА_12 - 8%.

Відповідно до положень установчого договору СТОВ "Агрофірма "Гречани" визначено, що товариство створене на засадах цієї угоди шляхом об’єднання майна та підприємницької діяльності учасників.

Статутом СТзОВ "Агрофірма "Гречани", зареєстрованого в Хмельницькій районній державній адміністрації 01.06.1999р. за №56 (чинний на момент прийняття спірного рішення загальних зборів) передбачено, що останнє є правонаступником реорганізованого КСП "Гречани" (п. 1.4. статуту).

Відповідно до п. 4.1. Статуту засновниками та учасниками товариства виступають колишні члени КСП "Гречани" – власники майнових і земельних паїв.

Згідно з п.п 4.1. Статуту кожний з учасників товариства має право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному статутом; брати участь у розподілі прибутку та отримувати частину прибутку від діяльності товариства; одержувати від органів управління товариством інформацію про діяльність товариства, ознайомлюватися з даними бухгалтерського обліку та звітності; вимагати розгляду поставленого ним питання на зборах учасників, якщо клопотання про його розгляд було подане учасником не пізніше як за 25 днів до початку зборів; у першочерговому порядку одержувати продукцію (послуги), вироблену товариством; призначати представника для участі у зборах учасників товариства та відкликати його; вийти з товариства у визначеному цим статутом порядку.

Пунктом 4.2. Статуту передбачено, що кожен учасник товариства має право відступити за згодою решти учасників свою частку або її частину одному чи кільком іншим учасникам товариства або третім особам після повного внесення свого вкладу до статутного фонду товариства. У разі передачі частки або її частини третій особі до останнього водночас переходять усі права і обов'язки учасника який її відступив. У разі коли частка або її частина переходить до товариства, останнє передає її третім особам або іншим учасникам у термін до 12 місяців. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на зборах відбувається без урахування зазначеної частки (частини).

Згідно з п. 4.4. Статуту учасник може вийти із товариства, попередивши про це інших учасників, але не пізніше ніж за 6 місяців до дня виходу.

Відповідно до п. 4.5. Статуту в разі виходу з товариства учаснику виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата проводиться після затвердженого звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Учасник товариства може звернутися до суду із заявою про визнання недійсними рішень зборів учасників, які прийнято з порушенням чинного законодавства чи цього статуту (п. 4.10. статуту).

Пунктом 7.1. Статуту визначено, що для забезпечення діяльності товариства в ньому створюється статутний фонд у розмірі 46250 грн.

Вищим органом товариства є збори учасників (п. 8.1. статуту).

Згідно з п. 8.2. Статуту до компетенції зборів учасників товариства, зокрема, належить: внесення змін до статуту (п.п. б); вирішення питання про придбання товариством частки учасника (п.п. и); виключення учасника з товариства (п.п. і.). З питань, зазначених в підпунктах "а", "б", "ї", а також з питань, не включених заздалегідь до порядку денного, рішення приймаються зборами учасників одностайно, а з решти питань - простою більшістю голосів.

Відповідно до п. 8.3. Статуту збори учасників товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, які потребують одностайності, - всі учасники товариства, які беруть участь у зборах учасників, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Пунктами 8.6., 8.7. Статуту передбачено, що про час та місце проведення зборів та їх порядок денний учасники товариства повідомляються шляхом розміщення оголошення в загальнодоступному місці біля адміністративного приміщення. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання зборів учасників. Не пізніше як за 7 днів до скликання зборів учасників учаснику товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами внесеними до порядку денного зборів.

20.04.2007р. були проведені збори засновників СТОВ "Агрофірма Гречани", за результатами яких прийнято рішення, оформлене протоком № 3 від 20.04.2007р.(т.3,а.с.174),відповідно якого виришено прийняти до складу засновників СТОВ « Агрофірми Гречани» ОСОБА_3 та ОСОБА_13 з пайовими внесками 43 і 42 відсотка відповідно, прийняти нову редакцію статуту, провести державну реєстрацію .

Крім того,в матеріалах справи міститься ще один протокол №3 зборів засновників СТОВ "Агрофірма Гречани" від 20.04.2007р. ,у якому серед іншого міститься п. 4 переліку проголосованих питань: про скасування дії старого установчого договору(т. 1,а.с.108) .

Позивач звернувся з позовом до суду, при цьому наголошуючи, що він не був повідомлений про збори товариства, які відбулися 20.04.2007 р. та за результатами яких його виключено зі складу засновників, збори проведено за відсутності кворуму, рішення загальних зборів від 20.04.2007р. оформлене двома різними за змістом протоколами, а тому просив суд визнати недійсним рішення зборів учасників СТОВ "Агрофірма Гречани" від 20.04.2007р., оформлене протоколом №3 від 20.04.2007р. та привести відомості про СТОВ "Агрофірма "Гречани" у Єдиному державному реєстрі до стану, що існував на момент вчинення реєстраційної дії від 11.05.2007р. (номер запису 16681050005000446).

Аналізуючи зазначені обставини справи колегія суддів вважає за необхідне застосувати такі положення чинного законодавства.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, або інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Згідно зі ст. ст. 1, 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи вправі звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

За приписами ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ст. 113 Цивільного кодексу України ( надалі - ЦК) господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками; господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства. Зокрема, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ч. 1 ст. 140 ЦК України.)

Права учасників господарського товариства передбачені ст. 116 ЦК України, згідно з якою учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства.

Згідно положень ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення зборів засновників) учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Права учасників СТОВ "Агрофірма "Гречани" визначені в п.п. 4.1. статуту, відповідно до якого кожний з учасників має право: брати участь в управління справами товариства в порядку, визначеному статутом; брати участь у розподілі прибутку та отримувати частину прибутку від діяльності товариства; одержувати від органів управління товариством інформацію про діяльність товариства, ознайомлюватися з даними бухгалтерського обліку та звітності; вимагати розгляду поставленого ним питання на зборах учасників, якщо клопотання про його розгляд було подане учасником не пізніше як за 25 днів до початку зборів; у першочерговому порядку одержувати продукцію (послуги), вироблену товариством; призначати представника для участі у зборах учасників товариства та відкликати його; вийти з товариства у визначеному цим статутом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач в обґрунтування порушення його корпоративних прав зазначає, що він не був повідомлений про збори товариства, які відбулися 20.04.2007р., рішення на них були прийняті за відсутності кворуму, спірним рішенням зборів позивача фактично було позбавлено статусу учасника, а належну йому частку розподілено між іншими особами, що є підставою для визнання цих рішень недійсними.

У відповідності до ст. 145 ЦК України ( в редакції , чинній на момент прийняття спірного рішення зборів засновників ) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;3) створення та відкликання виконавчого органу товариства;4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства;6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;7) виключення учасника із товариства;8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом

Статями 58,59 Закону України « Про господарські товариства ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.

До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить:а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;в) виключення учасника з товариства.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Згідно ч.2 ст.100 Цивільного кодексу України учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року. Частиною 3 ст. 100 ЦК передбачено ,що учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

Згідно ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Пунктом 4.2 статуту товариства передбачено, що кожен учасник товариства має право відступити за згодою решти учасників свою частку або її частину одному чи кільком іншим учасникам товариства або третім особам після повного внесення свого вкладу до статутного фонду товариства. У разі передачі частки або її частини третій особі до останнього водночас переходять усі права і обов'язки учасника який її відступив. У разі коли частка або її частина переходить до товариства, останнє передає її третім особам або іншим учасникам у термін до 12 місяців. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на зборах відбувається без урахування зазначеної частки (частини)

Відповідно до п. 4.4 статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гречани" (в редакції затвердженій рішенням загальних зборів засновників, оформленим протоколом № 1 від травня 1999р. (дата реєстрації 01.06.1999р., номер запису №56), учасник може вийти з Товариства, попередивши про це інших учасників, але не пізніше ніж за 6 місяців до дня виходу.

Нотаріально посвідченими заявами ОСОБА_11 від 13.04.2007р., ОСОБА_9 від 16.04.2007р., ОСОБА_10 від 18.04.2007р., ОСОБА_12 від 19.04.2007р. та позивач ОСОБА_1 /а.с.103-107 у т.1/ ці учасники товариства просили вивести їх зі складу засновників відповідача з поверненням належної їм частки в статутному фонді товариства. Позивач, як і інші перелічені учасники, зазначив у заяві, що не має фінансових та матеріальних претензій до товариства.

Завірені копії цих заяв залучені до справи на виконання ухвали суду першої інстанції відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Хмельницького міськрайонного управління юстиції. Зазначені заяви містились у реєстраційній справі, що підтверджено описом документів реєстраційної справи №1-673-010278-11 /а.с.81-82 т.1/ та протоколом огляду від 22.01.2009р. /а.с.110 т.1/, відповідно до якого ст.о/у в ОВС УБОЗ УМВС в Хмельницькій області провів огляд реєстраційної справи та вилучив документи, керуючись постановою Хмельницького міськрайонного суду від 21.01.2009р. та ст.127 КПК України.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на час проведення зборів 20.04.2007р. ОСОБА_1 перебував у складі засновників, оскільки відсутні докази існування іншої заяви про вихід з товариства, ніж нотаріально посвідчена 24.04.2007р. Таким чином, нотаріально посвідчена заява позивача ОСОБА_1 від 24.04.2007р. про вихід з товариства є належним доказом виходу позивача з товариства після зборів, які відбулися 20.04.2007р.

В свою чергу , стаття 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на 20.04.2007р.) збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Разом з тим, як вбачається з протоколу зборів засновників №3 від 20.04.2007р. на зборах засновників СТОВ "Агрофірма "Гречани" 20.04.2007р. був присутній учасник ОСОБА_7, що володіє часткою – 60%.

З огляду на те, що на загальних зборах засновників 20.04.2007р. був присутній лише один засновник ОСОБА_7 із часткою 60% колегія суддів констатує, що загальні збори засновників були неповноважними, оскільки частка учасника становила рівно 60%, а не більше 60% голосів, як того вимагає імперативна норма ст.60 Закону України "Про господарські товариства" (в чинній на час проведення зборів редакції), тобто був відсутній кворум.

У п.2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016р. № 4 роз’яснено, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію").

Відповідно до положень частини п’ятої статті 61 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на 20.04.2007р.) про проведення загальних зборів ТОВ учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Пунктами 8.6. та 8.7. статуту СТОВ "Агрофірма "Гречани" (в редакції на час проведення зборів) встановлено, що про час та місце проведення зборів та їх порядок денний учасники товариства повідомляються шляхом розміщення оголошення в загальнодоступному місці біля адміністративного приміщення. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання зборів учасників. Не пізніше як за 7 днів до скликання зборів учасників учаснику товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами внесеними до порядку денного зборів.

У п.2.25 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016р. № 4 визначено, що обов’язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний). Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Колегія суддів зауважує, що матеріалів справи не містять доказів, в розумінні ст.33, ст.34 ГПК України в підтвердження виконання визначеного статутом СТОВ "Агрофірма "Гречани" порядку повідомлення учасників про час, дату та місце проведення загальних зборів, які відбулися 20.04.2007р.

В свою чергу, доводи відповідача, що оголошення про проведення загальних зборів було розміщено у загальнодоступному місці біля адміністративного приміщення товариства, яким на той момент було приміщення контори за адресою: м. Хмельницький, вул. Вокзальна, 138 (місцезнаходження СТОВ "Агрофірма "Гречани" згідно п. 2.3. статуту) судом відхиляються як непідтверджені.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції констатує, що СТОВ "Агрофірма "Гречани" порушено порядок скликання загальних зборів, які відбулись 20.04.2007р., чим порушено права позивача шляхом позбавлення його права на участь у загальних зборах та управління товариством.

При цьому судом враховується, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства – загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст.10 Закону України "Про господарські товариства".

Аналогічна правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 02.09.2014р. № 5017/1221/2012.

Щодо вирішення питання на загальних зборах 20.04.2007р. про виключення ОСОБА_1 з учасників товариства та прийняття нової редакції статуту місцевим судом вірно зауважено, що як свідчать матеріали справи станом на 20.04.2007р. нотаріально посвідчена заява ОСОБА_1 про виведення зі складу засновників товариства СТОВ "Агрофірма "Гречани" не подавалась.

При цьому у п.1 порядку денного оспорюваного рішення загальних зборів вирішується питання щодо повернення пайового внеску вибувшому зі складу СТОВ "Агрофірма "Гречани" засновнику ОСОБА_1

Таким чином, фактично на загальних зборах 20.04.2007р. було прийнято рішення про виключення позивача зі складу засновників СТОВ "Агрофірма "Гречани".

Судом враховується, що до підстав для виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю ст.64 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на 20.04.2007р.) відносила систематичне невиконання або виконання неналежним чином обов'язків, або перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства.

Разом з тим, слід зауважити , що рішення загальних зборів засновників від 20.04.2007р. не містить причин виключення зі складу засновників, посилань на факти невиконання статутних обов'язків, які стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства.

З огляду на наведене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що 20.04.2007р. ОСОБА_1 виключено зі складу засновників СТОВ "Агрофірма "Гречани" за відсутності визначених ст.64 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на 20.04.2007р.) підстав та відсутності заяви позивача про вихід на час проведення зборів.

У п.4.24 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016р. № 4 роз’яснено, що у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника. Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення загальних зборів засновників СТОВ "Агрофірма "Гречани", оформлене протоколом №3 від 20.04.2007р. прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а саме за відсутності кворуму, без належного повідомлення позивача про час та місце проведення загальних зборів та винесеного на загальні збори порядку денного, спірним рішенням вирішено питання про виключення ОСОБА_1 зі складу засновників за відсутності заяви про вихід станом на час проведення загальних зборів та відсутність у рішенні обґрунтованості причини такого виключення на підставі ст.64 Закону України "Про господарські товариства" ( в редакції на час прийняття спірного рішення), чим порушено права позивача на участь в товаристві та управління товариством.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у пунктах 17, 18, 21 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст.ст. 43, 61 Закону України "Про господарські товариства".

Права учасника товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є зокрема:

-прийняття загальними зборами рішень за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішень;

-прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

-прийняття загальними зборами рішень про зміну статутного фонду товариства, якщо не дотримана процедура надання учасникам відповідної інформації.

Крім того , Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 4 від 25.02.2016р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» у п.2,13 та 2.14 вказав аналогічне ,зокрема зазначив, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства";

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників СТОВ "Агрофірма "Гречани", що оформлене протоколом №3 від 20.04.2007р.

Таким чином, доводи скаржника про належне повідомлення позивача про проведення зборів та про наявність на них кворуму є безпідставними і такими, що суперечать нормам чинного законодавства та наявним матеріалам справи.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що як вірно встановлено судом першої інстанції, доводи позивача про підробку протоколу №3 від 20.04.2007р.є обґрунтованими, оскільки згідно висновку комплексної технічної та почеркознавчої експертизи документів № 106-Т від 13.08.15., що призначалася у кримінальному проваджені № 12015240010004111, встановлено, що пункти № 4 були додруковані до основного тексту протоколу зборів засновників СТОВ "Агрофірма "Гречани" №3 від 20.04.07р.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, вивчивши наявні матеріали справи, вважає правомірним висновок місцевого суду щодо відсутності належних та допустимих доказів факту підробки протоколу №4

Крім того, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи позивача про те, що заява про вихід адресована іншій юридичній особі, а не відповідачу 1 як непідтверджені.

Щодо вимог апелянта про застосування строків позовної давності, колегія суддів відзначає таке.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Так, п.2.37 постанови Пленуму Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016р. № 4 роз’яснено, що права учасника товариства, які випливають з права його участі у цьому товаристві, не є особистими немайновими правами у розумінні статті 100 ЦК України. Отже, під час вирішення питання про застосування позовної давності до вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства немає підстав для застосування частини першої статті 100 ЦК України у поєднанні з пунктом 1 частини першої статті 268 ЦК України. До таких вимог необхідно застосовувати загальну позовну давність.

Як вбачається з матеріалів справи, останні не місять жодних доказів про повідомлення позивача про час, місце проведення загальних зборів засновників товариства, які відбулись 20.04.2007р. Таким чином, як вірно встановлено місцевим судом, позивач не був присутнім на загальних зборах, відповідно і не знав про прийняті на загальних зборах рішення.

Колегія суддів констатує, що згідно наявних матеріалів справи , а саме інформації, отриманої правоохоронними органами в ході проведення досудового розслідування, яка міститься в матеріалах кримінального провадження №12015240010004111, зокрема протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 26.08.2015р. вбачається, що останній повідомив ОСОБА_1 про наявність спірного рішення та про те, що ОСОБА_1 виключили зі складу засновників товариства на початку 2015р. (арк. протоколу допиту 11)

Згідно протоколу допиту потерпілого ОСОБА_1 від 28.07.2015р. (арк. протоколу допиту 17-19) вбачається, що останній дізнався про рішення загальних зборів від 20.04.2007р., зміну керівництва СТОВ "Агрофірма "Гречани" та факт виключення його зі складу учасників товариства у січні 2015р.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції , що позивач довідався про порушення своїх прав та про існування рішення загальних зборів засновників СТОВ "Агрофірма "Гречани" у січні 2015р.

З огляду на положення ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 32 ГПК України відповідні дані встановлюються, зокрема, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Окрім того, ст. 30 ГПК України передбачено, що в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

При цьому, відповідна норма застосовується в тому разі, коли згадані підприємства (установи, організації, органи) не є сторонами або третіми особами у справі, що розглядається господарським судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ по справі № 910/5808/15-г від 11 листопада 2015 року.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає правомірним прийняття до уваги як доказ показання свідка ОСОБА_7 та показання потерпілого ОСОБА_1, оскільки будь-яких інших доказів, які б спростовували обставини, зазначені у протоколах допиту ОСОБА_7 та ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 вважав ОСОБА_7 директором СТОВ "Агрофірма "Гречани" тому і цікавився інформацією про діяльність товариства.

Обставини про те, що ОСОБА_7 вважав себе директором СТОВ "Агрофірма "Гречани" підтверджуються також вироком Хмельницького міськрайонного суду від 15.11.2013р. по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_7

При цьому судом враховується, що згідно з ст.ст.12, 13, 14, 261 Цивільного кодексу України, за змістом яких право на одержання інформації про діяльність товариства, передбачене статтею 116 цього Кодексу та статтею 10 Закону України "Про господарські товариства", учасник ТОВ здійснює вільно та на власний розсуд, тому намір цікавитися справами товариства (періодичність скликання зборів тощо) не є обов'язком учасника. З урахуванням чого суд відхиляє доводи відповідача 1 про те, що початок перебігу позовної давності обчислюється від дати проведення зборів, про які учасник навіть не повідомлявся, тому й об'єктивно не міг та не повинен був про них знати.

Таким чином невжиття позивачем активних заходів (дій) щодо отримання від товариства інформації про результати розгляду заяви від 24.04.2007р. про вихід з СТОВ "Агрофірма "Гречани" не можна кваліфікувати як недоведеність поважних причин пропуску строку позовної давності.

За таких обставин колегія суддів констатує, що з огляду на досліджені обставини справи початок перебігу позовної давності необхідно обчислювати з моменту, коли ОСОБА_1 довідався про порушення свого права, а саме з січня 2015р.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно відбитку штампу господарського суду Хмельницької області про реєстрацію позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом 06.02.2015р., таким чином останній пред’явлено в межах трирічного строку позовної давності.

З огляду на вищенаведене , судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для застосування строків позовної давності.

Щодо другої позовної вимоги, а саме про приведення відомостей про СТОВ "Агрофірма "Гречани" у Єдиному державному реєстрі до стану, що існував на момент вчинення реєстраційної дії від 11.05.2007р. (номер запису 16681050005000446), колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Так, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовної вимоги про приведення відомостей про СТОВ "Агрофірма "Гречани" у Єдиному державному реєстрі до стану, що існував на момент вчинення реєстраційної дії від 11.05.2007р. (номер запису 16681050005000446), разом з тим вважає за необхідне в цій частині дати свою правову оцінку.

Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вимога приведення відомостей про СТОВ "Агрофірма "Гречани" у Єдиному державному реєстрі до стану, що існував на момент вчинення реєстраційної дії від 11.05.2007р. є похідною вимогою

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не надано жодного доказу про порушення його прав державним реєстратором ,який би відмовив у приведенні відомостей про СТОВ "Агрофірма "Гречани" до стану , який існував на момент 11 травня 2007 року .

В свою чергу вимога про приведення відомостей про СТОВ "Агрофірма "Гречани" у Єдиному державному реєстрі до стану, що існував на момент вчинення реєстраційної дії від 11.05.2007р. є фактично вимогою про зобов'язання державного реєстратора вчинити певні дії у майбутньому і може ставитися лише у разі порушення прав позивача саме державним реєстратором.

За наведених обставин, у зв»язку з відсутністю доказів порушеного права у частині державної реєстрації вимоги ОСОБА_1 в цій частині до задоволення не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи все вище викладене відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани" та скасування чи зміни рішення господарського суду Хмельницької області від 22 березня 2016 року у справі № 924/182/15 .

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у зв”язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гречани" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 22 березня 2016 року в справі №924/182/15 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу № 924/182/15 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Гудак А.В.